Справа № 474/547/20
Провадження № 2/474/256/20
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
17.08.20 року смт. Врадіївка
Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г. під час вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області про визнання дійсним договору купівлі-продажу, -
встановив:
13.08.2020р. до Врадіївського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області (далі - відповідач), в якій позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна за № 615 від 30.09.2000р. - житлового будинку, загальною площею 60,6 м 2 , сараю «Б» , гаражу «В» , сараю «Г» , погрібу, літньої кухні «Д» , огорожі № 1, 2, адреса АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , на Вознесенській універсальній товарно-сировинній біржі, та зареєстрований Первомайським міжміським бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 33.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1, п.п. 4, 5, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що упозовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити:
- спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
З комплексного аналізу вищевказаних приписів ЦПК України слідує, що особа, звертаючись до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, самостійно визначає в чому полягає таке порушення та хто допустив таке порушення, тобто хто є відповідачем у справі.
Однак, в порушення приписів ч. 1, п.п. 4, 5, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем вказані вимоги процесуального законодавства під час звернення до суду з позовом не дотримані.
Так у позовній заяві позивач визначає відповідачем Доброжанівську сільську раду Врадіївського району Миколаївської області, яка не є учасником правочину, який позивач просить визнати дійсним, при чому жодним чином не обґрунтовує позовні вимоги до вказаної сільської ради та яким чином остання порушила права позивача, як і не зазначає жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.
В ракурсі вищевикладеного слід також зазначити, що у позовній заяві позивач вказує про смерть інших сторін договору, однак не вказує на жодні належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження вказаної обставини, та жодним чином не обумовлює щодо відсутності чи наявності спадкоємців вказаних осіб, як і не надає жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.
При чому, з огляду на зазначені у позовній заяві обставини, позивачем також не обґрунтовано, що обраний ним спосіб захисту своїх прав, передбачений законом чи договором та не суперечить закону.
Крім того позивачем не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом .
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» , прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2 102 грн. 00 коп.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , ставка судового збору за позовну вимогу подану фізичною особою немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 840 грн. 80 коп.
Однак, як вбачається з доданої до позовної заяви квитанції № 0.0.1792382581.1 від 06.08.2020р. позивачем сплачено судовий збір в сумі 840 грн. 00 коп., а не в сумі 840 грн. 80 коп., як того вимагають приписи чинного законодавства.
В свою чергу, ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, а ст. 8 вказаного Закону та ст. 136 ЦПК України визначено підстави та порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Таким чином позивачем, в порушення приписів ст.ст. 175 та 177 ЦПК України, не зазначено підстави звільнення від сплати судового збору, не подано клопотання, заяви про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору чи доказів сплати судового збору в порядку та розмірі визначених Закону України «Про судовий збір» .
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладене в сукупності є законні підстави для залишення вказаної позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заявуОСОБА_1 до Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області про визнання дійсним договору купівлі-продажу - залишити без руху та надати позивачу для усунення недоліків строк 3 (три) дні, який рахується з моменту отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу виконати вимоги ухвали суду щодо:
- обґрунтування, що обраний ним спосіб захисту своїх прав, з огляду на обставини зазначенні у позовній заяві, передбачений законом чи договором та не суперечить закону;
- обґрунтування позовних вимог стосовно порушення Доброжанівською сільською радою Врадіївського району Миколаївської області прав позивача та зазначення доказів на підтвердження вказаних обставин;
- надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
- подання доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, встановлених Законом України «Про судовий збір» , або доказів звільнення від сплати судового збору.
У випадку не виконання вимог ухвали у зазначений суддею строк, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали направити позивачу - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.Г. Сокол
Суд | Врадіївський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2020 |
Оприлюднено | 18.08.2020 |
Номер документу | 91001234 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Врадіївський районний суд Миколаївської області
Сокол Ф. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні