Постанова

від 13.08.2020 по справі 320/6418/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6418/19 Головуючий у 1-й інстанції - Дудін С.О.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Келтік" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Келтік" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- протиправними та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.10.2019 № UA125000/2019/000619/2.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Київська митниця Держмитслужби звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, 25.07.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю "Келтік" (покупець) та компанією YIWU BEST TIME IMPORT & EXPORT CO LTD (YIWU,CHINA) (продавець) було укладено контракт №25/07-2019, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити тканину (товар).

Пунктом 10.1 контракту встановлено, що контракт вступає в силу з моменту підписання, не пізніше 7 днів від дати контракту і дійсний до 31.12.2019.

01.09.2019 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до контракту, відповідно до якої пункт 7 контракту викладено у такій редакції: товар поставляється в поліетиленових мішках. Вартість тари входить у вартість товару.

18.10.2019 позивачем було подано до Київської митниці ДФС митну декларацію №UA125010/2019/012943, у графі 31 якої зазначений товар, митна вартість якого склала 33579,02 дол. США. Поставка відбувалася на умовах CFR і була визначена із застосуванням основного методу за ціною договору (контракту).

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронний запит (повідомлення), в якому зазначив, що при опрацюванні документів, наданих до митної декларації у митному органу встановлено:

1) відповідно до товаросупровідних документів товар постачається на умовах поставки CFR Одеса, проте відповідно до договору №25/07-2019 до вартості товару входить вартість тари. Тобто, згідно договору невідомо, хто поніс витрати на транспортування.

2) відповідно до експортної МД від 25.07.2019 №310120190517775001 наявні витрати на страхування товару, проте жодні страхові документи до митного оформлення надані не були. При цьому, ч.2 ст.53 МКУ визначає страхові документи як такі, що підтверджують митну вартість товару без прив`язку до суб`єкта, який поніс ці витрати. Відповідач зазначив, що прайс-лист від 15.07.2019 №19-03686 містить цінову пропозицію на умовах поставки CIF Одеса, яка передбачає страхування товару.

3) в експортній МД від 25.07.2019 №310120190517775001 та сертифікату походження від 06.08.2019 №СІ93312012500001 зазначений комерційний інвойс та рахунок-проформу за номером №МІ1901 від 25.07.2019. Можлива наявність іншого пакету документів.

4) прайс-лист від 15.07.2019 №19-03686 має спрямованість на одного суб`єкта, що суперечить суті прайс-листа як пропозиції необмеженому колу потенційних покупців.

5) В графі 44 МД від 18.10.2019 №UA125010/2019/012943 зазначений документ 9610 від 05.10.2016 №310120160517424490, який не подано до митного оформлення.

У повідомленні відповідач зазначив, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Відповідач повідомив про необхідність надання додаткових документів: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.64).

Позивачем було надано до контролюючого органу супровідним листом від 22.10.2019 вих. № 354 додаткові документи.

Проте, 23.10.2019 Київською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000619/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації №UA125010/2019/012943 від 18.10.2019 скоригував з 33579,02 дол. США до 50415,08 дол. США.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що позивачем до митного оформлення не подано всіх документів, які б підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме : 1) відповідно до товаросупровідних документів товар постачається на умовах поставки СFRОдеса, проте відповідно до договору №25/07-2019 до вартості товару входить вартість тари. Тобто, згідно договору не відомо хто поніс витрати на транспортування; 2) відповідно до експортної МД від 25.07.2019 №310120190517775001 наявні витрати на страхування товару, проте жодні страхові документи до митного оформлення надані не були. При цьому, ч.2 ст.53 МКУ визначає страхові документи як такі, що підтверджують митну вартість товару без прив`язки до суб`єкта, що поніс ці витрати. Додатково зазначено, що прайс-лист від 15.07.2019 №19-3686 містить пропозицію на умовах поставки CIFОдеса, яка передбачає страхування товару.3) в експортній МД від 25.07.2019 №31012019517775001 та сертифікату походження від 06.08.2019 №СІ93312012500001 зазначений комерційний документ від 25.07.2019 №МІ-1901. В той же час до митного оформлення надано комерційний інвойс та рахунок-проформу за номером №МІ1901 від 25.07.2019. Можлива наявність іншого пакету документів.4) прайс-лист від 15.07.2019 №19-03686 має спрямованість на одного суб`єкта, що суперечить суті прайс-листа як пропозиції необмеженому колу потенційних покупців.

Відповідач зазначив, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому з наданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості .

У спірному рішенні відповідач зазначив джерело інформації, яким користувався митний орган при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товару: митна декларація від 02.10.2019 №UA805180/2019/27361 (вартість товару "ворсове трикотажне поперечнов`язане полотно, пофарбоване, без просочення та покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком. Виробник: YIWUBESTTIMEIMPORT&EXPORTCOLTD, згідно джерела інформації - 3,77 дол. США/кг) (а.с.19-20).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська міська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125010/2019/00128 (а.с.31-32).

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію №UA125010/2019/013221 від 24.10.2019 (а.с.27-28).

Не погоджуючись з правомірністю здійснення відповідачем коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, а тому заявлена позивачем митна вартість товарів відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України, натомість, митним органом безпідставно здійснено коригування митної вартості та застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару - резервний.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції було неповно та неналежним чином досліджено обставини справи, що призвело до неправомірного застосування норм матеріального права, та вказано, що оскаржувані рішення прийнято відповідно до норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Крім того, апелянтом зауважено, що декларантом не надано усіх достатніх документів на підтвердження ціни товару.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі - МК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно п. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 54 МК України, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Частиною другою статті 53 МК України визначено перелік основних документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, що передбачені статтею 53 МК України.

Згідно із пунктом 1 глави 1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених наказом Мінфіну від 24 травня 2012 року № 598, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 року за № 883/21195, рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) - це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 МК України.

Статтею 57 МК України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно матеріалів справи, позивач при подачі митної декларації для підтвердження заявлених відомостей подав перелік документів для підтвердження митної вартості товару відповідно до ст.53 Митного кодексу України.

Враховуючи вищенаведені норми закону, колегія судді погоджується із висновками суду першої інстанції, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 у справах № 21-127а15 та № 21-53а15, від 11.09.2012 у справі № 2а-18673/09/0570 та в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 826/6346/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач придбав транспортний засіб за ціною заявленою для митного оформлення. Та як уже було зазначено вище, на підтвердження митної вартості імпортованого транспортного засобу позивач надав:

- (0325) рахунок-проформа №МІІ901 від 25.07.2019;

- (0380) рахунок-фактура №МІІ901 від 25.07.2019;

- (0705) коносамент №EGLV143988223473 від 29.07.2019;

- (0730) автотранспортна накладна №025627 від 17.09.2019;

- (0861) сертифікат про походження товару№СІ93312012500001 від 06.08.2019;

- (1505) висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142005703-588 від 16.10.2019;

- (1701) акт про проведення огляду товару №UA5000030/2019/4067 від 17.09.2019 (а.с.26).

Також, позивачем було надано до контролюючого органу супровідним листом від 22.10.2019 вих. №354 додаткові документи: прайс-лист №19-03686 від 15.07.2019; додаткову угоду №1 від 01.09.2019 до контракту №25/07-2019 від 25.07.2019; лист компанії YIWU BEST TIME IMPORT & EXPORT CO LTD (YIWU,CHINA) від 21.10.2019 №21-01382; виписка по особовому рахунку від 29.08.2019 з АТ "Банк Кредит Дніпро"; SWIFT повідомлення про переказ валюти у сумі 33579,02 дол.США від 29.08.2019; картка рахунку 712 за період з 01.07.2019 по 31.10.2019; листи від компанії YIWUBESTTIMEIMPORT&EXPORTCOLTD (YIWU,CHINA) від 21.10.2019 та від 22.10.2019; експертний висновок ТПП Києва №Ц-931 від 22.10.2019 (а.с.65).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що безпідставними є доводи апелянта про ненадання до митного органу усіх необхідних документів та суперечливість даних, які викладені в наданих документа щодо митної вартості товару, позаяк позивачем було надано контролюючому органу прайс-лист від 15.07.2019 №19-03686, в якому вказано позицію товару, ціну та умови оплати. Разом з тим, прайс-лист належить до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України та є документом довільної форми, а чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі № 826/6346/16.

Відтак, дані посилання апелянта є безпідставними та необґрунтованими.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що умови поставки відповідно до інвойсу та проформи-інвойсу № МІ1901 визначені як такі, що товар відправляється протягом 60 днів після отримання депозиту (оплати), при цьому оплата за товар здійснена 28.08.2019, а товар відправлено з КНР 29.07.2019. У зв`язку з цим, відповідач дійшов висновку про те, що те, що на користь продавця можливо були здійснені інші платежі.

В той же час, позивачем були надані до митного оформлення інвойс від 25.07.2019 №МІ1901 та проформа-інвойс від 25.07.2019 №МІ 1901, в яких вказано вартість товару (полотна ворсові) на загальну суму 33579,02 дол. США. У вказаних документах визначено умови доставки: протягом 60 днів після отримання депозиту. Як вбачається з платіжного доручення в іноземній валюті №6 від 29.08.019, виписки по рахунку позивача та позивачем було перераховано на користь YIWU BEST TIME IMPORT & EXPORT CO LTD грошові кошти у сумі 3579,02 дол. США. Відповідно до коносаменту №143988223473 від 29.07.2019 товар було відправлено з Китайської народної республіки 29.07.2019.

Відтак, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до умов контракту від 25.07.2019 325/07-2019 в проформі інвойсу визначаються ціна товару та умови оплати, а не умови поставки товару, а відтак здійснення контрагентом позивача відправлення товару у строк, відмінний від того, який визначений у відповідному інвойсі та проформі інвойсу жодним чином не ставить під сумнів визначену позивачем митну вартість товару.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи дійшла висновку, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом.

Натомість наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена, внаслідок чого спірне рішення про коригування митної вартості підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відтак, доводи апелянта щодо того, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних, об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та відомостей щодо ціни що була фактично сплачена суд відхиляє, як такі що не є достатньо обґрунтованими, відтак є безпідставними.

Отже, враховуючи вищевикладене та оскільки наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.10.2019 № UA125000/2019/000619/2 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

При цьому, інші аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.