Рішення

від 13.08.2020 по справі 420/2530/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2530/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токмілової Л.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Сердюк І.С.;

представників позивача - Козака Р.Д., Бова П.С.,

представника відповідача - Аветюк С.В.,

свідка - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-Тойс Україна" (вул. Дальницька, 43/15, м.Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 39188868) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.20 р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-Тойс Україна" до Головного управління ДПС в Одеській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлення ДПС у Одеській області від 13.12.2019 р. №8820514.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлення ДПС у Одеській області від 13.12.2019 р. №8830514.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлення ДПС у Одеській області від 13.12.2019р. №8840514.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в ході проведення перевірки ТОВ "Юні-Тойс Україна" контролюючому органу надано всі необхідні документи для підтвердження дотримання вимог Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість із контрагентом-постачальником за періоди, що перевірялись. Також, позивач зазначає, що господарські операції зі своїми контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача спрямована на отримання економічної вигоди від здійснення підприємницької діяльності, підприємства, ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність викладених в акті перевірки висновків податкового органу, а тому на думку позивача, вони не можуть бути покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, внаслідок чого останні є такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню та визнанню протиправними.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 року відкрито провадження у справі правилами загального позовного провадження.

06.05.2020 р. за вх.№ 23266/20 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого відповідач вказує, що не погоджується із позовними вимогами та просить суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Відповідач вказав, що під час перевірки, аналізом наданих товариством первинних документів встановлено, що у товарно-транспортних накладних, а саме в графі "пункт навантаження" зазначена адреса, яка не підтверджена з боку постачальників (відсутні Специфікації до договорів поставок, в яких зазначено перелік товару, його кількість та ціна без ПДВ, також адресу, з якої товар буде відвантажений). Відповідач зазначає, що для дослідження фактичного місця відвантаження (поставки) товару в ході перевірки була використана податкова інформація, яка була зібрана в ході перевірки згідно інформаційних баз податкового органу, а саме досліджено наявність власних нежитлових приміщень (територій) постачальників для розміщення офісу/складів та встановлено, всі вище перелічені постачальники не є платниками податку на нерухомість чи плати за землю (земельний податок/орендна плата за земельні ділянки). На думку відповідача, надані позивачем первинні документи, видані від імені контрагента та докази перерахування грошових коштів не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарських угод, оскільки за інформацією податкового органу вказані суб`єкти господарювання не виконували та об`єктивно не мали можливості виконати поставку в адресу позивача обумовленого у господарських договорах товару. Крім того, відповідачем зазначається, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не опосередковуються реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет.

13.05.2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовують доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Ухвалою суду від 15.05.2020 р. задоволено клопотання про виклик в якості свідка директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-Тойс Україна" ОСОБА_1 .

30.06.2020 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті на 24 липня 2020 р.

В судовому засіданні 03 серпня 2020 р. представники позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримали у повному обсязі та просили задовольнити позов, представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та обґрунтованість і відповідність висновків за результатами перевірки фактичним обставинам.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ТОВ "Юні-Тойс Україна" зареєстроване 18.04.2014 року за № 1 556 102 0000 052745. Основним видом економічної діяльності ТОВ "Юні-Тойс Україна" є: Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідно до витягу з реєстру платників податку на додану вартість №155214050400, ТОВ "Юні-Тойс Україна" зареєстроване платником податку на додану вартість 22.04.2014року.

17.10.2019 р. Наказом ГУ ДПС в Одеській області №925 на підставі пп.20.1.4, 20.1, ст.20, п.78.1.5, п.78.1 ст.77 Податкового Кодексу України, призначено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Юні-тойс Україна" за період з 01.04.2017 року по 30.06.2019 року.

19.11.2019 р. за результатами перевірки податковим органом складено акт №73/15-32-05-06/39188868.

13.12.2019 р. на підставі Акту перевірки та з урахуванням результатів розгляду заперечень позивача проти Акту перевірки Відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 8820514 згідно якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 11 622 160,00 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 9 297 728,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 324 432,00 грн.;

- № 8830514 згідно якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 12 655 755,00 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 10 124 604,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 531 151,00 грн.;

- № 8840514 згідно якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 48 696 грн., встановлено завищення Позивачем від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

28.02.2020 року Позивач отримав рішення ДПС № 7090/6/99-00-08-05-01-06 від 25.02.2020 року про результати розгляду скарги, яким у задоволенні скарг Позивача відмовлено у повному обсязі, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Згідно із п.п.14.1.36. п.14.1 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1. ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Приписами п. 187.1 ст.187 Податкового Кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з пп. 192.1.2 п. 192.1 ст.192 Податкового Кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку. Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Положеннями п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що ТОВ ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА в періоді з 01.04.2017 по 30.06.2019 здійснювало діяльність з оптової реалізації іграшок в асортименті.

Відповідно до договорів оренди, ТОВ ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА використовувало у діяльності офісне та складські нежитлові приміщення, які прийняті в оперативну оренду за адресою (офіс - м. Одеса, вул. Дальницька, буд.43/15, склади - м. Одеса, вул. Аеропортівська, буд.16 (300 кв.м) та м. Одеса, провулок Третій Аеропортівський, буд.2 (100 кв.м)).

Доставка товару до складів ТОВ ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА та зі складів (відвантаження на користь покупців) здійснювалася із залученням ТОВ КРЕДО-ТРАНС (код ЄДРПОУ 37608980, податкова адреса: м. Одеса, вул. Дальницька, буд.43/15, яка співпадає з податковою адресою ТОВ ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА ) для здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом згідно укладеного Договору На перевозку груза автомобильным транспортом від 01.12.2016 №01/12/16Юн та актів виконаних робіт (наданих послуг) з зазначенням вантажних автомобілів, які використовувалися для перевезення.

В періоді з 01.04.2017 по 30.06.2019 в облікових регістрах бухгалтерського обліку відображено, зокрема по взаєморозрахунках з постачальниками (які наведені в акті перевірці на стр. 7-13), оприбуткування товарів на баланс підприємства (Дт281 КтбЗІ) вартістю 51 654 043 грн.

Кожна поставка оформлювалась наступним пакетом документів:

- договір поставки, предметом якого є: ... продавець зобов`язується передати у власність покупця продукцію, визначену у п.1.2 договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію... Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, специфікація, номенклатура), строк поставки та ціна, визначаються сторонами в супровідних документах на товар (видаткові накладні (накладна)) до цього договору ... Постачання продукції за цим договором здійснюється шляхом самовивозу з адреси, вказаної продавцем... Приймання продукції за кількістю та якістю проводиться покупцем в момент її прийняття на складі продавця в присутності представників продавця та покупця... ;

- видаткові накладні;

- заявки на перевезення з додаванням переліку товару (вантажу) на перевезення;

- товарно-транспортні накладні;

- документи на прийняття товару (оприбуткування) на склад ТОВ ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА ;

- акти звіряння взаємних розрахунків.

Аналізом первинних документів встановлено:

- у видаткових накладних, заявках на перевезення зазначена адреса, з якої відвантажувався товар. У всіх випадках це податкова адреса постачальників. Податкова адреса постачальників зазначена також в товарно-транспортних накладних, а саме: графі Пункт навантаження .

- Довіреності на отримання товару у постачальників ТОВ ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА не оформлювалися. В зразках печаток, підписів матеріально-відповідальних осіб, які мають право на отримання (повернення) матеріальних цінностей, у всіх випадках зазначено зразок підпису директора ТОВ ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА Ярошевича Ю., тобто, лише директор мав право здійснювати приймання товару. При цьому, договорами поставки передбачено, що товар приймається на складі продавця.

Під час розгляду справи, судом допитано свідка у даній справі - директора ТОВ ЮНІ-ТОЙС Україна ОСОБА_1 , який зазначив, що відповідно до довіреностей особисто здійснював приймання товару від постачальників. Крім того, зазначив, що документів щодо надання повноважень водію вантажного автомобіля на приймання товару за кількістю та якістю перевірки не було надано.

Відповідно до договору ТОВ Юні-Тойс Україна з Товариством з обмеженою відповідальністю БОССТАН досягнуто згоди щодо асортименту, цін та кількості товару для подальшого укладення відповідного договору поставки. Зокрема, погоджено наступні умови закупівлі:

- предмет закупівлі - дитячі іграшки та товари для дітей;

- постачання продукції здійснюється шляхом самовивозу з вказаної постачальником адреси - м. Київ, Вознесенський Узвіз, буд. 14;

- оплата товару - на умовах післяплати (після отримання товару).

Укладення договору та фактичну поставку товару заплановано на 16.10.2017 р., у зв`язку з чим 11.10.2017 року ТОВ Юні-Тойс Україна звернулось із заявкою № 1610171 на перевезення вантажу до Товариства з обмеженою відповідальністю КРЕДО-ТРАНС , яке на підставі договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом № 18 від 25.07.2014 р. надає підприємству послуги перевезення вантажів та транспортно-експедиторського обслуговування.

16.10.2017 року між ТОВ Юні-Тойс Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю БОССТАН укладено договір поставки №16/10Ю. Того ж дня, після укладення договору поставки директором прийнято обумовлений договором товар за кількістю, у зв`язку з чим складено й сторонами підписано видаткову накладну ВН №75 від 16.10.2017 на суму 297 627,70 грн.

Після прийняття товару за кількістю й складення видаткової накладної, придбаний товар передано посадовій особі ТОВ КРЕДО-ТРАНС (водій ОСОБА_2 ) для організації перевезення вантажу на склад підприємства за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, буд. 16 Б, у зв`язку з чим складено товарно-транспортну накладну №75 від 16.10.2017 на суму 297 627,70 грн.

Того ж дня, 16.10.2017 р. товар доставлено на склад підприємства, де його прийнято комірником ОСОБА_3 , у зв`язку з чим складено та підписано документ Оприбуткування товарів на склад покупця № 1610171 від 16.10.2017р.

Товариством з обмеженою відповідальністю БОССТАН , здійснено оплату поставленого товару з переуступленням права вимоги на ТОВ ВАККЕР на підставі договору про переведення боргу № 13.07.-18/ЮнБ від 13.07.2018 р.

Придбання, транспортування, зберігання та подальший продаж товару за іншими наведеними в акті перевірки господарськими операціями відбувались аналогічно.

З метою належного виконання господарських зобов`язань позивачем укладено договори про переуступку кредиторської заборгованості (переведення боргу) на інших юридичних осіб з метою переказу коштів за товар. Отже, позивачем виконано зобов`язання по оплаті товару.

Відступлення права вимоги не забороняється чинним законодавством. Навпаки, чинним законодавством (пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, п. 2 ч. 1 ст. 512, ст.ст. 513, 514, 515 та 516 ЦК України) чітко визначається як поняття так і умови застосування відступлення права вимоги. Отже, відсутність банківських рахунків у контрагентів й здійснення з ними розрахунків з відступленням права вимоги не спростовує здійснення фактичних поставок.

Так, в Акті перевірки (сторінки 15-16) Відповідач зазначає про нереальність господарських операцій з огляду на відсутність та/або недостатність документів щодо якості закупленого товару. При цьому, в Акті перевірки не вказано, які саме господарські операції Позивача Відповідач кваліфікує як нереальні з огляду саме на відсутність документів щодо якості товару.

З аналізу первинних документів вбачається, що сторони погодили вимоги до якості товару шляхом зазначення його якісних характеристик у додатках до договорів та відповідних видаткових накладних. Крім того, за змістом договорів, документи що підтверджують якість товару, надаються постачальником лише за вимогою покупця.

Так, в Акті перевірки (сторінки 6, 15) містяться посилання на помилки та неточності у оформленні товарно-транспортній документації як на підставу висновків про нереальність всіх наведених в Акті перевірки господарських операцій.

Між тим, ні в Акті перевірки не вказано, ні під час розгляду справи контролюючим органом не зазначено, які саме господарські операції відповідач кваліфікує як нереальні з огляду саме на наявність певних помилок чи неточностей у оформленні деяких товарно-транспортних накладних, з огляду саме на відсутність у відповідних контрагентів достатніх (на переконання Відповідача) матеріально-технічної бази та/або трудових ресурсів.

При цьому, наявність певних помилок чи неточностей у оформленні товарно-транспортних накладних не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

В Акті перевірки (сторінка 14) містяться припущення Відповідача стосовно відсутності у деяких контрагентів Позивача достатніх трудових ресурсів та/або матеріально-технічної бази, необхідних для здійснення висвітлених в Акті перевірки господарських операцій, на підставі яких Відповідач дійшов помилкових висновків про нереальність зазначених господарських операцій.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

При цьому, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд зазначає, що Листом Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб`єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 13.12.2019 року №8820514, №8830514, №8840514 винесені всупереч приписів чинного законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих ним рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 133, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-Тойс Україна" (вул. Дальницька, 43/15, м.Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 39188868) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлення ДПС у Одеській області від 13.12.2019 р. №8820514.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлення ДПС у Одеській області від 13.12.2019 р. №8830514.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлення ДПС у Одеській області від 13.12.2019р. №8840514.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області (адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-Тойс Україна" (вул. Дальницька, 43/15, м.Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 39188868) судові витрати у розмірі 21020 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано судом 13 серпня 2020 р.

Суддя Л.М. Токмілова

.