Постанова

від 05.08.2020 по справі 280/5377/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5377/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року (суддя Новікова І.В., м. Запоріжжя) у справі № 280/5377/19

за позовом Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів

до Офісу великих платників податків ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

У листопаді 2019 року АТ Запорізький завод феросплавів звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 25.10.2019 №0000255104.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2020 позов задоволено.

Вказане рішення мотивоване протиправністю висновків акту перевірки позивача щодо непідтвердження реальності вчинення господарських операцій між АТ Запорізький завод феросплавів та ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт у червні 2019 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Офіс великих платників податків ДПС оскаржив його в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник послався на обставини, що зафіксовані актом перевірки позивача, зокрема, щодо відсутності у його контрагента - ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт відповідних трудових та матеріальних ресурсів на здійснення робіт з капітального ремонту печі № 35. При цьому, скаржник звернув увагу, що умовами договору, який укладено між позивачем та вказаним контрагентом, передбачено здійснення виконавцем робіт власними силами без залучення сторонніх організацій. Разом із цим, до виконання робіт, що були предметом вказаного договору ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт було залучено сторонню організацію - ТОВ Дірект Сейв , яке є новоствореним підприємством, формує свій податковий кредит за рахунок номінального придбання продуктів харчування та не має відповідних трудових та матеріальних ресурсів на виконання робіт з капітального ремонту вогнетривкої печі. З огляду на це, скаржник стверджує про правомірність та обґрунтованість висновків, викладених у акті перевірки позивача та про правомірність винесеного на підставі вказаних висновків рішення, просить суд апеляційну скаргу задовольнити та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її задоволення заперечив, посилаючись на спростування висновків акту перевірки відповідними первинними бухгалтерськими документами, якими підтверджено факт здійснення спірних господарських операцій. Також, вказав на те, що висновки акту перевірки обґрунтовані припущеннями податкового органу, які не були підтверджені шляхом проведення відповідних зустрічних звірок. Вважає рішення суду першої інстанції правомірним та обґрунтованим.

У судовому засіданні 05.08.2020 представник позивача підтримав позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивач в судове засідання 05.08.2020 свого представника не направив, надав клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку із запровадженням в Україні карантинних заходів до 31.07.2020, якими зупинено усі процесуальні строки.

Враховуючи, що запровадження заходів в межах адаптивного карантину не впливають на можливість участі в судовому засіданні, а зупинення процесуальних строків не є поважною причиною для неявки у судове засідання, з огляду на норми ч. 2 ст. 313 КАС України, справу розглянуто без участі представника скаржника.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 19.09.2019 по 10.10.2019 співробітниками Офісу ВПП ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ Запорізький завод феросплавів з питань, що стали предметом заперечень підприємства, а саме: дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з постачальником ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт (код ЄДРПОУ 32845340) за період червень 2019 року, за результатами якого складено Акт перевірки від 10.10.2019 №5/28-10-51-04/00186542 (т. 1 а.с. 13-30).

В Акті перевірки від 10.10.2019 №5/28-10-51-04/00186542 контролюючий орган дійшов висновку про порушення АТ Запорізький завод феросплавів абз. а п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, абз. б п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за червень 2019 року (р.19) на суму 466195 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації з ПДВ за червень 2019 року на суму 466195 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки позивач подав на них письмові заперечення від 17.10.2019 №12/430. Листом від 22.10.2019 №5926/10/28-10-51-04-12 заперечення АТ Запорізький завод феросплавів залишено без задоволення, а висновки Акту перевірки без змін (т. 1 а.с. 31-45).

На підставі висновків Акту перевірки від 10.10.2019 №5/28-10-51-04/00186542, 25.10.2019 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення №0000255104, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 466195,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 233097,50 грн. (т.1 а.с. 44).

Правомірність винесення скаржником вказаного рішення є предметом спору у межах цієї адміністративної справи.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Спірне податкове повідомлення-рішення винесено скаржником на підставі акту перевірки позивача, якими не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт .

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Вказаною нормою закону також передбачено, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХV у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи норми ст. 44 Податкового кодексу України, здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено перелік обов`язкових реквізитів, які має містити первинний документ, зокрема це: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Також, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.01.2019 між АТ Запорізький завод феросплавів - Замовник та ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт - Виконавець укладено Договір підряду №131, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по виконанню робіт з капітального ремонту печі №35, а саме робіт з монтажу механічного обладнання та вогнетривких робіт печі №35, інв.№4232211 (а.с.47-51).

Також, сторонами господарської угоди 05.03.2019 підписано Протокол розбіжностей до Договору підряду від 28.01.2019 №131, а 08.04.2019 Протокол погодження розбіжностей.

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів адміністративної справи надано графік виконання робіт, довідку про вартість виконаних робіт та витрати, розрахунок загальновиробничих витрат, відомість ресурсів, акт № 15 приймання виконаних робіт за червень 2019 року, рахунок-фактуру, податкову накладну (а.с.67-112).

Оплата наданих послуг за договором підряду підтверджується наданим до матеріалів адміністративної справи платіжним дорученням та відомостями журналу Розрахунки з постачальниками та підрядниками (а.с.113-115).

З огляду на це, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт .

При цьому колегія суддів приймає до уваги відсутність будь-яких зауважень до форми та змісту вказаних документів.

Крім того, матеріали справи містять лист ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт , яким підтверджено факт виконання спірних господарських операцій із залученням контрагента ТОВ Дірект Сейв (т. 1 а.с. 176).

Також, податковим органом не спростовано, що на час здійснення господарської операції контрагент позивача - ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт мав податкову правосуб`єктність, перебував на податковому обліку, а також був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Крім того, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення вірно враховано, що податковим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт недійсними.

Разом із цим, при вирішенні справи колегія суддів приймає до уваги, що абз. а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання товарів.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Інших вимог для підтвердження правомірності формування покупцем податкового кредиту з ПДВ Податковим кодексом не встановлено.

Податковим органом не спростовано, що складені ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт податкові накладні зареєстровані у встановленому законом порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних та, враховуючи норми п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, є підставою для формування позивачем податкового кредиту з ПДВ по спірним операціям.

Крім того, колегія суддів зазначає, що нормами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Водночас, доказів порушень відображення господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку позивача та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань матеріали справи не містять, податковим органом до суду не надано.

Що стосується посилання податкового органу на відсутність у контрагента позивача - ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт необхідних трудових та матеріальних ресурсів, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказані обставини не знайшли належного обґрунтування відповідними доказами, оскільки вони не були досліджені під час проведення перевірки ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт шляхом проведення зустрічної перевірки контрагента позивача та контрагента останнього - ТОВ Дірект Сейв в порядку, передбаченому п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, або у інший спосіб, що передбачений законодавством України.

Разом із цим, на підтвердження вказаних обставин податковий орган посилається на інформацію, що наявна в його інформаційних автоматизованих базах даних. Проте, відповідні витяги з інформаційних баз даних податковим органом на підтвердження своєї позиції до суду не надані, підстави внесення відповідної інформації до вказаних баз даних суду не відомі.

Також, є необґрунтованим твердження податкового органу, що для виконання договору підряду необхідна кількість робітників у кількості 141 особа, оскільки такі доводи є лише припущеннями контролюючого органу, які не підтверджені жодними доказами, оскільки працівники мали змогу працювати понаднормово, у вихідні дні, тощо.

Крім того, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції були вірно відхилені доводи контролюючого органу про те, що ТОВ Дірект Сейв не мало можливості виконати умови господарської операції, оскільки зазначені обставини можуть бути поставлені в провину лише ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт , яке залучало зазначене підприємство у виконанні договору підряду.

Для позивача визначальним є саме отримання послуг від ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт та понесення витрат за такими послугами, а у разі допущення порушень податкового законодавства ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт та/або ТОВ Дірект Сейв , то відповідальність повинна застосовуватись саме до таких платників податків, а не до позивача, який є сумлінною стороною господарської операції.

Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої платник податків не має нести відповідальності за протиправні дії своїх контрагентів. Така позиція висловлена у справах Інтерсплав проти України , Булвес проти Болгарії та інших.

Колегія суддів вважає за необхідне дотримуватися позиції, викладеної в п.53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко і Лозенко проти України . Відповідно до вказаної позиції суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівами . Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновки, викладені у акті перевірки позивача не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, внаслідок чого винесене на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 280/5377/19 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 12.08.2020р.

Головуючий суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов