Постанова

від 14.08.2020 по справі 942/2063/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Стеценко О.С.

Доповідач -Авалян Н.М.

Справа № 942/2063/19

Провадження № 22-ц/810/344/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 року м.Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Авалян Н.М., Лозко Ю.П., Орлова І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного (письмового) провадження справу

за позовом Кредитної спілки Епсілон

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

з апеляційною скаргою Кредитної спілки Епсілон

на заочне рішення Новопсковського районного суду Луганської області

від 16 квітня 2020 року

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та відзиву на позовну заяву

10 грудня 2019 року позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками по кредитному договору № 484 від 19 грудня 2018 року в сумі 38891,04 грн. В обґрунтування позовної заявивказав, що між ОСОБА_1 та КС Епсілон 19 грудня 2018 був укладений договір кредитної лінії № 484, відповідно до якого гпозивач надав відповідачу кредит у сумі 48500,00 грн. Строк дії кредитного договору становить 60 фактичних місяців від дати отримання відповідачем кредиту та діє до повного виконання ним зобов`язань за цим договором. Плата за користування кредитом становить 10% річних від загальної суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом, а у випадку прострочення виконання зобов`язань - у розмірі 140%. Відповідач свої зобов`язання не виконує, постійно порушує графік сплати кредиту в результаті чого станом на 04 грудня 2019 року утворилася заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 38891,04 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 16 квітня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС Епсілон заборгованість зі сплати відсотків за договором кредитної лінії № 484 від 19 грудня 2018 у розмірі 1713,79 грн. та в рахунок відшкодування судового збору 84,65 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Узагальнені доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду за задовольнити позов у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідач правом відзиву на апеляційну скаргу не скориствася.

Стислий виклад встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи

19 грудня 2018 року між позивачем КС Епсілон та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 484 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 2.

Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець надає позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 50000,00 (п`ятдесят тисяч гривень), в межах якого позичальник може отримувати будь-які суми кредиту та зобов`язується повертати їх на умовах, що передбачені цим договором.

Кредит надається кредитодавцем на комерційні цілі, що передбачено п.1.2 договору.

Відповідно до п.2.1 договору кредит надається строком на 60 (шістдесят) фактичних місяців від дати отримання Позичальником усієї суми кредиту або першого траншу за кредитом.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальнику всю суму кредиту або здійснити перший транш за кредитом в день підписання цього договору. Кожен наступний транш в рамках кредитної лінії здійснюється кредитодавцем на користь позичальника за попередньою письмовою заявою останнього в день надходження такої заяви (за умови відсутності заборгованості по сплаті кредиту та/або процентів, відповідно до графіку розрахунків, що є додатком № 1 до даного договору (надалі по тексту- графік розрахунків)). Надання кожного траншу в рамках кредитної лінії оформлюється відповідним додатковим договором, у якому відображається новий графік розрахунків.

Відповідно до п.2.3 договору позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю фактично отримані суми кредиту та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1 цього Договору.

Згідно п. 2.4 договору кредит надається позичальнику готівкою у касі кредитодавця або (згідно заяви позичальника) шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний Позичальником у заяві. Ненадання позичальником реквізитів свого рахунку в банку (надання реквізитів з помилками) або неявка позичальника за отриманням кредиту готівкою через касу кредитодавця (чи ухилення іншим способом від отримання кредиту), а також невиконання позичальником зобов`язання щодо забезпечення кредиту, передбаченого п.5.1.6 цього договору, звільняє кредитодавця від обов`язку передбаченого п. 2.2 цього договору та відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до п. 3.1 договору плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою та становить 10% (десять) процентів річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням щодо кожного з траншів дня його отримання та включають дату повернення кредиту до закінчення строку дії цього договору (п.10.1 Договору).

Згідно п. 3.2 Ддоговору сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п. 3.3, 3.4 договору нарахування процентів за цим договором здійснюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно). Кількість днів у році приймається за 365 (366). Якщо дата здійснення чергових платежів згідно графіка розрахунків припадає на вихідний (святковий, неробочий) день, то здійснення платежів відбувається на наступний за вихідними (святковими, неробочими) днями робочий день кредитодавця і це не вважається порушенням графіку розрахунків.

Згідно п. п. 3.5, 3.6 договору погашення кредиту та процентів за користування кредитом відбувається в такому порядку: першочергово проценти, а в наступну чергу- сума кредиту. Прострочення сплати кредиту та/ або процентів за користування кредитом (згідно графіка розрахунків) не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту визначеного п. 2.1 цього договору, так і після його закінчення, протягом усього строку дії договору, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавцем.

Відповідно до п.п.5.1.1, 5.1.3, 5.1.8 договору позичальник зобов`язується використовувати кредит на вказані в п. 1.2. цього договору цілі. Вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіка розрахунків. У випадку прострочення сплати частини або всієї суми кредиту сплатити нараховані проценти за користування кредитом виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.

Відповідно до п. 5.4.4 договору кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за весь фактичний строк користування кредитом у випадку наявності хоча б однієї із зазначених обставин: б) затримання сплати позичальником частини кредиту та/або процентів за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла (нерухомого майна) щонайменше - на три календарні місяці; в) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків.

Згідно п. п. 10.1, 10.2, 10.4 та 10.7 договору строк його дії становить 5 років. Цей договір є чинним з моменту його підписання обома сторонами. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Ддоговору. До правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 (десять) років (ст. 259 ЦК України).

Підписуючи кредитний договір, позичальник ОСОБА_1 погодився з усіма умовами щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом в строки, встановлені цим договором.

19 грудня 2018 року відповідач звернувся до позивача з заявою про надання йому чергового траншу у розмірі 48500,00 грн. в рамках ліміту відповідно до укладеного договору, але належним чином не виконав зобов`язання за зоговором та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами у визначеному договором розмірі та у встановлений строк.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором за період з 19 грудня 2018 року по 04 грудня 2019 року за ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати відсотків за договором у розмірі 38891,04 грн.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Апеляційний суд, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість по процентам розрахована позивачем, виходячи із ставки 140%, проте відповідно до п.3.1 договору ставка за користування кредитними коштами становить 10% та є фіксованою. Умовами договору не передбачено збільшення процентної ставки за користування кредитом.

Оскільки розмір процентної ставки 140% сторонами не погоджений, суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість по процепнтам, виходячи з погодженої сторонами процентної ставки 10% у розмірі 1713,79 грн.

Апеляційний суд вважає правильним вказаний висновок суду першої інстанції та зауважує наступне.

Не зважаючи на вимоги ст. 81 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, позивач не надав суду доказів на підтвердження обставин того, що сторонами було погоджено збільшення процентної ставки до 140% у разі прострочення позичальником зобов`язань за кредитним договором.

До апеляційної скарги позивачем додано новий доказ - копію додаткової угоди № 1 до договору кредитної лінії № 484 від 19 грудня 2018 року, у якій сторони доповнили договір п.3.10, відповідно до якого у разі несвоєчасного надходження (прострочепння) планового платежу повністю або частково кредит може бути визнаний кредитом з підвищеним ризиком із встановленням процентної ставки 140%.

Вказаний доказ апеляційний суд не приймає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, апеляційний суд приймає лише у виняткових випадках. Зокрема, якщо учасник справи доведе неможливість їх подання раніше з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як положення ст.43 ЦПК щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.

Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребувані раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу у дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.

Виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції у суді першої інстанції. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, з метою досягнення рішення на свою користь, зобов`язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності постановлення бажаного для них рішення. Гарантіями реалізації принципу змагальності є відповідальність за неподання доказів до суду.

Позивач був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи у суді першої інстанції, але процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 43, 49 ЦПК України, у повній мірі не скористався.

Отже, позивач не був позбавлений права на подання суду першої інстанції тих доказів, які вважав необхідними та достатніми, а дії сторони, коли вона долучає до апеляційної скарги нові докази, які необґрунтовано не було подано до суду першої інстанції, щоб посилити свою позицію, є неприйнятними.

За вказаних обставин аргументи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Окремо апеляційний суд зауважує, що апеляційна скарга, крім доводів щодо незаконності рішення суду першої інстанції, містить також нові позовні вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції: про стягнення основного боргу, штрафних санкцій та інфляційних втрат, які за своїм змістом є новими позовними вимогами, які не підлягають розгляду апеляційним судом як судом першої інстанції.

Підсумовуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановивши обставини справи, дослідивши надані позивачем докази у справі й надавши їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції повністю відповідає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають у зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 388, 389, 390, 391 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки Епсілон залишити без задоволення.

Заочне рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 16 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня прийняття постанови.

Судді: Н.М.Авалян

Ю.П.Лозко

І.В.Орлов