Ухвала

від 17.08.2020 по справі 640/15343/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15343/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

17 серпня 2020 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Магазин №1715 Госптовари до Головного управління ДФС у м. Києві, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2020.

Також, що в апеляційній скарзі міститься клопотання скаржника про заміну відповідача у справі з Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві. Необхідність здійснення заміни відповідача у справі обґрунтоване припиненням діяльності органів Державної фіскальної служби України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України було утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Водночас, установлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Відповідно до ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Відтак, вказаною особою підтверджено наявність підстав, визначених ст. 52 КАС України, для здійснення заміни відповідача її правонаступником.

Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги та в апеляційній скарзі просить відстрочити його сплату.

Клопотання обґрунтовано тим, що органи ДПС зобов`язані здійснити всі заходи щодо виконання покладених функцій та повноважень,в тому числі звернення до суду з позовами, апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, прийнятих не на користь органів ДПС, у зв`язку з обмеженим фінансуванням, шляхом подання клопотань про звільнення від сплати судового збору, а у випадках відмови у їх задоволенні, шляхом подання клопотань про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк.

Разом з тим, вказує, що Головне управління ДПС має конституційне право на апеляційне оскарження рішень суду, в тому числі у даній справі, незалежно від обсягів фінансування, враховуючи їх недостатність саме в частині виділення коштів на сплату судового збору, оскільки за відсутності можливості даного оскарження Державний бюджет України може понести значних втрат.

Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення, відстрочення, розстрочення від такої сплати.

При цьому, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб`єкта владних повноважень. Звільнення від сплати судового збору може бути застосовано до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби.

В даному випадку клопотання про відстрочення сплати судового збору заявлено бюджетною установою, яка діє як суб`єкт владних повноважень, ніяк не обґрунтовано, а обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Доводи заявника щодо необхідності відстрочити сплату судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (станом на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою необхідно сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи ціну позову 29680,21 грн, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 2881,50 грн. (1921,00 *150%).

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:

Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897.

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007.

Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами чи інші підтверджуючі документи.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються положення ст. 169 Кодексу.

За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Здійснити процесуальне правонаступництво відповідача допустивши заміну Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Магазин №1715 Госптовари до Головного управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Кузьменко