Рішення

від 12.08.2020 по справі 260/77/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2020 рокум. Ужгород№ 260/77/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання - Міци О.-Д.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник - Іваницький Михайло Миколайович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просили суд: "1. Прийняти адміністративний позов до свого провадження; 2. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови виключити з довідки про зарплату для обчислення розміру пенсії період з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2001 рік, при перерахунку пенсії 17 квітня 2019 року незаконними; 3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виключити з довідки про зарплату для обчислення розміру пенсії період з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2001 рік позивача та призначити за Законом 1058 пенсію позивачу; 4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок пенсії позивача з 17 квітня 2019 року; 5. Розподілити судові витрати. "

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року дану позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначено пенсію у 12 березня 2013 року. 26 листопада 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виключення при перерахунку середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії періоду з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2001 року, з довідки про заробітну плату, де відсутня заробітна плата (дохід) і відповідно страхові внески, згідно облікової картки персоніфікованого обліку позивача. Листом № 23/4-99-01 від 06 грудня 2019 року позивача було повідомлено, що провести перерахунок пенсії згідно викладених умов в заяві від 26 листопада 2019 року немає законних підстав, не відповівши по суті на вимоги законів зазначених в заяві. А тому позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови виключити з довідки про заробітну плату при обчисленні середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії період з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2001 року та зобов`язати призначити позивачу належну пенсію за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року, яке постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року залишено без змін у справі № 807/439/18 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати період роботи на Виноградівській меблевій фабриці в розмірі 2 років 10 місяців та 19 днів. На виконання вищевказаного рішення відповідачем було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 17 квітня 2019 року. Після цього, ОСОБА_1 звернувся до головного управління із заявою від 26 листопада 2019 року в якому зазначив, що перераховуючи йому пенсію було включено до розрахунку заробітної плати період з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2001 року без заробітної плати, чим нібито головне управління безпідставно зменшило розмір його пенсії. Листом від 06 грудня 2019 року за № 23/4-99-01 головне управління повідомило позивача, що перерахувати пенсію згідно викладених умов у заяві немає законних підстав, оскільки рішення суду виконано у повному обсязі. Згідно з розрахунком стажу ОСОБА_1 , період 01 липня 2000 року по 19 квітня 2001 включений до страхового стажу. Відповідно, у розрахунку заробітної плати, даний період відображений з нульовими показниками заробітку. Отже, вбачається, що включено до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії підлягає весь період страхового стажу незалежно від наявності чи відсутності заробітку.

В судовому засіданні позивача просив суд позов задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач з 12 березня 2013 року перебуває на обліку у відповідача та отримував пенсію по інвалідності, а з 19 жовтня 2015 року отримає пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 20).

Як вбачається з відомостей, які містяться в КП "Діловодство спеціалізованого суду" рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року, яке постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року залишено без змін у справі № 807/439/18 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, зокрема визнано протиправними дії Виноградівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови у зарахуванні в загальний страховий стаж період роботи ОСОБА_1 та щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 безпідставно зменшений розмір пенсії. Зобов`язано Виноградівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області включити до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на Виноградівській меблевій фабриці в розмірі 2 років 10 місяців та 19 днів та призначити належну за Законом України "Про пенсійне забезпечення" пенсію. Зобов`язано Виноградівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області включити до страхового стажу ОСОБА_1 період з 05 квітня 2013 року по 19 травня 2013 року як період з дня встановлення інвалідності до досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку в розмірі 1 місяць та 15 днів і призначити належну за Законом України "Про пенсійне забезпечення" пенсію. Зобов`язано Виноградівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 безпідставно зменшений розмір його пенсії до 85% в період з 01 квітня 2015 по 30 листопад 2015 року.

На виконання вищевказаного рішення відповідачем було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 17 квітня 2019 року (а.с.а.с. 60-62).

Після цього, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із заявою від 26 листопада 2019 року, відповідно до якої вказав, що перераховуючи йому пенсію було включено до розрахунку заробітної плати період з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2001 року без заробітної плати, чим відповідач безпідставно зменшив розмір його пенсії (а.с. 13).

Листом від 06 грудня 2019 року за № 23/4-99-01 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області будо повідомлено позивача, що перерахувати пенсію згідно викладених умов у заяві немає законних підстав, оскільки рішення суду виконано у повному обсязі. Згідно з розрахунком стажу ОСОБА_1 , період 01 липня 2000 року по 19 квітня 2001 включений до страхового стажу. Відповідно, у розрахунку заробітної плати, даний період відображений з нульовими показниками заробітку (а.с. 14).

Не погоджуючись із вказаними діями, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері реалізації особами, які мають право на пенсію, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України, регулюються нормами Конституції України, Закону України "Про пенсійне забезпечення" та інших нормативно - правових актів, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

У відповідності до статті 6 частини 2 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно статті 24 Конституції України гарантує рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до статті 48 частини 1 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Таким чином, трудова книжка має містити дані щодо факту перебування особи в трудових відносинах для підтвердження наявності трудового стажу.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року у справі № 807/439/18, зокрема встановлено наявність у позивача трудового стажу з 01 січня 1995 року по 19 квітня 2001 року та зобов`язано відповідача включити до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на Виноградівській меблевій фабриці в розмірі 2 років 10 місяців та 19 днів та призначити належну за Законом України "Про пенсійне забезпечення" пенсію.

На виконання вищевказаного рішення відповідачем було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 17 квітня 2019 року.

Відповідно до статті 40 частини 1 абзацу 1Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

При цьому, вказана норма зазначає, що за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Таким чином, в разі виявлення бажання пенсіонера (якщо стаж починаючи з 01.07.2000 року становить менше 60 місяців) для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Натомість, якщо пенсіонер не виявляє таке бажання (а саме, врахувати заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року), то пенсійний орган не має правових підстав для врахування заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року - без волевиявлення пенсіонера.

Водночас, статтею 40 частиною 1 абзацом 2 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлює, що у разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом 1 цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

На думку суду саме ця норма мала бути застосована відповідачем при перерахунку пенсії позивача, оскільки страховий стаж позивача становить менше 60 місяців (як це передбачено статтею 40 частиною 1 абзацом 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Заробітна плата позивача за період роботи на Виноградівський меблевій фабриці з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2001 року не підтверджена довідкою та первинними документами, у зв`язку із підтопленням меблевої фабрики. Документи в архів не здавалися (зазначені обставини встановлені рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року у справі № 807/439/18, та є приюдиційними для цієї справи).

При цьому, саме на підприємство покладається обов`язок збереження документів щодо заробітної плати працівників та передання таких документів до архіву. Не виконання цього обов`язку підприємством не є підставою покладання відповідальності на працівника за незбереження такої інформації.

Отже, зазначення відповідачем заробітку позивача за період з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2001 року в нульовому розмірі, є таким, що не відповідає нормам Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (статті 40 частині 1 абзацам 1, 2, 5).

Так, з матеріалів справи вбачається, що при розрахунку пенсії позивача, для обчислення пенсії враховано заробітну плату за періоди з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2001 року у розмірі 0,00 грн, та, відповідно, коефіцієнт заробітку за вказані періоди визначено як нульовий. При цьому страховий стаж позивача починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців (а.с.а.с. 16-19).

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що довідок про заробітну плату за вказані періоди позивач до органу Пенсійного фонду не надавав.

У відповіді відповідача від 06 грудня 2019 № 23/Ч-99-01 зазначено, що, оскільки страховий стаж позивача з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, а довідок про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року позивачем не надано, то при обчисленні пенсії заробіток за період з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2001 року враховано як нульовий (а.с. 14).

Необхідно взяти до уваги, що для визначення розміру пенсії за віком відповідно до статті 27 частини 2 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - на умовах, передбачених статтею 40 частиною 1 абзацом 1.

Статтею 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено загальний порядок визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсій.

Так, середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.

У разі якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала менший період, ніж передбачено частиною першою цієї статті, середньомісячний заробіток визначається за фактичний період роботи шляхом ділення загальної суми заробітку за цей період на число місяців у ньому.

Суд бере до уваги, що Закон України "Про пенсійне забезпечення", який діяв на момент фактичних трудових відносин позивача, передбачав, що заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Таким чином відповідач, при розрахунку пенсії позивача неправомірно визначив періоди роботи позивача з нульовим зазначенням заробітку, що впливає на розмір пенсійних виплат та, зокрема, на право власності позивача.

Підпунктами 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02), Європейський Суд з прав людини, здійснив прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції та сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.

Відтак, у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу, при обчисленні пенсії за віком, вказані позивачем у заяві про перерахунок пенсії від 01 липня 2000 року по 30 квітня 2001 року. Відтак, поведінка відповідача у спірних правовідносинах щодо відмови здійснити зарахування та перерахунок пенсії, із включенням до страхового стажу вказаних періодів роботи, є протиправною.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 17 квітня 2019 року з врахуванням страхового стажу - періоду з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2001 року.

Відповідно до статті 77 частин 1, 2 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 частиною 1 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно із статтею 5 частиною 2 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що суд дійшов до висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 17 квітня 2019 року з врахуванням страхового стажу - періоду з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2001 року.

З огляду на викладене, у задоволенні вимоги щодо визнання дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови виключити з довідки про зарплату для обчислення розміру пенсії період з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2001 року, при перерахунку пенсії 17 квітня 2019 року протиправними та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виключити з довідки про зарплату для обчислення розміру пенсії період з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2001 року позивача, слід відмовити як зайвої та такої, що не забезпечує ефективне відновлення порушених прав позивача.

При прийнятті рішення суд також враховує, що згідно із статті 6 частини 1 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до статті 139 частини 4 КАС України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Визначаючи співмірність понесених витрат з урахуванням складності справи та задоволення позов, суд вважає, що понесені позивачем у даній справі судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 840,80 грн. підлягають відшкодуванню у повному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 17 квітня 2019 року з врахуванням страхового стажу - періоду з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2001 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 коп.) грн.

У задоволенні позову у частині інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 12 серпня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 17 серпня 2020 року.

СуддяС.Є. Гаврилко