Ухвала

від 12.08.2020 по справі 127/17054/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/17054/20

Провадження №1-кс/127/7513/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницького області в складі

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_4 , який представляє інтереси підозрюваної ОСОБА_6 на повідомлення прокурора, який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні начальника відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 190 КК України від 17.03.2020, в порядку ст. 303 КПК України,-

в с т а н о в и в :

10.08.2020 адвокат ОСОБА_4 , який представляє інтереси підозрюваної ОСОБА_6 звернувся до суду із вищевказаною скаргою, яку мотивував тим, що 17 березня 2020 року прокурором, який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні - начальником відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 , прийнято рішення щодо повідомлення про підозру ОСОБА_6 ..

ОСОБА_6 підозрюється у пособництві в шахрайстві, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.190 КК України.

На думку сторони захисту, повідомлення про підозру підлягає скасуванню з огляду на порушення вимог процесуального закону, відсутність доказів про підтвердження обставин, якими воно обґрунтовується, а також з огляду на те, що воно є ідентичним попереднім двом повідомленням про підозру від 05.11.2018 і від 24.07.2019, що були оголошені підозрюваній в межах цього кримінального провадження і скасовані ухвалами Вінницького апеляційного суду від 21.02.2019 та від 26.11.2019.

Крім того, сторона захисту звертає увагу на те, що в день складання повідомлення про підозру, а саме 17.03.2020 р., слідчі дії з підозрюваною не проводились, у зв`язку з чим вона їй не вручалось.

Між тим, з повідомлення про підозру вбачається, що з метою його вручення адресою місця проживання ОСОБА_6 зазначено АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 ніколи не проживала і не проживає за цією адресою.

Місце проживання її зареєстроване за іншою адресою: АДРЕСА_2 .

Місцем фактичного проживання ОСОБА_6 є АДРЕСА_3 , що підтверджується відібраними стороною захистом від неї в порядку пункту 7 частини першої статті 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність письмовими поясненнями. З цих пояснень також вбачається, що вона проживає там з грудня 2019 р. до теперішнього часу разом з чоловіком - ОСОБА_8 та спільним сином - ОСОБА_8 2012 року народження. Письмові пояснення аналогічного змісту надані стороні захисту і чоловіком ОСОБА_6 .

Сторона захисту звертає увагу на те, що фактичні обставини свідчать про те, що вищезазначених вимог закону в частині належного вручення повідомлення про підозру стороною обвинувачення не дотримано, у зв`язку з чим ОСОБА_6 набула статусу підозрюваної у невстановлений законом спосіб, у зв`язку з чим повідомлення про підозру підлягає скасуванню.

Крім того, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21.02.2019 р. скасовувалось повідомлення про підозру ОСОБА_6 , суд апеляційної інстанції виходив саме з порушення порядку вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 . До того ж скасованим є повідомлення про підозру від 05.11.2018 р., що за замістом аналогічне повідомленню про підозру від 17.03.2020 р., яке оскаржується.

Також, повідомлення про підозру оголошено без наявності достатніх доказів для підозри у вчиненні ОСОБА_6 пособництва в шахрайстві, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.190 КК України, що є порушенням вимог пункту 3 частини першої статті 276 КПК України.

З повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_6 , упродовж 2015 року умисно, шляхом обману, усуваючи перешкоди сприяла ОСОБА_9 у придбанні права на майно ПП «Фірма Яско», який повторно ввівши в оману посадових осіб Подільського Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру, отримав технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером № 0524510500:01:045:0004, належної ОСОБА_6 , розташованої на території АДРЕСА_4 , в той час коли на частині вказаної ділянки знаходиться майно ПП «Фірма Яско», а саме: залізнична колія, стаціонарні трубопроводи для перекачування нафтопродуктів до резервуарів, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди ПП «Фірма Яско».

В результаті поділу зазначеної земельної ділянки ОСОБА_9 за пособництва ОСОБА_6 придбав право на майно ПП Фірма Яско, а саме: на залізничну колію, стаціонарні трубопроводи для перекачування нафтопродуктів до резервуарів та на земельну ділянку з кадастровим номером 0524510500:01:045:0024 площею 0,055 га, на якій знаходиться зазначене майно, розташованою у м. Гнівань, по вул. Фрунзе, 17.

Наведені прокурором обставини у повідомленні про підозру є такими, що не у повній мірі відповідають фактичним обставинам справи.

Земельна ділянка площею 0,055 га з кадастровим номером 0524510500:01:045:0024 - це земельна ділянка, яка була утворена внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004 площею в 0,60 га. Земельна ділянка з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004 належала ОСОБА_6 з 2009 року на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 30.07.2009 року, серія ЯЖ №917911.

Законність набуття права власності на земельну ділянку підтверджується, також, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014 у справі № 145/1985/13-а, згідно якої ОСОБА_6 визнано добросовісним набувачем права власності на земельну ділянку 0,60 га з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004. У зазначеній постанові Вінницький апеляційний адміністративний суд встановив, що сторона захисту отримала цю ділянку у власність на підставі договору дарування від 23 квітня 2009 року.

Отже, повідомлення про підозру в частині пособництва у придбанні права на земельну ділянку з кадастровим номером 0524510500:01:045:0024, яка утворена виключно за рахунок належної ОСОБА_6 земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004 - є надуманим та нічим не підтвердженим, оскільки ОСОБА_6 під час поділу земельної ділянки площею 0,60 га з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004 була єдиним її власником. У зв`язку з цим ОСОБА_6 не була і не могла бути пособником в отриманні її батьком - ОСОБА_9 права на майно ПП Фірма Яско.

Поділ належної ОСОБА_6 земельної ділянки є нічим іншим, як реалізація права власності на неї, тобто права на володіння, користування та розпорядження. Відповідно лише вона може розпоряджатися своєю власністю на свій власний розсуд, у зв`язку з чим підозра в пособництві в шахрайстві у придбанні права на своє ж майно - земельні ділянку з кадастровим номером 0524510500:01:045:0024 - є абсолютним нонсенсом.

Разом з тим, на належній ОСОБА_6 земельній ділянці дійсно перебуває майно ПП Фірма Яско, а саме: залізнична колія, стаціонарні трубопроводи для перекачування нафтопродуктів до резервуарів. Обставини того, з яких причин майно ПП Фірма Яско розташоване на земельній ділянці ГарматовськоїВ.Я. наведено нижче.

Підозра в отриманні права на залізничну колію, стаціонарні трубопроводи для перекачування нафтопродуктів до резервуарів ОСОБА_10 , а тим більш пособництво йому з боку підозрюваної в отриманні такого права на зазначене майно не відповідає дійсності. Розташування зазначеного майна на земельній ділянці ОСОБА_6 відбулось без її на це згоди, шляхом самовільного захоплення приватним підприємством Фірма Яско частини земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004. Саме захопленій частині земельної ділянки присвоєно у 2015 році кадастровий номер 0524510500:01:045:0024, яка утворилась, як зазначалось вище, внаслідок поділу належної моїй підзахисній земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004.

Так, у 2012 році ПП Фірма Яско при проведенні робіт з реконструкції під`їзної залізничної колії та будівництві трубопроводів для зливання пального було встановлено, що комунікації будуть проходити через земельну ділянку ОСОБА_6 .

У 2013 році ПП Фірма Яско самовільно захопила частину земельної ділянки ОСОБА_6 для розташування на ній того майна, про яке йдеться в повідомленні про підозру.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_6 підтверджується актом обстеження меж земельної ділянки ОСОБА_6 від 16.05.2013, проведеного комісією Гніванської міської ради за заявою ОСОБА_6 про самовільне зайняття належної їй земельної ділянки та незаконне будівництво на ній залізничної колії та трубопроводу.

З цього акту вбачається, що частина земельної ділянки ОСОБА_6 , що належить їй на праві приватної власності на підставі державного акту приєднана до земельної ділянки суміжного землекористувача-приватного підприємства ПП Фірма Яско, яке проводить будівництво нафтобази, шляхом відгородження залізобетонними плитами.

У зв`язку з цим ОСОБА_6 у 2013 році до ПП Фірма Яско подано цивільний позов про усунення перешкод в користуванні належною їй земельною ділянкою з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004. Зазначена цивільна справа № 145/1603/13-ц Тиврівським районним судом Вінницької області по суті не розглянута, оскільки її розгляд зупинено.

Після факту захоплення частки земельної ділянки, ПП Фірма Яско у 2014 році подало до підозрюваної позов про встановлення земельного сервітуту про право прокладення трубопроводу на земельній ділянці з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004, яка належить ОСОБА_6 .

Копія позовної заяви ПП Фірма Яско від 18 квітня 2014 року та ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області від 03.06.2014 р. додаються до цієї скарги.

Викладеними у позовній заяві доводами про необхідність встановлення земельного сервітуту, ПП Фірма Яско фактично підтвердило факт самовільного зайняття належної ОСОБА_6 земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004 площею 0,60 га та незаконне будівництво на ній частини під`їзної колії і трубопроводів.

Отже, між ОСОБА_6 і ПП Фірма Яско існує цивільно-правовий спір щодо користування належної їй земельної ділянки, а повідомлення про підозру винесено за відсутності доказів винуватості ОСОБА_6 .

На підставі викладеного сторона захисту просить подану скаргу задовольнити.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 , який представляє інтереси підозрюваної ОСОБА_6 скаргу підтримав з підстав зазначених у ній та просив її задовольнити.

Слідчий ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_3 в судовомузасіданні просилив задоволенніскарги відмовити,оскільки вважають,що пред`явленапідозра ОСОБА_6 є законною та обґрунтованою.

Відповідно до ст. 107 ч. 4 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд скарги здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Вислухавши думку особи, яка подала скаргу, прокурора та слідчого, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно п.10 ч.1ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржене повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Повідомлення про підозру є процесуальною дією, спрямованою на реалізацію функцій та завдань досудового розслідування, що полягає у складенні повідомлення про підозру, вручені повідомлення про підозру особі, відносно якої здійснюється кримінальне провадження, а також роз`ясненні підозрюваному його прав та надання можливості їх реалізації в рамках кримінального провадження.

За приписом частини 1статті 276 КПК Україниповідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором і має містити такі відомості 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (частина 1статті 277 КПК України).

Відповідно до ст.278КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадках неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до ЄРДР.

Судом встановлено, що ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42018020000000183 від 14.09.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України.

17.03.2020 начальним відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 по вищевказаному кримінальному провадженні вручено повідомлення про підозру ОСОБА_6 .

Як вбачається із вищевказаного повідомлення було складено начальником відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 . Органами досудового розслідування було встановлено анкетні відомості ОСОБА_6 , які знайшли своє відображення в повідомлені про підозру. Крім того, в ньому також зазначено номер кримінального провадження та зміст підозри. Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України. Також, в дане повідомлення містить права підозрюваного, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру. Дане повідомлення підписано прокурором ОСОБА_7 .

Твердження сторони захисту з приводу того, що прокурором ОСОБА_7 не було виконано вимоги ст. 278 КПК України стосовно вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_6 , суд оцінює критично з наступних підстав.

З повідомлення про підозру ОСОБА_6 вбачається, що датою винесення даного повідомлення є 17.03.2020.

В судовому засіданні з`ясовано, що прокурор особисто приходив за місцем реєстрації підозрюваної ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , однак за вказаною адресою двері ніхто не відчинив. У зв`язку з чим, прокурором було прийнято рішення про вручення даної підозри за місцем роботи підозрюваної, що в подальшому було зроблено.

Відповідно до ст. 278 ч. 1 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно ст. 135 ч. 2 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Наведене свідчить про те, що прокурором ОСОБА_7 було виконано вимоги ст. 278 КПК України стосовно вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_6 .

Крім того, дане повідомлення про підозру, органами досудового розслідування через деякий проміжок часу було особисто вручено ОСОБА_6 про, що свідчить особистий підпис останньої на перші сторінці повідомлення про підозру.

В скарзі, сторона захисту зазначила, що підставою для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 є не доведеність належними та допустими доказами обґрунтованості пред`явленої підозри.

У розумінні положень, наведених у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Зазначене свідчить про те, що під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, слідчий суддя не може надавати оцінку "обґрунтованості підозри" в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.

Крім того, що відповідно до ч. 1ст.36КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Повідомлення про підозру є обов`язковим лише у випадках, передбачених ч. 1ст. 276 КПК України, при цьому питання про наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1ст. 276 КПК України) вирішується шляхом встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, оцінки зібраних доказів винуватості особи як окремо, так і в їх сукупності. При цьому прокурор, як зазначено вст. 94 КПК України, за своїм внутрішній переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказівз точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Також, суд звертає увагу на те, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться слідчі дії по розкриттю злочину та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Крім того, у разі отримання слідчим або прокурором під час проведення досудового розслідування нових доказів, які свідчили про необхідність зміни підозри, останні можуть скористатись вимогами ст. 279 КПК України та пред`явити нову підозру або її змінити.

Отже, надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, дають підстави вважати підозру пред`явлену ОСОБА_6 у вчиненні нею кримінального правопорушення, обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПП: так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім того, суд вважає, що посилання сторони захисту на неналежність доказів, недоведеність вини у повідомленій підозрі, підлягають перевірці в ході судового розгляду, шляхом аналізу зібраних у кримінальному провадженні доказів в їх сукупності.

Також, суд звертає увагу на те, що під час розгляду скарги, суд не надає оцінку доказам з метою встановлення наявності або відсутності вини підозрюваної ОСОБА_6 у пред`явленій її підозрі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільним в задоволенні скарги відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303, 307 КПК України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , який представляє інтереси підозрюваної ОСОБА_6 на повідомлення прокурора, який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні начальника відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 190 КК України від 17.03.2020, в порядку ст. 303 КПК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя