Рішення

від 10.08.2020 по справі 912/1897/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 рокуСправа № 912/1897/20 Господарський су Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1897/20

за позовом: Фермерського господарства "Арсад", 80542, Львівська область, Буський район, с. Ріпнів,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське господарство "Кавунчик Плюс", 26411, Кіровоградська область, Благовіщенський район, с. Синьки, вул. Миру, 37

про стягнення 274 745,00 грн

Представники:

від позивача - Семенюк С.Я., ордер серія ВС 1024358 від 01.06.2020 року, адвокат, в режимі відеоконференції;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні 10.08.2020 оголошено вступну та резолютивну частину.

Фермерське господарство "Арсад" (далі - ТОВ ФГ "Арсад", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське господарство "Кавунчик Плюс" (даті - ТОВ "СГ "Кавунчик Плюс", відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 274 745,00 грн, з яких: 235 000,00 грн основного боргу, 32 420,30 грн штрафу, 4 028,90 грн - 3% річних, 3 295,80 грн інфляційного збільшення, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 9 від 17.01.2018 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою від 15.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/1897/20 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 13.07.2020, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

13.07.2020 суд відкрив розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 13.07.2020 оголошено перерву до 10.08.2020.

10.08.2020 суд продовжив розгляд справи по суті.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення; про причини неявки представника в засідання суду не повідомив, будь-які заяви, клопотання від відповідача до суду не надходили.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд також враховує, що з 04.06.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, карантинні заходи послаблені, запроваджений адаптивний карантин.

Крім того, у господарських судах України повністю відновлено проведення судових засідань у режимі відеоконференції та забезпечено можливість учасникам судових процесів подавати документи до суду дистанційно, без відвідування суду, в тому числі шляхом реєстрації в системі Електронний суд.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, з підстав чого суд відповідно до положень частини 9 ст. 165, частини 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України здійснює розгляд справи за наявними матеріалами.

Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав.

В судовому засіданні 04.08.2020 судом досліджено докази.

Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, які наведено в обґрунтування підстав позову, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у даній справі.

17.01.2018 між ФГ "Арсад" (Постачальник) та ТОВ "Сільське господарство "Кавунчик Плюс" (Покупець) та укладено договір поставки № 9 (далі - Договір, а.с.15-16), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених Договором поставити сільськогосподарську продукцію у власність Покупця згідно заявок останнього, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених Договором прийняти та оплатити таку продукцію.

Згідно п. 2.1. Договору, загальна ціна Договору складається із вартості всіх партій Продукції за весь період дії цього Договору, що підтверджується видатковими накладними Постачальника, підписаними уповноваженими представниками Сторін.

Зобов`язання Постачальника з поставки Продукції вважаються виконаними у повному обсязі з моменту фактичної передачі Продукції у власність Покупця та підписання видаткових накладних уповноваженими представниками Сторін (п. 2.5. Договору).

Відповідно до п. 3.1. - 3.3. Договору якість Продукції, що поставляється за Договором, має відповідати нормативним документам, а також супроводжуватися документами, що встановлюють їх якість. На кожну партію Продукції, що є предметом поставки за цим Договором, Постачальник зобов`язаний надати документи, які посвідчують відповідність Продукції вимогам стандартів та/або технічним умовам (сертифікат відповідності, санітарно-епідеміологічний висновок, якісне посвідчення). Постачальник гарантує якість Продукції, що поставляється Покупцю за цим Договором. Гарантія якості діє протягом строку, встановленого виробником Продукції.

Покупець зобов`язується прийняти Продукцію, поставлену Постачальником згідно з Заявкою в асортименті, кількості, належної якості та оплатити її вартість (п. 5.1. Договору).

Згідно п. 5.2. Договору, при виявленні невідповідності Продукції її якісним та кількісним показникам негайно заявити про цю обставину представнику Постачальника для складання відповідного Акта.

За положеннями п. 6.1. Договору розрахунок за поставлену Продукцію проводиться Покупцем по відстрочці платежу строком 14 (чотирнадцять) календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом зазначеного строку за кожну поставлену партію Продукції у сумі зазначеній у відповідній накладній.

Згідно п. 9.1. - 9.2. Договору договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатками і діє до 31 грудня 2018 року. Якщо за 1 (один) місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із Сторін не заявить про своє небажання продовжувати договірні відносини, Договір вважається продовженим на наступний рік, на тих самих умовах.

Пунктом 9.4. Договору визначено, що остаточний розрахунок проводиться після підписання акту звірки взаєморозрахунків, що провадиться за 1 (один) місяць до закінчення терміну дії Договору.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Позивачем на підставі накладних поставлено Товар на загальну суму 324 202,96 грн, а саме:

- № 16 від 08.10.2019 на суму 158 575,25 грн;

- № 23 від 21.10.2019 на суму 165 627,71 грн (а.с. 17, 20).

Вказане підтверджується також товарно-транспортними накладними та відомостями про вантаж (а.с.18-19, 20-21)

Відповідачем вартість отриманого товару сплачена частково у сумі 89 202,96 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 23-29).

Таким чином, станом на дату звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідача становить 235 000,00 грн.

Відповідач вказані обставини не заперечує, що підтверджується також і актом звірки взаєморозрахунків підписаним представниками обох сторін (а.с. 22).

Оскільки відповідач вчасно не розрахувався за поставлений товар, ФГ "Арсад" звернулось до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Нормами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу (поставки).

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

За змістом ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 692 Цивільного кодексу України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови Договору № 9 від 17.01.2018 та загальні норми цивільного законодавства, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови Договору поставки № 9 від 17.01.2018, а також приписи ст. ст. 525,526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 235 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв`язку з несплатою відповідачем суми заборгованості, позивачем були заявлені вимоги про стягнення 32 420,30 грн штрафу, 4 028,90 грн 3% річних та 3 295,80 грн інфляційних.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

В силу ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторонами в п. 7.2. Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати партії продукції більше ніж на 5 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції.

Судом встановлено, відповідачем не спростовано і матеріалами справи підтверджується прострочення оплати відповідачем оплати поставленого товару більш ніж на 5 календарних днів, тому нарахування позивачем штрафу відповідачу у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції )324 202,96 грн) в сумі 32 420,30 грн є обґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних (а.с. 3-4), суд встановив, що він є вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 4 028,90 грн за період з 05.11.2019 по 31.05.2020 та 3 295,80 грн інфляційних втрат за листопад 2019 - квітень 2020, які нараховано на суму заборгованості 235 000,00 грн.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Втім жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ФГ "Арсад" про стягнення з ТОВ "Сільське господарство "Кавунчик Плюс" 235 000,00 грн основного боргу, 32 420,30 грн штрафу, 4 028,90 грн - 3% річних та 3 295,80 грн інфляційного збільшення підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, ФГ "Арсад" згідно поданого позову наводить попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в орієнтованому розмірі 65 000,00 грн, які також просить покласти на відповідача.

03.08.2020 на адресу суду надійшла заява ФГ "Арсад" про стягнення витрат на правничу допомогу та зазначено, що докази на підтвердження надання такої допомоги будуть надані протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення в порядку та строки, визначені ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10.08.2020 представником позивача зроблено усну заяву в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для подачі суду доказів щодо розміру, понесених ним судових витрат, про що зазначити в резолютивній частині рішення суду.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 221, 233, 236-241, 250-252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське господарство "Кавунчик Плюс" (26411, Кіровоградська область, Благовіщенський район, с. Синьки, вул. Миру, 37, ідентифікаційний код 41477957) на користь Фермерського господарства "Арсад" (80542, Львівська область, Буський район, с. Ріпнів, ідентифікаційний код 36763733) 235 000,00 грн основного боргу, 32 420,30 грн штрафу, 4 028,90 грн - 3% річних та 3 295,80 грн інфляційних, а також 4 121,18 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на надання правової допомоги 25.08.2020 о 10:00 год.

Встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру, понесених судових витрат протягом 5 днів з дня ухвалення рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити Фермерському господарству "Арсад" за адресою: 79007, м. Львів, вул. Рилєєва, 5, оф. 1 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільське господарство "Кавунчик Плюс" за адресою: 26411, Кіровоградська область, Благовіщенський район, с. Синьки, вул. Миру, 37.

Повне рішення складено 17.08.2020.

Суддя В.В.Тимошевська