Ухвала

від 10.08.2020 по справі 914/1231/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.08.2020 Справа №914/1231/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Роменський завод продтоварів , м.Дніпро

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВТК Добрий вечір , м.Львів

про стягнення 49221,97 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Роменський завод продтоварів до Товариства з обмеженою відповідальністю ВТК Добрий вечір про стягнення 49221,97 грн.

Ухвалою суду від 26.05.2020 р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали (але не швидше закінчення дії на території України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби COVID-19), для усунення допущених недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 2102 грн; засвідчених копій документів про здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, яке спричинило зменшення заборгованості за договором до 35736,48 грн; відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви; та нотаріально засвідченого перекладу складених іноземною мовою документів, копії яких додані до позовної заяви (додатки 2 та 9 до позовної заяви).

09.07.2020 р. від позивача надійшла заява щодо виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху (вх.№21536/20), в якій позивач зазначив запитувані судом відомості та до якої долучив необхідні докази. Крім того, в заяві позивач пояснив, що ним було понесено додаткові витрати, пов`язані з необхідністю залучення перекладача для перекладу документів на виконання вимог ухвали суду, у зв`язку з чим уточнив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та просив покласти на відповідача також і 1800 грн витрат, пов`язаних із залученням перекладача.

Ухвалою суду від 09.07.2020 р. постановлено прийняти справу до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; здійснювати розгляд справи без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Цією ж ухвалою суд встановив відповідачу для подання відзиву на позов, заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (у випадку наявності таких заперечень), клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (в разі незгоди із здійсненням розгляду справи без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання) строк у 15 календарних днів з дня отримання ухвали.

04.08.2020 р. через канцелярію суду надійшов відзив (вх.№23345/20), в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. До відзиву відповідач долучив заяву про поновлення строку на подання відзиву та клопотання про проведення судового розгляду справи з викликом сторін по справі.

У заяві відповідач повідомив, що ухвалу суду від 09.07.2020 р., згідно якої надано п`ятнадцятиденний строк для надання відзиву, він отримав 11.07.2020 р., проте не одержував від позивача позовної заяви та ознайомився з матеріалами справи 24.07.2020 р. Відповідач вважає, що, оскільки ухвала Господарського суду Львівської області винесена під час дії карантину, строк на надання відзиву може бути продовженим на 20 днів з врахуванням положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19) , у зв`язку з чим просив поновити строк на подання відзиву.

Стосовно процесуальних строків подання відзиву у справі суд вважає за необхідне пояснити наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на всій території України з 12.03.2020 р. було встановлено карантин, який в подальшому продовжувався та триває і на даний час.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 р., який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4, який передбачав, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, в тому числі і строки подання відзиву, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 р., що набрав чинності 17.07.2020 р., п.4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Також пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень останнього зі згаданих законів було визначено, що процесуальні строки, які були продовжені, в тому числі, відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18.06.2020 р., встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені на час карантину Законом України від 30.03.2020 р., закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р., тобто через 20 днів після 17.07.2020 р. - 06.08.2020 р.

Відповідач подав відзив шляхом надсилання його засобами поштового зв`язку 31.07.2020 р. - в межах встановленого для подання такої заяви процесуального строку, який було продовжено вищезгаданими Законами до 06.08.2020 р.

Згідно з ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на те, що поновленню підлягає саме пропущений процесуальний строк, а, як було встановлено вище, відповідач не допустив такого пропущення, подана заява про поновлення строку на подання відзиву не може бути задоволена судом.

В доданому до відзиву клопотанні про проведення судового розгляду справи з викликом сторін по справі відповідач вказав, що ухвалою суду йому було запропоновано подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (в разі незгоди із здійсненням розгляду справи без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання). Враховуючи це, а також те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають, на його думку , проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відповідач просив суд провести судовий розгляд справи з викликом сторін.

Дослідивши подане клопотання, суд прийшов до висновку відмовити в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною шостою цієї ж статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, процесуальний закон надає суду можливість не задовольняти клопотання сторони про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін якщо справа за предметом і ціною позову, характером спірних правовідносин та предметом доказування відповідає наведеним вище критеріям.

Предметом позову у даній справі є стягнення коштів в розмірі 49221,97грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 210200 грн (2102 грн х 100 = 210200 грн).

Спірні правовідносини виникли на підставі укладеного між сторонами дистриб`юторського договору, за яким позивач зобов`язався на постійній основі передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобов`язався приймати та оплачувати його, набувши право протягом строку дії договору продавати товар своїм клієнтам на визначеній території. Як випливає з позовної заяви, підставою для звернення з позовом стало неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товару, переданого в ході двох із здійснених за договором поставок. Основними доказами, на які посилається позивач, є долучені ним копії договору з додатками, товарно-транспортних і видаткових накладних, акту звірки, претензії і повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог.

В свою чергу відповідач у поданому відзиві визнає факт укладення договору та зарахування зустрічних однорідних вимог, при цьому заперечуючи проти існування заборгованості і звертаючи увагу суду на: відсутність довіреності відповідача на приймання товару та даних про таку довіреність в долучених позивачем копіях товарно-транспортних накладних; недолучення позивачем доказів зразків підпису уповноважених осіб та відтиску печатки для отримання товару; безпідставність посилання позивача як на беззаперечний факт поставки товару на умову договору про те, що особа, яка приймає товар від імені відповідача в узгодженому сторонами місці його доставки і ставить свій підпис або підпис завірену відбитком печатки/штампу відповідача на супровідних документах є його уповноваженим представником, у зв`язку з відсутністю відомостей про те, яке місце доставки було узгоджене сторонами і яким чином це місце доставки узгоджувалось ними; неможливість акту звірки взаєморозрахунків слугувати підтвердженням наявності чи безспірності заборгованості; відсутність прізвища та посади особи на поданих копіях товарно-транспортних накладних; неотримання відповідачем претензії та непроведення між сторонами переговорів щодо врегулювання питання.

Таким чином, суд вважає, що характер спірних правовідносин і предмет доказування є повністю зрозумілими з наданих сторонами пояснень та долучених позивачем доказів і не вимагають проведення судового засідання з метою повного та всебічного встановлення обставин справи.

Варто зазначити, що справа має незначну складність; учасниками справи є лише один позивач та один відповідач; заявлено вимогу про стягнення коштів на підставі неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати двох видаткових накладних; обсяг доказів у справі є незначним, а суд не вбачає потреби у витребуванні у сторін чи поданні ними інших доказів.

В позовній заяві наведено деталізований розрахунок заявлених до стягнення сум, письмові пояснення сторін викладені у заявах по суті справи вичерпно та чітко і дозволяють повною мірою зрозуміти позицію учасників справи, відтак суду видається незрозумілим те, яким чином усні пояснення сторін (у випадку призначення судового засідання) здатні вплинути на розгляд справи та результати вирішення спору.

В своєму клопотанні відповідач не навів жодних аргументів на користь того, що справа повинна розглядатись з викликом сторін в судове засідання. У зв`язку з тим, що справа за своїм предметом позову стосується стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за характером спірних правовідносин та предметом доказування не вимагає проведення судового засідання, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача.

Постановляючи цю ухвалу, суд вважає за необхідне звернути увагу учасників процесу на внесені до процесуального законодавства зміни.

Так, згідно з Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , що набрав чинності 17.07.2020 р., п.4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального викладено в такій редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Також пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень останнього зі згаданих законів було визначено, що процесуальні строки, які були продовжені, в тому числі, відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ВТК Добрий вечір про поновлення строку на подання відзиву.

2. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ВТК Добрий вечір про проведення судового розгляду справи із викликом сторін по справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Суддя З.П. Гоменюк