РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
28 липня 2020 року м. Рівне №460/3127/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Н.В. Друзенко, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЩА-МІЛК" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЩА-МІЛК" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2020 №00004720501.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при нарахуванні єдиного податку контролюючий орган вказав власників земельних ділянок, з якими позивачем було укладено договори оренди на які були належним чином зареєстровані, а вказані в них площі земельних ділянок увійшли до поданих декларацій з єдиного податку у встановлені терміни протягом 2019 року. При нарахуванні єдиного податку контролюючий орган також вказав власників земельних ділянок, з якими позивачем було укладеного договори оренди, однак, які не були зареєстровані. Також, відповідачем не враховано, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи. Таким чином, позивач вважає висновки акта перевірки не обґрунтованими та не підтвердженими документально. Враховуючи викладене, позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 07.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/3127/20. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено на 09.06.2020.
Ухвалою суду від 09.06.2020 підготовче засідання відкладене до 07.07.2020.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач заперечив проти задоволення позову. На обґрунтування заперечення відповідач зазначає, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЩА-МІЛК" встановлено порушення п.292-1.1 статті 292-1 статті 292, пп.295.9.5 п.295.9 статті 295 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з єдиного податку 4 групи на загальну суму 335510грн. Згідно з наданими до перевірки документів встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЩА-МІЛК" для ведення фінансово-господарської діяльності за період, що підлягав перевірці, а саме у 2019 році (ІІІ-ІV квартали) укладено 287 договорів оренди з фізичними особами на 771,2899 га земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на території Житинської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Відповідно до грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення Рівненського району, затвердженої рішенням виконавчого комітету Рівненської районної ради народних депутатів №38 за 1995 рік (з урахуванням коефіцієнта індексації) нормативна грошова оцінка земельних ділянок станом на 01.01.2019 1 га рілля на території Житинської сільської ради Рівненського району Рівненської області становить 45789,30грн. За період з 01.01.2017 по 31.12.2019 позивачем задекларовано єдиного податку 4 групи у сумі 1010473,41грн. Позивачем до об`єкту оподаткування платника єдиного податку 4 групи за 3-4 квартали 2019 року не включено 771,2899 га земельних ділянок відповідно до укладених договорів з 287 фізичними особами. Позивачем до позовної заяви договори укладені у 2020 році, які підлягають включенню до об`єкту оподаткування єдиним податком 4 групи за 2020 рік. Перевірка позивача проводилася за період з 01.01.2017 по 31.12.2019. До перевірки були надані договори укладені з фізичними особами в період липень-грудень 2019 року та не включені до об`єкту оподаткування єдиним податком 4 групи в ІІІ - ІV кварталах 2019 року. Інших документів до перевірки не надано. Отже, позивачем занижено податкове зобов`язання з єдиного податку 4 групи на суму 335510грн. На підставі викладеного, відповідач вважає спірне рішення правомірним та просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 07.07.2020 закрито підготовче засідання у справі та призначено розгляд справи по суті на 28.07.2020.
Сторони в судове засідання не прибули, подали клопотання про розгляд справи без їх участі. Відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву і відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЩА-МІЛК" зареєстроване як юридична особа 16.05.2008; види діяльності за КВЕД: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.5); 02.06.2008 взятий на облік як платник єдиного податку 4 групи зі ставкою 10% (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/edpod ).
З матеріалів справи встановлено, що в період з 03.03.2020 по 17.03.2020 на підставі направлень від 02.03.2020 №№539/17-00-15-01, 540/17-00-15-01 та 541/17-00-15-01, наказу від 20.02.2020 №564 та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2020 рік, відповідно до статей 75, 77, 82 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЩА-МІЛК", код за ЄДРПОУ 35631063, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 21.12.2019.
За результатами перевірки складено акт від 20.03.2020 №619/17-00-05-01/35631063 (а.с.9-77 т.1), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення пункту 292-1.1 статті 292-1, підпункту 295.9.5 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з єдиного податку 4 групи на суму 335510грн., в тому числі за ІІІ квартал 2019 року - 209673грн., за ІV квартал 2019 року - 125837грн.
Позивачем подавалося заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду якого висновки акта залишені без змін (а.с.149-153 т.4).
10.04.2020 Головним управлінням ДПС у Рівненській області на підставі акта перевірки від 20.03.2020 №619/17-00-05-01/35631063 прийнято податкове повідомлення-рішення №00004720501, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОЩА-МІЛК" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків» на 419387грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на 335510грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 83877грн. (а.с.7 т.1).
Вважаючи таке рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.
За даними акта перевірки відповідно до Розрахунків частки сільськогосподарського товаровиробництва частка сільськогосподарського виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЩА-МІЛК" (далі - ТОВ "ГОЩА-МІЛК") за попередній податковий (звітний) рік становить за 2016 рік - 94,19%, за 2017 рік - 96,63%, за 2018 рік - 89,01%.
В період що перевірявся ТОВ "ГОЩА-МІЛК" було укладено договора оренди земельних ділянок з пайовиками на території 4 сільських рад.
За період з 01.01.2017 по 31.12.2019 позивачем задекларовано єдиного податку 4 групи у сумі 1010473,41грн.
ТОВ "ГОЩА-МІЛК" у 2019 році (ІІІ-ІV квартали) укладено 287 договорів оренди з фізичними особами на 771,2899 га земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на території Житинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.
Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення Рівненського району визначена відповідно до рішення виконавчого комітету Рівненської районної ради народних депутатів №38 за 1995 рік (з урахуванням коефіцієнта індексації) нормативна грошова оцінка земельних ділянок станом на 01.01.2019 1 га рілля на території Житинської сільської ради Рівненського району Рівненської області становить 45789,30грн.
Позивачем до об`єкту оподаткування платника єдиного податку 4 групи за 3-4 квартали 2019 року не включено 771,2899 га земельних ділянок відповідно до укладених договорів з 287 фізичними особами.
Позивачем занижено податкове зобов`язання з єдиного податку 4 групи на суму 335510грн., в тому числі за ІІІ квартал 2019 року - 209673грн., за ІV квартал 2019 року - 125837грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Відповідно до підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Пунктом 269.1 статті 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно з положеннями пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування земельним податком згідно з положеннями статті 270 Податкового кодексу України є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Також, слід звернути увагу на положення пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, якою визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Особливості регулювання відносин в сфері земельного права, в тому числі підстави для набуття земельних ділянок у власність та користування, визначені Земельним кодексом України.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (стаття 124 Земельного кодексу України).
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом (стаття 202 Земельного кодексу України). При цьому земельна ділянка має бути індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, якому властиві такі характеристики, як площа, межі, ідентифікатор у Державному земельному кадастрі тощо.
З системного аналізу зазначених норм слідує, що до нового власника має переходити право власності на земельну ділянку, водночас це право не виникає автоматично з моменту набуття у власність нерухомого майна, розташованого на такій ділянці, а лише після проведення державної реєстрації такого права.
Так, особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні статті 269 Податкового кодексу України до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Податкового кодексу України не повинна сплачувати земельний податок.
З наданих до матеріалів справи договорів встановлено, що право користування земельними ділянками, на підставі договорів оренди укладених у 2019 році, зареєстроване за позивачем лише за частиною договорів, які були предметом перевірки. Доказів реєстрації за позивачем права користування на інші земельні ділянки судом не встановлено, відповідачем не надано (а.с.1-170 т.3, 1-133 т.4).
Поряд з цим, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 29.1 статті 29 Податкового кодексу України, обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.
Відповідно до пункту 292-1.1 статті 292-1 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до пункту 292-1.2 статті 292-1 Податкового кодексу України, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю.
У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.
Згідно з частиною першою статті 193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
У відповідності до статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VI, до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (частина друга статті 15 зазначеного Закону).
При цьому, у розумінні частини сьомої статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VI, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель є лише підставою для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про таку оцінку.
Відповідно до підпункту 14 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, до Державного земельного кадастру вносяться відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, значення якої розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у пункті 24, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.
За приписами статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VI, відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VI, ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Пункт 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text), визначає, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Згідно з пунктом 7 вказаного Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктами 1, 3, 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 (https://rivnenska.land.gov.ua/info/polozhennia-pro-holovne-upravlinnia/), передбачено, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Рівненської області.
Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку.
Отже, інформація про земельні ділянки, які перебувають у користуванні позивача, та інформація про їх нормативно грошову оцінку, має надаватись контролюючому органу саме Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області у формі, яка передбачена статтею 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VI.
Судом встановлено, що відповідач при визначенні грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення Рівненського району, керувався рішенням виконавчого комітету Рівненської районної ради народних депутатів №38 за 1995 рік.
Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази надання Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області до контролюючого органу інформації про земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні позивача, а також про їх ормативно грошову оцінку, або ж докази подання відповідачем запиту про надання такої інформації.
Тобто, відповідач не звертався до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області для отримання даних державного земельного кадастру, необхідних для нарахування єдиного податку позивачу.
Крім того, відповідно до підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
З матеріалів справи встановлено, що позивач у встановленому порядку подавав до відповідача податкову звітність платника податку четвертої групи із зазначенням відомостей про земельні ділянки (а.с.134-148 т.4).
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що позивачем доведено неправомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, а відповідач не довів протилежного, суд вважає, наявними підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2020 №00004720501.
З огляду на наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЩА-МІЛК" підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 6290,81 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов Товаристваа з обмеженою відповідальністю "ГОЩА-МІЛК" (35424, Рівненська область, Гощанський район, село Краснопілля, вулиця Шевченка, 2ж; код ЄДРПОУ 35631063) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, місто Рівне, вулиця Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449) - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 10.04.2020 №00004720501.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЩА-МІЛК" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 6290,81грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 28 липня 2020 року.
Суддя Н.В. Друзенко
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2020 |
Оприлюднено | 17.08.2020 |
Номер документу | 90978325 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гінда Оксана Миколаївна
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Н.В. Друзенко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні