Рішення

від 17.08.2020 по справі 420/6205/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6205/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 03194752; адреса: вул. Лермонтова 22, смт. Велика Михайлівка, Одеська обл., 67100) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2020 р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову, оформлену листом Управління соціального захисту населення Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області від 26.06.2020 р. №01-38/1022.

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2016р., 2017р., 2018р. ,2019р., 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі 5-ми мінімальних пенсій за віком.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій у зв`язку із чим перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області, як отримувач щорічної разової допомоги до 5 травня.

26.05.2020 р. позивач звернувся до відповідача як владного суб`єкта із заявою про нарахування і виплату допомоги за 2016р., 2017р., 2018р., 2019р, 2020 р. у розмірі 5-ми мінімальних пенсій за віком з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. №3-р/2020. За наслідками вирішення порушеного заявником питання владний суб`єкт листом від 26.06.2020 р. надав відповідь про відмову у нарахуванні допомоги у бажаному заявником розмірі у зв`язку із тим, що на підставі ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , допомога виплачується заявнику у розмірі, який визначається КМУ у межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, згадане Рішення Конституційного Суду змін до цієї норми не вносило і нового порядку нарахування допомоги не встановлює. Позивач вважає дії відповідача неправомірними.

Ухвалою суду від 13.07.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

05.08.2020 року (вх.№ 30556/20) від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, представник відповідача зазначає, що Згідно пункту 5 статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Згідно Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу, положення нормативно - правових актів застосовують тільки у частині, які не суперечить положенню Конституції України, цього кодексу та Закону України Про Державний бюджет України . Головним розпорядником бюджетних коштів на вказану виплату являється Міністерство соціальної політики України, а районні управління є розпорядниками III ступеня, які беруть бюджетні зобов`язання і здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань. Щорічно розмір виплати разової грошової допомоги визначається Постановою Кабінету Міністрів України Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується відповідно до Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та Про жертви нацистських переслідувань .

До 5 травня, позивачу, як учаснику бойових дій, виплачена разова грошова допомога у 2016 році - 920,00 грн., у 2017 році - 1200,00 грн., у 2018 році - 1265,00 грн., у 2019 році - 1295,00 грн. У 2020 році згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань розмір виплати разової грошової допомоги до 5 травня для учасників бойових дій встановлено 1390,00 грн. та 15 квітня 2020 року на картковий рахунок позивача в АТ Ощадбанк перераховано 1390,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII отримує щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учасник бойових дій.

В квітні 2020 року позивач отримав щорічну грошову допомогу в сумі 1390,00 грн.

Як зазначає в позові позивач, 26.05.2020 р. він звернувся до відповідача як суб`єкта владних повноважень із заявою про нарахування і виплату згаданої допомоги за 2016р., 2017р., 2018р., 2019р, 2020 р. у розмірі 5-ми мінімальних пенсій за віком з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. №3-р/2020.

Листом від 26.05.2020 року № 01-38/1022 відповідач повідомив позивача, що До 5 травня, позивачу, як учаснику бойових дій, виплачена разова грошова допомога у 2016 році - 920,00 грн., у 2017 році - 1200,00 грн., у 2018 році - 1265,00 грн., у 2019 році - 1295,00 грн. У 2020 році згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань розмір виплати разової грошової допомоги до 5 травня для учасників бойових дій встановлено 1390,00 грн. та 15 квітня 2020 року на картковий рахунок позивача в АТ Ощадбанк було перераховано 1390,00 грн.

Не погодившись із правомірністю визначення відповідачем належного до виплати розміру соціальної виплати, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367- XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

02 березня 2016 р. Кабінет Міністрів прийняв постанову Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань відповідно до якої виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2016 році учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків, передбачено у розмірі 920 гривень.

05 квітня 2017 Кабінет Міністрів прийняв постанову Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань відповідно до якої виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2017 році учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків, передбачено у розмірі 1 200 гривень.

14 березня 2018 року Кабінет Міністрів прийняв постанову Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань відповідно до якої виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2018 році учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків, передбачено у розмірі 1 265 гривень.

20 березня 2019 року Кабінет Міністрів прийняв постанову Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань відповідно до якої виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2019 році учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків, передбачено у розмірі 1 295 гривень

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно тексту вказаного рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 судом встановлено, що в Основному Законі України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються па основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша, друга статті 8 Основного Закону України).

Відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (частина перша статті 17); захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (частина перша статті 65); держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частина п`ята статті 17).

Згідно з Основним Законом України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92). Такими законами є закони України про Державний бюджет України на кожний рік і Кодекс.

У преамбулі Кодексу зазначено, що Кодексом визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 Кодексу).

Відповідно до підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону № 79 розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу було доповнено, зокрема, пунктом 26, яким передбачено, що окремі положення ряду законів України, в тому числі й Закону № 3551, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вказаними положеннями Закону № 3551 передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них (стаття 12), особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 13), учасникам війни (стаття 14), особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551 (стаття 15), особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 16).

За юридичною позицією Конституційного Суду України "встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, підриває довіру до держави. Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту" (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).

Конституційний Суд України звертає увагу, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 наголошував на тому, що "законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони" (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Таким чином, виходячи з того, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 27.02.2020 ані приписи п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ані приписи ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції п. 20 Розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" об`єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.

Тому, з 27.02.2020 у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998р. №367-XlV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій як п`ять мінімальних пенсій за віком.

Для належного способу захисту прав позивача суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною відмову, оформлену листом Управління соціального захисту населення Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області від 26.06.2020 р. №01-38/1022 у частині відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком та зобов`язання Управління соціального захисту населення Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі 5-ми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплаченої суми.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач в силу закону звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 03194752; адреса: вул. Лермонтова 22, смт. Велика Михайлівка, Одеська обл., 67100) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову, оформлену листом Управління соціального захисту населення Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 03194752; адреса: вул. Лермонтова 22, смт. Велика Михайлівка, Одеська обл., 67100) від 26.06.2020 р. №01-38/1022 в частині відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 03194752; адреса: вул. Лермонтова 22, смт. Велика Михайлівка, Одеська обл., 67100) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі 5-ми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплаченої суми.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Токмілова Л.М.

.