Ухвала

від 16.09.2020 по справі 127/17054/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/17054/20

Провадження №11-сс/801/596/2020

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участі учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_7 в інтересахпідозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12 серпня 2020 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018020000000183 від 14.09.2018,

якою відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на повідомлення прокурора, який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні начальника відділу Прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 2 ст.190 КК України від 17.03.2020, в порядку ст.303 КПК України,

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

Адвокат ОСОБА_7 , який представляє інтереси підозрюваної ОСОБА_8 , звернувся до суду 07.08.2020 із вищевказаною скаргою, яка відділом прийому передана судді 10.08.2020, яку мотивував тим, що 17 березня 2020 року прокурором, який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні - начальником відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 , прийнято рішення щодо повідомлення про підозру ОСОБА_8 ..

ОСОБА_8 підозрюється у пособництві в шахрайстві, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.190 КК України.

Скарга мотивована тим, що повідомлення про підозру підлягає скасуванню з огляду на порушення вимог процесуального закону, відсутність доказів про підтвердження обставин, якими воно обґрунтовується, а також з огляду на те, що воно є ідентичним попереднім двом повідомленням про підозру від 05.11.2018 і від 24.07.2019, що були оголошені підозрюваній в межах цього кримінального провадження і скасовані ухвалами Вінницького апеляційного суду від 21.02.2019 та від 26.11.2019. В день складання повідомлення про підозру, а саме 17.03.2020 р., слідчі дії з підозрюваною не проводились, у зв`язку з чим вона їй не вручалось.

Відповідно до повідомлення про підозру, з метою його вручення адресою місця проживання ОСОБА_8 зазначено АДРЕСА_1 , проте, ОСОБА_8 ніколи не проживала і не проживає за цією адресою. Місце проживання її зареєстроване за іншою адресою: АДРЕСА_2 . Місцем фактичного проживання ОСОБА_8 є АДРЕСА_3 , що підтверджується відібраними стороною захистом від неї в порядку пункту 7 частини першої статті 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність письмовими поясненнями. З цих пояснень також вбачається, що вона проживає там з грудня 2019 р. до теперішнього часу разом з чоловіком - ОСОБА_10 та спільним сином - ОСОБА_10 , 2012 року народження. Письмові пояснення аналогічного змісту надані стороні захисту і чоловіком ОСОБА_8 .

Фактичні обставини свідчать про те, що вищезазначених вимог закону в частині належного вручення повідомлення про підозру стороною обвинувачення не дотримано, у зв`язку з чим ОСОБА_8 набула статусу підозрюваної у невстановлений законом спосіб, у зв`язку з чим повідомлення про підозру підлягає скасуванню.

Крім того, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21.02.2019 р. скасовувалось повідомлення про підозру ОСОБА_8 , суд апеляційної інстанції виходив саме з порушення порядку вручення повідомлення про підозру ОСОБА_8 . До того ж скасованим є повідомлення про підозру від 05.11.2018 р., що за замістом аналогічне повідомленню про підозру від 17.03.2020 р., яке оскаржується.

Також, повідомлення про підозру оголошено без наявності достатніх доказів для підозри у вчиненні ОСОБА_8 пособництва в шахрайстві, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.190 КК України, що є порушенням вимог пункту 3 частини першої статті 276 КПК України.

Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_8 упродовж 2015 року умисно, шляхом обману, усуваючи перешкоди сприяла ОСОБА_11 у придбанні права на майно ПП «Фірма Яско», який повторно ввівши в оману посадових осіб Подільського Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру, отримав технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером № 0524510500:01:045:0004, належної ОСОБА_8 , розташованої на території АДРЕСА_4 , в той час коли на частині вказаної ділянки знаходиться майно ПП «Фірма Яско», а саме: залізнична колія, стаціонарні трубопроводи для перекачування нафтопродуктів до резервуарів, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди ПП «Фірма Яско».

В результаті поділу зазначеної земельної ділянки ОСОБА_11 за пособництва ОСОБА_8 придбав право на майно ПП Фірма Яско, а саме: на залізничну колію, стаціонарні трубопроводи для перекачування нафтопродуктів до резервуарів та на земельну ділянку з кадастровим номером 0524510500:01:045:0024 площею 0,055 га, на якій знаходиться зазначене майно, розташованою у м. Гнівань, по вул. Фрунзе, 17.

Наведені прокурором обставини у повідомленні про підозру є такими, що не у повній мірі відповідають фактичним обставинам справи.

Земельна ділянка площею 0,055 га з кадастровим номером 0524510500:01:045:0024 - це земельна ділянка, яка була утворена внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004 площею в 0,60 га. Земельна ділянка з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004 належала ОСОБА_8 з 2009 року на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 30.07.2009 року, серія ЯЖ №917911.

Законність набуття права власності на земельну ділянку підтверджується, також, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014 у справі № 145/1985/13-а, згідно якої ОСОБА_8 визнано добросовісним набувачем права власності на земельну ділянку 0,60 га з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004. У зазначеній постанові Вінницький апеляційний адміністративний суд встановив, що сторона захисту отримала цю ділянку у власність на підставі договору дарування від 23 квітня 2009 року.

Отже, повідомлення про підозру в частині пособництва у придбанні права на земельну ділянку з кадастровим номером 0524510500:01:045:0024, яка утворена виключно за рахунок належної ОСОБА_8 земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004 - є надуманим та нічим не підтвердженим, оскільки ОСОБА_8 під час поділу земельної ділянки площею 0,60 га з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004 була єдиним її власником. У зв`язку з цим ОСОБА_8 не була і не могла бути пособником в отриманні її батьком - ОСОБА_11 права на майно ПП Фірма Яско.

Поділ належної ОСОБА_8 земельної ділянки є нічим іншим, як реалізація права власності на неї, тобто права на володіння, користування та розпорядження. Відповідно лише вона може розпоряджатися своєю власністю на свій власний розсуд, у зв`язку з чим підозра в пособництві в шахрайстві у придбанні права на своє ж майно - земельні ділянку з кадастровим номером 0524510500:01:045:0024 - є абсолютним нонсенсом.

Разом з тим, на належній ОСОБА_8 земельній ділянці дійсно перебуває майно ПП Фірма Яско, а саме: залізнична колія, стаціонарні трубопроводи для перекачування нафтопродуктів до резервуарів. Обставини того, з яких причин майно ПП Фірма Яско розташоване на земельній ділянці ОСОБА_8 наведено нижче.

Підозра в отриманні права на залізничну колію, стаціонарні трубопроводи для перекачування нафтопродуктів до резервуарів ОСОБА_12 , а тим більш пособництво йому з боку підозрюваної в отриманні такого права на зазначене майно не відповідає дійсності. Розташування зазначеного майна на земельній ділянці ОСОБА_8 відбулось без її на це згоди, шляхом самовільного захоплення приватним підприємством Фірма Яско частини земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004. Саме захопленій частині земельної ділянки присвоєно у 2015 році кадастровий номер 0524510500:01:045:0024, яка утворилась внаслідок поділу належної його підзахисній земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004.

У 2012 році ПП Фірма Яско при проведенні робіт з реконструкції під`їзної залізничної колії та будівництві трубопроводів для зливання пального було встановлено, що комунікації будуть проходити через земельну ділянку ОСОБА_8 .

У 2013 році ПП Фірма Яско самовільно захопила частину земельної ділянки ОСОБА_8 для розташування на ній того майна, про яке йдеться в повідомленні про підозру.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_8 підтверджується актом обстеження меж земельної ділянки ОСОБА_8 від 16.05.2013, проведеного комісією Гніванської міської ради за заявою ОСОБА_8 про самовільне зайняття належної їй земельної ділянки та незаконне будівництво на ній залізничної колії та трубопроводу.

Відповідно до зазначеного акта, частина земельної ділянки ОСОБА_8 , що належить їй на праві приватної власності на підставі державного акту приєднана до земельної ділянки суміжного землекористувача-приватного підприємства ПП Фірма Яско, яке проводить будівництво нафтобази, шляхом відгородження залізобетонними плитами.

У зв`язку з цим ОСОБА_8 у 2013 році до ПП Фірма Яско подано цивільний позов про усунення перешкод в користуванні належною їй земельною ділянкою з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004. Зазначена цивільна справа №145/1603/13-ц Тиврівським районним судом Вінницької області по суті не розглянута, оскільки її розгляд зупинено.

Після факту захоплення частки земельної ділянки, ПП Фірма Яско у 2014 році подало до підозрюваної позов про встановлення земельного сервітуту про право прокладення трубопроводу на земельній ділянці з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004, яка належить ОСОБА_8 .

Викладеними у позовній заяві доводами про необхідність встановлення земельного сервітуту, ПП Фірма Яско фактично підтвердило факт самовільного зайняття належної ОСОБА_8 земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004 площею 0,60 га та незаконне будівництво на ній частини під`їзної колії і трубопроводів.

Отже, між ОСОБА_8 і ПП Фірма Яско існує цивільно-правовий спір щодо користування належної їй земельної ділянки, а повідомлення про підозру винесено за відсутності доказів винуватості ОСОБА_8 .

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 , який представляє інтереси ОСОБА_8 , на повідомлення прокурора, який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні начальника відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.190 КК України від 17.03.2020, в порядку ст.303 КПК України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала

В апеляційній скарзі з доповненнями до неї адвокат ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.08.2020 року скасувати. Ухвалити нову ухвалу, якою рішення прокурора щодо повідомлення про підозру ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №42018020000000183 від 14.09.2018 скасувати. Зобов`язати прокурора вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей по кримінальному провадженню №№42018020000000183 про підозру від 17.03.2020 у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_8 за ч.5 ст.27, ч.2 ст.190 КК України.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що слідчий суддя не взяв до уваги докази, що були додані до скарги на повідомлення про підозру, у зв`язку з чим висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи. Повідомлення про підозру підлягає скасуванню з огляду на порушення вимог кримінального закону, а саме порушення строку вручення повідомлення про підозру, відсутність доказів про підтвердження обставин, якими підозра обґрунтовується, повідомлення про підозру є ідентичним попереднім двом повідомленням про підозру від 05.11.2018 та 24.07.2019, що були оголошені його підзахисній в межах вказаного кримінального провадження і скасовані Вінницьким апеляційним судом ухвалами від 21.02.2019 та 26.11.2019 р., як такі, що винесені з порушенням процесуального закону, де також було встановлено, що між ОСОБА_8 та ПП «Фірма «Яско» існує цивільно-правовий спір щодо користування належної їй земельної ділянки. Зазначив, що з моменту скасування повідомлення про підозру від 24.07.2019 і до 17.03.2020 року сторона обвинувачення не здобула доказів про право власності ПП «Фірма «Яско» на земельну ділянку з кадастровим номером 052410500:01:045:0024, що спростовує обґрунтованість підозри в пособництві в отриманні права на цю землю. Повідомлення про підозру надумане і нічим не підтверджене стороною обвинувачення процесуальне рішення, винесене за відсутності доказів про подію злочину. Після скасування підозр, процесуальні дії у кримінальному провадженні не проводилися, проте прокурором втретє було складено аналогічну підозру від 17.03.2020 р., що свідчить про упереджене ставлення сторони обвинувачення до його підзахисної та незаконність вказаної підозри.

Зазначив, що 07.09.2020 року ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, ним було встановлено відсутність будь-яких процесуальних документів, що підтверджували факт вручення ОСОБА_8 оскаржуваного повідомлення про підозру не будь-ким, а саме уповноваженою на те особою. Також на першій сторінці повідомлення про підозру від 17.03.2020 року стоїть підпис невстановленої особи на прізвище ОСОБА_13 із зазначенням календарної дати отримання такою особою цього повідомлення (17.03.2020). Відсутні відомості щодо передачі цього повідомлення особисто ОСОБА_8 вказаною особою.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної подану апеляційну скаргу з доповненнями до неї підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді суду першої інстанції без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали. Також суду пояснив, що 17.03.2020 в день складення повідомлення про підозру, він разом із слідчим особисто намагалися підозрюваній вручити вказане повідомлення під відеозйомку за вказаним в матеріалах кримінального провадження місцем її реєстрації, проте дверей ніхто їм не відчинив. У зв`язку з чим, в цей же день, повідомлення про підозру ОСОБА_8 вони вручили адміністрації установи за місцем її роботи, а саме через Гніванського міського голову ОСОБА_14 , про що свідчить його підпис на повідомленні про підозру. Також через певний проміжок часу повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_8 особисто.

Підозрювана ОСОБА_8 в судове засідання не прибула, хоча була повідомлена належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, про причини свого неприбуття суд не повідомила.

Клопотань про відкладення судового розгляду від учасників провадження не надходило.

Захисник та прокурор не заперечили щодо апеляційного розгляду у відсутність підозрюваної, а тому судовий розгляд відбувся у її відсутність, оскільки відповідно до ч.4 ст.405 КПК України зазначене не перешкоджає проведенню даного розгляду.

Мотиви суду

Заслухавши доповідача, виступи захисника та прокурора, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Виходячи із вимог ст.404 КПК України, колегія суддів перевіряє судове рішення в межах поданих апеляційних скарг.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За приписамист.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме - повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.

Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначенихстаттею 42 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його невручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Повідомлення про підозру є обов`язковим лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 276 КПК України, при цьому питання про наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п.3 ч.1 ст.276 КПК України) вирішується шляхом встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, оцінки зібраних доказів винуватості особи як окремо, так і в їх сукупності. При цьому прокурор, як зазначено в ст.94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У разі отримання слідчим або прокурором під час проведення досудового розслідування нових доказів, які свідчили про необхідність зміни підозри, останні можуть скористатись вимогами ст. 279 КПК України та пред`явити нову підозру або її змінити.

Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч. 5ст. 9 КПК України).

Так, згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п. 13 ч. 1ст. 3 КПК Україниявляє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод за тлумаченням ЄСПЛ вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа «Девеєр проти Бельгії», рішення від 27.02.1980 р., скарга №6903/75). У справі «Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини» (рішення від 15.07.1982 р., скарга №8130/78) ЄСПЛ констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як «офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення».

Отже, кримінальним процесуальним законом визначено поняття «процесуальні рішення», сформульовані загальні вимоги, яким має відповідати процесуальний документ, вказуються його реквізити. Окремими статтямиКПК Україниконкретизовані вимоги процесуальних документів, однак усі вони мають відповідати певним загальним вимогам, зокрема їх відповідності нормі закону, якою передбачається його складання, як за формою, так і за змістом. Якщо в законі вказані реквізити процесуального документа, їх включення до документа є обов`язковим. Крім того,законвстановлює підвищені вимоги до документів, які закріплюють основні процесуальні дії та містять висновки, які мають принципове, вирішальне значення у кримінальному провадженні.

Статтею 135 ч.2 КПК України визначено, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Відповідно до ч.1 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Загальні вимоги щодо змісту повідомлення про підозру визначені ст. 277 КПК України.

Так, у відповідності до приписів вказаної статті повідомлення про підозру має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Отже, передбачені кримінальним процесуальним законом наслідки тягнуть не факт складання повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення як процесуального документа, а лише факт вчинення дій щодо вручення такого документа певній особі у передбачений законом строк та спосіб, оскільки саме з моменту вручення повідомлення виникають юридичні наслідки для всіх учасників кримінального провадження.

У разі отримання слідчим або прокурором під час проведення досудового розслідування нових доказів, які свідчили про необхідність зміни підозри, останні можуть скористатись вимогами ст. 279 КПК України та пред`явити нову підозру або її змінити.

Як вбачається з матеріалів провадження, вищевказаних вимог закону прокурор, який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні начальник відділу Прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 дотримався, з чим обґрунтовано погодився і слідчий суддя.

Встановлено, що ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018020000000183 від 14.09.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.190 КК України.

Судом встановлено, що також знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.190 КК України складено 17.03.2020. Проте особисто прокурором ОСОБА_6 та слідчим ОСОБА_15 за вказаним в матеріалах кримінального провадження місцем реєстрації підозрюваній ОСОБА_8 вручити повідомлення про підозру не представилось можливим, так як ніхто дверей квартири не відчинив, внаслідок чого прокурором було прийнято рішення про вручення даної підозри за місцем роботи підозрюваної, що в подальшому було зроблено.

Крім того, через деякий проміжок часу, 11.08.2020 року дане повідомлення про підозру органами досудового розслідування було особисто вручено ОСОБА_8 , про що свідчить наявний на вказаному повідомленні особистий підпис підозрюваної.

Зі змісту скарги вбачається, що сторона захисту вдається до аналізу доказів наявних в матеріалах провадження, однак перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ч.1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікації та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.

Колегія суддів приходить до висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_16 відповідає вимогам ст.277 КПК України, прокурором були дотримані вимоги ст.278 КПК України при врученні вказаного повідомлення про підозру за місцем роботи останньої в день його складення 17.03.2020 року та особисто підозрюваній із повідомленням про завершення досудового розслідування 11.08.2020 року, про що свідчить її підпис на вказаних повідомленнях, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконання, що ОСОБА_16 причетна до вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст.27, ч. 2 ст.190 КК України.

Надані матеріали кримінального провадження, дають підстави вважати підозру пред`явлену ОСОБА_8 у вчиненні нею кримінального правопорушення, обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого як досудового, так і судового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПП: так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Зазначені в скарзі підстави, з яких захисник просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_16 фактично зводяться до оцінки винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Слідчим суддею досліджені всі обставини, які підлягали перевірці, надана їм правова оцінка та зроблений правильний висновок про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_16 , з чим погоджується і колегія суддів, а зазначені в апеляційній скарзі та її доповненнях доводи і підстави, з яких адвокат просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.303, 304, 404, 405, 407, 422 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12 серпня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на повідомлення прокурора, який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні начальника відділу Прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 2 ст.190 КК України від 17.03.2020, в порядку ст.303 КПК України залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4