Рішення

від 13.08.2020 по справі 420/5139/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5139/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лідер Транс" (вул. Транспортна, 3, м. Чорноморськ, Одеська область, 68000, код ЄДРПОУ 39316673) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лідер Транс" (вул. Транспортна, 3, м. Чорноморськ, Одеська область, 68000, код ЄДРПОУ 39316673) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010013201 від 12.06.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами відповідача було проведено фактичну перевірку ТОВ Авто-Лідер Транс . За результатами фактичної перевірки ТОВ Авто-Лідер Транс було складено Акт від 22.05.2020 року за №1006/15-32- 32-01/39316673, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення за №0010013201 від 12.06.2020 року, яким було встановлено порушення ТОВ Авто-Лідер Транс ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та на підставі п.п.54.3.3. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального застосовано суму штрафних санкцій (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у т.ч. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 500 000 грн.

Позивач зазначає, що для здійснення власної господарської діяльності ТОВ Авто-Лідер Транс придбало паливно-мастильні матеріали (дизельне паливо ДП-Л-Євро 5-ВО) у ПП Торгівельна компанія Ньюко , які було відвантажено безпосередньо у паливний бак транспортного засобу (причіп державний номер НОМЕР_1 ) у пункті розвантаження: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, 14.

Після купівлі дизельного палива відбулася заправка паливних баків транспортних засобів, які ТОВ Авто-Лідер Транс використовує у власній господарській діяльності.

Позивач зазначає, що у нього відсутній обов`язок отримувати ліцензію на право зберігання пального, оскільки отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних ємкостей.

При цьому позивач вважає винесене податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки діяльність ТОВ Авто-Лідер Транс не пов`язана ані з виробництвом, обліком, зберіганням та транспортуванням спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами; ані з цільовим використанням спирту; ані з обладнанням акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; ані з здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Ухвалою суду від 22.06.2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

17.07.2020 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що в ході проведення фактичної перевірки було встановлено, що в порушення ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , ТОВ Авто-Лідер Транс здійснювалось зберігання пального в місці зберігання, на яке не було отримано ліцензії на право зберігання пального чи на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), а також зберігання пального здійснювалося не у споживчій тарі до 5 літрів), за що передбачена відповідальність згідно ст.17 цього Закону.

21.07.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, яка за змістом фактично дублює зміст позовної заяви. Разом з цим у відповіді на відзив позивач додатково зазначив, що відповідач фактично переписує положення наведені ним же в акті про результати перевірки, ігноруючи при цьому доводи викладені позивачем в тексті позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.07.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд справи в загальному провадженні.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ Авто-Лідер Транс було зареєстровано 23.07.2014 року, номер запису: 1 554 102 0000 003326.

Видами діяльності позивача є: Код КВЕД 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; Код КВЕД 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування; Код КВЕД 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н. в. і. у.; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

На підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області Про проведення фактичної перевірки ТОВ Авто-Лідер Транс № 1693 від 12.05.12020 року, було проведено фактичну перевірку ТОВ Авто-Лідер Транс з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, на підставі п.п.19.1.4 п.19.1. ст.19, ст.20, п.п.80.2.5. п.80.2. ст.80 Податкового кодексу України.

Відповідачем позивачу направлявся запит від 13.05.2020 року про надання документів.

У запиті зазначалося, що на підставі Наказу відповідача №1693 від 12.05.2020 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ Авто-Лідер Транс та направлень від 12.05.2020 року № № 659,660 була розпочата фактична перевірка суб`єкта господарювання ТОВ Авто-Лідер Транс за адресою здійснення господарської діяльності: м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 3.

З метою необхідності всебічного дослідження питань, пов`язаних з проведенням перевірки та дослідженням обставин, які стали підставою для проведення фактичної перевірки ТОВ Авто-Лідер Транс , ГУ ДПС в Одеській області просило надати документи за переліком, вказаним у Запиті, за період з 01.01.2019 року по дату закінчення перевірки у строк до 18.05.2020 року.

18.05.2020 року позивачем було надано лист-повідомлення на вищезазначений запит, з проханням надати додатковий час на підготовку відповіді на запит.

За результатами фактичної перевірки ТОВ Авто-Лідер Транс було складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального від 22.05.2020 року за №1006/15-32-32-01/39316673

Перевіркою встановлено, що в порушення ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , 15.04.2020 року, 21.04.2020 року, 28.04.2020 року ТОВ Авто-Лідер Транс здійснювалось зберігання пального в місці зберігання, на яке не було отримано ліцензії на право зберігання пального чи на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), а також зберігання пального здійснювалося не у споживчій тарі до 5 літрів).

На підставі Акту від 22.05.2020 року за №1006/15-32-32-01/39316673 ГУ ДПС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0010013201 від 12.06.2020 року, яким було встановлено порушення ТОВ Авто-Лідер Транс ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та на підставі п.п.54.3.3. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального застосовано суму штрафних санкцій (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у т.ч. за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 500000 грн.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.3. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано ст.73 Податкового кодексу України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245, якими визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Відповідно до положень п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Судом встановлено, що при оформленні запиту від 13.05.2020 року про надання документів, направленого на адресу позивача, відповідачем було порушено приписи Податкового кодексу України щодо його оформлення, оскільки останній не містив печатки контролюючого органу, а також не містив інформації, яка би підтверджувала підстави для надіслання запиту в порядку п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

За таких обставин ТОВ Авто-Лідер Транс могло не надавати відповідь на такий запит, оскільки в останнього відсутній обов`язковий реквізит - печатка контролюючого органу. Порушення процедури призначення перевірки дає підстави для висновку про незаконність її проведення.

Вказана правова позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, висловленим під час вирішення аналогічних правовідносин (постанова від 09.04.2019 у справі № 804/5722/16; постанова від 16.04.2020 року у справі №812/1681/16).

Відповідно до положень п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.5. п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами- лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З огляду на зміст викладених норм, для застосування п.п.80.2.5. п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України у якості підстави для проведення фактичної перевірки позивача необхідною умовою було отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення позивачем вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що жодних доказів, які би свідчили про наявність у податкового органу інформації про порушення ТОВ Авто-Лідер Транс вимог законодавства, а також про отримання її в установленому порядку, що створювало би достатні умови для проведення фактичної перевірки ТОВ Авто-Лідер Транс на підставі п.п.80.2.5. п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, відповідачем не надано.

Не містив також такої інформації ані Наказ відповідача № 1693 від 12.05.2020 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ Авто-Лідер Транс , ані запит від 13.05.2020 року про надання документів, направлений на адресу ТОВ Авто-Лідер Транс .

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, висловленій в постанові від 21.02.2020 року у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-ршіень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що з метою здійснення власної господарської діяльності 09.04.2020 року між ТОВ Авто-Лідер Транс та ПП Торгівельна компанія Ньюко було укладено Договір поставки нафтопродуктів за №0502 від 09.04.2020 року.

Відповідно до п.2.1. Договору поставка підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами прийому-передачі), які підписані представниками обох сторін.

Відповідно до п.2.2. Договору поставка товару може здійснюватися на наступних умовах, згідно міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів Інкотермс-2000 в редакції 2010 року, в частині, що не суперечить даним договору:

п.2.2.1.1. при відвантаженні залізничним транспортом СРТ станція призначення ;

п.2.2.1.2. при відвантаженні автомобільним транспортом, наданим продавцем, СРТ - місце призначення ;

п.2.2.1.3. при відвантаженні автомобільним транспортом, наданим покупцем, FCA - місце призначення .

Крім цього, судом було встановлено, що ТОВ Авто- Лідер Транс не зберігає куплене пальне ані за адресою свого місцезнаходження, ані в будь-якому іншому місці, не має на балансі жодних стаціонарних паливних ємностей чи паливних складів для його зберігання.

Куплене згідно накладної №564 від 21.04.2020 року та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів № 564 від 21.04.2020 року у ПП Торгівельна компанія Ньюко дизельне паливо ДП-Л-Євро 5-ВО у кількості 10 000 літрів на загальну суму 135 000 грн. (з ПДВ) було відвантажено безпосередньо у паливний бак транспортного засобу (причіп державний номер НОМЕР_1 ) у пункті розвантаження: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, 14.

Після купівлі дизельного палива ДП-Л-Євро 5-ВО у кількості 10 000 літрів на загальну суму 135 000 грн. (з ПДВ) відбулася заправка паливних баків транспортних засобів, які ТОВ Авто-Лідер Транс використовує у власній господарській діяльності, що підтверджується Лімітно-забірною карткою за №1/04/20 від 21.04.2020 року, в т.ч. і транспортного засобу MAN НОМЕР_2 на загальну кількість 700 літрів.

Також під час розгляду справи судом було встановлено, що станом на 01.04.2020 року у паливних баках транспортних засобів, які ТОВ Авто-Лідер Транс використовує у власній господарській діяльності, були наявні залишки палива у загальній кількості 3 843,80 літрів, в т.ч. такі залишки палива були наявні і у транспортному засобі MAN НОМЕР_2 - у кількості 27 літрів, що підтверджується Відомістю руху ПММ в баках автомобілів за квітень 2020 року.

Крім того, у транспортний засіб MAN НОМЕР_2 у зв`язку з виробничою необхідністю були переміщені залишки палива з інших транспортних засобів ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ) у кількості 770 літрів та 140 літрів, що підтверджується Актом на переміщення залишків ПММ в баках автомобілів від 15.04.2020 року та Актом на переміщення залишків ПММ в баках автомобілів від 28.04.2020 року.

Всього у квітні 2020 року внаслідок залишку палива у паливному баці, заправки паливного баку та переміщення залишків палива з інших транспортних засобів, у паливному баку транспортного засобу MAN НОМЕР_2 знаходилось 1637 літрів палива (27 літрів + 700 літрів + 770 літрів +140 літрів).

Судом встановлено, що у квітні 2020 року ТОВ Авто- Лідер Транс надавалися послуги з перевезення вантажів замовнику ТОВ Кернел-Трейд на транспортному засобі MAN НОМЕР_2 , що підтверджується: товарно-транспортною накладною № 591012 від 15.04.2020 року; товарно-транспортною накладною № 200417-0014 від 17.04.2020 року; товарно-транспортною накладною № 603020 від 21.04.2020 року; товарно-транспортною накладною №584626 від 28.04.2020 року.

Для здійснення зазначених перевезень транспортним засобом MAN НОМЕР_2 видавалося наступне пальне: 27 літрів - залишок станом 01.04.2020 року; 770 літрів - видавалося 15.04.2020 року внаслідок переміщення залишків палива з інших транспортних засобів; 700 літрів - видавалося 21.04.2020 року внаслідок заправки паливного баку згідно накладної №564 від 21.04.2020 року та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів № 564 від 21.04.2020 року; 140 літрів - видавалося 28.04.2020 року внаслідок переміщення залишків палива з інших транспортних засобів.

Внаслідок здійснення зазначених перевезень транспортним засобом MAN НОМЕР_2 було витрачено 847 літрів, що підтверджується Відомістю обліку ПММ автомобіля і руху палива за квітень 2020 року по транспортному засобу MAN НОМЕР_2 .

Залишок палива у паливному баку транспортного засобу MAN НОМЕР_2 після здійснення перевезень склав 790 літрів, що також відображено у Відомості обліку ПММ автомобіля і руху палива за квітень 2020 року по транспортному засобу MAN НОМЕР_2 .

Зазначені обставини та первинна документація спростовують твердження контролюючого органу, зроблені в Акті від 22.05.2020 року за №1006/15-32-32-01/39316673, щодо невідомості походження пального в кількості 770 літрів (15.04.2020 року) та пального в кількості 140 літрів (28.04.2020 року), виданого на транспортний засіб MAN НОМЕР_2 , а також місця зберігання цього пального.

Окрім зазначеного, суд вважає протиправними висновки контролюючого органу, зроблені в Акті від 22.05.2020 року за № 1006/15-32-32-01/39316673, щодо необхідності отримання ліцензії на право зберігання пального, яке ТОВ Авто-Лідер Транс використовує у своїй власній господарській діяльності, у зв`язку з наступним.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом та пального на території України врегульовані Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , а також Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.6. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Разом з тим, відповідно до ст.1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , під місцем зберігання пального розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; під зберіганням пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Частиною 1 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального визначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Крім цього, згідно ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

З вказаних вище положень законодавства випливає висновок, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей.

Зазначене вбачається як з визначення термінів місце зберігання пального , зберігання пального , так і з переліку документів, які слід надати для отримання ліцензії на право зберігання пального, адже надати такий перелік документів для пересувних ємностей та транспортних засобів неможливо, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території).

Враховуючи викладене, з урахуванням вимог ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та положень п.п.14.1.6. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що позивач не повинен був отримувати ліцензію на право зберігання пального, якщо таке пальне було завантажене у паливні баки транспортних засобів.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування , випливає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, оскільки держава не виконала свій обов`язок із запровадження чіткого порядку отримання ліцензії у разі знаходження пального в паливних баках транспортних засобів, що сприяло б юридичній визначеності у правовідносинах, які стосуються майнових інтересів суб`єктів господарювання, то негативні наслідки у вигляді штрафу не можуть покладатися на платника податків, внаслідок чого суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0010013201 від року, відповідно до якого було встановлено порушення позивачем ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та на підставі п.п.54.3.3. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та застосовано до позивача суму штрафних санкцій (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у т.ч. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 500 000 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 7500 грн.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 7500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лідер Транс" (вул. Транспортна, 3, м. Чорноморськ, Одеська область, 68000, код ЄДРПОУ 39316673) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0010013201 від 12.06.2020 року

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська. 5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лідер Транс" (вул. Транспортна, 3, м. Чорноморськ, Одеська область, 68000, код ЄДРПОУ 39316673) судові витрати у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук.

.