Червоноармійський районний суд Житомирської області
Номер провадження 1-кс/292/218/20
Справа № 292/1076/20 У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2020 року смт.Пулини
Слідчий суддя Червоноармійського районного суду Житомирської області ОСОБА_1
секретарсудового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Пулини клопотання начальника сектору дізнання Пулинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Новоград-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна
З участю:
прокурора Новоград-Волинської
місцевої прокуратури ОСОБА_4
начальника сектору дізнання Пулинського ВП
Новоград-Волинського ВП
ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3
представника юридичної особи- власника майна ОСОБА_5
представника власника майна- адвоката: ОСОБА_6 ,
В С Т А Н О В И В :
05 серпня 2020 року начальник сектору дізнання Пулинського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокуроромНовоград-Волинської місцевої прокуратури, мотивуючи його тим, що невстановлені особи самовільно зайняли та здійснюють обробіток земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні ТОВ "Агро Неборівка", ТОВ "Ялинівка Нова+", ОСОБА_7 , на території Мартинівської та Бабичівської сільських рад Пулинського району, чим завдано значну шкоду.
Під час проведення огляду місця події від 04 серпня 2020 року на території господарства ТОВ «Сільгосптехніка», що по вулиці Незалежності,95, у смт. Пулини Пулинського району Житомирської області виявлено вантажні автомобілі з напівпричіпами, які заповнені зерном пшениці. Вказане зерно пшениці було зібрано на земельних ділянках, які відповідно до заяви ОСОБА_8 , є самовільно зайняті. При зважуванні загальна вага зерна пшениці становить 575740 кг.
04 серпня 2020 року постановою начальника СД Пулинського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області зерно пшениці , вагою 575740 кг. визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 42020061240000038 від 23.07.2020 року за ч. 1ст. 197-1 КК України.
Відповідно показів ОСОБА_8 (0503521796) вказаний врожай належить ТОВ «Агро Неборівка» та ТОВ «Ялинівка Нова +», ОСОБА_7 , оскільки згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, земельні ділянки, на яких вирощувався ріпак та пшениця належать ТОВ «Агро Неборівка» та ТОВ «Ялинівка Нова +», ОСОБА_7 ..
Згідно показів ОСОБА_9 (0675485688), саме він являється власником вказаного зерна ріпака та зерна пшениці, оскільки ТОВ «Ялинівка Нова», засновником якого він являється, засіяла вказані земельні ділянки ріпаком та пшеницею, на підставі інвестиційного договору з ТОВ «Агро Неборівка» від 17.04.2018 року.
Враховуючи, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також можливість використання, як доказів відомостей, що неможливо іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих об`єктів, начальник сектору дізнання Пулинського ВП просить накласти арешт на зерно пшениці, вагою 575740 кг. та залишити його на зберігання директору ТОВ «Ялинівка Нова» ОСОБА_5 , для забезпечення належного зберігання до прийняття рішення у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні начальник сектору дізнання та прокурор клопотання підтримали, з наведених у останньому підстав та просили дане клопотання задовольнити.
Представник власника майна-юридичної особи ТОВ "Ялинівка Нова" ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання заперечував , з мотивів відсутності законних підстав для арешту майна, яке належить ТОВ "Ялинівка Нова", оскільки ним особисто як керівником вказаного товарства у 2019 році проводилась закупівля зернових культур, якими засівались орендовані ТОВ "Ялинівка Нова" земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Мартинівської та Бабичівської сільських рад Пулинського району. А також на початку 2020 року були придбані та використовувались на цих землях мінеральні добрива та засоби захисту рослин, що підтверджується наданими досудовому слідству договорами про закупівлі та квитанціями про проведення їх оплати . Тому даний врожай належить саме ТОВ "Ялинівка Нова".
Представник власника майна- юридичної особи ТОВ "Ялинівка Нова" - адвокат ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання, за його необгрунтованістю та безпідставністю. Підтримав наведені у письмових запереченнях доводи.
Представник власника майна -юридичної особи ТОВ "Ялинівка Нова" ОСОБА_10 у судове засідання не з"явився, подав письмові заперечення щодо клопотання та додаткові заперечення, у яких просив проводити розгляд клопотання за його відсутності та відмовити у його задоволенні.
Розглянувши зазначене клопотання, вислухавши пояснення начальника сектору дізнання та прокурора, представника власника майна-юридичної особи ТОВ "Ялинівка Нова" ОСОБА_5 , представника власника майна ТОВ"Ялинівка Нова" - адвоката ОСОБА_6 , дослідившинадані матеріали,слідчий суддяприходить донаступного висновку.
З витягу ЄРДР вбачається, що 23.07.2020 року від заявника ОСОБА_8 отримано відомості про те, що невідомі особи самовільно зайняли та здійснюють обробіток земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні ТОВ "Агро Неборівка", ТОВ "Ялинівка Нова+", ОСОБА_7 на території Мартинівської та Бабичівської сільських рад Пулинського району Житомирської області, чим завдано значну шкоду.
За вказанимфактом підрозділомдізнання ПулинськогоВП Новоград-Волинського ВП ГУНП вЖитомирській області розпочато досудоверозслідування,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 42020061240000038 від 23.07.2020 року за правовою кваліфікацією за ч. 1ст. 197-1 КК України.
Згідно протоколуогляду місцяподії від 04.08.2020року,натериторії господарстваТОВ «Сільгосптехніка»,що повулиці Незалежності,95,у смт.Пулини,Пулинського району,Житомирської області,виявлено тавилучено зернопшениці,загальною вагою575740кг.
Відповідно до Договору інвестування та акту прийому-передачі до Договору інвестування від 17.04.2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Неборівка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова", ТОВ "Агро Неборівка" передало на період тривання інвестиційної програми, а ТОВ "Ялинівка Нова" прийняло об"єкт інвестиційної програми - земельні ділянки, загальною площею - 338 гектарів ріллі, які розташовані на території Пулинського району Житомирської області. До договору додається карта з визначеними межами земельної ділянки. Пунктом 6 розділу Договору визначено, що його метою є забезпечення користування землею відповідно до її цільового призначення - вирощування інвестором сільськогосподарських зернових культур (кукурудза, соя та ін.) на землях, що є об"єктом інвестиційної програми. Строк дії інвестиційної програми з 17 квітня 2018 року по 31 грудня 2020 року (п.2.4 розділ 2). Розділом 5 Договору визначено права Інвестора -сільськогосподарська продукція та доходи одержані в результаті інвестиційної діяльності, що є предметом Договору, належать у повному обсязі Інвестору, як господарюючому суб"єкту, що здійснює вирощування сільгоспкультур на землях, що є об"єктом інвестиційної програми.
Згіднопостанови провизнання речейречовими доказами від04.08.2020року,вилучене зернопшениці загальноювагою 575740кг.,визнано речовимдоказом укримінальному провадженнівнесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань23.07.2020року за № 42020061240000038. Речові докази передано на відповідальне зберігання директору ТОВ "Ялинівка Нова" ОСОБА_5 .
Відповідно до зобов"язання ОСОБА_5 від 03.08.2020 року, останній отримав від працівників поліції зерно пшениці загальною вагою 575740 кг. та зобов"язується зберігати його до вирішення питання по суті.
Із протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 30.07.2020 року вбачається, що 29.07.2020 року, в обідню пору, коли він знаходився в районі с .Мартинівка, то виявив ознаки обробітку врожаю на земельних ділянках, які знаходяться у оренді "Ялинівка Нова+", ТОВ "Агро Неборівка" та ОСОБА_7 , представником яких він є. Під час спілкування з мешканцями села він дізнався, що збором цього урожаю займається ТОВ "Ялинівка Нова", тому звернувся до правоохоронних органів із заявою про скоєння злочину.
Відповідно до пояснень ОСОБА_9 на ім"я начальника дізнання Пулинського ВП вбачається, що 29.07.2020 року до нього зателефонував директор ТОВ "Ялинівка Нова" ОСОБА_5 та повідомив, що на орендованих, оброблених та засіяних зерновими культурами ТОВ "Ялинівка Нова" земельних ділянках, в районі села Корчівка Пулинського району проводиться збір врожаю пшениці технікою, яка не належить товариству та цим процесом керує ОСОБА_8 ..
Згідно Договору №П-18-АХР від 03.02.2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімресурс"- "Продавець" в особі генерального директора ОСОБА_11 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" -"Покупець" в особі директора ОСОБА_5 уклали договір про продаж та закупівлю мінеральних добрив.
Відповідно до Специфікації за №1 від 03.02.2020 року та №2 від 04.02.2020 року до договору №П-18-АХР від 03.02.2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімресурс" - "Продавець" в особі генерального директора ОСОБА_11 передає у повне право власності, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" -"Покупець" в особі директора ОСОБА_5 прийняло та зобов"язується оплатити товар відповідно: сульфат амонія гранульований в біг-бенах, в кількості 136 на загальну суму 870400, 00 грн. та сульфат амонія гранульований в біг-бенах, в кількості 14 на загальну суму 96600, 00 грн.
За Договором №2-2503/пр983 від 25.03.2020 року, Продавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім"Насіння" в особі директора ОСОБА_12 зобов"язується у строки, визначені договором передати у власність Покупця-Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" в особі директора ОСОБА_5 (поставити) насіння сільськогосподарських культур та/або засоби захисту рослин ("Товар"), а Покупець зобов"язується прийняти Товар та оплатити його вартість.
Згідно видаткових накладних за №№Н-ВХ-1709-023 від 17 вересня 2019 року, Н-БХ-0804-007, Н-ВХ-0804-072, Н-ВХ-0804-073, Н-ВХ-0804-074 від 08 квітня 2020 року та Н-БХ-2404-006, Н-ВХ-2404-130 від 24 квітня 2020 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЯЛИНІВКА НОВА" придбало у ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАСІННЯ", гербіцидив та пестицидів на загальну суму 4 124 367, 51 грн.
Відповідно видаткових накладних за № № Н-ВР-1709-004, Н-ВР-1709-005, Н-ВР-1709-017, Н-ВР-1709-020 від 17 вересня 2019 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЯЛИНІВКА НОВА" придбало у ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАСІННЯ" насіння пшениці насіннєвої м"якої озимої сорт "КВС Еміл" (перша репродукція, протравлена) на загальну суму 750 000,24 грн.
За правилами частини першої статті 40-1 КПК України ,дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
Відповідно до частини другої вище згаданої статті, дізнавач уповноважений:
1) починати дізнання за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом;
3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, установлених цим Кодексом, відповідним оперативним підрозділам;
4) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Пунктом п. 7 частини 2 статті 131 КПК України визначено, що арешт є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження недопускається, якщо слідчий, прокурор недоведе, що: 1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Згідно вимогКПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
За правилами статті 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7) ч.2ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.170 КПК України-ст.173 КПК України.
Відповідно доп.1 ч.3 статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
З матеріалів органів досудового розслідування вбачається, що у кримінальному провадженні відсутня особа, якій повідомлено про підозру. Вартість зерна , дізнавачем не встановлена. Вказана обставина позбавляє можливості слідчого суддю при винесенні судового рішення взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності та врахування усіх наслідків арешту майна, як того вимагає ст.173 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує, що цивільний позов у даному провадженні відсутній, а санкція вказаної статті кримінального кодексу не передбачає спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи.
Також ч. 2ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст.197-1КК Україниє земельна ділянка як об`єкт права власності. Земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб`єктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки (ст. 79 Земельного Кодексу України).
Згідно ч.1ст. 197-1 КК Українизлочинним є не будь-яке самовільне зайняття земельної ділянки, а лише те, якимзавдано значної шкодиїї законному володільцю або власнику.
Згідно примітки до ст.197-1 КК Українишкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона усто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
З урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеногоЗаконом України «Про Державний бюджет на 2020 рік»розмір шкоди для кваліфікації майнової ознаки злочину, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК Українискладає 105100,0 грн.
Таким чином, посилання дізнавача у клопотанні про арешт майна, а також твердження прокурора у судовому засіданні про те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Крім того, санкція ч.1ст.197-1 КК України не містить додаткового покарання у вигляді конфіскації майна(врожаю).
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати обставини, визначені ч.2ст.173 КПК України.
Частина 1ст.173 КПК Українипередбачає,що слідчийсуддя,суд відмовляютьу задоволенніклопотання проарешт майна,якщо особа,що йогоподала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 КПК України.
Так, з урахуванням положень ст.ст.2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
У ході розгляду даного клопотання про накладення арешту тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Крім того, п. 6 ч. 2ст. 242 КПК України передбачено, що слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням .
Дослідивши матеріали клопотання та вислухавши пояснення учасників розгляду даного клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що у матеріалах клопотання відсутні достатні докази, які можуть бути підставою для пред`явлення обґрунтованої підозри особі у вчиненні будь-якого злочину.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновкупро відсутністьзаконнихпідстав длязадоволення вище вказаного клопотання начальника сектору дізнання Пулинського ВП, оскільки у судовому засіданні не доведено, що на даній стадії досудового розслідування існують законні підстави дляприйняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення щодо застосування запропонованого заходу забезпечення кримінального провадження .
До того ж, 01.07.2020 року набрав чинності Закон України № 2617 від 22.11.2018 року, яким діючий КПК України доповнено ст. 298-3.
Відповідно до ст. 298 - 3 КПК України, речі і документи, що є знаряддям та/або засобом вчинення кримінального проступку чи безпосереднім предметом посягання, виявлені під час затримання, особистого обшуку затриманої особи або огляду речей, вилучаються уповноваженою службовою особою Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань.
Вилучені речі і документи зберігаються органом, що їх вилучив, до розгляду провадження про кримінальний проступок по суті в суді у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У виняткових випадках вилучені речі і документи можуть бути повернуті володільцеві до розгляду провадження про кримінальний проступок по суті в суді. Залежно від результатів розгляду вилучені речі та документи у встановленому порядку конфіскують або повертають володільцеві, або знищують.
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про затримання.
Вилучені під час обшуку затриманої особи речі і документи, зазначені у частині першій цієї статті, визнаються речовими доказами, про що дізнавачем виноситься відповідна постанова, та приєднуються до матеріалів дізнання.
Отже, враховуючи положення ст. 298-3 КПК України та визначені главою 25 КПК України особливості досудового розслідування кримінальних проступків, до яких зокрема відноситься кримінальне діяння , передбачений ст.197-1 КК України - підстави для звернення органу дізнання з таким клопотанням до слічого судді, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.7, 9, 131-132, 170-174, 298-3, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання начальника сектору дізнання Пулинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42020061240000038 від 23.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1КК України, погодженого з прокурором Новоград-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна - зерна пшениці, масою 575740 кг., відмовити.
Відповідно до ч. 3ст. 173 КПК Українивідмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі тимчасово вилученого майна.
На ухвалуслідчого суддібезпосередньо доЖитомирського апеляційногосуду протягомп`ятиднів здня їїоголошення можебути поданаапеляційна скарга.Якщо ухвалусуду постановленобез викликуособи,яка їїоскаржує,то строкапеляційного оскарженнядля такоїособи обчислюєтьсяз дняотримання неюкопії судовогорішення.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 14.08.2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Червоноармійський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2020 |
Оприлюднено | 04.06.2024 |
Номер документу | 90966954 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Червоноармійський районний суд Житомирської області
Гуц О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні