Ухвала

від 25.09.2020 по справі 280/5377/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 280/5377/19

адміністративне провадження № К/9901/22800/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А. розглянув касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС (Офіс ВПП) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 у справі за позовом Акціонерного товариства ''Запорізький завод феросплавів'' до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

03.09.2020 Офіс ВПП подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 у цій справі.

За змістом статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги та строками її подання.

Касаційна скарга Офісу ВПП не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС, згідно з яким у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Підставою касаційного оскарження відповідач вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС.

Згідно з цим пунктом підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених в частині першій статті 328 КАС, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (пункту 4 частини другої статті 330 КАС).

Системний аналіз положень частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Як вже було зазначено, підставою касаційного оскарження відповідач вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, а саме, застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №824/434/15-а, від 10.03.2020 у справі №813/761/15, від 21.01.2020 у справі №808/846/16, від 28.07.2020 у справі №808/2046/14, від 29.01.2019 №808/4080/17, від 24.10.2018 у справі №808/2402/17, від 06.06.2018 у справі №804/7948/16, від 22.03.2018 у справі №815/3666/16, від 20.02.2018 у справі №818/997/17, а також у постановах Верховного Суду України від 27.03.2012 №21-737во10, від 06.12.2016 №21-1440а16. При цьому обґрунтування визначеної підстави зводиться до викладення (цитування) позиції Верховного Суду, яка стосується оцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин та досліджених ними доказів, у тому числі первинних документів, а також узагальнюючих висновків, що містяться у зазначених постановах Верховного Суду, щодо обставин, пов`язаних із встановленням реального змісту господарських операцій. У касаційній скарзі також викладені обставини щодо проведеної перевірки позивача, висновки за її результатами, наведені норми Податкового кодексу України. Доводів про неправильне застосування судами норм матеріального права (і яких саме) в касаційній скарзі не наведено. Норми Податкового кодексу України наведені безвідносно до таких доводів. Фактично доводи відповідача в касаційній скарзі стосуються неправильного встановлення судами обставин у справі внаслідок неправильної оцінки доказів. Водночас, відповідач не посилається на порушення судом норм процесуального права, при оцінці доказів, що у випадках, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328, частиною другою статті 353 КАС, може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.

Вирішення судом апеляційної інстанції спору у цій справі в порівнянні із справами, на висновок Верховного Суду в яких посилається відповідач, обумовлено іншим складом обставин у справі та оцінкою доказів у їх сукупності. А постанови Верховного Суду про направлення справи на новий розгляд (справи №№808/2046/14, 808/4080/17, 808/2402/17, 804/7948/16, 815/3666/16, 818/997/17) відповідно до частини шостої статті 353 КАС не можуть містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи. Відтак, посилання на такі постанови Верховного Суду в зазначених справах як на такі, що містять висновок щодо застосування норм права, який відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС повинні враховувати суди при розгляді інших справ, не має правової підстави.

Отже, подібності правовідносин у цій справі (№280/5377/19) та у справах №824/434/15-а, №813/761/15, №808/846/16, №808/2046/14, №808/4080/17, №808/2402/17, №804/7948/16, №815/3666/16, №818/997/17, як умови, за якої є підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, немає.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Офісу ВПП підлягає поверненню як така, що не містить викладення підстав касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 повернути скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко