Постанова

від 27.11.2020 по справі 260/77/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 рокуСправа № 260/77/20 пров. № А/857/11417/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Большакової О.О., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Хомича О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року (суддя Гаврилко С.Є, м.Ужгород, повний текст складено 17 серпня 2020 року) у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУПФ) в якому просив:

визнати дії відповідача щодо відмови виключити з довідки про зарплату для обчислення розміру пенсії період з 01.07.2000 по 30.04.2001, при перерахунку пенсії 17.04.2019 незаконними;

зобов`язати ГУПФ виключити з довідки про зарплату для обчислення розміру пенсії період з 01.07.2000 по 30.04.2001 позивача та призначити за Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-IV) пенсію позивачу;

зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 17.04.2019.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року позов задоволено частково. Зобов`язано ГУПФ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 17.04.2019, з врахуванням страхового стажу - періоду з 01.07.2000 по 30.04.2001. У задоволенні позову у частині інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не прийняв протилежне рішення всупереч заявленим позовним вимогам. Зазначає, що зазначення відповідачем розрахунку заробітку позивача з 01.07.2000 по 30.04.2001 в нульовому розмірі є таким, що не відповідає нормам Закону №1058-IV.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, при розрахунку пенсії позивача неправомірно визначив періоди роботи позивача з нульовим зазначенням заробітку, що впливає на розмір пенсійних виплат та, зокрема, на право власності позивача.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.

Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач з 12.03.2013 перебуває на обліку у відповідача та отримував пенсію по інвалідності, а з 19.10.2015 отримає пенсію за віком згідно Закону №1058-IV (а.с.20).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі №807/439/18, визнано протиправними дії Виноградівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - ОУПФ) щодо відмови у зарахуванні в загальний страховий стаж період роботи позивача та щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 безпідставно зменшений розмір пенсії. Зобов`язано ОУПФ включити до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на Виноградівській меблевій фабриці в розмірі 2 років 10 місяців та 19 днів та призначити належну за Законом України Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) пенсію. Зобов`язано ОУПФ включити до страхового стажу ОСОБА_1 період з 05.04.2013 по 19.05.2013 як період з дня встановлення інвалідності до досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку в розмірі 1 місяць та 15 днів і призначити належну за Законом №1788-XII пенсію. Зобов`язано ОУПФ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 безпідставно зменшений розмір його пенсії до 85% в період з 01.04.2015 по 30.11.2015.

На виконання вищевказаних судових рішень відповідачем було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 17.04.2019 (а.с.60-62).

Після цього, ОСОБА_1 звернувся до ГУПФ із заявою від 26.11.2019, відповідно до якої вказав, що перераховуючи йому пенсію було включено до розрахунку заробітної плати період з 01.07.2000 по 30.04.2001 без заробітної плати, чим відповідач безпідставно зменшив розмір його пенсії (а.с.13).

Листом від 06.12.2019 за №23/4-99-01 ГУПФ будо повідомлено позивача, що перерахувати пенсію згідно викладених умов у заяві немає законних підстав, оскільки рішення суду виконано у повному обсязі. Згідно з розрахунком стажу ОСОБА_2 , період 01.07.2000 по 19.04.2001 виключений із розрахунку заробітку для обчислення пенсії. (а.с.14).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців .

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Згідно з розрахунком стажу ОСОБА_1 період з 01.07.2000 по 19.04.2001 включений до страхового стажу.

Однак як видно із розрахунку заробітку для обчислення пенсії , зокрема період з 01.07.2000 по 30.04.2001 виключено оптимізацією (а.с.60-63).

Тобто при проведенні перерахунку пенсії, згідно вищевказаними судовими рішеннями із заробітку для обчислення пенсії вже виключено оптимізацією період з 01.07.2000 по 30.04.2001, тому у ГУПФ не було підстав повторно вчиняти дії на виконання вимог заяви позивача від 26.11.2019.

Натомість суд першої інстанції, частково задовольняючи позов у спосіб наведений в оскаржуваному рішенні суду, внаслідок переоцінки фактичних обставин справи дійшов помилкового висновку, що відповідачем позивачу не зараховано період страхового стажу з 01.07.2000 по 30.04.2001. Проте, як видно з матеріалів справи цей період вже зарахований до страхового стажу, як трудовий стаж відповідно до Закону №1788-XII.

У розглядуваній справі суд першої інстанції залишив поза увагою те, що відповідачем виключено із розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача-апелянта період з 01.07.2000 по 30.04.2001, тому відсутні підстави для задоволення заявленого позову.

Доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених обставин справи та не дають підстав для задоволення заявленого позову, так як при перерахунку 17.04.2019 пенсії позивача відповідачем виключено із розрахунку для її обчислення нульові показники заробітної плати за період з 01.07.2000 по 30.04.2001.

Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставного задоволення позову у спосіб, що зазначений у рішенні суду, а тому апеляційна підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова О. І. Мікула Повне судове рішення складено 2 грудня 2020 року.