Рішення

від 11.08.2020 по справі 817/537/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2020 року м. Рівне №817/537/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді С.А. Борискін за участю секретаря судового засідання М.В. Лютко та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Клочек Г.В.,

відповідача: представник Гоч Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальність "Мінерал -Груп" доГоловного управління Державної податкової служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальність "Мінерал -Груп" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС України у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 07.04.2017 №0002131403 та №0002141403.

Згідно зі змістом позовної заяви та поясненнями представників позивача, наданими в ході судового розгляду, позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об`єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству. Зазначено, що підставою для збільшення позивачу податкових зобов`язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість стали висновки відповідача про формальність здійснення господарських операцій за правочинами, вчиненими позивачем з ТОВ "Реалбуд-М", та відповідно відсутність права позивача формувати витрати та податковий кредит за наслідками вказаних господарських операцій. Такі висновки суперечать чинному податковому законодавству, не підтверджені реальними доказами. Господарська операція ТОВ "Мінерал-Груп" з ТОВ "Реалбуд-М" не суперечить актам цивільного законодавства, мала реальний товарний характер та здійснена в межах господарської діяльності позивача, підтверджена належним чином оформленими первинними документами. Договір з вказаним контрагентом не визнавався недійсним, відповідачем не було доведено, що сторони, вчиняючи правочин, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплата податків. На момент здійснення господарської операції з ТОВ "Мінерал-Груп", ТОВ "Реалбуд-М" було зареєстроване як юридична особа та як платник податку на додану вартість. Неподання ТОВ "Реалбуд-М" до контролюючого органу декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, не може бути підставою визнання неправомірності господарської операції з ТОВ "Мінерал-Груп", а тому висновки акта перевірки ГУ ДФС у Рівненській області ґрунтуються на припущеннях. Позивач, як добросовісний платник податків, не може нести відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язків зі сплати податків іншими платниками податків. Вказано, що придбані ТОВ "Мінерал-Груп" у ТОВ "Реалбуд-М" товари були надалі використані у господарській діяльності позивача. За наведеного позивач просив позов задовольнити повністю.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях від 15.05.2017 (т.1 а.с.58-61) та поясненнях, які були надані в судових засіданнях. Вказував, що позивачем до складу витрат та податкового кредиту віднесено суми за господарською операцією з ТОВ "Реалбуд-М", яка має ознаки фіктивності, оскільки досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №32016180000000088, за фактом придбання та створення суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема і ТОВ "Реалбуд-М", з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, встановлено, що службові особи ТОВ "Реалбуд-М" не маючи в наявності трудових ресурсів, будь-яких основних фондів та виробничих потужностей декларувало поставку товарів без відповідного їх придбання, а також виконання різноманітного комплексу робіт і послуг. Крім того, у вказаного контрагента позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, а саме: основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Разом з тим, ТОВ "Реалбуд-М" не подано до контролюючого органу декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, а тому господарська операція позивача з ТОВ "Реалбуд-М" здійснена без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкта оподаткування та ухилення від сплати податків. Таким чином, позивач не мав права формувати валові витрати та податковий кредит за господарською операцією з ТОВ "Реалбуд-М", а тому висновки акта перевірки та оспорювані податкові повідомлення-рішення є правомірними. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 відкрито провадження у даній справі.

Постановою від 09.06.2017 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Рівненській області форми "Р" від 07.04.2017 №0002131403. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Рівненській області форми "Р" від 07.04.2017 №0002141403.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишено без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "09" червня 2017 р. без змін.

Постановою Верховного суду від 21.02.2018 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області задоволено. Скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09.06.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 адміністративну справу №817/537/17 прийнято до провадження судді Рівненського окружного адміністративного суду Борискіна С.А. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.05.2018 на 12:00 год.

04.05.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.06.2018 до 16:30 год.

Ухвалою суду від 04.06.2018 клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №817/537/17 задоволено. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Мінерал-Груп" до Головного управління ДФС України у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 07.04.2017 №0002131403 та №0002141403, зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Рівненського міського суду в кримінальній справі №569/7703/18.

Ухвалою суду від 30.01.2020 провадження у справі №817/537/17 - поновлено. Призначено підготовче судове засідання у справі на 17.02.2020 на 15:30 год.

17.02.2020 судове засідання не відбулося, у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності головуючого судді по справі.

Ухвалою суду від 18.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №817/537/17 на тридцять днів. Підготовче судове засідання у справі №817/537/17 відкладено до 05.03.2020 до 09:00 год.

Ухвалою суду від 05.03.2020 підготовче судове засідання у справі №817/537/17 відкладено до 19.03.2020 до 10:30 год.

Ухвалою суду від 19.03.2020 Закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 23.04.2020 на 15:15 год.

Ухвалою суду від 23.04.2020 розгляд адміністративної справи №817/537/17 відкладено до 14.05.2020 до 15:30 год.

Ухвалою суду від 14.05.2020 розгляд адміністративної справи №817/537/17 відкладено до 01.06.2020 до 09:30 год.

Ухвалою суду від 01.06.2020 розгляд адміністративної справи №817/537/17 відкладено до 03.07.2020 до 14:30 год.

Ухвалою суду від 03.07.2020 розгляд справи №817/537/17 відкладено до 15.07.2020 до 10:30 год.

15.07.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 30.07.2020 до 16:00 год.

Ухвалою суду від 30.07.2020 розгляд справи №817/537/17 відкладено до 11.08.2020 до 10:30 год.

У судовому засіданні, призначеному на 11.08.2020, представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила повністю задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні, призначеному на 11.08.2020, представник відповідача заперечила проти позовних вимог та просила повністю відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у заперченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено та сторонами не заперечувалося, що ревізорами ГУ ДФС у Рівненській області у період з 15.03.2017 по 21.03.2017, на підставі наказу від 15.03.2017 №220 та направлення від 15.03.2017 №262/17-00-14-01, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Мінерал-Груп" (код ЄДРПОУ 37685405) з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ "Реалбуд-М" (код ЄДРПОУ 38116600) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за наслідками якої складено акт від 28.03.2017 №139/17-00-14-03/37685405.

Згідно з висновками вказаного акта перевірки податковим органом встановлено наступні порушення:

1) п.44.1 - п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі ПК України), п.5, 21 П(С)БО 15 "Дохід", п.5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №3996-ХІV (далі Закон №3996-ХІV), п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі Положення №88), в результаті чого ТОВ "Мінерал -Груп" занижено податку на прибуток за 2016 рік в сумі 68400,00грн.;

2)пп."а" п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого ТОВ "Мінерал -Груп" занижено податку на додану вартість за квітень 2016 року в сумі 76000,00грн.

На підставі акта перевірки від 28.03.2017 №139/17-00-14-03/37685405 ГУ ДФС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 07.04.2017 №0002131403 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 84500,00грн. (68400,00грн. - за основним платежем, 17100,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 07.04.2017 №0002141403 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 95000,00грн. (76000,00грн. - за основним платежем, 19000,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Вважаючи такі рішення податкового органу протиправними, ТОВ "Мінерал -Груп" звернулося до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.44.1 - п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ, п.5, 21 П(С)БО 15 "Дохід", п.5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на суму 334 196 грн. за січень 2019, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за січень 2019 на суму 44 718 грн. та заниження ПДВ за січень 2019 на суму 289 478 грн.; та пп."а" п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 ПКУ, в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість за квітень 2016 року в сумі 76000,00грн.

Однак, суд не погоджується з такими висновками фіскального органу з огляду на наступне.

Підставами для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало відображене в Акті перевірки судження суб`єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які полягають в тому, що господарські операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Реалбуд-М" не спричинили настання реальних правових наслідків, оскільки у вказаного контрагента відсутні необхідні умови для здійснення повноцінної фінансово-господарської діяльності.

Також відповідач вказує, що ТОВ "Реалбід-М" задіяне в схемах ухилення від сплати податків.

Так, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016180000000088 від 16.09.2016 за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 вчинив діяння, безпосередньо спрямоване на фіктивне підприємництво, а саме придбав суб`єкт підприємницької діяльності (юридичні особи) - ТОВ "Реалбуд-М" з метою прикриття незаконної діяльності. За результатами досудового розслідування даного кримінального провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру, а матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо останнього направлено до Рівненського міського суду

20.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалбуд-М" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінерал-Груп" (покупець) укладено договір поставки №20, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати в погоджені строки покупцеві товар (товари, а покупець зобов`язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього договору. Ціна товару остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатковій накладній. Покупець повинен сплатити за відповідну партію відвантаженого йому постачальником товару не пізніше чотирнадцяти робочих днів з дати поставки даної партії товару.

21.04.2016 ТОВ "Реалбуд-М" виставлено для позивача рахунок на оплату №0116 за вісім штук матриць за ціною 47500,00 грн. без ПДВ, на загальну суму 456000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

22.04.2016 відвантажено покупцю матриці, загальною кількістю вісім штук, на загальну суму 456000,00 грн., в т.ч. ПДВ, у відповідності до видаткової накладної №0085, ТТН №РН-96 від 22.04.2016. (перевезення здійснені ФОП ОСОБА_2 , автомобілем Renaultpremium 440 НОМЕР_1 , з м. Рівне до с. Жадани Іллінецького району Вінницької області).

22.04.2016 позивачем здійснено оплату для ТОВ "Реалбуд-М", відповідно до платіжного доручення №212, на загальну суму 456000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

22.04.2016 ТОВ "Реалбуд-М" оформлено податкову накладну №52, на суму 380000,00 грн., ПДВ - 76000,00 грн.

Судом встановлено, що придбані у ТОВ "Реалбуд-М" матриці використані позивачем у виробництві мінеральних добрив.

16.07.2014 між позивачем та ПП "Мінераліз" укладено договір суборенди нерухомого майна №16/07/2014/1, відповідно до умов якого позивач приймає у тимчасове платне користування від вказаного підприємства нежитлові приміщення, а саме: частину автовагової (59 кв.м.), частину складу мінеральних добрив з навісом (1572,2 кв.м.), частину площадки для міндобрив (136 кв.м.), залізничний тупик, що знаходяться в с. ЖаданиІллінецького району Вінницької області.

Також, 16.07.2014 між позивачем та ПП "Мінераліз" укладено договір суборенди рухомого майна №16/07/2014/2, відповідно до умов якого позивач приймає у тимчасове платне користування рухоме майно, а саме: гранулятор, міні навантажувач та трактор колісний-навантажувач.

01.04.2016 позивачем прийнято рішення про проведення поточного ремонту обладнання гранулювання.

22.04.2016 та 16.09.2016 платником з метою проведення поточного ремонту обладнання гранулювання відпущено (внутрішнє переміщення) придбані у ТОВ "Реалбуд-М" матриці.

Фактичне їх оприбуткування та використання у господарській діяльності позивача підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 207 та 26 за квітень-грудень 2016 року

Відповідно до п. 44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.44.2 ст.44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Ч.2 ст.3 Закону №3996-ХІV встановлено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону №3996-ХІV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону №3996-ХІV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення №88.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (ст.1 Закону №3996-ХІV).

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пп."а" п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Водночас,п. 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту в умовах дії ПК України обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів/послуг, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних саме тим платником податку, який фактично здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996-ХIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання.

Як встановлено у ході судового розгляду, складені позивачем та його контрагентом, ТОВ "Реалбуд-М", вищевказані документи повністю розкривають зміст господарської операції, її кількісні та вартісні показники, підтверджують рух активів ТОВ "Мінерал -Груп", є первинними у розумінні Закону №996-XIV, а відтак є належними доказами, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з купівлі матриць.

Згідно з п.201.8 ст.201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

На момент виписування обумовленої податкової накладної контрагент позивача, ТОВ "Реалбуд-М", був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується відомостями з веб-сайту центрального органу державної податкової служби www.sta.gov.ua (що діє відповідно до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233).

Долучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що постачальником товарів ТОВ "Реалбуд-М", була виписана позивачу податкова накладна, яка відповідає вимогам, ст.201 ПК України, наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267.

Тому сформований позивачем на підставі виписаної ТОВ "Реалбуд-М" податкової накладної податковий кредит підтверджений належними та допустимими доказами.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755-IV), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На момент вчинення господарської операції з позивачем ТОВ "Реалбуд-М" було зареєстроване як юридична особа та платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок можуть бути використані позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Ні установчі, ні статутні документи вказаних контрагентів позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У зв`язку з цим позивач не може нести відповідальності за діяння контрагентів та третіх осіб. Норми ПК України не ставлять питання формування витрат та податкового кредиту в залежність від подання чи неподання звітності контрагентами платника податку до податкового органу та декларування ними у такій звітності податкових зобов`язань.

Отже відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) і додержання законів про оподаткування повинен нести безпосередньо той платник податків і зборів (обов`язкових платежів), що допустив правопорушення, а тому суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що ТОВ "Реалбуд-М" не було подано до контролюючого органу декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, як на підставу неправомірності господарських операцій з ТОВ "Мінерал -Груп".

Дії ТОВ "Мінерал -Груп" як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Суд критично оцінює висновки відповідача про відсутність у ТОВ "Реалбуд-М" активів, зокрема: основних засобів, запасів, необхідних для здійснення господарської діяльності, відсутність найманих працівників (форма 1ДФ за 2016 рік кількість працюючих 1 особа).

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у рішенні від 03.09.2019 у справі №810/3790/17, суд зазначає, що висновки про відсутність у контрагентів (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Ні кількість працівників на підприємстві, ні наявність чи відсутність основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів контрагента не є належним доказом відсутності реальної можливості здійснення саме спірних господарських операцій щодо поставки товарів ТОВ "Мінерал -Груп".

При дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Також, у разі наявності у контролюючого органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

З даного приводу суд зазначає, що платник податків не може нести відповідальності за дії контрагента при відсутності його вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (стаття 61 Конституції України ).

Висновки відповідача не можуть ґрунтуватися на податковій інформації по контрагенту позивача та його постачальниках, та не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Також, як зазначає Верховний Суд в постанові від 07.03.2018 по справі №804/3420/16, посилання податкового органу на порушення податкового законодавства контрагентами по ланцюгу постачання не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, оскільки їх зобов`язання не спричиняють податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами. З приводу припущень відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних кадрів та основних фондів, а також можливість виконувати ними діяльності, яка не передбачена статутом, суд зазначає, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Крім того, такі висновки податкового органу, на якого в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов`язок доказування, не підтверджені документально.

Отже, формування суб`єктом господарювання податкового кредиту з податку на додану вартість не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання.

Одним з основних завдань органів доходів і зборів є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз`яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стосовно ж посилань відповідача на обставини, що встановлені у межах досудового розслідування кримінального провадження № 32016180000000088, порушеного за частиною 2 ст. 205 Кримінального кодексу України , зокрема щодо ТОВ "Реалбуд-М", суд зазначає наступне.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20.01.2016 у справі за позовом ПАТ "МТС Україна" до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, Верховний Суд України вказав, що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Ухвалою Рівненського міського суду від 02.12.2019 у справі №569/7703/18 кримінальне провадження № 32016180000000088, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2016 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України закрито на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

В силу приписів частини 6 статті 78 КАС України, лише вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, та лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) чи вчинені вони цією особою, а тому сам факт відкриття кримінального провадження не може вважатися таким, що несе інформацію щодо предмета доказування (спростування реальності господарських операцій) та не може бути покладено в основу судового рішення.

Отже, належними та допустимими доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним, тоді як вирок суду, щодо зазначеного контрагента позивача, який би набрав законної сили на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, в матеріалах справи відсутній.

Відповідачем не надано жодних доказів, якими б було встановлено жодного прямого чи опосередкованого відношення ТОВ "Мінерал-Груп" до вказаного кримінального провадження, тоді як сам факт того, що один з контрагентів позивача фігурує в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення, не є доказом протиправного формування податкового кредиту платником податків. Зазначене не містить у собі встановлених обставин, які б підтверджували невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.01. 2020 в справі №824/1042/18-а.

Відповідачем не спростовано, що фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача, як платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мав місце. Не спростовано також і господарський сенс відповідних операцій.

Таким чином, суд дійшов висновку, що факти здійснення господарських операцій повністю підтверджені первинними документами, оприбуткуванням ТМЦ в бухгалтерському обліку, відображенням господарських операцій в податковому обліку з подальшим використанням в господарській діяльності.

Суд дійшов висновку, що формування позивачем показників в податкових деклараціях з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства здійснено на підставі даних про реальні господарські операції, які підтверджені усіма необхідними первинними і обліковими документами, та є правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З аналізу даної норми вбачається, що при оскарженні рішення суб`єкта владних повноважень перевірці, оцінці та встановленню підлягають виключно ті обставини, які стали підставою для прийняття такого рішення.

У даному випадку підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував Акт перевірки, а відтак перевірці та встановленню підлягають обставини, що викладені у ньому.

Ні в Акті перевірки, ні у відзиві на позовну заяву відповідачем не доведений факт несумісності предмету правочину з напрямом господарської діяльності позивача. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов`язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов`язань за спірним правочином, вчинений правочин об`єктивно не був потрібен для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірним правочином були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів законність своїх позовних вимог, у той час як відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень від 07.04.2017 №0002131403, №0002141403, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальність "Мінерал-Груп" (35331, Рівненська обл., Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, будинок 3, корпус Д, код ЄДРПОУ 37685405) до Головного управління ДПС України у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 07.04.2017 №0002131403.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 07.04.2017 №0002141403.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Мінерал-Груп" судовий збір у сумі 2707,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС України у Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 14 серпня 2020 року.

Суддя С.А. Борискін