Рішення

від 04.08.2020 по справі 120/1754/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 серпня 2020 р. Справа № 120/1754/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука В.В.,

представника позивача: Федик Ю.Ю.,

представника відповідача: Козлачкової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000940515 від 29.01.2020 року, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 317135,00 грн. основного платежу та штрафних фінансових санкцій в сумі 79284,00 грн.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 14.05.2020 року.

Ухвалою суду від 14.05.2020 року розгляд справи відкладено на 28.05.2020 року.

18.05.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з наступних підстав.

Платнику податків дозволяється формувати податковий кредит у зв`язку із реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Однак, сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 28.05.2020 року, клопотання представника відповідача про допит свідка у судовому засіданні задоволено. У підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 07.07.2020 року.

07.07.2020 року проведено підготовче засідання та на підставі частини 7 статті 181 КАС України, за письмовою згодою всіх учасників справи розпочато розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

В ході проведення розгляду справи по суті допитано свідка ОСОБА_1 .

Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 07.07.2020 року, у судовому засіданні оголошено перерву до 28.07.2020 року.

Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 28.07.2020 року, розгляд справи відкладено до 04.08.2020 року.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини які викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників справи, показання свідка, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступне.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 22.10.2019 року № 1617 посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ".

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Вінницькій області складено акт про результати документальної позапланової перевірки №1240/0515/41183902 від 21.12.2019 року /а.с. 17-36/.

В акті про результати документальної позапланової перевірки вказано на те, що господарська операція з поставки адгезійної добавки iDop-PH та полімерної добавки SuperFlex ТОВ "Альмінда Прайм" є такою, що в реальності не відбулась з огляду на наступне:

1) за результатами перевірки та аналізу первинних документів наданих до перевірки, а саме: ТТН, згідно яких здійснювалося перевезення товару від постачальника ТОВ "Альмінда Прайм" на адресу ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" встановлено, що в ТТН відсутня інформація стосовно марки та моделі транспортного засобу та напівпричепа, що здійснювали перевезення, а також щодо вантажно-розвантажувальних операцій, зокрема час (год., хв.), підпис відповідальної особи, також в ТТН відсутня інформація щодо маси брутто вантажу.

Згідно інформаційної бази "НАІС ДДАГ МВС України власником транспортних засобів з державними номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 . В той же час, перевізником у ТТН зазначено ТОВ "РОК ТРАНС". Згідно поданої податкової звітності "РОК ТРАНС", код: 41376181, зокрема податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2018 рік - 1 півріччя 2019 року будь-яких виплат ОСОБА_2 , що пов`язані з орендою транспортних засобів підприємство не проводило.

2) в наданій до перевірки копії сертифікату відповідності RR №000313 від 26.03.2018 року (дійсний до 25.03.2019 року), що виданий ТОВ "АЙПІПІ ТРЕЙДІНГ", 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 21-Г, та засвідчує те, що полімерна добавка SUPERFLEX, УКТ ЗЕД 3901109000, вироблена Zona Industriale-Settore 3, 87064, Corigliano Calabro (CS), Italy.

Таким чином, сертифікат відповідності свідчить, що зазначений товар було імпортовано. В той же час, по ланцюгу постачання в жодного суб`єкта господарювання (ТОВ "Альмінда Прайм", ТОВ "Мантіса") з моменту їх реєстрації не прослідковується імпорт полімерної добавки SUPERFLEX. Крім того, за даними інформаційних баз ДПС у ланцюгу постачання (ТОВ "Альмінда Прайм", ТОВ "Мантіса") відсутній контрагент- постачальник ТОВ "АЙПІПІ ТРЕЙДІНГ", м. Київ.

3) в наданій до перевірки копії сертифікату відповідності RR №000347 від 03.10.2018 року (дійсний до 02.10.2019 року), що виданий ТОВ "АЙПІПІ ТРЕЙДІНГ", 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 21-Г, та засвідчує те, що адгезійна добавка "iDOP- РН", ДКПП 20.59.5, яка виробляється серійно ТОВ "АЙПІПІ ХІМ", 04073, м. Київ, провулок Куренівський, 17-Ш.

Таким чином, сертифікат відповідності свідчить, що зазначений товар було вироблено в Україні. В той же час, в податкових накладних, складених ТОВ "Альмінда Прайм", від 15.10.2018 року №97, від 15.10.2018 року №98 та від 16.10.2018 року №101 в р. 3.2 зазначено "ознаку імпортованого товару" по номенклатурі "адгезійна добавка iDOP-PH". Крім того, за даними інформаційних баз ДПС по ланцюгу постачання (ТОВ "Альмінда Прайм", ТОВ "Мантіса") в періоді дії зазначеного сертифікату (а також з моменту реєстрації платником ПДВ зазначених контрагентів) відсутні контрагенти ТОВ "АЙПІПІ ТРЕЙДІНГ" м. Київ та ТОВ "АЙПІПІ ХІМ" м. Київ.

4) за даними ЄРПН встановлено, що ТОВ "Альмінда Прайм" є утворювачем (транзитером) схемного кредиту. Зазначений суб`єкт в періоді жовтень 2018 року, а також з моменту реєстрації платником ПДВ здійснює реалізацію товарів (робіт, послуг) різноманітної номенклатури, потрібної покупцю, зокрема: ремонтні та монтажні роботи, проектні роботи, консультаційні та бухгалтерські послуги, організація розміщення реклами, розробка дизайну та розповсюдження інформаційних листівок, запчастини, соняшникова макуха, матеріали та будівельні матеріали, молоко, аміачна вода, пісок та ін.

5) у жовтні 2018 року ТОВ "Альмінда Прайм" документально оформлено реалізацію ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" адгезійної та полімерної добавки. За даними Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН), встановлено придбання ТОВ "Альмінда Прайм" адгезійної та полімерної добавки відповідної номенклатури у жовтні 2018 року у ТОВ "Мантіса", код:36304859.

Згідно даних ЄРПН встановлено відсутність придбання ТОВ "Мантіса" у жовтні 2018 році, в періоді дії сертифікатів відповідності на зазначений товар, що описаний вище, та взагалі з початку реєстрації платником ПДВ адгезійної та полімерної добавки відповідної номенклатури. Також у ТОВ "Мантіса" відсутня можливість виробництва товарів (робіт, послуг) у зв`язку із відсутністю необхідних ресурсів.

6) також у акті перевірки мітиться посилання на Єдиний реєстр судових рішень щодо наявності в реєстрі судових рішень, які підтверджують наявність чотирьох кримінальних проваджень в яких встановлено здійснення ТОВ "АЛЬМІНДА ПРАЙМ" фінансово господарських відносин з підприємствами з ознаками фіктивності.

У даному акті відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за №2755-VІ, внаслідок чого підприємством занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету всього в сумі 317135 грн., в тому числі за жовтень 2018 року в сумі 317135 грн.

Не погоджуючись із актом про результати документальної позапланової перевірки 14.01.2020 року ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" подано заперечення до акта №1240/0515/41183902 від 21.12.2019 року /а.с. 37-44/.

Однак, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000940515 від 29.01.2020 року, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 317135,00 грн. основного платежу та штрафних фінансових санкцій в сумі 79284,00 грн.

Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Визначення господарської діяльності відображене в пункті 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до якого - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Так, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що наявність у позивача податкових та видаткових накладних по господарським операціям, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, повністю підтверджують законність нарахування відповідних сум податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагента товарів, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів були включені до податкового кредиту.

Реальність господарських операцій по вказаним у акті перевірці контрагентам підтверджується договором поставки 01/08/18 від 01.08.2018 року, специфікацією, заявками на постачання товару, видатковими накладними, податковими накладними, актами приймання-передачі товару, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, рахунками-фактурами.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХIV від 16.07.1999 року, підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону №996-ХIV, на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судом досліджені первинні документи, зокрема, специфікації /а.с. 64 том 1/, заявки на постачання товару /а.с. 63, 69, 78, 83, 88, 93, 98, 103, 108, 113, 116, 119, 122 том 1/, видаткові накладні /а.с. 70, 74, 79, 84, 89, 94, 99, 104, 109, 115, 118, 121, 124 том 1/, податкові накладні /а.с. 148-150 том 1/, акти приймання-передачі товару /а.с. 72, 76, 81, 86, 91, 96, 101, 106, 111, 125-130 том 1/, товарно-транспортні накладні /а.с. 73, 77, 82, 87, 92, 97, 102, 107, 112, 131-134 том 1/, платіжні дорученнями /а.с. 135-146 том 1/, рахунки-фактури /а.с. 71, 75, 80, 85, 90, 95, 100, 105, 110, 114, 117, 120, 123 том 1/ та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також реальне виконання сторонами, укладених правочинів.

Крім того, судом з`ясовано, що одним із основних видів діяльності ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" є виробництво бетонних розчинів. Придбані полімерні добавки SUPERFLEX та адгезійні добавки iDOP-PH було використано при виготовленні асфальтобетонних сумішей, тобто придбання цих добавок здійснювалось для реалізації основних видів діяльності товариства.

Факт реалізації виготовленої сировини підтверджується договором поставки №04/06/18-А від 04 червня 2018 року /а.с. 155 - 157 том 1/, видатковими накладними /а.с. 170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 190, 192, 194 том 1/, актами про витрату матеріальних ресурсів у виробництво /а.с. 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 189, 191, 193, том 1/, платіжними дорученнями /а.с. 195 - 205 том 1/.

Податковим органом не наведено зауважень та об`єктивних висновків про реальність здійснення господарських операцій щодо поставки асфальтобетонних сумішей за вищенаведеними документами.

Таким чином, фактичне виконання господарських операцій між ТОВ "ШЛЯХ-БУД- МОНТАЖ" та ТОВ "АЛЬМІНДА ПРАЙМ" підтверджено як договором поставки, так і належним чином оформленими первинними документами, складеними в процесі виконання цього договору, які у повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники.

Слід звернути увагу, що ТОВ "АЛЬМІНДА ПРАЙМ" зареєструвало податкові накладні на поставку товару та відобразило відповідні зареєстровані накладні у своїй податковій звітності, що також підтверджує факт реальності здійснення господарських операцій по поставці товару.

Щодо посилань відповідача на недостовірність інформації у сертифікатах відповідності (якості), суд зазначає, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 813/3143/16 від 28 липня 2020 року.

Що стосується неналежності товарно-траспортних накладних, які на переконання податкового органу не являються первинними документами, оскільки автомобіль, яким перевозився товар не знаходиться у власності перевізника, то суд зазначає, що відсутність права власності на транспорт, яким перевозився вантаж в жодному випадку не може свідчити про відсутність у підприємства орендованого транспорту або надання такому підприємству послуг третіми особами.

Крім того, в ході розгляду справи, судом з`ясовано, що під час здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ревізором використано товарно-транспортні накладні в копіях, оскільки їх оригінали було вилучено при проведенні обшуку, що підтверджується протоколом обшуку від 03.10.2019 року.

Вказана обставина підтримується представником позивача та не спростовувалась допитаним в якості свідка ревізором, а також представником відповідача.

При цьому, в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо контрагентів, а не з аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання договору за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Постановами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17) вказано, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Щодо доводів відповідача про виявлені дефекти у товарно-транспортних накладних, то суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (далі - Правила), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відсутність в товарно-транспортних накладних марки та моделі транспортного засобу та напівпричепа, що здійснювали перевезення, а також інформації щодо вантажно-розвантажувальних операцій, зокрема час, підпис відповідальної особи, маси брутто вантажу, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

З огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, суд доходить висновку, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №340/422/19 від 04 червня 2020 року.

В свою чергу, відповідачем, не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з огляду на результат розгляду справи та з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 5946,28 грн. судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, ст. 14, 44, 134, 193, 194 Податкового кодексу України, ст. 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХIV від 16.07.1999 року, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 29 січня 2020 року №0000940515.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" (вул. Чернігівська, 1-А, м. Вінниця, 21017, РНОКПП 41183902) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 5946,28 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок шість) гривень 28 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, ЄДРПОУ 43142454).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" (вул. Чернігівська, 1-А, м. Вінниця, 21017, РНОКПП 41183902);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, ЄДРПОУ 43142454).

Рішення у повному обсязі складено 14.08.2020 року.

Суддя Свентух Віталій Михайлович