Ухвала

від 16.08.2020 по справі 371/124/20

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.08.2020 Єдиний унікальний № 371/124/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2020 року м. Миронівка

ЄУН 371/124/20

Провадження № 1-кс/371/198/20

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні скаргудиректора Регіональноголандшафтного парку«Трахтемирів» ОСОБА_3 на постановуслідчого прозакриття кримінальногопровадження №12020110220000006,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 8січня 2020року заст.197-1ч.1КК України,

В С Т А Н О В И В :

Скарга на постанову про закриття кримінального провадження призначена до розгляду ухвалою слідчого судді від 21 липня 2020 року.

Скарга обґрунтованатими обставинами,що 14липня 2020року нимотримано постановуслідчого СВМиронівського ВПГУНП від18червня 2020року про закриття кримінального провадження № 12020110220000006.

Прийняте рішення вважає передчасним та незаконним, оскільки слідчим з метою з`ясування обставин кримінального правопорушення не вчинено необхідних слідчих та інших процесуальних дій. Завдання кримінального провадження не виконані.

В судове засідання заявник не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд скарги без його участі, вимоги за скаргою підтримав та просив їх задовольнити.

Для доведення правомірності прийнятого рішення слідчий в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд скарги.

Частина 3 ст. 306 КПК України передбачає, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно вказаних положень відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.

Наслідки неявки скаржника у судове засідання з розгляду скарги КПК України не регламентовані.

З огляду на стислі процесуальні строки для розгляду скарги та введення на території України карантину, зважаючи на рівність процесуальних можливостей заявника та слідчого, відсутність заявника, який не з`явився до суду з поважних причин та подав клопотання про розгляд скарги без його участі, не повинна бути перешкодою для прийняття слідчим суддею відповідного процесуального рішення.

Оцінка доданих до скарги письмових доказів та доводи заявника вказують на наявність підстав для задоволення скарги.

Відповідно до ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.

Згідно пункту 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлено наступні обставини.

Постановою слідчого у кримінальному провадженні начальника СВ Миронівського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 18 червня 2020 року закрито кримінальне провадження № 12020110220000006, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 8 січня 2020 року за ст. 197-1 ч. 1 КК України.

Підставою прийняття рішення про закриття кримінального провадження слідчим зазначено відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч. 1 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.

Отримавши заяву чи повідомлення про злочин, слідчий мав з`ясувати чи містять факти, про які отримані відомості, ознаки злочину, чи вбачається в діяннях, про які повідомлено, конкретний вид злочину, за якою статтею може бути кваліфіковано даний злочин, вчиненому діянню мав надати кримінально-правову оцінку.

Відповідно до ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

За змістом п. п. 1, 2, 4 ч. 1ст. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

За загальним правилом, визначеним в ч. 1ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).

Слідчим при закритті кримінального провадження № 12020110220000006 вищезазначених вимог закону не дотримано, оскаржувана постанова є такою, що винесена передчасно, на підставі не повно проведеного досудового розслідування.

Досудове розслідування визнається закінченим, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, які виникли, не залишилась неперевіреною, тобто коли виконані вимоги ст. 91 КПК України про встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Приймаючи рішення про відсутність складу кримінального правопорушення, слідчий не встановив обставин, що виключають кримінальне провадження.

В мотивувальній частині рішення слідчого зазначено, що слідчим не встановлено факту, для розслідування якого почате провадження, тобто не встановлено факту самовільного зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, існування якого оспорюється заявником.

У постанові слідчим не наведено мотиви та не зазначено докази, на підставі яких він дійшов висновку про відсутність факту кримінального правопорушення, яке полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, кримінальне провадження закрито з інших підстав - за відсутності складу злочину.

Постанова містить відомості про те, що Проект організації РЛП «Трахтемирів» у визначеному законом порядку затверджений не був, вимоги Закону України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» виконано не було, відповідно до даних державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності, РЛП «Трахтемирів» по Малобукринській сільській раді Миронівського району Київської області не рахується, станом на 2019 рік РЛП «Трахтемирів» як об`єкт природно-заповідного фонду не створений, його межі в натурі не винесені, зонування відсутнє, РЛП «Трахтемирів» не зареєстрований як платник плати за землю.

Наведені слідчим обставини щодо створення та діяльності РЛП «Трахтемирів» як об`єкту природно-заповідного фонду не є такими, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

За ст. 197-1 ч. 1 КК України настає кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, тобто фактичне заволодіння (чи заволодіння і користування) земельною ділянкою або її частиною, вчинене в особистих інтересах або інтересах інших осіб тим, кому ця ділянка у встановленому порядку не надавалась у володіння і користування (постійне, оренда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) або не передавалась у власність, або за відсутності вчинення правочину щодо такої земельної ділянки (чи щодо об`єкта, розташованого на земельній ділянці).

Аналізований злочин є злочином з матеріальним складом: для встановлення об`єктивної сторони цього злочину слід встановити не тільки самовільне зайняття земельної ділянки, але й настання суспільно небезпечних наслідків - спричинення її власнику чи законному володільцю значної шкоди. Шкода визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Злочин визнається закінченим з моменту самовільного зайняття ділянки і настання вказаних суспільно небезпечних наслідків.

На підставі фактичних даних, що наявні у матеріалах кримінального провадження, слідчим суддею встановлено, що відомості про злочин було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі рішення слідчого судді 31 грудня 2019 року.

Короткі відомості про кримінальне правопорушення вказували на факт вчинення протиправних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222984000:01:004:0018 та земельної ділянки з кадастровим номером 3222984000:01:004:0019.

В ході досудового розслідування слідчим не проведено необхідні слідчі дії, не встановлено хто ж є власником чи володільцем земельних ділянок, чи мало місце їх самовільне зайняття, та 1 лютого 2020 року винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

10 лютого 2020 року постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 1 лютого 2020 року скасовано прокурором Миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури у зв`язку з тим, що в ході досудового розслідування не з`ясовано всі обставини, що мають значення для прийняття законного і обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

Прокурором в порядку п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України слідчому надано ряд вказівок, в тому числі, про огляд місця події, допит свідків тощо.

Після прийняття прокурором рішення про скасування постанови про закриття кримінального провадження як незаконної та отримання вказівок слідчим не вчинено жодної слідчої та процесуальної дії для встановлення обставин кримінального правопорушення чи встановлення обставин, що виключають кримінальне провадження.

Постановою слідчого від 6 березня 2020 року прийнято рішення про об`єднання матеріалів досудового розслідування, у межах даного кримінального провадження підлягали встановленню обставини факту вчинення протиправних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222984000:01:004:0027.

28 лютого 2020 року прокурором надано чергові вказівки слідчому у кримінальному провадженні.

18 березня 2020 року представником потерпілої юридичної особи подано клопотання про призначення у кримінальному провадженні експертизи.

Не вчинивши жодної із слідчих та необхідних процесуальних дій, 18 червня 2020 року винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження.

З огляду на вказані встановлені обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що при закритті кримінального провадження слідчим не були дотримані положення вимог кримінального процесуального закону щодо всебічності, повноти та неупередженості дослідження всіх обстави, тому рішення про закриття кримінального провадження є передчасним, необґрунтованим та не відповідає вимогам закону.

Існує необхідність у проведенні у кримінальному провадженні ряду слідчих дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів.

При проведенні розслідування належить виконати необхідні слідчі дії щодо з`ясування обставин про наявність чи відсутність події чи складу злочину в достатньому для встановлення об`єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.

За правилами частин 2 та 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого, зобов`язання вчинити певну дію та не може бути оскаржена.

Визнання слідчим суддею рішення слідчого незаконним тягне втрату таким рішенням юридичної сили та виникнення обовязку посадовоїособи усунутиприпущене порушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303 - 307 КПК України,

У Х В А Л И В :

Скаргу директораРегіонального ландшафтногопарку «Трахтемирів» ОСОБА_3 на постановуслідчого прозакриття кримінальногопровадження №12020110220000006,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 8січня 2020року заст.197-1ч.1КК України, задовольнити.

Скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 18 червня 2020 року, прийняту слідчим у кримінальному провадженні начальником СВ Миронівського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12020110220000006, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 8 січня 2020 року за ознаками злочину, передбаченого ст. 197-1 ч. 1 КК України.

Матеріали кримінального провадження № 12020110220000006 повернути до Миронівського ВП ГУНП в Київській області для відновлення досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя підпис ОСОБА_1

Згідно з оригіналом

Слідчий суддя ОСОБА_1