Рішення

від 11.08.2020 по справі 915/1554/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року Справа № 915/1554/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія «Ірлен» (пров. Парусний, 11-А/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54025, код ЄДРПОУ 30625601)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікахім» в особі ліквідатора Брука Олександра Борисовича (вул. Херсонське шосе, 100, кімн. 206, Інгульський район, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 38312919)

про: зобов`язання вчинити дії,-

за участі представників учасників справи :

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

в с т а н о в и в:

07.06.2019 позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих. 0606/01 від 06.06.2019 до відповідача про:

- зобов`язання голови комісії з припинення (ліквідатора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікахім» Брука Олександра Борисовича визнати борг (грошові вимоги) Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія «Ірлен» на суму 138552,30 грн.;

- включення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія «Ірлен» на суму 138552,30 грн. до ліквідаційної маси Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікахім» при припиненні товариства.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1554/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 12.06.2019 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем приписів п. п. 8-10 ч. 3 ст. 162, ч. ч. 1, 2 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України.

Ухвалою суду від 26.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 18.07.2019 року, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

18.07.2019 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження та відкладення розгляду справи на 16.09.2019.

16.09.2019 судом постановлено ухвалу про часткове задоволення клопотання позивача за вих. №1907/02 від 19.07.2019 про тимчасове вилучення доказів. Судом постановлено: застосувати заходи процесуального примусу, а саме: тимчасове вилучення державним виконавцем доказів у відповідача для дослідження їх судом; тимчасово вилучити докази, а саме: рішення учасників (засновників) ТОВ «Нікахім» (код ЄДРПОУ 33798779, вул. Херсонське шосе, 100, кімн. 206, Інгульський район, м. Миколаїв) про припинення юридичної особи ТОВ «Нікахім» (протоколи засідань засновників (учасників) ТОВ «Нікахім» ); рішення учасників (засновників) ТОВ «Нікахім» (код ЄДРПОУ 33798779, вул. Херсонське шосе, 100, кімн. 206, Інгульський район, м. Миколаїв) про затвердження персонального складу комісії з припинення (ліквідаційної комісії) або ліквідатора ТОВ «Нікахім» (протоколи засідань засновників (учасників) ТОВ «Нікахім» ); зупинити провадження у справі № 915/1554/19 до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження їх судом.

Ухвалою суду від 28.05.2020 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 30.06.2020, запропоновано учасникам справи викласти правову позицію у заявах по суті справи.

30.06.2020 представником позивача подано до суду пояснення, якими позивач просить суд визнати обставини прийняття рішення учасниками (засновниками) про припинення юридичної особи ТОВ Нікахім та рішення учасників (засновників) про затвердження персонального складу комісії з припинення встановленими та врахувати зазначені пояснення під час розгляду справи по суті.

30.06.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 11.08.2020.

Згідно з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу « COVID - 19» від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» , зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500, зокрема уряд установив з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу « COVID - 19» від 11.03.2020 №211.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» .

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» , який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020); процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, усі процесуальні строки, продовжені судом відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом тобто з 07.08.2020.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

Явка представників сторін у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу, суду не повідомлялося.

Враховуючи, що відповідач повідомлявся за юридичною адресою про розгляд справи, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений на підставі наведених норм Закону.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов`язаний збирати докази (ч.3 ст.2, ч.3 ст.13, ч.1 ст.14 ГПК України).

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

11.08.2020 судом підписано вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

03.12.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Нікахім (постачальник), та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Ірлен (покупець) укладено договір поставки №03/12-18 (надалі - Договір) (а.с. 50-52), умовами якого передбачено наступне:

- постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити на умовах цього Договору (п. 1.1);

- асортимент та комплектність товару, його ціна, визначаються сторонами у специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2.),

- про передачу товару постачальником та його отримання покупцем сторони підписують товарну накладну (п. 2.1.);

- розрахунки за поставлений товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника в сумі 100% вартості товару в строк 2 (двох) банківських днів з дати виставленого рахунку (п. 3.1);

- договір набуває чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по Договору (п. 5.1.).

Додатковою угодою №1 до Договору поставки №03/12-18 від 03.12.2018 (а.с.52) сторонами змінено п. 5.1. Договору та викладено його в такій редакції: 5.1. Договір набуває чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по Договору .

Сторонами була підписана специфікація №1, за якою постачальник зобов`язаний поставити товар - аміачну селітру у кількості 28,2 тон загальною вартістю 281230,00 грн (а.с.53).

Виставлений постачальником рахунок №2 від 10.01.2019 на зазначену суму був оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 10.01.2019 в сумі 248750,00 грн, від 20.02.2019 в сумі 32480,00 грн. (а.с.56, 57).

На виконання умов Договору постачальником було поставлено покупцеві товар частково у кількості 11 тон на загальну суму 109677,70 грн, що підтверджується видатковою накладною №20 від 21.03.2019.

Оскільки обумовлену кількість товару постачальником не було передано покупцеві та покупець втратив інтерес до його подальшого придбання, відповідачем була частково повернути сума отриманих коштів за непоставлений товар у розмірі 33000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками від 14.03.2019 в сумі 26000,00 грн та від 19.03.2019 в сумі 7000,00 грн (а.с.61-65).

Проте, решту суми попередньої оплати в сумі 138552,30 грн постачальником покупцеві не повернуто.

На підставі до ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договорів виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 693 ГПК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості непоставленого товару в сумі 138552,30 грн за Договором поставки 03/12-18 від 03.12.2018 є обгрунтованою

Як зазначає позивач, з відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, йому стало відомо, що 22.04.2019 до реєстру внесено відомості про рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, строк заявлення кредиторами своїх вимог до боржника встановлено до 22.06.2019, головою комісії з припинення зазначено Брука Олександра Борисовича.

Ці обставини на підставі положень ч. 9 ст. 81 ГПК України, враховуючи ухилення відповідача від подання доказів на їх підтвердження, вважаються судом підтвердженими наявними матеріалами справи, а саме: відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ТОВ Ірлен звернулося 11.05.2019 та 13.05.2019 до голови комісії з припинення відповідача Брука О.Б. з вимогами про включення до переліку кредиторських вимог, які підлягають задоволенню під час здійснення ліквідаційної процедури, грошових вимог ТОВ Ірлен в сумі 138552,30 грн.

Проте, направлені позивачем вимоги кредитора цінними листами 29.05.2019 були повернуті на адресу відправника із зазначенням причин повернення за закінченням встановленого строку зберігання

Відповідно до ч. 3, 5 та 6 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до ч. 5 ст. 105 ЦК України, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Частина восьма статті 111 ЦК України визначає, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), якими визначено порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними, поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстровані лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником; в свою чергу реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Пунктом 21 зазначених Правил визначено, що адресат внутрішнього поштового відправлення (посилки, листа чи бандеролі з оголошеною цінністю), поштового переказу повідомляється про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу за телефоном, номер якого зазначається відправником на поштовому відправленні, бланку поштового переказу, або за відповідним повідомленням.

Відповідно до пункту 96 Правил реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку.

Відповідно до пунктів 102 та 104 Правил поштові відправлення з оголошеною цінністю вручаються в об`єкті поштового зв`язку та видаються адресату за умови пред`явлення ним документа, що посвідчує особу, або уповноваженій ним особі за умови пред`явлення нею документа, що посвідчує особу, та відповідної довіреності, засвідченої в установленому законодавством порядку.

Пунктом 110 Правил передбачено, що у разі коли адресат не з`явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень). Повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, адресованих до запитання та на абонементну скриньку, вкладаються відповідно до картотеки "До запитання" та до абонементної скриньки адресата.

Відповідно до пункту 117 Правил поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

З огляду на викладене, повернення вимог від 11.05.2019 та 13.05.2019 на адресу позивача вказує на те, що поштове відправлення за закінченням встановленого строку зберігання було повернуто відправнику у зв`язку з тим, що відповідач не з`явився для його отримання до відділу поштового зв`язку, що в свою чергу є підтвердженням ухилення відповідача від розгляду вимог позивача.

Відповідно до частини третьої статті 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Отже, такі дії ліквідаційної комісії, як ухилення від розгляду вимог кредитора можуть бути оскаржені кредитором до суду шляхом подання відповідного позову.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що позивач в межах строку, зазначеного у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для заявлення кредиторами своїх вимог, звернувся до голови комісії з припинення ТОВ Нікахім з вимогами про включення до переліку кредиторських вимог, які підлягають задоволенню під час здійснення ліквідаційної процедури, грошових вимог ТОВ Ірлен в сумі 138552,30 грн, проте голова комісії з припинення (ліквідатор) ТОВ Нікахім ухилився від розгляду вимог кредитора.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 2077,83 грн відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати голову комісії з припинення (ліквідатора) Товариства з обмеженою відповідальністю Нікахім (вул. Херсонське шосе, 100, кімн. 206, Інгульський район, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 38312919) Брука Олександра Борисовича включити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Ірлен (пров. Парусний, 11-А/1, м. Миколаїв, 54025, код ЄДРПОУ 30625601) в сумі 138552,30 грн до проміжного ліквідаційного балансу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Нікахім (вул. Херсонське шосе, 100, кімн. 206, Інгульський район, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 38312919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія «Ірлен» (пров. Парусний, 11-А/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54025, код ЄДРПОУ 30625601) судовий збір у сумі 2077,83 грн.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія «Ірлен» (пров. Парусний, 11-А/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54025, код ЄДРПОУ 30625601)

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікахім» в особі ліквідатора Брука Олександра Борисовича (вул. Херсонське шосе, 100, кімн. 206, Інгульський район, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 38312919).

Повний текст рішення складено і підписано 14.08.2020.

Суддя В.О. Ржепецький