Рішення

від 04.08.2020 по справі 922/1157/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1157/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Громадської спілки "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" ГС УЛАСП, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граці Міллє", м. Харків про стягнення 208 650,00 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2020 р. Громадська спілка "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" ГС УЛАСП, м. Київ звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Граці Міллє", м. Харків суми збитків в розмірі 208650,00 грн. Також просить судові витрати покласти на Відповідача.

Ухвалою суду від 21.04.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, підготовче засідання призначено на 14.05.2020 р. о 10:30. Ухвалою суду від 14.05.2020 р. було оголошено про наступне підготовче засідання на 09.06.2020 р. о 10:30.

Ухвалою суду від 09.06.2020 р. було продовжено строк проведення підготовчого провадження до 15.07.2020 р. та підготовче засідання відкладено на 23.06.2020 р. о 11:00. Ухвалою суду від 23.06.2020 р. розгляд підготовчого засідання відкладено на 14.07.2020 р. о 12:00.

Підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 04 серпня 2020 року о 10:15 ухвалою суду від 14.07.2020.

Представник Позивача у підготовче засідання не з`явився, через електронну пошту 04.08.2020 надав заяву (вх. № 2882) про розгляд судового засідання призначеного на 04.08.2020 проводити без участі представника за наявними у справі документами.

Представник Відповідача у судове засідання не з`явився. Заяв, клопотань, відзиву до суду не надав, про причини неявки уповноваженої особи суд не повідомив. Про ден та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

З урахуванням наведеного, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Звертаючись з зазначеним позовом до Господарського суду Харківської області було визначено, що Громадська спілка "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" ГС УЛАСП є єдиною в Україні акредитованою організацією колективного управління в сфері в сфері діяльності передбаченої ч. 5 абз. 4, п. 3, що підтверджується Рішення щодо акредитації організації колективного управління ГС УЛАСП (Витяг з Протоколу №1 - додається), закріплених в Законі України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , що також Позивач посилається на пряму дія норм Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (надалі також - Угода про Асоціацію з ЄС ) - в тому числі, яка регулює зобов`язання України щодо дотримання порядку використання об`єктів інтелектуальної власності.

Позивач зазначає, що на Відповідача покладено обов`язок укласти Договір із Позивачем на підставі ЗУ Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав для здійснення в своїй діяльності використання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Посилаючись на ч. 4 Статті 12 Закону Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав : Добровільне колективне управління майновими авторськими та суміжними правами може здійснюватися в будь-якій сфері управління правами, крім тих, у яких здійснюється розширене або обов`язкове колективне управління та на п. 3 абз. 4 ч. 5 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав ), Позивач вказує, що у сфері публічного виконання фонограм та зафіксованих у них виконань передбачено виключно розширене колективне управління. Отже, добровільне колективне управління в зазначеній сфері не допускається - це означає, що в ній може здійснювати діяльність колективного управління виключно акредитована організація колективного управління. Саме такою акредитованою організацією колективного управління є Громадська спілка Українська ліга авторських та суміжних прав , що підтверджується документами доданими до цієї позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 Статті 20 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав користувачі зобов`язані до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав. Тобто в даному випадку користувач (Відповідач) повинен був укласти зазначений договір саме з акредитованою організацією колективного управління в зазначеній сфері використання (тобто з організацією яка здійснює в такій сфері розширене колективне управління).

Громадська спілка "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" ГС УЛАСП у поданому позові посилається, що його представниками / представником (копія Довіреності додається) в різний час був проведений збір доказів (фіксації) використання об`єктів суміжних прав в одному і тому самому публічному закладі, в якому здійснює господарську діяльність Відповідач. В результаті збору доказів як в перший, так і в другий раз були зафіксовані факти, що свідчать про використання Відповідачем в його приміщенні фонограм та зафіксованих у них виконань (це свідчить про те, що використання носить не випадковий - а постійних характер).

Збір доказів (фіксація) був проведений як шляхом безпосереднього сприйняття представником фактичних обставин щодо використання об`єктів правового захисту, так і шляхом запису цих обставин на папері - складання відповідного акту, а також за допомогою проведення відео-звукозапису використання Відповідачем фонограм та зафіксованих у них виконань, а також за допомогою збору додаткових доказів в місці використання об`єктів і із загальновідомих і відкритих джерел.

Позивач направляв Відповідачу лист в якому проінформував останнього про дію ч. З Статті 20 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав та про те, що легалізацію використання способом публічного виконання фонограм та зафіксованих у них виконань можна здійснювати виключно через єдину в Україні акредитовану організацію колективного управління в зазначеній сфері, а саме через ГС УЛАСП.

Позивач вважає, що з боку Відповідача мало місце регулярне (із значною тривалістю) порушення суміжних прав, яке полягає, в тому числі, у тому, що користувач (Відповідач) здійснював свою господарську діяльність без укладання договору про використання об`єктів суміжних прав (а отже без отримання належного дозволу на таке використання і без виплати роялті належному суб`єкту, тобто акредитованій організацій колективного управління). При цьому акредитована організація колективного управління не повинна щоденно відслідковувати діяльність користувача щодо використання ним музики, а повинно бути укладання договору із організацією колективного управління не залежно від того, з якою періодичністю Відповідач використовував об`єкти суміжних прав.

Отже на думку Позивача, він недоотримав суму роялті, яка випливає із базового тарифу, передбаченого Тарифами ГС УЛАСП, через ухилення Відповідача від свого обов`язку укласти з ним договору, а саме недоотримав роялті на суму, що відповідає 50 мінімальним місячним заробітним платам.

Обґрунтовуючи свій позов, ГС УЛАСП посилається на ст. 240 Угоди про Асоціацію з ЄС, відповідно до якої: 1.Сторони гарантують, що коли судові органи встановлюють збитки: a) вони беруть до уваги всі відповідні аспекти, ...; або

b) як альтернативний варіант до підпункту (а) цього пункту, вони можуть у відповідних випадках встановити збитки як паушальну суму на базі таких елементів, як ПРИНАЙМНІ сума роялті або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного права інтелектуальної власності.

В розумінні Статті 240 Угоди про Асоціацію з ЄС ГС УЛАСП (Позивач) є потерпілою стороною, а Відповідач - порушником. Позивач недоотримав значні кошти (роялті) через ухилення Відповідача від укладання з ним договору щодо використання об`єктів суміжних прав, як це передбачено Законом.

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача нарахованих платежів та зборів, пов`язаних з наданням послуг з перевезення.

На час розгляду справи, дана сума заборгованості відповідачем у добровільному порядку сплачена не була.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1107 Цивільного кодексу України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі ліцензійного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 1109 Цивільного кодексу України у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1110 Цивільного кодексу України ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об`єкт права інтелектуальної власності.

Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері.

Згідно з ч. 1 ст. 432 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з ч. 2 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом (ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 421 Цивільного кодексу України суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Так, Закон України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав набрав чинності з 22.07.2018.

Статтею 1 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав надано визначення розширеному колективному управлінню, яке є колективним управлінням майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.

За змістом частини першої статті 5 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав організація колективного управління є неприбутковою організацією, утворюється в організаційно-правовій формі громадського об`єднання (громадська організація або громадська спілка) зі статусом юридичної особи, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених статтею 12 цього Закону.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 5 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав принципами діяльності організацій колективного управління є ефективне управління - організації колективного управління забезпечують збирання, розподіл та виплату доходу від прав правовласникам у найбільш швидкий, ефективний і точний спосіб та лише з обґрунтованими витратами.

В частинах 4 та 7 статті 5 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав визначено, що правовідносини між організаціями колективного управління та правовласниками виникають та здійснюються на підставі договору про управління майновими правами на колективній основі, що укладається в письмовій (електронній) формі із зазначенням конкретних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, права на які передаються в управління, та конкретних способів використання таких об`єктів, або на підставі закону. Колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав здійснюється у виді добровільного, розширеного та обов`язкового колективного управління.

За змістом частини першої статті 12 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють, зокрема, такі функції: 1) укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав; 3) збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; 4) звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація; 5) забезпечують ведення реєстру правовласників, реєстру об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майновими правами щодо яких управляє організація; 6) здійснюють моніторинг правомірності використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління.

Організації колективного управління не мають права провадити підприємницьку діяльність і здійснюють лише господарську діяльність, що не має на меті одержання прибутку, з метою досягнення своїх статутних цілей (ч. 3 ст. 12 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав ).

З частини 5 ст. 12 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав слідує наступне:

Розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом.

Розширене колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах, зокрема: 3) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою.

Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється розширене колективне управління, визначений цією статтею, є вичерпним.

На підставі усього вищевикладеного, можна зробити висновок, що організації колективного управління, у тому числі ГС УЛАСП: 1) мають принцип роботи, що передбачений статтею 5 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав - збирання, розподіл та виплата доходу від прав правовласникам у найбільш швидкий, ефективний і точний спосіб; 2) не мають права провадити підприємницьку діяльність і здійснюють лише господарську діяльність, що не має на меті одержання прибутку, з метою досягнення своїх статутних цілей (ст.ст. 5, 12 названого Закону); 3) звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація (п. 4 ч. 1 ст. 12 зазначеного Закону).

Статтями 45-47 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено: 1. Суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління; 2. Суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав може доручити управління своїми майновими правами повіреному на підставі укладеного з ним договору-доручення. Здійснюючи управління майновими правами, ця особа діє у межах повноважень, переданих їй суб`єктом авторського права і (або) суміжних прав; 3. Суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Правові засади діяльності організацій колективного управління визначаються Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав .

Отже, з наведених норм вбачається, що функція управління майновими правами та її складові наділяють суб`єкта цих функцій правомочностями виключно в межах, які визначені законом та/або доручень правовласників.

За висновком суду, факт акредитації організації колективного управління у визначеній сфері сам по собі не надає цій організації право звертатися до суду від власного імені, без зазначення конкретного правовласника, в інтересах якого подано позов.

Крім того, Позивач подав позов про стягнення збитків, мотивуючи тим, що якби Відповідач уклав з ним відповідний договір, Позивач би отримав дохід.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

З наведених положень випливає, що право на стягнення збитків належить особі, чиє право порушено, у тому числі, яка була позбавлена законної можливості отримати дохід.

Проте, вище наведені положення чинного законодавства, яке регулює діяльність організацій колективного управління, свідчать про те, що дохід від використання об`єктів інтелектуальної власності не є доходом Позивача, оскільки він є неприбутковою організацію, яка не має права здійснювати підприємницьку діяльність, його діяльність полягає, зокрема, в укладенні відповідних договорів в інтересах правовласників та у збиранні, розподіленні та виплаті доходів від прав цим правовласникам. Отже, Позивач є не отримувачем доходів, а фактично він є збирачем платежів, які належать іншим особам, а саме правовласникам.

Посилання Позивача на статтю 240 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, яку ратифіковано із заявою Законом № 1678-VII від 16.09.2014, якою, за його твердженням, встановлено інші правила судочинства, ніж національним законодавством, суд вважає непідтвердженим. Так, згідно з цією статтею Угоди, сторони Угоди гарантують, що коли судові органи встановлюють збитки:

а) вони беруть до уваги всі відповідні аспекти, зокрема негативні економічні наслідки, у тому числі втрачені прибутки, які понесла потерпіла сторона, будь-які недобросовісні доходи, одержані порушником і, у відповідних випадках, інші фактори, відмінні від економічних, зокрема моральна шкода, спричинена правовласнику порушником; або

b) як альтернативний варіант до підпункту (a) цього пункту, вони можуть у відповідних випадках встановити збитки як паушальну суму на базі таких елементів, як принаймні сума роялті або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного права інтелектуальної власності.

2. Якщо порушник ненавмисно або не маючи обґрунтованих підстав знати це був залучений до протиправної діяльності, Сторони можуть встановити, що судові органи можуть виносити ухвалу на користь потерпілого про повернення доходів або відшкодування збитків, які можуть встановлюватись раніше.

З дослідження зазначених положень міжнародного договору судом не вбачається беззаперечне право організацій колективного управління вважати себе потерпілою стороною у спірних правовідносинах та звертатися до суду від власного імені про стягнення збитків.

Посилання Позивача на судову практику касаційної інстанції суд вважає помилковим, оскільки в ній йдеться про застосування законодавства у період, коли Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав не діяв.

У зв`язку з тим, що під час розгляду справи судом не встановлено право Позивача подавати цей позов до суду, суд не надає оцінки доказам щодо наявності порушення прав інтелектуальної власності та щодо розміру збитків.

Оскільки матеріали справи свідчать, що ГС УЛАСП звернулася до суду в своїх інтересах, на захист своїх прав у зв`язку з неотриманням роялті, хоча, враховуючи наведене вище, винагороду повинні отримувати власники виключних майнових прав на об`єкти суміжних прав, можливо, через ГС УЛАСП, але відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників.

Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" не підтверджено право на звернення до суду з таким позовом.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у позові, оскільки Позивачем не доведено право на звернення до суду від власного імені на захист майнових прав інтелектуальної власності, про стягнення збитків щодо неотриманого доходу, яке йому не належить.

Судові витрати у справі покладаються на Позивача в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.

Повне рішення складено "14" серпня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін