Постанова

від 14.08.2020 по справі 733/676/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 серпня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 733/676/19

Головуючий у першій інстанції - Овчарик В. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/801/20

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючої-судді Шитченко Н.В.,

суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Пелюхівський крохмальний завод , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Пелюхівський крохмальний завод , ОСОБА_2 про визнання припиненими трудових відносин,

місце ухвалення рішення суду - м. Ічня,

час проголошення рішення суду - 16 год 07 хв.,

дата складання повного тексту рішення - 05 березня 2020 року.

У С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ НВП Пелюхівський крохмальний завод , в якому просив визнати припиненими з 11 квітня 2019 року трудові відносини з відповідачем у зв`язку з його звільненням за власним бажанням з посади директора на підставі ст. 38 КЗпП України.

У мотивування своїх вимог зазначав, що 28 вересня 2017 року його було призначено на посаду директора товариства. З огляду на відсутність доходів (заробітної плати) від перебування на займаній посаді та незадовільного матеріального становища 27 березня 2019 року він написав заяву на ім`я загальних зборів учасників товариства про звільнення за ч. 1 ст. 38 КЗпП України, надіславши її за юридичною адресою відповідача. Проте не розглянута по суті його заява у встановлений законодавством строк призвела до порушення його трудових прав, зокрема, на його звільнення за власним бажанням та на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.

Ухвалою від 07 серпня 2019 року Ічнянський районний суд залучив до участі у справі як співвідповідача голову загальних зборів ТОВ НВП Пелюхівський крохмальний завод ОСОБА_2 (а.с. 43-44).

Рішенням від 03 березня 2020 року Ічнянський районний суд у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ НВП Пелюхівський крохмальний завод , ОСОБА_2 про визнання припиненими трудових відносин відмовив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи рішення незаконним та таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції помилково послався на ч. 13 ст. 39 ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , не взявши до уваги приписи ст. 38 КЗпП України, згідно з якими працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Скаржник зазначає, що районний суд, надаючи перевагу положенням одного закону над іншим, проігнорував вимоги ст. 43 Конституції України, у відповідності до якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, використання примусової праці забороняється. Конституційний Суд у своїх рішеннях неодноразово зауважував, що право на працю передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом, і за своєю природою таке право є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Звертає увагу, що уповноважений на звільнення директора товариства орган проігнорував його заяву про звільнення і не розглянув її по суті у визначені законодавством строки, а також не виконав покладених на нього статутом обов`язків по створенню нового виконавчого органу, чим були грубо порушені його трудові права, зокрема, бути звільненим за власним бажанням та вільно обрати місце роботи на власний розсуд.

Відповідачами відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з наявності рішення № 1/19 учасника ТОВ НВП Пелюхівський крохмальний завод ОСОБА_2 від 11 липня 2019 року про звільнення позивача з посади директора товариства з 11 липня 2019 року та одночасного призначення на указану посаду з 12 липня 2019 року ОСОБА_3 . Указані відповідні зміни були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Районний суд також зазначив, що позивачем не було наведено належних доказів докладання з його боку всіх зусиль для скликання загальних зборів учасників товариства саме 11 квітня 2019 року або що питання про його звільнення за власним бажанням з посади керівника було включено до порядку денного загальних зборів товариства. Крім цього ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження бездіяльності або перешкоджання його звільненню з боку засновників товариства.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

У справі встановлено, що протоколом загальних зборів учасників ТОВ НВП Пелюхівський крохмальний завод № 4 від 27 вересня 2017 року ОСОБА_1 був обраний директором товариства з 28 вересня 2017 року (а.с. 27-30).

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що засновником ТОВ НВП Пелюхівський крохмальний завод являється ОСОБА_2 .

27 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до загальних зборів ТОВ НВП Пелюхівський крохмальний завод та власника товариства ОСОБА_2 із заявою про звільнення його з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 31).

Зазначена вище заява була отримана ТОВ НВП Пелюхівський крохмальний завод (а.с. 34), але не отримана власником підприємства ОСОБА_2 через закінчення встановленого строку зберігання (а.с. 32, 33).

Рішенням № 1/19 учасника ТОВ НВП Пелюхівський крохмальний завод ОСОБА_2 від 11 липня 2019 року ОСОБА_1 був звільнений з посади директора товариства з 11 липня 2019 року на підставі заяви про звільнення за власним бажанням з виключенням його з переліку підписантів товариства (а.с. 51). Цим же рішенням на посаду директора товариства з 12 липня 2019 року було призначено ОСОБА_3 , про що були внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 52).

Звернувшись з позовом про визнання припиненими трудових відносин, ОСОБА_1 посилався на недотримання відповідачами процедури його звільнення у встановлений законом строк, що призвело до порушення його трудових прав, зокрема, на його звільнення за власним бажанням та на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

У відповідності до приписів ст.ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відносини, що виникли між сторонами, регулюються ЗУ Про господарські товариства та ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю .

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗУ Про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Частиною 3 ст. 62 Закону передбачено, що дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства. Тобто, законодавцем визначено, що загальні збори учасників здійснюють управління товариством та реалізують право уповноваженого органу товариства усунути особу від виконання обов`язків члена виконавчого органу у будь-який час і з будь-яких підстав.

Рішенням учасників ТОВ НВП Пелюхівський крохмальний завод , затвердженим протоколом загальних зборів учасників № 4 від 27 вересня 2017 року, був погоджений Статут товариства в новій редакції (а.с. 10-30).

Пунктом 16.1 Статуту передбачено, що у товаристві створюється одноособовий виконавчий орган - директор товариства, який здійснює поточне керівництво діяльністю товариства і є підзвітним загальним зборам учасників товариства. Директор товариства призначається (обирається) та звільняється загальними зборами учасників товариства (п. 16.2 Статуту).

Вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників (п. 15.1 Статуту).

Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу товариства (п. 15.4 Статуту).

Пунктом 15.6 Статуту визначено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються письмово, із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів учасників товариства, а також їх порядку денного. Письмове повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства повинно бути зроблено не менше як за 30 днів до скликання загальних зборів (а.с. 10-26).

Згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (ч.ч. 2, 3 ст. 38 КЗпП України).

За змістом положень ст. 38 КЗпП України та ст.ст. 58, 60, 62 ЗУ Про господарські товариства праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчий орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 39 ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є директор , якщо статутом не передбачена інша назва.

За приписами ч. 13 ст. 39 наведеного Закону повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проаналізувавши наведені норми та вивчивши обставини даної справи в сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту бездіяльності відповідачів або перешкоджання його звільненню з їх боку.

Як встановлено у справі, 27 вересня 2017 року ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ТОВ НВП Пелюхівський крохмальний завод з 28 вересня 2017 року. 27 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до загальних зборів ТОВ НВП Пелюхівський крохмальний завод та власника товариства ОСОБА_2 із заявою про звільнення його з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. За змістом положень статуту товариства його виконавчий орган - директор наділений повноваженнями скликати загальні збори.

Особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Доказами дотримання процедури звільнення із займаної посади директора товариства є написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі, тощо.

У той же час, вирішивши звільнитись із займаної посади за власним бажанням, ОСОБА_1 лише написав відповідну заяву, не вчинивши при цьому дій, які б свідчили про ініціювання проведення позачергових загальних зборів учасників товариства для прийняття рішення щодо звільнення директора за власним бажанням.

Як убачається з матеріалів справи, одноособовий засновник ОСОБА_2 не отримувала заяву позивача про звільнення, чого ОСОБА_1 не заперечує у позові, а з вимогою скликання позачергових загальних зборів товариства позивач не звертався, хоча за статутом такими повноваженнями був наділений.

Крім цього, за змістом положень статуту, про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються письмово із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів учасників товариства, а також їх порядку денного. Письмове повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства повинно бути зроблено не менше як за 30 днів до скликання загальних зборів. Отже, трудові відносини з позивачем не могли бути припинені 11 квітня 2019 року, як на цьому наполягає ОСОБА_1 , оскільки з часу письмового повідомлення скликання загальних зборів (а не лише подання заяви про звільнення) мало б пройти 30 днів.

При цьому апеляційний суд враховує те, що, звертаючись з вимогою про припинення трудових відносин з 11 квітня 2019 року, ОСОБА_1 , будучи допитаний судом першої інстанції як свідок, показував, що з 07 по 12 квітня 2019 року перебував у відрядженні, отже після 11 квітня 2019 року позивач продовжив виконання трудових обов`язків.

Ураховуючи специфічну природу трудових відносин директора з товариством, юридично такі трудові відносини можуть вважатися припиненими тільки після того, як відповідні відомості про особу як про директора ТОВ будуть виключені з ЄДР. Підставою для цієї реєстраційної дії є рішення уповноваженого органу товариства про відповідні зміни (в даному випадку - про зміну директора).

Рішення про зміну директора було ухвалене учасником ТОВ НВП Пелюхівський крохмальний завод ОСОБА_2 11 липня 2019 року за № 1/19, згідно з яким позивача було звільнено за власним бажанням із посади директора товариства з 11 липня 2019 року та одночасно призначено на указану посаду з 12 липня 2019 року ОСОБА_3 .

Твердження скаржника про ігнорування судом при ухваленні рішення положень ст. 38 КЗпП України, згідно з якою працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, не беруться до уваги колегії суддів, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, звільнення за власним бажанням з посади директора товариства має свою специфіку, і лише подача директором заяви про звільнення на підставі ст. 38 КЗпП України без вчинення подальших дій щодо скликання загальних зборів та включення указаного питання до їх порядку денного є недостатнім для остаточного припинення трудових відносин з підприємством.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи позивача про заборону примушування до праці з посиланням на норми Конституції України, оскільки за матеріалами справи не встановлено, що відповідачі були достеменно обізнані про бажання ОСОБА_1 припинити трудові відносини з товариством, проте проігнорували його.

Ураховуючи наведені обставини в сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на відповідних положеннях законодавства, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 березня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 серпня 2020 року.

Головуюча: Судді: