Рішення

від 22.08.2007 по справі 20-4/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-4/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" серпня 2007 р. справа № 20-4/214

За позовом

Акціонерного банку „Морський” (вул. Брестська, 18 А, місто Севастополь, 99001)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЕАН” (вул. Ладожська, 8, місто Севастополь, 99022)

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 168 173,19 грн.,

суддя Остапова К.А.,

За участю представників:

Від позивача: Толчина Н.Г., довіреність №745/09 від 24.04.2007;

Від відповідача: не з`явився;

Суть спору: Акціонерний банк „Морський” звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЕАН” про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 168 173,19 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушив прийняти на себе зобов`язання за кредитним договором, своєчасно не повернув позикові кошти, не погасив відсотки за користування грошовими коштами, а також нараховану пеню за невчасне погашення відсотків, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

В процесі розгляду справи позивачем були представлені суду установчі документи, згідно з якими Акціонерний банк „Морський” змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство „Банк „Морський” (дата реєстрації змін до установчих документів - 16.06.2007).

Позивач письмовими заявами (вхідний №25762 від 08.08.2007, вхідний №27879 від 22.08.2007)  збільшував позовні вимоги.

З урахуванням збільшення позивачем ціни позову розмір позовних вимог складає 184 317,23 грн. (у тому числі заборгованість по відсоткам –168 173,19 грн., пеня –16 144,04 грн.).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом, передбаченим статтями 22, 59 Господарського процесуального кодексу України не скористувався, відзив на позов не представив, як і витребувані судом документи згідно з ухвалами суду від 19.06.2007, 13.08.2007.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк вирішення спору продовжувався за правилами статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України суд визнав можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, так як відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті. Надані сторонами докази в достатній мірі характеризують правовідносини сторін.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені процесуальні права та обов'язки згідно зі статтями  20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд

В С Т А Н О В И В :

19.08.2002 між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір №220802 (далі – Договір), предметом якого є надання відповідачеві кредиту у формі кредитної лінії строком до 21.04.2005 з виплатою відсотків з урахуванням змін, внесених додатковими угодами за користування кредитом виходячи зі ставці 25 процентів річних.

В якості забезпечення зобов`язання по кредиту сторонами 19.08.2002 були підписані договори застави №220802/з на товари в обороті (борошно вищого сорту 344000 кг і борошно першого сорту 258000 кг), договір застави млина, договір застави устаткування, засвідчені приватним нотаріусом Бойко І.Д.

Грошові кошти за кредитним договором були перераховані на рахунок відповідача меморіальними ордерами №6 від 22.08.2002, №6 від 28.08.2002, №5 від 02.09.2002, №7 від 09.09.2002, №3 від 23.09.2002, №7 від 26.09.2002, №2 від 27.09.2002, №2 від 14.10.2002, №7 від 31.10.2002, №1 від 04.11.2002, №2 від 06.11.2002, №12 від 29.11.2002, №3 від 18.10.2002, №8 від 30.09.2002. Всього відповідачеві було перераховано 357398,53 грн.

Відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, своєчасно не повернув позикові кошти, не погасив відсотки за користування грошовими коштами та нараховану пеню за несвоєчасне погашення відсотків.

31.05.2005 в порядку здійснення заходів по забезпеченню повернення боргу відповідачем приватним нотаріусом Бойко І.Д. вчинений виконавчий напис для звернення стягнення на заставлене  майно боржника.

Сума заборгованості на момент посвідчення виконавчого напису приватним нотаріусом Бойко І.Д. склала 409708,78 грн.

09.06.2005 Відділом державної виконавчої служби Нахімовського РУЮ міста Севастополя було відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Бойко І.Д. від 31.05.2005.

В добровільному порядку відповідач суму боргу по кредитному договору не погашає, що з`явилося підставою для позивача звернутися до суду за захистом порушеного права.

На виконання пункту 4.2 розділу 4 Договору  за несвоєчасне погашення відсотків по Договору позивачем нарахована пеня в розмірі 16 144,04 грн.

Згідно з пунктом  4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону від 16 січня 2003 року N 435-IV із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 19 червня 2003 року N  980-IV і Законом України від 18 листопада 2003 року N 1255-IV, що вступив в дію в 1 січня 2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 1 розділу IX “Прикінцеві положення” Господарського кодексу України цей кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. Пунктом 4 вказаного розділу передбачено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання ті інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до пункту 3 статті 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 1 статті 1054 Цивільного кодексу України також передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов`язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.

Згідно з пунктами 1.1, 4.1 договору позичальник зобов`язується сплачувати банку проценти у розмірі 25 відсотків (з урахуванням змін до договору).

Згідно представленого розрахунку заборгованості сума прострочених відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами, склала 168 173,19 грн. Суд вважає наданий розрахунок заборгованості процентів вірним, а суму заборгованості в розмірі 168 173,19 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання (неналежного виконання).

Згідно з статтями 549, 611 Цивільного кодексу України одним з правових наслідків, які застосовуються у разі порушення зобов`язання, є пеня як один з різновидів неустойки.

Підпунктом 4.2 розділу 4 Договору при наявності заборгованості по відсоткам сторонами передбачена сплата пені виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день затримання платежів.

Відповідно до статті 2  Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року № 543/96–ВР (за наступними змінами і доповненнями) розмір пені обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Умови договору щодо розміру пені відповідають чинному законодавству, тому приймаються судом до уваги.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В представленому позивачем розрахунку заборгованості сума пені за прострочення сплати відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами, склала 16 144,04 грн.

Перевіривши розрахунок суми пені, суд вважає його вірним, нараховану пеню за прострочення сплати відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами такою, що підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням висловленого суд задовольняє позов повністю в розмірі 184 317,23 грн. (у тому числі заборгованість по відсоткам –168 173,19 грн., пеня –16 144,04 грн.).

Згідно з вимогами статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 1843,00 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню в сумі 118,00 грн.

Керуючись статтями 525, 526, 549, 610, 611, 629, 1054 Цивільного кодексу України редакції від 16 січня 2003 року, статями 193, 346 Господарського кодексу України, статтями 49, 75, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЕАН” (вул. Ладожська, 8, місто Севастополь, 99022, ідентифікаційний код 31019870) на користь Відкритого акціонерного товариства „Банк „Морський” (вул. Брестська, 18 А, місто Севастополь, 99001, ідентифікаційний код 20748213) заборгованість по договору в розмірі 184 317,23 грн. (у тому числі заборгованість по відсоткам –168 173,19 грн., пеня –16 144,04 грн.), а також витрати по оплаті державного мита в сумі 1843,00 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Копії рішення направити сторонам.

Суддя Остапова К.А.

Рішення оформлено та підписано

у відповідності до вимог

статті 84 ГПК України

27.08.2007