Постанова

від 17.08.2020 по справі 200/10989/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року справа №200/10989/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Компанієць І.Д., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання - Тішевського В.В., представника позивача - Самойленко М.М., представника відповідача - Бажан О.О., представник третьої третьої особи - Сенникова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 200/10989/19-а (головуючий суддя І інстанції - Тарасенко І.М.), складене у повному обсязі 23 січня 2020 року у м. Слов`янськ Донецької області за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Головного управління Держпраці у Донецькій області, треті особи - Державна служба України з питань праці, Державна фіскальна служба України, Головне управління ДПС у Донецькій області, Первинна профспілкова організація працівників Головного управління ДФС у Донецькій області, Рада Донецької обласної організації Всеукраїнської професійної спілки працівників державної фіскальної служби, ОСОБА_8, ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії щодо призначення повторного спеціального розслідування групового нещасного випадку, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Донецькій області, треті особи - Державна служба України з питань праці, Державна фіскальна служба України, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Первинна профспілкова організація працівників Головного управління ДФС у Донецькій області, Рада Донецької обласної організації Всеукраїнської професійної спілки працівників державної фіскальної служби, ОСОБА_8, ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача призначити повторне спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався 30 жовтня 2018 року о 17:40 з головним державним інспектором відділу контролю західного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області Карячкою Олександром Юрійовичем та головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб Управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області Сізон Іриною Володимирівною (а.с. 5-10 т.1).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року відмовлено у задоволені позовних вимог (а.с. 221-225 т.1).

Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 233-236 т.1).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції наведені правові норми, що суперечать між собою, неповно досліджені обставини справи.

Вважає, що саме завдяки повторному спеціальному розслідуванню нещасного випадку в іншому складі спеціальної комісії можливо досягнути результату об`єктивного та неупередженого висновку. Призначення повторного розслідування нещасного випадку не є визнанням, що нещасний випадок непов`язаний з виробництвом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні, проти чого заперечував представник відповідача, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник Головне управління ДПС у Донецькій області заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, представника відповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 30 жовтня 2018 року о 17 годині 40 хвилин з головним державним інспектором відділу контролю західного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області Карячкою Олександром Юрійовичем та головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Донецькій області Сізон І.В. стався груповий нещасний випадок.

Протоколом № 1 рішення, засідання комісії зі спеціального розслідування від 08 листопада 2018 року за пропозицією голови комісії Дрозд С.В. було здійснено розподіл обов`язків між членами комісії, зокрема, головою комісії здійснюється загальне керівництво роботою комісії; член комісії Дегтяр Р.В. - обстеження місця, де стався нещасний випадок, опитування осіб, причетних до групового нещасного випадку, підготування матеріалів спеціального розслідування (а.с. 12-13 т.1).

08 листопада 2018 року комісією зі спеціального розслідування було прийнято рішення звернутися до Головного управління Держпраці у Донецькій області з клопотанням про продовження терміну розслідування (Протокол № 2) (а.с. 14-15 т. 1).

На адресу першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області Дрозда С.В. відділом розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму Головного управління Держпраці у Донецькій області направлено звернення від 20 листопада 2018 року № 09-14-6/762-18 Про продовження терміну групового спеціального розслідування . Лист підписано заступником начальника відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму Дегтяр Р.В. (а.с. 16 т.1).

20 листопада 2018 року наказом ГУ Держпраці у Донецькій області № 371-СР строк закінчення спеціального розслідування групового спеціального розслідування продовжено до отримання відповідей від Мирноградського відділення поліції Покровського відділу ГУНП у Донецькій області: начальника Покровського відділу ГУНП у Донецькій області; головного лікаря Покровської ЦРЛ; головного лікаря ССМП м. Мирноград - ОСПКЛУ ОЦЕМПіМК , головного лікаря Мирноградської ЦМЛ; головного лікаря КНП Центр первинної медико - санітарної допомоги Селидівської міської ради (а.с. 17- 18 т. 1).

20 червня 2019 року комісією зі спеціального розслідування було складено Акти за формою Н-5, Н-1, які були затверджені начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області Козаком А.С. 21 червня 2019 року. Представником Фонду - страховим експертом з охорони праці сектору розслідування нещасних випадків та профзахворювань відділу профілактики страхових випадків управління ОСОБА_2 . Акт за формою Н-5 було підписано з викладенням окремою думки (а.с. 25-31, 32-36, 37-41 т.1).

З вищевказаних актів слідує наступне.

Комісією зі спеціального розслідування встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 29 жовтня 2018 року № 1324 та направлення на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання від 29.10.2018 року № 859/04.3/15-14-12, головні державні інспектори відділу контролю західного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та інспектор Державної фіскальної служби Сізон І.В. 30.10.2018 року здійснили інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_7 , який здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 (кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Під час інспекційного відвідування невідомою особою було здійснено розпил газової рідини в приміщенні кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка спричинила хімічний опік шкіри обличчя, повік та опік слизистої оболонки обох очей ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , яким була надана медична допомога.

В Актах за формою Н-5, Н-1 зазначено, що проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку , що стався 30 жовтня 2018 року о 17год.40 хв. під час інспекційного відвідування кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено відносно потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_8 та зроблений висновок, що нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом ( а.с.25-41).

14 липня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Держпраці у Донецькій області з листом № 01-06/10-1123, в якому просив призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, вважаючи неповним його проведення та порушенням процедурних питань його проведення (а.с. 42-43 т. 1).

Листом № 09-13-2/5685/19 від 24 липня 2019 року ГУ Держпраці у Донецькій області роз`яснило позивачу, що даний груповий нещасний випадок належним чином визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, у зв`язку з чим призначення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку є недоцільним (а.с. 44-46 т.1)

15 серпня 2019 року листом № 01-07/10-1340, позивач повторно просив Головне управління Держпраці у Донецькій області призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 30 жовтня 2018 року о 17 годині 40 хвилин з головним державним інспектором відділу контролю західного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_1 , 1994 року народження та головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Донецькій області Сізон І.В., 1968 року народження . Позивач знов посилався не дослідження режиму роботи підприємства, де стався нещасний випадок, не визначено режим роботи потерпілих в період відрядження, не з`ясовано чи мались особисті стосунки невиробничого характеру між потерпілими та іншою особою (а.с. 47-49 т.1).

Листом ГУ Держпраці у Донецькій області від 30 серпня 2019 року № 09-13-4/6708/19, позивачу було роз`яснено, що питання, викладені у вищевказаному листі не є підставою для призначення повторного спеціального розслідування даного нещасного випадку, зазначивши, що потерпіли виконували свої службові обов`язки в інтересах підприємства та розпорядження роботодавця. Окрім того, було розглянуто та прийнятого до уваги окрему думку члена комісії від позивача. (а.с. 50-53 т.1).

Правомірність вимог про зобов`язання призначити повторне службове розслідування є спірним питанням даної справи.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог, дійшов висновку що перелік осіб, яким надано право на оскарження рішення спеціальної комісії, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Фонд та його робочі органи не належать до переліку осіб, яким надано право оспорювати зміст актів форми Н-1 та форми Н-5, оскільки складання акта та підтвердження фактичних обставин нещасного випадку на виробництві не зачіпає і не порушає прав та інтересів Фонду.

При цьому, вказав, що призначення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку є виключним правом керівника Держпраці або його територіального органу та належить до дискреційних повноважень останнього.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 № 1105-XIV нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Згідно зі статтею 22 Закону України Про охорону праці від 14.10.1992 № 2694-XII, роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом, питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Крім того, пунктом 1 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (далі - Порядок), закріплено, що цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі - підприємства).

Згідно з п.7.Порядку,розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків.

До гострого професійного отруєння належить захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин).

Положеннями пункту 38 Порядку визначено, що спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

Разом з тим, пунктом 47 Порядку закріплено, що за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 цього Порядку.

Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п`яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід`ємною частиною.

Водночас, відповідно до пункту 54 Порядку, у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім`ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держпраці або його територіального органу з метою забезпечення об`єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н -1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держпраці, які порушили вимоги цього Порядку.

На підставі вищенаведених норм чинного законодавства, а також враховуючи обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності імперативно закріпленого обов`язку керівника Держпраці або його територіального органу призначати повторне спеціальне розслідування.

При цьому, з аналізу викладених норм вбачається, що призначення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку є виключним правом керівника Держпраці або його територіального органу, відповідно відноситься до дискредиційних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим Кодексом адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Так, здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

Акт, прийнятий в ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Тобто, дискреційне повноваження - це таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суд наголошує, що адміністративний суд не може підміняти орган державної влади і перебирати на себе повноваження з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу, а тому суд першої інстанції, з висновкам якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог шляхом повторного розгляду звернення.

Вказана позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом у своїх постановах від 13.02.2018 (справа № 361/7567/15-а), від 07.03.2018 (справа № 569/15527/16-а), від 20.03.2018 (справа № 461/2579/17), від 20.03.2018 (справа № 820/4554/17), від 03.04.2018 (справа № 569/16681/16-а), від 12.04.2018 (справа № 826/8803/15), від 18.06.2019 (справа № 855/150/19) та від 08.08.2019 (справа № 823/1945/16), від 18 жовтня 2019 року (справа №805/1189/18-а).

Враховуючи вищевикладене, виключного права на призначення повторного службового розслідування у керівника органу, суд апеляційної інстанції не надає оцінку іншим доводам апеляційної скарги у зв`язку з їх не змістовністю.

Суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення при його ухваленні і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, яким доводи скаржника відхилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року

у справі № 200/10989/19-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 17 серпня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 серпня 2020 року.

Судді Т.Г.Арабей

І.Д. Компанієць

Г.М. Міронова