Постанова

від 14.08.2020 по справі 640/18014/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18014/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донбасінвест Груп до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Донбасінвест Груп звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якому просило суд скасувати винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 02.08.2018 №№ 0040721404, 0040731404.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, вказував що висновки уповноваженої особи контролюючого органу зроблені на підставі припущень та без здійснення необхідних перевірочних заходів, натомість спірні господарські правочини були реальними, направленими на досягнення економічного ефекту та отримання прибутку, не мали ознак нікчемності або фіктивності і не суперечили інтересам держави, оскільки укладені та реалізовані в рамках законної господарської діяльності суб`єктів господарювання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2020 року позов задоволений повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, згідно наказу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві) від 27.06.2018 №10533 та на підставі направлення ГУ ДФС у м. Києві від 03.07.2018 №1098/26-15-14-04-03 уповноваженою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Донбасінвест Груп (код 36935961) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Бізнес Солюшенс (код 40400836) за квітень 2017 року та ТОВ Контест Сістем (код 41011532) за червень 2017 року.

За результатами даного заходу складено акт від 16.07.2018 №693/26-15-14-04-03/36935961, відповідно до висновків якого проведеною перевіркою встановлено: порушення ТОВ Донбасінвест Груп : пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень, травень, червень 2017 року на загальну суму 1236911,00 грн., в тому числі за квітень 2017 року у сумі 459134,00 грн., за травень 2017 року у сумі 70000,00 грн., за червень 2017 року 707777,00 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2017 року на суму 20062,00 грн.

Вказані висновки контролюючим органом зроблені на підставі того, що в ході перевірки згідно наявної інформації не підтверджено факт продажу товару ТОВ Бізнес Солюшенс та ТОВ Контест Сістем в адресу ТОВ Донбасінвест Груп за договорами від 11.04.2017 №11/04 та від 07.06.2017 №0707ДІГ відповідно, що є свідченням нікчемності правочинів між ТОВ Донбасінвест Груп та ТОВ Бізнес Солюшенс за квітень 2017 року на суму ПДВ 556278,00 грн. та ТОВ Контест Сістем за червень 2017 року на суму ПДВ 700695,00 грн., наслідком чого мало місце завищення цими контрагентами позивача податкових зобов`язань з ПДВ від операцій з реалізації товарів на адресу ТОВ Донбасінвест Груп .

Також, уповноваженою особою відповідача була взята до уваги інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень про непричетність керівників та засновників означених контрагентів позивача до здійснення господарської діяльності цих товариств.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті від 16.07.2018 №693/26-15-14-04-03/36935961, ТОВ Донбасінвест Груп до ГУ ДФС у м. Києві подано заперечення від 19.07.2018 №01/19-07, де позивач зауважував на протиправності проведеної відповідачем перевірки, зокрема вказував на те, що з приводу господарських операцій, реальність здійснення яких була поставлена під сумнів контролюючим органом, відповідачем на адресу позивача надсилались письмові запити від 10.08.2017 №25056/10/26-15-14-04-03-14 та від 03.11.2017 №35312/10/26-15-14-04-03-12, на які останнім надано відповідь (від 13.09.2017 №10 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 27.12.2018 за №65127/10), від 21.12.2018 №01/21-12 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 27.12.2017 за №65127/10), що відображено в акті перевірки, до яких долучались всі необхідні документи в підтвердження здійснення цих господарських операцій.

Позивач у запереченні зазначав, що відповідні операції з придбання товарно-матеріальних цінностей були відображені у бухгалтерському обліку ТОВ Донбасінвест Груп , про що також вказано в акті від 16.07.2018 №693/26-15-14-04-03/36935961, але у Єдиному реєстрі податкових накладних не встановлено реєстрацію податкових накладних контрагентами-постачальниками на адресу ТОВ Бізнес Солюшенс та ТОВ Контест Сістем із номенклатурою товарів, які поставлялись ними на адресу ТОВ Донбасінвест Груп , при цьому запити на проведення зустрічних перевірок цих контрагентів ГУ ДФС у м. Києві не направлялись.

За результатами розгляду заперечення ТОВ Донбасінвест Груп від 19.07.2018 №01/19-07, рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 30.07.2018 №37027/10/26-15-14-04-03-12 висновки акту від 16.07.2018 №693/26-15-14-04-03/36935961 вирішено залишити без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 02.08.2018 №№ 0040721404, 0040731404, які позивачем оскаржені у досудовому порядку шляхом подання скарги від 10.08.2018 №01/10-08 до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України від 04.10.2018 №32365/6/99-99-11-01-02-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують операції з придбання товарів, господарські операції відбувались, тому наявні у позивача первинні документи, вважаються первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 даної статті (тут і надалі - нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно абзацу першого пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначений порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Підстави для здійснення документальних позапланових перевірок наведені у пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, зокрема за підпунктом 78.1.4 така перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до положень пунктів 78.4-78.8 статті 78 Податкового кодексу України Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (пункт 86.10 статті 86 Податкового кодексу України).

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (пункт 86.8 статті 86 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. а п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту судам належить з`ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин, далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно висновків акту від 16.07.2018 №693/26-15-14-04-03/36935961, відповідачем за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача зроблено висновки, що останнім неправомірно включено відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту за перевіряємий період по взаємовідносинам зі згаданими вище контрагентами, оскільки наявна інформація, на думку уповноваженої особи податкового органу, свідчила про безтоварність відповідних господарських операцій позивача, а оскільки пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлена відповідальність платника податку у разі не підтвердження необхідними документами сум податку, попередньо включених до складу податкового кредиту, як наслідок ГУ ДФС у м. Києві по відношенню до ТОВ Донбасінвест Груп вирішено збільшити суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість разом із застосуванням штрафних санкцій.

Як встановлено, між ТОВ Донбасінвест Груп , в особі директора в особі директора Михайлова А.В., що надалі іменується Покупець укладено однотипні договори поставки від 11.04.2017 № 11/04 з Бізнес Солюшенс в особі директора Литвинюк А.В., що надалі іменується Постачальник та від 07.06.2017 № 0706ДІГ з ТОВ Контест Сістем ( Постачальник ), в особі директора Руських І.В. про наступне: Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар в номенклатурі, кількості і за ціною, зазначеними у рахунках-турах або Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору. Умови поставки вару - FCA- Житомир, відповідно до Інкотермс-2000 . В докази поставки Постачальник зобов`язаний надати Покупцю наступні супровідні документи: рахунок-фактуру; податкову накладну; відповідні товаросупровідні накладні; сертифікати якості або технічний паспорт.

Постачання продукції здійснюється транспортом Постачальника та за його рахунок згідно домовленості з Покупцем.

Позивачем надано видаткові накладні складені ТОВ Бізнес Солюшенс в адресу ТОВ Донбасінвест Груп : від 24.04.2017 № 71, від 25.04.2017 № 70, від 27.04.2017 № 72, №74, № 75 з номенклатурою товару Гусениця БМД-2, Редуктор обігріву, Електроспуск та ін... та видаткові накладні складені ТОВ Контест Сістем в адресу ТОВ Донбасінвест Груп : від 07.06.2017 №5 № 6, №7, N°8, №9, №10, №11 з номенклатурою товару Прицел, Коробка релейная, Вентилятор та ін.. .

Відповідачем проаналізовано інформацію баз даних на рівні ДФС України, а також інформацію з Єдиного реєстру податкових накладних та Єдиного державного реєстру судових рішень.

За відомостей з ЄРПН не встановлено реєстрації податкових накладних контрагентами-постачальниками на адресу ТОВ Бізнес Солюшенс та ТОВ Контест Сістем із номенклатурою товарів, зазначених в податкових накладних, складених ТОВ Бізнес Солюшенс та ТОВ Контест Сістем в адресу ТОВ Донбасінвест Груп .

Також колегія суддів враховує, що згідно зареєстрованої в ЄДРСР ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 11.11.2016 №756/13945/16-к по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100050000055 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, засновник та директор, у тому числі ТОВ Бізнес Солюшенс стверджував про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного товариства.

Також, згідно зареєстрованої в ЄДРСР ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 22.11.2017 №295/13511/17 по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42016060000000057 встановлено, що засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ Контест Сістем в одній особі, підприємство не має основних засобів, власних або орендованих офісних та складських приміщень тобто всіх складових частин для забезпечення проведення законної фінансово-господарської діяльності. Фінансово-господарська діяльність ТОВ Контест Сістем спрямована на надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту для платників ПДВ.

Податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, та виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним (Постанова ВС від 06.02.2018 у справі 816/2134/16).

До перевірки ТОВ Донбасінвест Груп не надано документів, наявність яких передбачена пунктом 2.3 оформлених Договорів з ТОВ Бізнес Солюшенс від 11.04.2017 № 11/04 та ТОВ Контест Сістем від 07.06.2017 0706ЛІГ, а саме рахунки-фактури, товаросупроводжуючі документи та сертифікати якості або технічні паспорти на товарно-матеріальні цінності.

При перевезенні вантажу автотранспортом у внутрішньому сполученні у водія юридичної чи фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах обов`язково має бути товарно - транспортна накладна ( ТТН).

Таким чином, повідомлені контролюючим органом фактичні обставини, що ставлять під сумнів реальний характер господарських операцій, із посиланням на конкретне джерело інформації щодо цих обставин перевірені колегією суддів та отримали належну оцінку.

Колегія суддів приходить висновку, що позивачем не було підтверджено факт продажу товару за вказаною номенклатурою від ТОВ Бізнес Солюшенс та ТОВ Контест Інвест в адресу ТОВ Донбасінвест Груп , а відповідні господарські операції фактично не відбулися, у зв`язку з чим податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН ТОВ Бізнес Солюшенс та ТОВ Контест Інвест в адресу ТОВ Донбасінвест Груп не мали юридичної сили первинних документів.

Подані документи в сукупності не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та не можуть, самі по собі, підтверджувати фактичне та належне виконання господарських угод, за наслідками яких Товариством було сформовано податковий кредит.

Наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Відповідно до ст. 72, 90 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також доводи представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, колегія суддів приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донбасінвест Груп до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2020 - скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови виготовлено 14.08.2020