Постанова

від 21.08.2007 по справі 4/42-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/42-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "21" серпня 2007 р.                                                           Справа № 4/42-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     не  з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дастор", м.Вінниця

на ухвалу Господарського суду Вінницької області

від "17" квітня 2007 р.  у справі № 4/42-07 (суддя  Білоус В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Ресолсервіс", м.Вінниця  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дастор", м.Вінниця

про стягнення 89667,67грн.,  

ВСТАНОВИВ:

  Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.04.2007р. у справі №4/42-07 накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Дастор", м.Вінниця в сумі 60682,34грн. в усіх установах банків, розгляд справи відкладено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ "Дастор" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать товариству в сумі 60682,34грн. При цьому, відповідач посилається на неправильне застосування судом норм процесуального права, а саме:

- винесена ухвала порушує права та охоронювані законом інтереси ТОВ "Дастор" та обмежує товариство у здійсненні прав на підприємництво, визначених  статтею 42 ГК України;

- позивачем не було надано доказів того, що заборгованість є безспірною, а тому суд безпідставно виніс ухвалу про забезпечення позову. Крім того, відсутні обставини, які б давали підстави вважати, що в майбутньому існує очевидна небезпека неможливості виконання рішення суду;

- ТОВ ВКФ "Ресолсервіс" безпідставно обгрунтовано позов тим, що між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків. Підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків є документом інформативного характеру щодо отримання сторонами товару та сплати коштів. Таку позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 16.03.2005р. по справі №20/236, де зокрема зазначено, що акт звірки є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором;

- суд не взяв до уваги те, що підставою для оплати товару постачальнику є його реалізація покупцем. ТОВ "Дастор" двічі залучались до матеріалів справи звіти з яких вбачалось, що товар, отриманий від ТОВ ВКФ "Ресолсервіс" (за мінусом реалізованого та повернутого постачальнику), знаходиться у ТОВ "Дастор" нереалізованим на суму 51660,80грн. Проте, суд дійшов висновку, що звіт повинен містити найменування товару, кількість, ціну, вартість товару, його разові та індивідуальні ознаки. Однак, договором не передбачений такий порядок надання звітів. В зв'язку з цим, безпідставним є накладення арешту на кошти ТОВ "Дастор" в розмірі ціни позову, які не належать та не можуть належати позивачу.

Скаржник свого представника в засідання апеляційного господарського суду не направив.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив ухвалу господарського суду від 17.04.2007р. залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Дастор" - без задоволення. В своєму відзиві позивач вказує на те, що п. 5.1 договору №3/4 від 03.01.2006р. передбачено зобов'язання покупця (відповідача) щомісяця надавати постачальнику (позивачу) звіт про реалізований товар. Проте, дане зобов'язання всупереч вимогам ст. 526 ЦК України відповідачем не виконувалось. Розгляд справи з причин невиконання відповідачем  вимог ухвал господарського суду неодноразово відкладався. Позивач, також, посилається на те, що судом справедливо визначено, що поданий відповідачем лист №15/04-07 від 17.04.2007р. не може бути звітом про реалізований товар, адже предметом поставки договору №3/4 були продукти харчування, які могли постачатись й іншими особами. В зв'язку з цим, відповідачу слід було вказати найменування, кількісні та якісні ознаки товару, інші індивідуалізуючі ознаки, які можуть свідчити про те, що вказаний товар поставлено позивачем, а не іншими постачальниками. На думку позивача, відповідач свідомо затягує розгляд справи з метою ухилення від виконання грошових зобов'язань та недобросовісно використовує належні йому процесуальні права.

20.08.2007р.  до апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з перебуванням директора та  юрисконсульта ТОВ ВКФ "Ресолсервіс" за межами території України.

Заявлене позивачем клопотання не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не подано доказів в його обґрунтування. Крім того, боржник не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника.

Враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги (ухвалу про призначення засідання суду на 21.08.2007р. надіслано на адреси учасників судового процесу рекомендованими листами 29.05.2007р., згідно реєстру відправки рекомендованої кореспонденції), а також положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06.12.2006р. порушено провадження у справі №4/42-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Ресолсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дастор" про стягнення 89667,67грн. (том 1, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду від 17.04.2007р. накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Дастор", м.Вінниця в сумі 60682,34грн. в усіх установах банків цього підприємства, розгляд справи відкладено та зобов'язано сторони подати документи, необхідні для розгляду справи.

Частиною 1 ст.106 Господарського процесуального  кодексу України передбачено, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст.67 ГПК України, ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є стягнення з ТОВ "Дастор" 89667,67грн. боргу за поставлений товар, згідно з договором №3/4, укладеним 03.01.2006р. між ТОВ ВКФ "Ресолсервіс" та ТОВ Дастор" (том 1, а.с. 6-8).

Відповідач у відзиві на позовну заяву позов не визнає, посилається на те, що лише несплата вартості реалізованого товару, що підтверджено звітами фактичної реалізації товару, може бути обставиною, яка дає підстави вважати, що з боку ТОВ "Дастор" відбувається порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ ВКФ "Ресолсервіс" і, відповідно виникає право на звернення до господарського суду (том 1, а.с. 71-74).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 15.02.2007р. було направлено ТОВ "Дастор" лист з вимогою надати звіт про реалізований товар, який було поставлено відповідачу в період з 28.06.2006р. по 16.10.2006р. на загальну суму 87686,87грн. (том 1, а.с. 99-101). Факт отримання вказаного листа підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №197400 (том 1, а.с. 98).

Відповідно до п. 5.1 договору №3/4 від 03.01.2006р., покупець оплачує вартість реалізованих товарів шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, протягом 14 банківських днів з моменту надання звіту постачальнику про реалізований товар, за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та видаткові накладні (з врахуванням корегувань та виправлень недоліків, які можуть бути виявлені під час прийому товару) до головного офісу покупця, в термін не більше ніж 3 календарних дні з дня поставки товарів. Звіт надається постачальнику не пізніше сьомого дня з моменту реалізації товару покупцем споживачам. У звіті також може бути зазначений перелік товару, що підлягає поверненню, в такому випадку зобов'язання покупця щодо сплати вартості такого товару припиняється. У випадку ненадання покупцем звіту про реалізований товар постачальник звертається з відповідною письмовою вимогою до покупця про надання звіту, яка має бути задоволена протягом трьох банківських днів від дня її отримання.

У зв'язку з тим, що звіт про реалізований товар, станом на 28.03.2007р., позивачу не надано та розрахунок відповідачем не проведено, ТОВ ВКФ "Ресолсервіс" 29.03.2007р. подав до господарського суду клопотання про зобов'язання відповідача надати звіт про реалізований товар, відповідно до умов договору №3/4 від 03.01.2006р. Одночасно позивачем заявлено клопотання про накладення арешту на кошти та майно, що належать ТОВ "Дастор" (том 1, а.с. 97).

Ухвалою від 02.04.2007р. господарський суд зобов'язав відповідача, в строк до 14.04.2007р., подати суду звіт про реалізований товар, відповідно до умов договору №3/4 від 03.01.2006р. Цією ж ухвалою відхилено клопотання позивача про забезпечення позову, як таке, що недостатньо мотивоване, обґрунтоване та не підтверджене  доказами (том 1, а.с. 102).

ТОВ "Дастор" своїм листом від 17.04.2007р. повідомив, що товар, який отриманий від ТОВ ВКФ "Ресолсервіс", за мінусом реалізованого та повернутого постачальнику, знаходиться у ТОВ "Дастор", нереалізованим на суму 51666,80грн. (том 1, а.с.107).  

Зазначений лист не можна вважати звітом про реалізований товар в розумінні п. 5.1 договору №3/4 від 03.01.2006р., оскільки в ньому не містяться відомості про найменування, кількість, ціну, вартість товару, його індивідуально визначені ознаки, які б свідчили про те, що товар поставлявся саме ТОВ ВКФ "Ресолсервіс", а не іншим постачальником, що правомірно встановлено судом першої інстанції. Крім того, з листа відповідача неможливо визначити кількість реалізованого і залишку товару, який поставлено позивачем по накладних в період з 28.06.2006р. по 16.10.2006р.

В матеріалах справи міститься, також, клопотання відповідача про зменшення суми позову у зв'язку з частковим проведенням розрахунків на суму 30000,00грн. (том 1, а.с. 91).

З метою погодження між сторонами суми і строків оплати товару, в судовому засіданні 17.04.2007р. оголошувалась перерва. Проте, із матеріалів справи не вбачається, що сторони погодили кількість, вартість  та строки оплати залишків товару.

Статтею  22 ГПК України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися  належними  їм процесуальними  правами,  виявляти  взаємну  повагу  до  прав    і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів  до всебічного, повного  та  об'єктивного  дослідження  всіх  обставин справи.

Матеріали справи свідчать про те, що розгляд справи з причин невиконання відповідачем  вимог ухвал господарського суду неодноразово відкладався.

Згідно з ст.66 ГПК України господарський суд має  право вжити заходів до забезпечення позову за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи. Законом передбачено, що забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Місцевим господарським судом правомірно встановлено, що відповідач своїми діями по невиконанню вимог ухвал господарського суду перешкоджає встановленню істини і вирішенню спору по суті. Невжиття заходів щодо накладення арешту на грошові кошти може в подальшому утруднити виконання рішення суду у даній справі.

Таким чином, вирішуючи питання щодо вжиття заходів до забезпечення позову, суд першої інстанції скористався правом, наданим йому Законом.

Вказані дії суду направлені на виключення, в подальшому, можливості невиконання рішення суду.

Оскільки, застосовані місцевим господарським судом, заходи забезпечення  позову відповідають вимогам діючого законодавства, підстави для скасування ухвали господарського суду  від 17.04.2007р., в частині забезпечення позовних вимог,  відсутні.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Дастор", м.Вінниця не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Вінницької області від 17.04.2007р. має бути залишена без змін.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 17.04.2007р. у справі 34/42-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дастор", м.Вінниця - без задоволення.

2. Справу №4/42-07 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

 Віддрук. 4 прми.

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд