Ухвала
від 17.08.2020 по справі 908/323/19
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/323/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України

на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2020

у справі № 908/323/19

за позовом Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України (далі - АТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , скаржник)

до Державного підприємства Дослідне господарство Широке Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України

про стягнення заборгованості у сумі 18 698 878, 32 грн.,

ВСТАНОВИВ:

АТ Державна продовольчо-зернова корпорація України 21.07.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2020 у справі №908/323/19 повністю, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки наведену касаційну скаргу подано 21.07.2020, тобто після набуття чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, перевіряти матеріали цієї скарги слід, зважаючи на приписи Господарського процесуального кодексу України у редакції від 08.02.2020 року (далі - ГПК України у редакції, чинній з 08.02.2020).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційний господарський суд звертає увагу скаржника, що в разі оскарження судового рішення суду на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник має зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення .

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження , а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, або наявність пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що касаційна скарга не містить посилань на підставу (підстави) для відкриття касаційного провадження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України.

Водночас в обґрунтування своєї правової позиції АТ Державна продовольчо-зернова корпорація України у касаційній скарзі посилається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки прийнята із порушенням норм процесуального права та без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 16.06.2020 у справі №922/2875/18, від 12.11.2019 у справі №922/137/19.

Однак при цьому скаржник не вказує, у чому саме полягало порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, а також не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідною частиною/пунктом статті 287 ГПК України.

Доводи касаційної скарги зводиться до цитування окремих норм ГПК України та до заперечень обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, до переоцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, та фактично до незгоди з ухваленими рішеннями судів попередніх інстанцій.

Отже, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту, у ній не зазначено, передбачені статтею 287 цього Кодексу конкретні підстави касаційного оскарження із зазначенням відповідного пункту частини другої статті 287 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд зазначає, що АТ Державна продовольчо-зернова корпорація України необхідно: зазначити підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, визначену (визначені) у конкретному пункті (пунктах) частини другої статті 287 ГПК України з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2020 у справі № 908/323/19 - залишити без руху.

2. Надати Акціонерному товариству Державна продовольчо-зернова корпорація України строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул.О.Копиленка,6.

3. Роз`яснити Акціонерному товариству Державна продовольчо-зернова корпорація України , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, судом буде повернута касаційна скарга на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Дата ухвалення рішення17.08.2020
Оприлюднено18.08.2020
Номер документу90989840
СудочинствоГосподарське
Сутьстягнення заборгованості у сумі 18 698 878, 32 грн

Судовий реєстр по справі —908/323/19

Ухвала від 09.10.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Ухвала від 17.08.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Судовий наказ від 08.07.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Постанова від 02.07.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Іванов Олексій Геннадійович

Ухвала від 22.06.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Іванов Олексій Геннадійович

Ухвала від 11.06.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Ухвала від 10.06.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Ухвала від 29.05.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Ухвала від 21.05.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

Ухвала від 21.05.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Проскуряков К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні