Рішення

від 11.08.2020 по справі 260/2174/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2020 рокум. Ужгород№ 260/2174/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Немеш Т.В.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 - в судове засідання не з`явився;

відповідач : Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник Маровді Володимир Михайлович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 11 серпня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 14 серпня 2020 року.

03 червня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Управління застосування пенсійного законодавства Тячівського відділу перерахунку пенсії № 9, якою просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області Управління застосування пенсійного законодавства Тячівського відділу з перерахунку пенсій № 9 щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №1143 від 02 березня 2020 року, виданої Територіальним управлінням державної судової адміністрації в Закарпатській області; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області Управління застосування пенсійного законодавства Тячівський відділ з перерахунку пенсій № 9 здійснити ОСОБА_1 , з ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1 січня 2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 88 відсотків від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки № 1143 від 2 березня 2020 року виданої Територіальним управлінням державної судової адміністрації в Закарпатській області з урахуванням вже отриманих сум грошового утримання судді, починаючи з 1 січня 2020 року .

23 червня 2020 року , ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

11 серпня 2020 року , ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження.

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, судді України, які перебувають у відставці, мають беззаперечне право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. Оскільки з 01 січня 2020 року змінились складові суддівської винагороди, то виникли правові підстави для проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте відповідачем протиправно відмовлено йому у здійсненні такого перерахунку.

23 липня 2020 року , відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що розділом XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII передбачено певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та, відповідно, розміру щомісячного довічного грошового у тримання судді у відставці, в залежності від проходження кваліфікаційного оцінювання. Позивач оцінювання не проходив, а у відставку вийшов до набрання чинності положеннями Закону №1402-VIIІ. Зважаючи на вищенаведене Головне управління вважає, що в даному випадку відсутні підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу з 18.02.2020, оскільки на виконання пункту 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 Верховною Радою України не прийнято окремого нормативно-правового акта з питань урегулювання порядку здійснення такого перерахунку. На час звернення позивача як до органу пенсійного Фонду так і до суду, Кабінетом Міністрів України не було визначено умов перерахунку раніше призначеного довічного грошового утримання. Оскільки, всі перерахунки проводяться після прийняття Державного бюджету України, який регулює та передбачає витрати, перерахунок на підставі довідки № 1143 від 02.03.2020 року виданої Територіальним управлінням державної судової адміністрації, може бути проведений тільки після 01 січня 2021 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак просив суд розглянути справу без його участі, (а.с. 51).

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що, 09 лютого 2012 року , постановою ВРУ Про звільнення суддів , ОСОБА_1 звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку, (а.с. 15).

20 березня 2012 року , наказом № 19-5.3.1 Тячівського районного суду Закарпатської області відраховано суддю ОСОБА_1 зі штату Тячівського районного суду Закарпатської області у зв`язку з його звільненням з посади судді за його заявою про відставку, (а.с. 16).

З 21 березня 2012 року , позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Закарпатській області та отримував щомісячне грошове утримання судді у відставці 80 % суддівської винагороди, відповідно до протоколу 12009 від 26 квітня 2012 року. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача на час призначення склав 6 867,20 грн.

24 грудня 2019 року , на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 13 червня 2019 року по справі № 260/518/19, позивачу здійснено перерахунок пенсії з урахуванням щомісячного грошового утримання судді у відставці 88 % суддівської винагороди.

04 травня 2020 року , позивачем подано заяву про перерахунок пенсії у зв`язку з зміною надбавки до заяви було додано довідку про суддівську винагороду № 1143 від 02 березня 2020 року.

Вказана довідка видана відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, про те, що станом на 18 лютого 2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці складає 100 896 грн., у тому числі:

Посадовий оклад - 63060, 00 грн.;

Доплата за вислугу років (60%) - 37836,00 грн.;

Доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 0,00 грн.;

Доплата за науковий ступінь - 0,00 грн.;

Доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 5 % - 0,00 грн.;

Щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону № 1402-VIII - 0, 00 грн., (а.с. 18).

05 травня 2020 року , Відділом з питань призначення та перерахунків пенсій № 9 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішенням № 9 позивачеві відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 p. № I402-VIII зі змінами. Положення Закону України Про судоустрій і статус суддів , визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього Рішення. Отже, право на перерахунок за викладених умов виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 18 лютого 2020 року та для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 18 лютого 2020 року. На час подання заяви щодо перерахунку пенсії питання визначення розміру базового розміру посадового окладу судді визначено ст.135 Закону України Про судоустрій і статус суддів , якою визначено що, зміна окладів зумовлена зміною прожиткових мінімумів для працездатних, розмір яких встановлено на 1 січня календарного року. Отже, виходячи з вищенаведеного, право на перерахунок пенсії згідно поданої довідки відсутнє, (а.с. 19).

Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови в перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із його заявою від 04 травня 2020 року, звернувся до суду з даним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини п`ятої).

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.

Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Згідно із частиною першою статті 142 Закону №1402-VI, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною четвертою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII , базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим,Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII ).

Законом України від 16.10.2019 №193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII ).

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Досліджуючи поняття "щомісячне довічне грошове утримання судді", Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.

У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України ).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне забезпечення або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013). Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

У зв`язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.

Згідно з частиною першою статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України", закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Разом з цим, суд зазначає, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов`язуються з дією закону.

Таким чином, перерахунок, який просить здійснити позивач з 01 січня 2020 року, обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 у справі № 2-р/2020.

Отже, саме з 19 лютого 2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII.

При цьому, на переконання суду, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Разом з цим, в контексті даних правовідносин позивач просить перерахувати йому довічне грошове утримання судді у відставці з 01 січня 2020 року, оскільки, як було зазначено вище, підпунктом 4 пункту 24 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII передбачалось, що розмір посадового окладу судді з 01 січня 2020 року становить для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З цього приводу суд зазначає, що позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 02 березня 2020 року № 1143, виданої Територіальним управлінням ДСА про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з 18 лютого 2020 року, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № №1402-VIII, згідно з якими право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного суду від 16 червня 2020 року у зразковій справі № 620/1116/20 (Пз/9901/5/20), яка набрала законної сили 07 серпня 2020 року.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивач вийшов у відставку з посади судді, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області від 05 травня 2020 року про відмову у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 04 травня 2020 року підлягає скасуванню.

Що стосується зобов`язання здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 88 відсотків від грошового утримання судді, то дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки дане питання судом було вирішено у межах справи № 260/518/19 та на підставі даного рішення, 24 грудня 2019 року , здійснено перерахунок пенсії з урахуванням щомісячного грошового утримання судді у відставці 88 % суддівської винагороди.

А відтак, позовна вимога зобов`язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 88 відсотків від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки № 1143 від 02 березня 2020 року виданої Територіальним управлінням державної судової адміністрації в Закарпатській області, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання з 01 лютого 2020 року є такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою № 1143 від 02 березня 2020 року виданої Територіальним управлінням державної судової адміністрації в Закарпатській області з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року .

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України , при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 840, 80 грн., що підтверджено квитанцією від 01 червня 2020 року № 2890110145, (а.с. 11).

Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України , суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно частини 2 статті 119 КАС України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Суд вважає за не обхідне для належного захисту прав позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подати протягом одного місяця з дати набрання законної сили рішенням - звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 cерпня 2020 року в справі № 260/2174/20.

Щодо вимоги позивача допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць, то правомірність такої вимоги позивача підтверджена пунктом 1 частини 2 статті 371 КАС України за змістом якоїсуд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Відповідно до статті 371 частини 1 пункту 1 КАС України , негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Отже, така вимога ґрунтується на вимогах закону та підлягає до задоволення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову частково, із зазначених у рішенні підстав.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 256, 371 КАС України , суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області від 05 травня 2020 року про відмову у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 04 травня 2020 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській здійснити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою № 1143 від 02 березня 2020 року виданої Територіальним управлінням державної судової адміністрації в Закарпатській області з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

4 . Допустити до негайного виконання присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

5. Зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) подати протягом одного місяця з дати набрання законної сили рішенням - звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 cерпня 2020 року в справі № 260/2174/20.

6. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

7. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяТ.В.Скраль