УХВАЛА
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 200/10989/19-а
адміністративне провадження № К/9901/22883/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року у справі №200/10989/19-а за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Головного управління Держпраці у Донецькій області, треті особи: Державна служба України з питань праці, Державна фіскальна служба України, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Первинна профспілкова організація працівників Головного управління ДФС у Донецькій області, Рада Донецької обласної організації Всеукраїнської професійної спілки працівників державної фіскальної служби, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії щодо призначення повторного спеціального розслідування групового нещасного випадку,
ВСТАНОВИВ:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області, треті особи: Державна служба України з питань праці, Державна фіскальна служба України, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Первинна профспілкова організація працівників Головного управління ДФС у Донецькій області, Рада Донецької обласної організації Всеукраїнської професійної спілки працівників державної фіскальної служби, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії щодо призначення повторного спеціального розслідування групового нещасного випадку.
Донецький окружний адміністративний суд своїм рішенням від 13 січня 2020 року, яке залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року, відмовив у задоволенні позову.
У своїй касаційній скарзі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року у справі №200/10989/19-а.
Верховний Суд ухвалою від 28 вересня 2020 року залишив касаційну скаргу без руху, встановивши скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги, приведеної у відповідність переліченим вище вимогам КАС України, зазначивши конкретну норму права щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також надати копії касаційної скарги з додатками відповідно до кількості учасників справи.
У встановлений судом строк скаржник надіслав на адресу суду касаційну скаргу у новій редакції.
Дослідивши надіслану касаційну скаргу, Суд вважає за потрібне повернути її заявнику з таких підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитися у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Суд встановив, що на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 28 вересня 2020 року скаржник в уточненій касаційній скарзі зазначив, що підставою для касаційного оскарження є пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, а саме - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зокрема, скаржник зазначає, що на час звернення із цією касаційною скаргою у провадженні Верховного Суду перебуває справа №805/3952/18-а з аналогічним предметом спору щодо зобов`язання начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 14 липня 2017 року о 10 годині 15 хвилин із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час виконання робіт по ремонту (повна заміна) покрівлі даху будівлі цеху ЛПЦ-1700 на території Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча , спеціальною комісією в іншому складі, оскільки вказані особи не перебували в трудових правовідносинах із Приватним акціонерним товариством Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча , а виконували роботи за цивільно-правовим договором (договором підряду), по якій ухвалою від 15 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження №К/9901/9975/19. У зв`язку з тим, що станом на сьогодні рішення у справі №805/3952/18-а не прийнято, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Однак, посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду у справі №805/3952/18-а не може бути застосоване при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі, оскільки зазначені справи мають різні спірні правовідносини та обставини справи не є тотожними.
Так, у справі №200/10989/19-а предметом позову є зобов`язання Головного управління Держпраці у Донецькій області призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 30 жовтня 2018 року о 17 годині 40 хвилин з головним державним інспектором відділу контролю західного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_2 , 1994 року народження, та головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Донецькій області ОСОБА_1, 1968 року народження, оскільки спеціальною комісією не було досліджено режиму роботи підприємства, де стався нещасний випадок, не визначено режим роботи потерпілих в період відрядження, не з`ясовано, чи мались особисті стосунки невиробничого характеру між потерпілими та іншою особою.
Слід зазначити, що підстави касаційного оскарження викладаються у касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути зазначені конкретні норми права, стосовно яких відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на відповідні норми (норму) права, стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах. Скаржник повинен навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Дослідивши надіслану касаційну скаргу в новій редакції на предмет відповідності наведеним вимогам процесуального закону, Суд встановив, що вона містить опис обставин справи та загальні формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, що були розглянуті судами попередніх інстанцій.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
За таких обставин колегія суддів зазначає, що скаржник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 28 вересня 2020 року про залишення її без руху щодо визначення передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, а отже касаційну скаргу належить повернути.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини шостої статті 332 КАС України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
За наведених обставин касаційну скаргу потрібно повернути особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 332 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року у справі №200/10989/19-а за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Головного управління Держпраці у Донецькій області, треті особи: Державна служба України з питань праці, Державна фіскальна служба України, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Первинна профспілкова організація працівників Головного управління ДФС у Донецькій області, Рада Донецької обласної організації Всеукраїнської професійної спілки працівників державної фіскальної служби, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії щодо призначення повторного спеціального розслідування групового нещасного випадку повернути особі, яка її подала .
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
..........................
...........................
..........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2020 |
Оприлюднено | 06.11.2020 |
Номер документу | 92661330 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мартинюк Н.М.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Арабей Тетяна Георгіївна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Арабей Тетяна Георгіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні