Рішення

від 14.08.2020 по справі 440/3640/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3640/20 Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

10 липня 2020 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), відповідно до якого просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №423 від 13.03.2020, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи підтвердженого в установленому законодавством порядку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що надає право на отримання дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

період роботи на посаді електрозварник ручного зварювання ПрАТ Полтавський машинобудівний завод , що передбачена в Списку № 2, з 20 грудня 2010 року по 23 червня 2011 pоку;

періоди роботи на посадах газоелектрозварника та електрогазозварювальника Державного підприємства Виробниче об`єднання Знамя , що передбачені в Списку № 2, з 01 серпня 1986 року по 01 квітня 1989 року та з 01 квітня 1989 року по 13 серпня 1990 року;

період роботи на посаді вишкомонтажника-зварника Урайського управління бурових робіт № 2 Виробничого об`єднання Урайнефтегаз , що передбачена в Списку № 2, з 22 серпня 1992 року по 31 травня 1994 року;

періоди роботи на посаді електрогазозварювальника Полтавського орендного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління Полтававодоканал , що передбачена в Списку № 2, з 15 листопада 2001 року по 20 березня 2002 року, з 18 грудня 2003 року по 18 березня 2004 року, з 19 березня 2004 року по 03 червня 2010 року;

період роботи на посаді електрозварника ручного зварювання Ремонтно- діагностичної фірми АРГОН-ЛЮКС ЛТД, що передбачена в Списку № 2, з 13 липня 2011 року по 03 липня 2014 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 з 12 березня 2020 року дострокової пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог зазначив про незгоду із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, так як вважає наявним у позивача пільгового стажу, необхідного для такого призначення, підтвердженим у встановленому законодавством порядку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 23.07.2020 Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Витребувано від ТОВ ПОЛТАВА ВОДОПРОВІД (36009, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛИЦЯ ЗІНЬКІВСЬКА, будинок 33, ідентифікаційний код: 13927626) належним чином завірені копії доказів на підтвердження роботи ОСОБА_1 на посаді електрогазозварювальника Полтавського орендного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління Полтававодоканал , що передбачена в Списку № 2, з 15 листопада 2001 року по 20 березня 2002 року, з 18 грудня 2003 року по 18 березня 2004 року, з 19 березня 2004 року по 03 червня 2010 року, у тому числі із посиланням на Списки, чинні в період роботи позивача, а також належним чином завірені копії доказів на підтвердження проведення та результатів атестації робочих місць за період роботи ОСОБА_1 на посаді електрогазозварювальника Полтавського орендного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління Полтававодоканал . Витребувані документи зобов`язано надати до суду у п`ятиденний строк з дати отримання копії даної ухвали.

04.08.2020 відповідач надав відзив на позов, в якому висловив свої заперечення проти позовних вимог. Свою позицію мотивує обставинами відсутності достатнього пільгового стажу у позивача для призначення пенсії на пільгових умовах, процитувавши зміст рішення, що оскаржується /а.с. 105-107/.

Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 263 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.03.2020 звернувся до Полтавського ОУПФ із заявою про призначення пенсії за віком /а.с. 96-98/, додавши до заяви такі документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного коду, паспорт, трудова книжка, а також військовий квиток, диплом про навчання, довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, довідки, що визначають право на пільги та інші документи.

За результатами розгляду такої заяви відділом з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення від 13.03.2020 №423, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 89-90/.

Позивач не погодився із даним рішенням та вважаючи свої права та інтереси щодо права на отримання пенсії порушеними з боку пенсійного органу, з метою їх відновлення, звернувся до суду.

Виходячи з аналізу обставин, що склалися та надаючи оцінку їм та доказам, які надані учасниками справи в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до підпункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, може бути призначена пенсія за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. "б" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 цього ж Закону України, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону України, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно частини першої статті 48 КЗпП України, статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач, крім іншого, в період: з 01 серпня 1986 року по 13 серпня 1990 року працював на посадах газоелектрозварника та електрогазозварювальника Державного підприємства Виробниче об`єднання Знамя (записи №№8-11); з 22 серпня 1992 року (в межах позовних вимог) по 31 травня 1994 року працював на посаді вишкомонтажника-зварника Урайського управління бурових робіт № 2 Виробничого об`єднання Урайнефтегаз (записи №№12-14); з 15 листопада 2001 року по 20 березня 2002 року, з 18 грудня 2003 року по 18 березня 2004 року, з 19 березня 2004 року по 03 червня 2010 року працював на посаді електрогазозварювальника Полтавського орендного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління Полтававодоканал (записи №№17-20, 29-30); з 20 грудня 2010 року по 23 червня 2011 pоку працював на посаді електрозварник ручного зварювання ПрАТ Полтавський машинобудівний завод (записи №№ 31-34); з 13 липня 2011 року по 03 липня 2014 року працював на посаді електрозварника ручного зварювання Ремонтно-діагностичної фірми АРГОН-ЛЮКС ЛТД (записи №№35-36) /а.с. 11-15/.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Професія "електрозварювальник" віднесено до розділу XVIII, XXXII Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці робота в яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 та до розділу XXXIII Списку№ 2 виробництв, цехів, професій і посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10.

З огляду на вищезазначене, професія електрогазозварювальника (газоелектрозварювальника) передбачена у всіх Списках № 2.

Суд зауважує, що відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16.01.1985 № 17/2-54, професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об`єднує назви професій пов`язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу.

Відповідна правова позиція викладена Верховним судом неодноразово, у тому числі у постановах від 23 грудня 2019 року у справі № 535/103/17, від 26 березня 2020 року у справі №193/45/17, від 27 березня 2020 року у справі № 607/1266/17.

Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року у справі № 336/6112/16-а, від 31 жовтня 2019 року у справі № 688/4170/16-а та підтриманої у постанові від 27 березня 2020 року у справі № 607/1266/17 надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Враховуючи наведені положення законодавства, суд визнає хибними доводи відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу позивачу за списком № 2 періодів роботи, що є предметом розгляду у даній справі, оскільки посада, за якою працював позивач (газоелектрозварник) дає право на пільгове пенсійне забезпечення по списку № 2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Як наслідок, судом не приймаються як підстави для відмови у задоволенні позову посилання відповідача про те, що: "довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів від 24.06.2019 року №14-345 видану ДП Виробниче об`єднання "Знамя" про період роботи з 01.04.1989 по 13.08.1990 рр. Довідка підлягає заміні, оскільки відсутнє посилання на Списки, чинні в період роботи заявника".

В частині посилань відповідача на відсутність підстав для врахування довідок про трудовий стаж у зв`язку з відсутніми відомостями про проведення атестації робочих місць за періоди роботи у ПрАТ "Полтавський машинобудівний завод" з 20.12.2010 по 26.06.2011, Урайському управлінні бурових робіт №2 Виробничого об`єднання "Урайнафтогаз" з 22.08.1992 по 31.05.1994, а також Ремонтно-діагностичної фірми АРГОН-ЛЮКС ЛТД, що передбачена в Списку № 2, з 13 липня 2011 року по 03 липня 2014 року, суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно ж до частини першої статті 7 Закону України від 14.10.1992 №2694-XII Про охорону праці працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Сукупність вищенаведених правових норм, дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту б статті 13 Закону №1788-XII - за результатами атестації робочих місць як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону , передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Відтак, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту б статті 13 Закону №1788-XII.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а та підтримана у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі №340/244/16-а.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку № 22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.

Також, варто наголосити, що ні рішення відповідача від 13.03.2020 № 423, ні відзив на позовну заяву не містять посилань на підстави незарахування стажу роботи позивача у Полтавському орендному спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінні Полтававодоканал , відтак і відповідний пільговий стаж підлягає зарахуванню.

Виходячи з викладеного вище, підлягають задоволенню вимоги позивача визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №423 від 13.03.2020, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи підтвердженого в установленому законодавством порядку; а також зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що надає право на отримання дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": період роботи на посаді електрозварник ручного зварювання ПрАТ Полтавський машинобудівний завод , що передбачена в Списку № 2, з 20 грудня 2010 року по 23 червня 2011 pоку; періоди роботи на посадах газоелектрозварника та електрогазозварювальника Державного підприємства Виробниче об`єднання Знамя , що передбачені в Списку № 2, з 01 серпня 1986 року по 01 квітня 1989 року та з 01 квітня 1989 року по 13 серпня 1990 року; період роботи на посаді вишкомонтажника-зварника Урайського управління бурових робіт № 2 Виробничого об`єднання Урайнефтегаз , що передбачена в Списку № 2, з 22 серпня 1992 року по 31 травня 1994 року; періоди роботи на посаді електрогазозварювальника Полтавського орендного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління Полтававодоканал , що передбачена в Списку № 2, з 15 листопада 2001 року по 20 березня 2002 року, з 18 грудня 2003 року по 18 березня 2004 року, з 19 березня 2004 року по 03 червня 2010 року; період роботи на посаді електрозварника ручного зварювання Ремонтно-діагностичної фірми АРГОН-ЛЮКС ЛТД, що передбачена в Списку № 2, з 13 липня 2011 року по 03 липня 2014 року.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 з 12 березня 2020 року дострокову пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає таке.

Статтею 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Частиною 1 ст.44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

На виконання вимог цієї норми постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1) (далі Порядок)

Відповідно до п.1.1. Порядку заява про призначення (перерахунок) пенсії подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п. 1.6. Порядку звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Згідно п. 1.7 Порядку днем звернення за призначенням (перерахунком) пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся органів Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 12.03.2020. Відтак, пенсія має бути призначена позивачу з 12.03.2020.

Згідно до положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями -вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" однозначно врегульовано повноваження відповідача розглянути питання призначення пенсії та прийняти рішення про призначення або відмову в призначенні пенсії.

Таким чином, чинне законодавство України не встановлює повноважень відповідача на власний розсуд обирати вид одного з можливих рішень, він зобов`язаний прийняти однозначне рішення про призначення або відмову в призначенні пенсії при наявності підстав, передбачених законом, не обираючи варіанти з видів таких рішень на власний розсуд.

Отже, в даних правовідносинах відсутня дискреція щодо повноважень органу Пенсійного фонду, його обов`язок однозначно визначений.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що під час судового розгляду встановлено факт протиправної поведінки відповідача, суд вважає, що зобов`язання його прийняти рішення конкретного змісту не є втручанням в його дискреційні повноваження, та саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 12.03.2020 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, і суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, складає 840,80 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №423 від 13.03.2020, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що надає право на отримання дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

період роботи на посаді електрозварник ручного зварювання ПрАТ Полтавський машинобудівний завод , що передбачена в Списку № 2, з 20 грудня 2010 року по 23 червня 2011 pоку;

періоди роботи на посадах газоелектрозварника та електрогазозварювальника Державного підприємства Виробниче об`єднання Знамя , що передбачені в Списку № 2, з 01 серпня 1986 року по 01 квітня 1989 року та з 01 квітня 1989 року по 13 серпня 1990 року;

період роботи на посаді вишкомонтажника-зварника Урайського управління бурових робіт № 2 Виробничого об`єднання Урайнефтегаз , що передбачена в Списку № 2, з 22 серпня 1992 року по 31 травня 1994 року;

періоди роботи на посаді електрогазозварювальника Полтавського орендного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління Полтававодоканал , що передбачена в Списку № 2, з 15 листопада 2001 року по 20 березня 2002 року, з 18 грудня 2003 року по 18 березня 2004 року, з 19 березня 2004 року по 03 червня 2010 року;

період роботи на посаді електрозварника ручного зварювання Ремонтно-діагностичної фірми АРГОН-ЛЮКС ЛТД, що передбачена в Списку № 2, з 13 липня 2011 року по 03 липня 2014 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 з 12 березня 2020 року дострокову пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати на сплату судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок вісім гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Суддя І.Г.Ясиновський