Постанова

від 28.07.2020 по справі 240/10468/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/10468/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Кузьменко Л.В.

28 липня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьменко Л.В.

суддів: Совгири Д. І. Франовської К.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Паламарчук Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року (рішення ухвалене суддею Лавренчук О.В. 08 січня 2020 року в м.Житомир в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог і рішення,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017841305 від 18 липня 2019 року;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0017901305 від 18 липня 2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017891305 від 18 липня 2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10418-55 від 13 серпня 2019 р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017821305 від 18 липня 2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 792622 грн. 00 коп., та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 198156 грн. 00 коп.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017831305 від 18 липня 2019 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017921305 від 18 липня 2019 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017871305 від 18 липня 2019 року.

На обґрунтування позовних вимог покликався на те, що висновки відповідача про порушення позивачем норм законодавства є безпідставними, спростовуються вимогами законодавства України, у зв`язку з чим спірні вимоги, рішення та податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017841305 від 18 липня 2019 року.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017821305 від 18 липня 2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 792622 грн. 00 коп., та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 198156 грн. 00 коп.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017831305 від 18 липня 2019 року.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017921305 від 18 липня 2019 року.

Визнав протиправною та скасував Вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0017901305 від 18 липня 2019 року.

Визнав протиправним та скасував Рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017891305 від 18 липня 2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Визнав протиправною та скасував Вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10418-55 від 13 серпня 2019 р. у частині донарахованого єдиного внеску по акту перевірки у сумі 294223,91 грн. та донарахованої штрафної санкції, за актом перевірки у сумі 62057,70 грн..

В решті позовних вимог суд першої інстанції відмовив.

Вирішено питання судових витрат.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноти з`ясування обставин справи, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати, прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Крім іншого, також зазначає, що позовні вимоги про скасування податкових вимог про сплату боргу №Ф-0017901305 від 18.07.2019 року та №Ф-10418-55 від 13.08.2019 року заявлено позивачем поза строками звернення до суду і ці строки судом першої інстанції було безпідставно поновлено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

З матеріалів справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Житомирській області, Овруцьке управління, Овруцька ДПІ (Овруцький район) з дати реєстрації з 29.10.2007 року.

За реєстраційним даними позивач здійснює такі основні види діяльності:

- лісопильне та стругальне виробництво Код ВЕД 16.10;

- оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічним обладнанням Код ВЕД 46.73;

- інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах Код ВЕД 47.19;

- оптова торгівля будівельними матеріалами Код ВЕД 51.53.2; та ін.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Житомирській області від 16.05.2019 №902, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, головним державними ревізорами-інспекторами ГУ ДФС у Житомирській області проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2018.

За результатом перевірки складено Акт №413/06-30-13-05/ НОМЕР_1 від 21.06.2019 (далі - Акт від 21.06.2019), в якому зафіксовано такі порушення :

- пп.16.1.2, п. 16.1 ст. 16, п.44.1 ст. 44, абз. «а» п.176.1 ст.176, п.177.10 ст.177 ПКУ, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 для проведення документальної перевірки не в повному обсязі надано документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

- пп.16.1.3 ст.16. пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.5 ПКУ: не своєчасне подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік;

- пп.16.1.4 п. 16.1 ст.16 та пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ встановлено несвоєчасну сплату та не у повному обсязі ФОП ОСОБА_1 авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб за І-ІІІ квартали 2016-2018 року на загальну суму 50 173,98 грн;

- п. 46.1 ст. 46. п. 51.1 ст.51, абз. «б» п. 176.2 ст.176 ПКУ та п.3.2, п.3.3, п.3.6 р.З Порядку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 (із змінами та доповненнями) а саме: неподання податкового розрахунку (форми №1-ДФ) за I- IV кв. 2016 року, І- IV кв. 2017 року та за І- IV кв. 2018 року;

- пп. 16.1.2., 16.1.4 п. 16.1 ст.16, п. 44.1, ст. 44, п. 177.2, пп.177.4.1 пп. 177.4.4, пп. 177.4.5 п.177.4, п.177.10 ст.177 ПКУ, а саме ФОП ОСОБА_1 в періоді з 01.01.2016 по 31.12.2018 завищено витрати безпосередньо пов`язані з отриманим доходом на загальну суму 4 119 753,07 грн., що призвело до заниження в даному періоді чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 4 119 753,07 грн., в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 на суму 741 555,54 грн.;

- пп. 162.1.1. п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1. п163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп.1.1., 1.2 та 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, ФОП ОСОБА_1 занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 4 119 753,07 грн, що відповідно призвело до заниження військового збору що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 61 796.27 грн, в результаті порушень, викладених в п. 2.1.2 акту перевірки;

- п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: неподання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік та Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік;

- п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.І ст.7 та ч.2 сг.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено заниження за період з 01.01.2015 по 31.12.2018 суми єдиного внеску у розмірі 336 530,91 грн нарахованого з чистого оподатковуваного доходу за ставкою 22,0 %, за рахунок завищення витрат безпосередньо пов`язаних з отриманим доходом, що вплинуло на заниження чистого оподатковуваного доходу;

- п.1. ч.2 ст. 6, ч.8. ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску у терміни визначені законодавством: 1) по коду бюджетної класифікації 71040000 "Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність", а саме: в лютому 2016 року в сумі 1 999,77 грн.;

- абз. а) п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, абзацу а) ст.193, абзацу «г» п. 198.5 ст.198., п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200, п.201.1., п.201.7, п.201.10, ст.201 ПКУ, ФОП ОСОБА_1 не нараховано податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та не складено не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ 793 514,00 грн., в тому числі за грудень 2018 року у сумі 792 622.00 грн., за червень 2017 року у сумі 892,00 грн.;

- п.201.1. ст. 201, п. 201.10 ст. 201 ПКУ порушено терміни реєстрації податкових накладних, а саме не зареєстровано податкові накладні на загальну суму ПДВ 792 622,00 грн.;

- пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, сг.63 ПКУ, п. 8.4 розділу VIII Наказу Міністерства Фінансів України "Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів" від 09.12.2011 №1588 встановлено, що ФОП ОСОБА_2 не подано до Овруцької ДПІ "Повідомлення про об`єкти оподаткування" форми №20-ОПП з відображенням у ньому об`єктів рухомого на нерухомого майна, що використовувалися в господарській діяльності, а саме інформації про власні об`єкти для здійснення господарської діяльності.

На підставі Акту перевірки від 21.06.2019 податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення №0017841305 від 18 липня 2019 року, яким за порушення пп. 16.1.2., 16.1.4 п. 16.1 ст.16, п. 44.1, ст. 44, п. 177.2, пп.177.4.1 пп. 177.4.4, пп. 177.4.5 п.177.4, п.177.10 ст.177 ПКУ, платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 926943,43 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями 741555,54 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 185388,89 грн (т. 1 а.с. 39);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0017901305 від 18 липня 2019 року зі сплати єдиного внеску в сумі 336530,91 грн (т. 1 а.с. 40);

- рішення №0017891305 від 18 липня 2019 р. "Про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску", яким за виявлені під час перевірки порушення п.1. ч.2 ст. 6, ч.8. ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" і за наслідками якої донараховано 336530,91 грн єдиного внеску, застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції в розмірі 62057,20 грн (т. 1 а.с. 41);

- податкове повідомлення - рішення №0017821305 від 18 липня 2019 р., яким за порушення абз. а) п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, абзацу а) ет.193, абзацу «г» п. 198.5 ст.198. п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200, п.201.1., п.201.7, п.201.10, ст.201 ПКУ позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 991893,00 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями 793514 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 198379 грн (т. 1 а.с. 44).

Вказане податкове повідомлення - рішення позивач оскаржує в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 792622 грн. 00 коп., та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 198156 грн. 00 коп.;

- податкове повідомлення-рішення №0017831305 від 18 липня 2019 р., яким за не складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 792622,00 грн у зв`язку з чим застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 396311 грн за платежем податок на додану вартість (т. 1 а.с. 46);

- податкове повідомлення-рішення №0017921305 від 18 липня 2019 р., яким за порушення пп. 162.1.1. п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1. п163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп.1.1., 1.2 та 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір за результатами річного декларування (т. 1 а.с. 48);

- податкове повідомлення-рішення №0017871305 від 18 липня 2019 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн за платежем: адмін. штрафи та інші санкції.

ФОП ОСОБА_1 на Акт перевірки від 21.06.2019 подав заперечення від 04.07.2019 (т. 1 а.с. 161-167).

Головним управлінням ДФС у Житомирській області надало відповідь №8265/14/06-30-13-05 від 16.07.2019 на заперечення позивача, текст Акту перевірки частково змінено, а висновки щодо встановлених порушень, залишено в силі.

Вважаючи висновки Акту перевірки від 21.06.2019 помилковими та безпідставними, а рішення, винесені на їх підставі протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не дотримано вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень. Суд першої інстанції зазначив, що висновки відповідача за результатами проведення перевірки позивача з питань правильності дотримання ним податкового законодавства є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах справи.

Колегія суддів погоджується з висновкам суду першої інстанції з огляду на таке.

Як зазначено вище ФОП ОСОБА_1 із 25.02.2009 зареєстрований як платник ПДВ, а у період із 01.01.2016 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування та був платником податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Зі змісту Акта перевірки від 21.06.2019, з урахуванням змін, внесених до нього, встановлено, що згідно даних податкових декларацій за 2016-2018 роки, позивачем задекларовано дохід у сумі 9521708,80 грн (перевіркою розбіжностей не встановлено), задекларовані документально підтверджені витрати за вказаний період становлять 9150049,81 грн, однак згідно даних перевірки, документально підтверджені витрати за період 2016-2018 роки становить 5030296,74 грн. Розбіжність по витратам за період, що перевірявся становить 4119753,07 грн.

Так, перевіркою встановлено завищення ФОП ОСОБА_1 витрат безпосередньо пов`язаних з отриманим доходом на загальну суму 4119753,07 грн, що призвело до заниження в спірному періоді чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 4119753,07 грн. Вказано, що згідно виписки банку по р/р № НОМЕР_2 , квитанцій до прибуткових касових ордерів за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, встановлено відсутність оплати за товари (роботи/послуги) на загальну суму 672529,27 грн. (без ПДВ). Крім того, в ході перевірки встановлено наявність у ФОП ОСОБА_1 операцій по взаємовідносинах з контрагентами, що мають ознаки фіктивності. В акті перевірки зазначено, що згідно виписки банку ФОП ОСОБА_1 проведено розрахунків з підприємствами, що мають ознаки фіктивності, за товари (роботи/послуги) на загальну суму 3447223,80 грн (без ПДВ), в т.ч. у 2016 році в сумі 1409923,80 грн, у 2017 році в сумі 635100,00 грн, у 2018 році в сумі 1402200,00 грн (т. 1 а.с. 100).

Висновки відповідача про завищення витрат базуються на відсутності документального підтвердження витрат на оплату за товари (роботи/послуги) на загальну суму 672 529,27грн. (без ПДВ).

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначається статтею 177 ПК України.

Згідно пункту 177.1 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

В силу приписів ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

177.4.5. Не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

документально не підтверджені витрати.

В ході розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що відповідач направляв платнику податків запити про надання інформації, зокрема чеків, квитанцій на придбання та продаж товару (послуги) за період, що підлягав перевірці.

Зі змісту акта перевірки слідує, що відповідачем на основі наданих ФОП ОСОБА_1 до перевірки виписок з банку та квитанцій на готівкові розрахунки встановлено розбіжності в частині неоплачених витрат в сумі 672 529,27 грн, а саме зазначено, що сума оплачених витрат, згідно первинних документів менша ніж задекларовано платником в деклараціях про майновий стан та доходи за період 2016-2018 роки. З акту №318/06-30-13-05 від 14 червня 2019 року, вбачається, що ФОП ОСОБА_1 не надав до перевірки усіх документів, які витребовував відповідач.

Разом з тим, при дослідженні Акту перевірки від 21.06.2019, з урахуванням внесених до нього змін, встановлено відсутність інформації про періоди, в яких, на переконання відповідача, платником податку задекларовано документально не підтверджені витрати.

Так, Додатком до Акту перевірки від 21.06.2019 є складений ФОП ОСОБА_1 опис документів від 11.06.2018, наданих для проведення документальної планової виїзної перевірки (т.4 а.с. 114), при дослідженні якого вбачається, що опис містить перелік та загальні назви наданих документів: видаткові накладні за період з 01.01.2016 по 31.12.2018; ТТН за період з 01.01.2016 по 31.12.2018; договори купівлі-продажу між контрагентами за період з 01.01.2016 по 31.12.2018; виписки з банківських рахунків за період з 01.01.2016 по 31.12.2018; приходно-касові чеки за розрахунки за період з 01.01.2016 по 31.12.2018; товарні чеки за період з 01.01.2016 по 31.12.2018; документи по зовнішньо - економічній діяльності за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

При цьому, Акт перевірки №318/06-30-13-05 від 14.06.2019 містить інформацію щодо ненадання у повному обсязі до перевірки, зокрема, чеків, квитанцій на придбання та продаж товару (послуг), книгу обліку та витрат (т.3 а.с. 201), однак яких саме документів та за які періоди не надано до перевірки, не конкретизовано.

Направляючи суду заперечення на позов відповідачем зазначено: "Всі первинні документи стосовно оплачених ФОП ОСОБА_1 витрат досліджені в ході перевірки в повному обсязі. До заперечень платник додаткових документів не надав" (т. 3 а.с. 189 на звороті).

Разом з тим, на вимогу суду першої інстанції представником відповідача не було надано інформації щодо походження розбіжностей в сумі 672 529,27 грн із зазначенням звітного періоду (періодів), в якому вони виникли та щодо яких правовідносин. Не надано інформації щодо того, які суми згідно банківських виписок було враховано при виведенні вказаної суми розбіжностей а також не деталізовано які квитанцій до прибуткових касових ордерів (із зазначенням номерів та дат) були взяті до уваги при прийнятті висновків під час перевірки.

Натомість представником позивача на підтвердження реальності понесення платником податків витрат у 2017-2018 році, до суду було надано реєстри готівкових витрат у 2017 році та у 2018 році та копії квитанцій до прибуткового касового ордера, що підтверджують вказані у реєстрах суми, а також реєстри понесених витрат згідно банківських виписок за 2016-2018 роки.

Так, відповідно до реєстру понесених готівкових витрат у 2017 році, ФОП ОСОБА_1 сума оплачених витрат становить 561670 грн (т. 3 а.с. 90-92), а у 2018 році - 576460,00 грн (т.3 а.с. 120-122). Витрати у готівковій формі підтверджуються копіями квитанцій до прибуткового касового ордера, що надані представником позивача для долучення до матеріалів адміністративної справи (т. 3 а.с. 113-118).

Відповідно до реєстрів понесених витрат згідно банківських виписок, у 2016 році витрати становили 331350116 грн (т. 3 а.с. 6-10), у 2017 році витрати становили 2374597,16 грн (т. 3 а.с. 34-37), а у 2018 році - 2980984,11 грн (а.с. 60-64).

Слід зазначити, що доводи контролюючого органу про завищення позивачем витрат мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування витрат, або свідчать про не повне відображення доходів у податковому обліку, однак, у справі, що розглядається, контролюючим органом не доведено існування таких обставин та відсутні посилання на первинні бухгалтерські документи. В акті перевірки контролюючий орган зобов`язаний деталізувати та зазначити у якому періоді виявлено порушення, на який рахунок зараховано виручку, за який товар, тощо, оскільки зі змісту податкової звітності неможливо встановити враховано чи не враховано платником суму виручки. Таким чином, відповідачем при оформленні акту перевірки не взято до уваги вимоги чинного законодавства, а також не досліджено відповідних первинних документів.

Щодо оцінки судом першої інстанції доводів відповідача про те, що платником податків не було надано під час перевірки усіх документів, які надані до суду, колегія суддів вважає їх правильними, оскільки пункт 44.6 статті 44 ПК України не обмежує право платника податків доводити в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надано платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Щодо операцій по взаємовідносинах з контрагентами які, на переконання відповідача, мають ознаки фіктивності, на загальну суму 3447223,80 грн (без ПДВ), в т.ч. у 2016 році в сумі 1409923,80 грн, у 2017 році в сумі 635100,00 грн, у 2018 році в сумі 1402200,00 грн (т. 1 а.с. 100).

Зі змісту Акта перевірки слідує, зо відповідачем встановлено здійснення ФОП ОСОБА_1 господарських операцій з контрагентами, що мають ознаки фіктивності, з якими проведено розрахунків за товари (роботи, послуги) на загальну суму 3447223,80 грн (без ПДВ) (т. 1 а.с. 110). Реєстр таких понесених витрат наведено в Додатку 4 до акту перевірки.

Представник відповідача стверджує, що податковим органом платнику були направлені листи, зокрема і "Про надання інформації щодо контрагентів: ПРАТ "Київ гідромонтаж", ТОВ ТФ "Будматеріали ЛТД", ФОП ОСОБА_3 , ТОВ "ПРОДЖО", ТОВ "МАРВЕЛОН", ТОВ "РЕНАЛТ", ТОВ "ДРАХМА", ТОВ "ІНГІБІР", ТОВ "БРАН ТОРГ" (т. 3 а.с. 203). Вказує, що відповідно до Акту №318/06-30-13-05 від 14.06.2019 (т. 3 а.с. 201) платником податків не було надано відомостей та відповідних підтверджуючих документів по факту транспортування товарів, матеріалів (договори на транспортування, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, платіжні документи та інше) за період, що підлягає перевірці.

Разом з тим, у п. 1.1 Акту перевірки від 21.06.2019 посадові особи відповідача вказують про надання позивачем пояснень та документів щодо понесених витрат, які є додатком до Акту перевірки.

У п. 1.16 Акту перевірки від 21.06.2019 вказано: "Перевіркою щодо наявності фактів здійснення ФОП ОСОБА_1 операцій з суб`єктами, які мають ознаки "фіктивності", припинили діяльність на підставі рішення суду або щодо яких установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію, договори, первинні чи інші документи визнано судом недійсними тощо. Це, зокрема: ПП "БІБОР" (код за ЄДРПОУ 40720129); ПП "РАЙТЕР" (код ЄДРПОУ 40719884); ТОВ "БАРКУС" (код ЄДРПОУ 40720072); ТОВ "МАРВЕЛОН" (код ЄДРПОУ 41163362); ТОВ "РЕНАЛТ" (код ЄДРПОУ 41722332); ПП "ТАРАКАС" (код ЄДРПОУ 40545863); ТОВ "ПРОДЖО" (код ЄДРПОУ 40822003); ТОВ "СОЛЮШН РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 42056396); ПП "ЕНТЕР-СЕЛ" (код ЄДРПОУ 40717599); ПП "ДЕМАРКЕТ" (код ЄДРПОУ 40559188); ТОВ "СМАРТ-ФОР" (код ЄДРПОУ 40777878); ПП "ГРАНТ-ПРО" (код ЄДРПОУ 40544676); TOB "ТК "КАССІОПЕЯ" (код ЄДРПОУ 40090236); ПП "ВАЙТОМА" (код ЄДРПОУ 40028058); ПП "ГАРДЕ-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39012097); TOB "КОНЕКТІС" (код ЄДРПОУ 39179457); ТОВ "САЛМОН" (код ЄДРПОУ 41504974); TOB "СІКВЕСТ- ТОРГ" (код ЄДРПОУ 41381558); ПП "ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41355685); ПП "КОМІР ГРУП" (код ЄДРПОУ 39613437); ПП "ТЕРА-ПРАЙЄ" (ПП "НКОМ-ТОРГ") (код ЄДРПОУ 39733811); ТОВ "ПОЛЕСТАРС" (код ЄДРПОУ 42157522); TOB "ЗАВЕР- ГРУП" (код ЄДРПОУ 41129557); ТОВ "ЧЕСТ КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 41017178); ТОВ "КИЇВТОРГ РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 41325362); TOB "АКРОН КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 41632600); ПП "МАКСІМА-ПРОМ" (код ЄДРПОУ 40545292); ТОВ "ДРАХМА" (код ЄДРПОУ 41722327); ПП "КСД-ГЕЛІУМ" (код ЄДРПОУ 40544318); ТОВ ""ІНГІБІР" (код ЄДРПОУ 41722416).

Зі змісту Акту перевірки від 21.06.2019 та долучених до справи документів встановлено, між позивачем (замовник) та контрагентами: ПП "Вайтома" (т. 1 а.с. 242-243, 244-245), ПП " ОСОБА_4 " (т. 2 а.с. 52-53, 56-57), ПП "РАЙТЕРС" (т. 1 а.с. 208-209), ТОВ "Марвелон" (т. 2 а.с. 108-109), ТОВ "Баркус" (т. 1 а.с. 212-213), ПП "Ентер-Сел" (т. 1 а.с. 216-217), ПП "Бібор" (т. 1 а.с. 204-205), ТОВ "Проджо" (т. 2 а.с. 64-65), ПП "Демаркет" (т. 1 а.с. 220-221, 224-225), ПП "Грант - Про" (т. 1 а.с. 228-229), ПП "Гранде - Плюс" (т. 1 а.с. 247-248, 250-251), ТОВ "ТК" Касіопея" (т. 1 а.с. 235-236), ТОВ "Конектіс" (т. 2 а.с. 2-3), ПП "Тера - Прайс" (т. 2 а.с. 9-10, 13-14), ТОВ "Полестарс"(т. 2 а.с. 92-93), ТОВ "Завер-Груп" (т. 2 а.с. 33-34), ТОВ "Чест Компані" (т. 2 а.с. 27-28), ТОВ "Київторг Ресурс" (т. 2 а.с. 23-24), ТОВ "Аркон Компані" (т. 2 а.с. 84-85), ПП "Максіма-Пром" (т. 2 а.с. 37-38), ТОВ "Драхма" (т. 2 а.с. 80-81) укладено договори, предметом яких є надання послуг: розпиловка деревини, розпиловка пиловника, виготовлення лісоматеріалів.

На підтвердження реальності господарських операцій згідно вказаних вище договорів, позивачем надано до матеріалів адміністративної справи копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які відповідають змісту відповідних договорів про надання послуг з розпиловки, копії видаткових накладних та рахунків - фактур (т. 1 а.с.:202, 203, 206, 207, 210, 211, 214, 215, 218, 219, 222, 223, 226, 227, 230, 231, 234, 237, 240, 241, 243, 246, 249; т. 2 а.с.:1, 7, 8, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 25, 26, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 46, 47, 54, 55, 62, 63,79, 79, 82, 83, 90, 91,106, 107).

Судами першої та апеляційної інстанції в ході розгляду справи досліджено первинні документи, долучені позивачем до матеріалів справи. Вказані документи в їх сукупності містять обов`язкові реквізити та відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Крім того, матеріалами перевірки підтверджується, що між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та виконавцями: ПП "КСД-Геліум" (т. 2 а.с. 40-41), ТОВ "Реналт" (т. 2 а.с. 104), ТОВ "Проджо" (т. 2 а.с. 60-61), ТОВ "Смарт-Фор" (т. 2 а.с. 96-97), ТОВ "Салмон" (т. 1 а.с. 72-73), ТОВ "Сіквест- Торг" (т. 2 а.с. 44-45), ПП "Південь Сервіс Плюс" (т. 2 а.с. 68-69), ПП "Комір Груп" (т. 2 а.с. 5-6), ТОВ "Полестарс"(т. 2 а.с. 88-89), ТОВ "Інгібір" (т.2 а.с. 76-77), укладені договори предметом яких є поставка товару (бруси обрізні, дошки необрізні, брус) замовнику.

Зміст договорів досліджувався посадовими особами відповідача при проведенні документальної планової виїзної перевірки, копії договорів містяться в матеріалах справи та досліджено судами.

В матеріалах справи містяться копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії видаткових накладних та рахунків - фактури (т. 2 а.с. 4, 7, 8, 11, 12, 39, 42, 43, 50, 51, 58, 59, 66, 67, 70, 71, 74, 75, 86, 87, 94, 95, 98, 99, 102, 103 ), які надано позивачем на підтвердження реальності господарських операцій та на виконання умов укладених договорів .

Щодо невизнання відповідачем реальності господарських операцій між позивачем та ПП "Вайтома" з огляду на анулювання свідоцтва ПДВ ПП "Вайтома", суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що на момент господарської операції між позивачем та ПП "Вайтома" останнє було платником ПДВ, позаяк правовідносини між позивачем та ТОВ "Вайтома" виникли у травні 2016 року, тоді як свідоцтво платника ПДВ контрагента було анульовано у січні 2017 року (т. 3 а.с. 212).

З Акту перевірки від 21.06.2019 вбачається, що:

-"ПП "ЕНТЕР-СЕЛ" було реалізовано ФОП ОСОБА_1 послуги по розпиловці пиловника і пиломатеріалів в кількості 380,00 куб.м за ціною 92.00 грн. на загальну суму 41 952,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 992,00 грн.) (податкова накладна №4 від 28.09.2016). Згідно виписки банку по р/р № НОМЕР_2 АТ "Райффайзент Банк Аваль" за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 розрахунки за послуги не проводились" (т. 1 а.с. 72).

Позивач стверджує, що по взаємовідносинах із ПП "ЕНТЕР-СЕЛ" рахується кредиторська заборгованість, крім того ФОП ОСОБА_1 не здійснювалось декларування грошових зобов`язань по господарських операціях з цим контрагентом.

Відповідачем не надано до суду належних доказів на спростування тверджень позивача, а матеріалами перевірки підтверджено наявність кредиторської заборгованості позивача у спірний період.

ТОВ "ПРОДЖО" було реалізовано ФОП ОСОБА_1 послуги по розпиловці пиломатеріалів в кількості 720,00 куб.м за ціною 180,00 грн. на загальну суму 155 520,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 920.00 грн.) (податкова накладна №86 від 31.08.2017), дошку обрізну 25 мм. 10 куб.м за ціною 2 700,00 грн., дошку обрізну 30 мм, 7.00 куб.м за ціною 2 500,00 грн, дошку обрізну 40 мм, 4,00 куб.м за ціною 2 700,00 грн., дошку обрізну 50 мм, 15куб.м за ціною 2 500,00 грн., дошку обрізну 100 мм, 2,00 куб.м за ціною 2 700,00 грн. та дошку обрізну 70 мм, 5 куб.м за ціною 2 500,00 грн. на загальну суму 132 840,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 22 140,00 грн.) (податкова накладна №5 від 01.04.2017). Згідно виписки банку по р/р № НОМЕР_2 АТ "Райффайзент Банк Аваль" за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 розрахунки за послуги та товар було проведено 18.10.2017 - 69 000,00 грн (т. 1 а.с. 68-70).

Матеріалами адміністративної справи підтверджено реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, виписаних згідно господарських операцій між позивачем та ПП "Бібор", ТОВ "Баркус", ПП "Райтерс", ПП "Таракас", ПП "Ентер-Сел", ПП "Вайтома", ПП "КСД-Геліум" (т. 1 а.с. 182-201).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Обов`язковість припиcів Закону №996-XIV для податкового обліку обумовлена тим, що згідно з частиною другою статті 3 цього Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презумує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування, зокрема, якщо йдеться про податковий облік з ПДВ, щодо операцій з постачання товарів (послуг) як об`єкта оподаткування та операцій з придбання товарів (послуг) як підстави для формування податкового кредиту.

Для цілей оподаткування ПДВ операції з постачання (придбання) товарів (послуг) мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку.

Наявність у платника податку первинних документів, які не мають дефекту форми, не є безумовною підставою для визнання за платником податку права на податковий кредит. Обов`язковою умовою є достовірність цих документів. Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.

Верховний Суд України неодноразово висловлювався щодо такого правозастосування у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 05.03.2012 у справі №21-421а11 від 22.11.2016 у справі №826/11397/14, від 24.05.2016 у справі №21-5332а15, від 14.06.2016 у справі №21-1318а16, від 22.11.2016 у справі №21-2430а16.

Судами досліджено надані та долучені до матеріалів адміністративної справи первинні документи та встановлено, що вони містять необхідну інформацію для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами.

В Акті перевірки від 21.06.2019 податковий орган вказав, що в ході проведення перевірки встановлено, що у підприємств-контрагентів позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тому згідно ч.І, ч.5 ст.203, п.1, п.2 статей 215, 228 Цивільного Кодексу України, угоди, укладені даними підприємствами з СПД - контрагентами які відповідають не реальності здійснених операцій. (т. 1 а.с. 105). Податковий орган також стверджує, що вищезгадані підприємства, що мають ознаки фіктивності, є учасниками кримінальних проваджень за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, згідно відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру судових рішень. В базах даних контролюючих органів наявна податкова інформація про СГ ланцюг, їх діяльність та щодо документально оформленого руху ідентифікованого товару по певному ланцюгу, яка згідно з пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПКУ є підставою для наведених висновків в акті перевірки. Згідно вищевказаної інформації, на адресу підприємств, що мають ознаки фіктивності було реалізовано: продукти харчування, продукти побутової хімії, корми для домашніх тварин, алкогольні напої та тютюнові вироби.

Інформацію, яка використовувалася під час перевірки контролюючим органом отримано з інформаційних баз даних контролюючих органів. Зокрема, при перевірці використані відомості, що містяться в інформаційних базах даних АІС "Податковий блок", АІС "Митниця", ЦБД ДРФО.

Суд першої інстанції з метою з`ясування вказаної інформації про те, що вищезгадані підприємства, що мають ознаки фіктивності, були учасниками кримінальних проваджень за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 витребував у відповідача додаткові документи.

Представник відповідача надала копію вироку Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 23.11.2018 у справі №203/3005/18.

З вироку встановлено, що він стосується особи, яка була визнана винною у створенні фіктивного підприємства "ТОВ "Хіларі-Трейд".

Разом з тим, у Акті перевірки відсутня інформація щодо наявності у позивача господарських операцій з ТОВ "Хіларі-Трейд".

Відповідач не заперечує, що ТОВ "Хіларі-Трейд" є контрагентом у правовідносинах із ТОВ "Солюшн-Ресурс", який в свою чергу є контрагентом позивача.

Інших вироків суду, що стосуються безпосередньо контрагентів позивача, представником відповідача до суду не надано.

Крім того, відповідачем не заперечується, що всі контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій згідно укладених договорів, були зареєстровані в установленому законодавством порядку як юридичні особи - платники податків.

Зі змісту Акту перевірки від 21.06.2019 слідує, що в ході проведення перевірки встановлено, що у вищезгаданих підприємств відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тому згідно ч.І, ч.5 ст.203, п.1, п.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного Кодексу України (зі змінами і доповненнями), угоди, укладені даними підприємствами з СПД - контрагентами постачальниками, які відповідають нереальності здійснених операцій." (т. 1 а.с. 111).

З Акту перевірки від 21.06.2019 вбачається, що при перевірці використані відомості, що містяться в інформаційних базах даних АІС "Податковий блок", АІС "Митниця", ЦБД ДРФО.

До матеріалів адміністративної справи відповідачем надано акти податкових органів за місцем реєстрації контрагентів позивача щодо неможливості проведення зустрічних звірок станом на 2019 рік.

Суд першої інстанції, з урахуванням судової практики Верховного Суду в аналогічних справах правильно вказав, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.

Суд також обґрунтовано виходив з того, що без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень. Сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Проте, при складанні акту перевірки податковий орган посилався на обґрунтування своїх висновків на неподання контрагентами позивача податкової звітності, відсутності у них достатньої кількості трудових ресурсів та основних засобів, можливу підміну товарів, що не є недостатніми доводами про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Також в ході розгляду справи відповідачем не надано судових рішень щодо контрагентів у яких встановлено обставини щодо відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2019 року у справі №804/15820/15 де суд касаційної інстанції вказав, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, знаходження за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів тощо. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

На підтвердження реальності господарських операцій, позивачем надано до суду видаткові накладні, постачальником у якому вказано ФОП ОСОБА_1 , товаром є: лісоматеріали круглі, бруси обрізні, дошки необрізні, брус (т. 2 а.с. 125-250, т. 3 а.с. 1).

Вказані первинні документи підтверджують, що лісоматеріали, що були розпиловані на виконання вимог договорів контрагентами позивача, у послідуючому були реалізовані, що у свою чергу є підтвердженням реальності господарських операцій, витрати по яких були задекларовані ФОП ОСОБА_1 ..

Окрім того, Актом перевірки від 21.06.2019 підтверджено, що у період, що перевірявся ФОП ОСОБА_1 здійснював експортні операції відповідно до укладених зовнішньоекономічних контрактів, товаром є: пиломатеріали обрізні, соснові. Загальна вартість 1023681,98 грн (т. 1 а.с. 148-150, т. 4 а.с. 122).

Враховуючи викладене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи та досліджені під час судового розгляду належні докази, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що платником податків надано документи, які підтверджують господарські операції, фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, а висновки податкового органу про завищення ФОП ОСОБА_2 витрат, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом на загальну суму 4 119 753,07 грн., і як наслідок заниження в періоді, що перевірявся, чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 4 119 753,07 грн, - безпідставними.

На підставі висновків акту перевірки про завищення ФОП ОСОБА_1 витрат на загальну суму 4 119 753,07 грн., та, відповідно, заниження в даному періоді чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 4 119 753,07 грн., податковим органом визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 на суму 741 555,54 грн., у тому числі по періодам: 2016 рік - 235 994,62 грн., 2017 рік - 195 861,17 грн., 2018 рік - 309 699,75 грн.

На підставі таких висновків Акту перевірки від 21.06.2019, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0017841305 від 18 липня 2019 року, яким за встановлені в Акті перевірки від 21.06.2019 порушення пп. 16.1.2., 16.1.4 п. 16.1 ст.16, п. 44.1, ст. 44, п. 177.2, пп.177.4.1 пп. 177.4.4, пп. 177.4.5 п.177.4, п.177.10 ст.177 ПКУ, платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 926943,43 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями 741555,54 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 185388,89 грн (т. 1 а.с. 39).

Оскільки, висновки податкового органу щодо заниження у звітному періоді чистого оподатковуваного доходу визнано помилковими, тому ППР №0017841305 від 18 липня 2019 року яке винесено на підставі таких висновків, підлягає скасуванню.

В Акті перевірки від 21.06.2019 перевіряючими вказано про порушення ФОП ОСОБА_1 пп.162.1.1 п. 162.1 ст.162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст.163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст.164, пп.1.1, 1.2 та 1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ в періоді з 01.01.2016 по 31.12.2018, саме: занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 4 119 753,07 грн.. що відповідно призвело до заниження військового збору що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 61 796,27 грн, в т.ч.: у 2016 році у сумі 19 666,21 грн, у 2017 році у сумі 16 321,76 грн, у 2018 році у сумі 25 808,30 грн, в результаті порушень, викладених в п. 2.1.2 акту перевірки." (т. 1 а.с. 148).

Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст.162 ПКУ. Платниками військового збору є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПКУ).

Підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України визначено, що об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ.

Згідно пп. 163.1.1 п. 163.1 ст.163 ПКУ об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Приписами пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ.

Враховуючи те, що під час розгляду адміністративної справи встановлено протиправність висновків Акту перевірки щодо заниження ФОП ОСОБА_1 чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 4119753,07грн, а розмір чистого оподатковуваного доходу є об`єктом оподаткування військовим збором, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними висновки відповідача щодо заниження військового збору що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 61 796,27 грн, який нараховано, виходячи із суми 4119753,07грн.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0017921305 від 18 липня 2019 р, яким за встановлені під час перевірки порушення пп. 162.1.1. п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1. п163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп.1.1., 1.2 та 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір за результатами річного декларування в загальній сумі 77245,33 грн, з яких: 61796,27 грн за податковими зобов`язаннями та 15449,06 грн за штрафними (фінансовими санкціями), - є протиправним та підлягає скасуванню.

В Акті перевірки від 21.06.2019 вказано: "Так, перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок, з урахуванням вимог ч.3 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (зі змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 у період з 01.01.2015 по 31.12.2018 занижено суму чистого доходу на загальну суму 4 420 658,02 гри., в т.ч.: у 2016 році в сумі 1 404 208,44 грн., у 2017 році в сумі 1088117,61 грн, у 2018 році в сумі 1928331,97 грн, з урахуванням максимальної величини розміру доходів, на який нараховується єдиний внесок в розмірі 1529685,96 грн, в т.ч. у 2016 році в сумі 431550,00 грн, у 2017 році в сумі 427995,96 грн, у 2018 році в сумі 670140,00 грн, чим порушено п. 1 ч. 2 ст. 6 та п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (т. 1 а.с. 120).

На аркуші 69 Акту перевірки зазначено, що перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб встановлено заниження сум доходу у період з 01.01.2015 по 31.12.2018 на загальну суму 4 420 658,02 грн. за рахунок завищення витрат безпосередньо не пов`язаних з отриманим доходом. Однак в п. 2.1.2. Акту перевірки наведено розрахунки щодо завищення валових витрат за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 на суму 4 119 753,07 грн.

Представник відповідача пояснила, що згідно п.3.2 Наказу Міністерства доходів України від 09.09.2013 №454 "Про затвердження порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/24160, "фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до фіскальних органів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом". Перевіркою питань щодо подання звітів про суми нарахованого єдиного внеску та звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2015-2018 роки встановлено порушення п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 02 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями), а саме не подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік та Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік.

Представник відповідача покликалась на те, що в зв`язку з неподанням звітів за 2016 рік та 2018 рік ФОП ОСОБА_1 не було задекларовано суму чистого доходу від здійснення підприємницької діяльності та суми єдиного внеску за відповідні періоди, що призвело до розбіжностей між чистим оподатковуваним доходом в деклараціях про майновий стан та доходи та звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.

Судом було досліджено Акт перевірки від 21.06.2019 в частині визначення суми чистого оподатковуваного доходу в розмірі 4420658,02 грн, та встановлено що при його розрахунку податковим органом було взято суму чистого оподатковуваного доходу згідно даних перевірки та суми доходів за даними платника податку, які вказані у графі 2 Звіту. (т. 1 а.с. 121).

В ході розгляду справи встановлено, що до складових суми 4420658,02 грн увійшла сума чистого оподатковуваного доходу згідно даних перевірки (т. 1 а.с. 114).

Представник позивача не заперечував, що ФОП ОСОБА_1 не було подано Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік та за 2018 рік.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується сплата ФОП ОСОБА_1 страхових внесків за 2016 рік (т. 4 а.с. 2, 3, 4) та за 2018 рік (т. 4 а.с. 6).

Як слідує з матеріалів справи та змісту акта перевірки під час іі проведення податковим органом було встановлено заниження платником податків чистого оподатковуваного доходу, та як наслідок нараховано на його суми єдиний внесок, що і призвело, в результаті до вказаних представником позивача розбіжностей в сумах чистого оподатковуваного доходу, встановленого за результатом перевірки.

Отже, за даними Акту перевірки від 21.06.2019, сума чистого оподаткованого доходу ФОП ОСОБА_1 , на який нараховується страховий внесок становить 1529685,96 грн (т. 1 а.с. 121-122).

Частиною 5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (із змінами та доповненнями) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманою від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

З акту перевірки слідує, що перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7 % (з 01.01.2016 - 22%), встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 в періоді з 01.01.2015 по 31.12.2018 суми єдиного внеску нарахованого з чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 336 530,91 грн" (т. 1 а.с. 122).

Однак, враховуючи те, що під час судового розгляду справи встановлено помилковість висновків перевірки щодо завищення платником податків витрат у період 2016-2018 роки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що нарахування єдиного внеску та суму вказаного в Акті перевірки від 21.06.2019 завищення, є протиправним, а тому Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 18.07.2019 №Ф-0017901305 підлягає скасуванню.

Податковим повідомленням - рішенням №0017891305 від 18.07.2019 застосовано до позивача штрафну санкцію в сумі 62057,20 грн (т. 1 а.с. 40). Підставою для його винесення є виявлення під час перевірки порушення п.1. ч.2 ст. 6, ч.8. ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" і за наслідками якої донараховано 336530,91 грн єдиного внеску.

Оскільки судом скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.07.2019 №Ф-0017901305 на суму недоїмки з єдиного внеску 336530,91 грн., то і Рішення №0017891305 від 18.07.2019, яке є похідним, підлягає скасуванню.

На підставі Акту перевірки від 21.06.2019, Головним управлінням ДФС у Житомирській області винесено податкове повідомлення - рішення №0017821305 від 18 липня 2019 р., яким за порушення абз. а) п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, абзацу а) ст.193, абзацу «г» п. 198.5 ст.198. п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200, п.201.1., п.201.7, п.201.10, ст.201 ПКУ позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 991893,00 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями 793514 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 198379 грн (т. 1 а.с. 44).

Позивачем оскаржується вказане податкове повідомлення - рішення в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 792622 грн, та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 198156 грн. 00 коп.

Так, в Акті перевірки від 21.06.2019 вказано, що за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань по податку на додану вартість у сумі 1704039,00 грн (з урахуванням коригувань - 1 691 716.00 грн). Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено заниження суми ПДВ всього в розмірі 793514,00 грн., в т.ч.: за червень 2017 року в сумі 892,00 грн., внаслідок неправомірного коригування ПЗ з ПДВ та за грудень 2018 року в сумі 792622,00 грн., внаслідок ненарахування податкових зобов`язань виходячи з бази оподаткування щодо використаних не в господарській діяльності товарів (придбано та не реалізовано, не використано в господарській діяльності) на суму 3963110,00 грн. (без ПДВ), які станом на 31.12.2018 відсутні в залишках ТМЦ та/або не використані в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 ". (т. 1 а.с. 124).

Відповідач стверджує, що перевіркою відображених у рядку 4 податкових декларацій з податку на додану вартість "Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПКУ за операціями, що оподатковуються за: основною ставкою" (рядок 4.1 колонка Б) показників за перевіряємий період встановлено заниження показників всього у сумі 792622,00 грн, в т.ч. за грудень 2018 року у сумі 792622,00 грн ФОП ОСОБА_1 включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по ТМЦ (дошка обрізна/необрізна, брус тощо) та послуг розпиловки пиловника та пиломатеріалів у сумі 3963110,00 грн. (без ПДВ), у т.ч. ПДВ - 792622,00 грн, які придбані, та в подальшому не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків та відсутні в залишках товарів станом на 31.12.2018.

Як встановлено судом першої інстанції не спростовано відповідачем, ФОП ОСОБА_1 ставиться в порушення ненарахування податкових зобов`язань, виходячи з бази нереалізованих, не використаних у господарській діяльності, товарів.

Разом з тим, зі змісту акту перевірки від 21.06.2019 та при дослідженні первинних документів, наданих сторонам, вбачається, що позивачу були надані послуги з перевезення та послуги з розпиловки. Товар позивачем не придбавався.

Під час судового розгляду адміністративної справи встановлено, що інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_1 станом на 31.12.2018 проведено не було. Вимогу про проведення інвентаризації, податковий орган під час перевірки не скерував позивачу. До суду відповідачем не надано належних доказів наявності у позивача залишків ТМЦ.

Є також хибним твердження представника відповідача про те, що інвентаризація в даному випадку не стосується суті порушення, оскільки висновки перевірки щодо невикористання в господарській операції послуг з розпиловки, обґрунтовано саме відсутністю в залишках товарів станом на 31.12.2018.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно вказав на помилковість таких висновків відповідача про те, що послуги з розпиловки пиловника та кругляка можуть бути в залишку, оскільки в даному випадку має місце послуга, а не товар.

Окрім того, факт придбання та реалізації шляхом використання в господарській діяльності позивача послуг з розпиловки підтверджується послідуючою реалізацією розпилованого контрагентами позивача товару, що належить позивачу, третім особам згідно видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах адміністративної справи (т. 2 а.с. 125-250).

Обставини щодо фіктивності контрагентів, з якими у позивача були господарські операції, які відповідач ставить під сумнів, досліджено в ході розгляду справи, а відповідні висновки наведено вище.

Щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ в сумі 792622,00 грн.

За результатами опрацювання відхилень сум податкового кредиту з ПДВ, виявлені АІС "Податковий Блок" підсистема "автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту" в розрізі контрагентів, порушень встановлено наступні розбіжності:

-завищення ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту з ПДВ на суму 34 307,08 грн. При цьому ПП "ВАЙТОМА" не відображено в Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року суму податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 34 307,08 грн.;

-завищення ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту з ПДВ на 11 680,00 грн. При цьому ПП "КСД-ГЕЛІУМ" не відображено в Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року суму податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 11 680,00 грн.;

-завищення ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту з ПДВ на 21 640,00 грн. При цьому ПП "ТАРАКАС" не відображено в Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року суму податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 21640,00 грн.;

-завищення ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту з ПДВ на суму 14106,36 грн. При цьому ПГІ "РАЙТЕРС" не відображено в Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року суму податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 14 106,36 грн.;

-завищення ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту з ПДВ на суму 18399,60грн. При цьому ТОВ "БАРКУС" не відображено в Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року суму податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 18399,60грн.;

-завищення ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту з ПДВ на суму 6992,00грн. При цьому ПП "ЕНТЕР-СЕЛ" не відображено в Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року суму податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 6992,00 грн.;

-завищення ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту з ПДВ на суму 28800,00 грн. При цьому ПП "БІБОР" не відображено в Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року суму податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 28800,00 грн.

Приписами п.187.1.ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктом "а" пункту 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Приписами п. 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Встановлено, що податковий кредит було сформовано позивачем на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами, що надавали послуги: ПП "ВАЙТОМА", ПП "КСД-ГЕЛІУМ", ПП "ТАРАКАС", ПП "РАЙТЕРС", ТОВ "БАРКУС", ПП "ЕНТЕР-СЕЛ", ПП "БІБОР".

Позивачем до матеріалів справи долучено копії податкових накладних, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит в сумі 792622,00 грн, а саме:

- податкова накладна №20 від 10.12.2016: постачальник ПП Бібор , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: распиловка половника соснового, загальна сума ПДВ 28800,00 грн (т. 1 а.с. 182). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна №20 від 10.12.2016 зареєстрована 23.12.2016 (т.1 а.с. 183);

- податкова накладна №30 від 30.11.2016: постачальник ПП Райтерс , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: распиловка половника соснового, загальна сума ПДВ 14106,36 грн (т. 1 а.с. 184). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна №30 від 30.11.2016 зареєстрована 14.12.2016 (т.1 а.с. 185);

-податкова накладна №5 від 08.11.2016: постачальник ТОВ Баркус , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: распиловка половника соснового, загальна сума ПДВ 18399,60 грн (т. 1 а.с. 186). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна №5 від 08.11.2016 зареєстрована 15.11.2016 (т.1 а.с. 187);

-податкова накладна №33 від 05.03.2017: постачальник ПП Таракас , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: доска 50 мм обрезна, доска 25 мм обрезна, загальна сума ПДВ 10600,00 грн (т. 1 а.с. 188). Податкова накладна №34 від 05.03.2017: постачальник ПП Таракас , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: распиловка кругляка хвойного і пиломатеріалів, загальна сума ПДВ 11040,00 грн (т. 1 а.с. 189). Згідно витягу з ЄРПН, податкові накладні від 05.03.2017 №33 та №34 зареєстровані 24.03.2017 (т.1 а.с. 190);

- податкова накладна №4 від 28.09.2016: постачальник ПП Ентер-Сел , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: распиловка половника соснового, загальна сума ПДВ 6992,00 грн (т. 1 а.с. 191). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна №4 від 28.09.2016 зареєстрована 28.09.2016 (т.1 а.с. 192);

- податкова накладна №24 від 25.05.2016: постачальник ПП Вайтома , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: брус, доска, загальна сума ПДВ 10713,54 грн (т. 1 а.с. 193). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна зареєстрована 09.06.2016 (т.1 а.с. 199);

- податкова накладна №25 від 25.05.2016: постачальник ПП Вайтома , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: распиловки половника і пиломатеріалів, загальна сума ПДВ 4048,00 грн (т. 1 а.с. 195). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна зареєстрована 09.06.2016 (т.1 а.с. 199);

- податкова накладна №26 від 25.05.2016: постачальник ПП Вайтома , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: брус, доска, загальна сума ПДВ 10713,54 грн (т. 1 а.с. 196). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна зареєстрована 09.06.2016 (т.1 а.с. 199);

- податкова накладна №27 від 25.05.2016: постачальник ПП Вайтома , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: распиловки половника і пиломатеріалів, загальна сума ПДВ 8832,00 грн (т. 1 а.с. 198). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна зареєстрована 09.06.2016 (т.1 а.с. 199);

- податкова накладна №27 від 20.03.2017: постачальник ПП КСД-Геліум , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: доска обрізна, загальна сума ПДВ 11680,00 грн (т. 1 а.с. 200). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна зареєстрована 31.03.2017 (т.1 а.с. 201).

Отже, всі податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит були зареєстровані в ЄРПН, а тому суми ПДВ були правомірно віднесені ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту.

Доводи відповідача щодо фіктивності підприємств, за господарськими операціями з якими були сформовані податкові накладні, суми яких увійшли до сум податкового кредиту, не можуть бути підставою для нарахування позивачу ПДВ з огляду на висновки, викладені вище.

Отже, податкове повідомлення - рішення №0017821305 від 18 липня 2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 792622 грн, та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 198156 грн. 00 коп. є протиправним та підлягає скасуванню.

Окрім того, підлягає скасуванню і повідомлення-рішення №0017831305 від 18 липня 2019 р, яким за нескладання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 792622,00 грн у зв`язку з чим застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 396311 грн за платежем податок на додану вартість (т. 1 а.с. 46).

Щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 серпня 2019 року №Ф-10418-55, якою вимагається сплатити недоїмку в сумі 294223,91 грн, штраф в сумі 62797,15грн та пеню в сумі 461,95 грн (т. 1 а.с. 43).

Відповідач вказує, що станом на 31.10.2019 вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №10418-55 на суму 357483.01 грн. є погашеною в частині наступних сум: штрафна санкція в сумі 399,95 грн., пеня в сумі 461.95 грн., штраф в сумі 170.00 грн., штраф в сумі 170,00 грн. та відкликаною в частині: донарахованого єдиного внеску по акту перевірки в сумі 336530,91 грн. та донарахованої штрафної санкції за актом перевірки в сумі 62057.70 грн. на підставі ухвали Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/10468/19 від 16.09.2019 та відповідно пункту 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Мінфіну від 20.04.2015 №449 (у редакції наказу МФУ від 04.05.2018 №469).

В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що за ФОП ОСОБА_1 заборгованість по КОР 71040000 відсутня.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон).

Статтею 14 Закону визначено, що органи доходів і зборів зобов`язані: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону; здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру страхувальників Державного реєстру; за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску.

Відповідно до ст. 25 Закону, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Судами досліджено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 серпня 2019 року №Ф-10418-55, та встановлено, що на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів ФОП ОСОБА_1 повинен сплатити недоїмку в сумі 294223,91 грн, штраф в сумі 62797,15грн та пеню в сумі 461,95 грн.

Встановлено, що до суми, вказаної у Вимозі від 13.08.2019 увійшли (т. 4 а.с. 174):

- штраф в сумі 62 057,20 грн згідно Рішення №0017891305 від 18.07.2019;

- сума штрафної санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску в сумі 399,95 грн та пеня в сумі 461,95грн згідно Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0017931305 від 18.07.2019 (т. 4 а.с. 134).;

- сума штрафної санкції в розмірі 170,00 грн., згідно Рішення №0017881305 від 18.07.2019;

- сума штрафної санкції в розмірі 170,00 грн згідно Рішення №0017881305 від 18.07.2019;

- сума донарахованого єдиного внеску згідно Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0017901305 від 18.07.2019 в розмірі 294223,91 грн.

Судами досліджено наведені представником відповідача обставини погашення сум боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску та встановлено, що сума штрафної санкції в розмірі 399,95 грн, пеня в сумі 461,95 грн, штраф в сумі 170.00 грн, штраф в сумі 170,00грн були закриті за рахунок наявної у платника податків переплати по коду класифікації бюджету 71040000, яка станом на 31.07.2019 становила 42307,00 грн (т. 4 а.с. 172). Станом на 30.09.2019 сума переплати становить 41105,1 грн (42307,00 грн- 170,00грн - 170,00 грн - 399,95 грн - 461,95 грн). Отже зазначений борг є погашеним.

Щодо відкликання суми донарахованого єдиного внеску по акту перевірки в сумі 336530,91 грн та донарахованої штрафної санкції за актом перевірки в сумі 62057,70 грн, та суд першої інстанції правильно вказав, що наказом Мінфіну від 20.04.2015, №449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, де пунктом 4. розділу VI визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Пунктом 6 розділу VI Інструкції визначено, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:

сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;

орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);

вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;

борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону;

є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

Представник відповідача зазначила, що 23.09.2019 контролюючим органом виключено з обліку єдиний внесок в сумі 336530.91 грн. та застосовану штрафну санкцію в сумі 62057,20 грн. донараховані за актом перевірки №413/06-30-13-05/2361013696 від 21.06.2019 згідно ухвали Житомирського окружного адміністративного суду №240/10468/19 від 16.09.2019 в сумі 336530,91 грн.

Ухвалою Житомисрького окруджного адміністратвиного суду від 16.09.2019 відкрито загальне позовне проадження у адміністративній справі №240/10468/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог і рішення.

Отже, жодного рішення про скасування вимоги органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) та про стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, - судом 16.09.2019 не приймалось, а тому посилання відповідача на ухвалу суду, як на підставу відкликання вимоги в частині є помилковим.

Разом з тим, під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що Рішення про застосування штрафних санкції за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0017891305 від 18.07.2019 (т. 4 а.с. 144) є протиправним та підлягає скасуванню, а тому і Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13 серпня 2019 року №Ф-10418-55 в частині штрафу в сумі 62 057,20 грн згідно Рішення №0017891305 від 18.07.2019 є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо суми донарахованого єдиного внеску в розмірі 294223,91 грн, то його нараховано на підставі Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0017901305 від 18.07.2019, яка була визнана судом протиправною, а тому підлягає скасуванню і Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13 серпня 2019 року №Ф-10418-55 в частині донарахованого єдиного внеску в розмірі 294223,91 грн.

Що стосується суми штрафної санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску в сумі 399,95 грн та пеня в сумі 461,95грн згідно Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0017931305 від 18.07.2019; суми штрафної санкції в розмірі 170,00 грн., згідно Рішення №0017881305 від 18.07.2019; суми штрафної санкції в розмірі 170,00 грн згідно Рішення №0017881305 від 18.07.2019, то враховуючи, що позивачем не оскаржувалися вказані рішення податкового органу, якими до позивача застосовані штрафні санкції та пені, то відповідач діяв правомірно при включенні їх до оскаржуваної вимоги.

Відтак, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13 серпня 2019 року №Ф-10418-55 є протиправною та підлягає скасуванню в частині.

Отже, колегія суддів вважає, що в спірних правовідносинах суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушення норм процесуального права, тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 серпня 2020 року.

Головуючий Кузьменко Л.В. Судді Совгира Д. І. Франовська К.С.