Постанова

від 12.08.2020 по справі 689/439/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 689/439/18

Провадження № 22-ц/4820/1340/20

Категорія: ухвала

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд в складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І.

секретар судового засідання Гриньова А.М.

за участю стягувачки ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 689/439/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 01 липня 2020 року (повне судове рішення складено 02 липня 2020 року, суддя Кульбаба А.В.) про відмову у відстроченні виконання рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 30 серпня 2019 року суду у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Приватного малого підприємства Гранд про відновлення меж.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та її представника, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

В березні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду, посилаючись на те, що 30 серпня 2019 року Ярмолинецьким районним судом винесено рішення, що залишене без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 04 грудня 2019 року, яким зобов`язано ОСОБА_3 знести самочинно встановлену огорожу зі стальних профільованих листів між земельними ділянками № НОМЕР_1 , кадастровий номер 6825855100:01:005:0293, що перебуває у її власності та № НОМЕР_2 , кадастровий номер 6825855100:01:005:0141, що знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_4 і ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , починаючи з точки №5 до точки №7 згідно додатку №11 висновку експерта №586/018 від 31 липня 2018 року та зобов`язано ПМП Гранд провести землевпорядні роботи по відновленню меж між земельними ділянками АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 , в натурі (на місцевості) на підставі раніше розробленої ними та затвердженої Ярмолинецькою селищною радою документації із землеустрою та здійснити відновлення меж в натурі у відповідності з координатами поворотних точок зовнішніх меж земельної ділянки із кадастровим номером 6825855100:01:005:0141, яка знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , по АДРЕСА_1 , в Державному земельному кадастрі.

Заявниця зазначає, що державним виконавцем 03 та 26 лютого 2020 року були відкриті виконавчі провадження з виконання виконавчих листів по вищевказаному рішенню, проте ОСОБА_3 вважає, що в частині знесення самочинно встановленої огорожі виконання рішення є неможливим до того часу поки ПМП Гранд не буде проведено землевпорядних робіт по відновленню меж між спірними земельними ділянками. Крім того, заявниця вказує, що вона перебуває у скрутному матеріальному становищі і не має достатнього фінансування для виконання рішення суду в частині відшкодування судових витрат. ОСОБА_3 , посилаючись на те, що її вини у створені вищевказаних обставин не має, а відстрочка виконання рішення суду не завдасть шкоди позивачу, просила суд відстрочити виконання рішення суду Ярмолинецького районного суду від 30 серпня 2019 року на один рік, а саме до 24 березня 2021 року.

Ухвалою Ярмолинецького районного суду від 01 липня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись із цією ухвалою суду, ОСОБА_3 оскаржила її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Так, на думку апелянтки, суд першої інстанції при розгляді її заяви, не взяв до уваги, що вини заявниці у тому, що огорожа між її земельною ділянкою та земельною ділянкою позивачів опинилася саме в тому місці, не має. Крім того, апелянтка вказує, що судом першої інстанції не було враховано, що виконання рішення суду про знесення самочинно встановленої огорожі є неможливим до того часу, поки ПМП Гранд не будуть проведені землевпорядні роботи по відновленню меж між спірними земельними ділянками. Разом з тим, ОСОБА_3 вказує, що суд не взяв до уваги, що з 11 березня 2020 року в Україні введений карантин, який слід вважати надзвичайною подією, яка також унеможливлює виконання рішення суду, оскільки вона, як фізична особа-підприємець, позбавлена можливості займатися підприємницькою діяльністю та отримувати відповідний дохід, з якого могла б вчасно виплатити суму заборгованості. Зважаючи на викладене, ОСОБА_3 просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове судове рішення, яким її заяву про відстрочення рішення Ярмолинецького районного суду від 30 серпня 2019 року задовольнити.

Стягувачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечили, просять оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Апелянтка ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_4 та представник відповідача ПМП Гранд до суду не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, стягувачку та її представника, дослідивши матеріали, справи дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюється іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року №14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо).

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду вцілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа Горнсбі проти Греції ). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 30 серпня 2019 року зобов`язано ОСОБА_3 знести самочинно встановлену огорожу зі стальних профільованих листів між земельними ділянками АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6825855100:01:005:0293, що перебуває у власності ОСОБА_3 , і № 25, кадастровий номер 6825855100:01:005:0141, що знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , по АДРЕСА_1 , починаючи від точки № 5 до точки № 7 згідно Додатку № 11 до висновку експерта № 586/018 від 31 липня 2018 року; зобов`язано Приватне мале підприємство Гранд провести землевпорядні роботи по відновленню меж між земельними ділянками АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 в натурі (на місцевості) на підставі раніше розробленої ними та затвердженої Ярмолинецькою селищною радою документації із землеустрою та здійснити відновлення меж в натурі у відповідності з координатами поворотних точок зовнішніх меж земельної ділянки із кадастровим номером 6825855100:01:005:0141, що знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , по АДРЕСА_1 , в Державному земельному кадастрі. Стягнуто з відповідача на користь позивачів судовий збір та витрати за проведення експертизи.

03 лютого 2020 року державним виконавцем Ярмолинецького РВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відкрито виконавчі провадження №61096834, №61096521, №61096053 з виконання виконавчого листа №689/439/19, виданого 30 серпня 2019 року Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області про стягнення із ОСОБА_3 відповідно коштів за проведення судової земельно-технічної експертизи в розмірі по 5788 грн. та судового збору в сумі 704,80 грн. (т.3 а.с.9, 10).

26 лютого 2020 державним виконавцем Ярмолинецького РВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відкрито виконавче провадження №61361597 з виконання виконавчого листа №689/439/19, виданого 17 січня 2020 року Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області про зобов`язання ОСОБА_3 знести самочинно встановлену огорожу зі стальних профільованих листів між земельними ділянками АДРЕСА_2 , яка перебуває у власності ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , яка знаходиться у власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , починаючи від точки №5 до точки №7 згідно додатку №11 до висновку експерта №586/018 від 31 липня 2018 року (т.3 а.с.12).

Відмовляючи в задоволені заяви ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив із того, що заявницею не надано належних та допустимих доказів на підтвердження її скрутного матеріального становища або неможливості чи ускладнення виконання судового рішення.

Колегія судів погоджується із такими висновками суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що заявниця перебуває у скрутному матеріальному становищі і не має достатнього фінансового забезпечення для виконання рішення суду та через запровадження на території України карантинних обмежень позбавлена можливості, як фізична особа-підприємець здійснювати підприємницьку діяльності не заслуговують на увагу, оскільки наведені підстави в силу ст.435 ЦПК України не можуть бути підставами для розстрочення виконання рішення.

Крім того, відповідно до положень ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Винятковими можуть бути визнані обставини, які безпосередньо пов`язані з життям людини, оскільки в іншому разі порушуватимуться інтереси стягувача.

Так, з матеріалів справи вбачається, що до заяви про розстрочення виконання рішення суду, заявницею не було надано жодного доказу щодо наявності підстав, визначених ст.435 ЦПК України.

Колегія суддів звертає увагу заявниці, що складне матеріальне становище не завжди має характер особливих або виняткових обставин, тому матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для не виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та не є обставиною, що утруднює його виконання.

Разом з тим, вказані ОСОБА_3 карантинні обмеження носили тимчасовий характер та на час вирішення цієї справи по суті вже не існували.

Доводи апелянтки про те, що за період з 01.01.2020 року по 20.07.2020 року нею, як фізичною особою-підприємцем, було відраховано податків та зборів на суму 13885,62 грн., про що свідчать додані до апеляційної скарги документи не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки зазначені докази заявницею не були долучені до матеріалів заяви та не були предметом дослідження суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦПК України, докази які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Апелянтка не надала доказів неможливості подання вказаних документів до суду першої інстанції, а тому такі не можуть бути прийняті апеляційним судом на підтвердження необґрунтованості висновків суду.

Посилання апелянтки про неврахування судом першої інстанції, що виконання рішення суду про знесення самочинно встановленої огорожі є неможливим до того часу поки ПМП Гранд не будуть проведені землевпорядні роботи по відновленню меж між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 в натурі (на місцевості) на підставі раніше розробленої ними та затвердженої Ярмолинецької селищною радою документації із землеустрою є голослівними, адже ОСОБА_3 не зазначено, в чому саме полягає така неможливість виконання судового рішення в частині знесення огорожі та стягнення судових витрат.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді заяви ОСОБА_3 судом першої інстанції були дотримані норми процесуального права, а тому оскаржувана ухвала, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 01 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлений 13 серпня 2020 року.

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай