Ухвала

від 13.08.2020 по справі 902/848/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" серпня 2020 р. Cправа № 902/848/18

Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі

за позовом : Вінницького обласного центру зайнятості (вул. Стрілецька 3-А, м. Вінниця, 21009)

до : Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул.Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)

про стягнення 12 043,94 грн суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному

за участю :

від Позивача - Каленюк Т.А., за довіреністю

від Відповідача - Цимбалюк Г.С., за довіреністю

від Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) - Плахотнюк Н.Ю., за довіреністю

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області (судді Яремчука Ю.О.) перебувала справа за позовом Вінницького обласного центру зайнятості до Іллінецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення 12043,94 грн суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

11.02.2019 судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог повністю. Вирішено стягнути з Іллінецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь Вінницького обласного центру зайнятості 12 043,94 грн основного боргу та судовий збір в розмірі 1 762,00 грн.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2019 вказане рішення Господарського суду Вінницької області від 11.02.2019 у даній справі залишено без змін.

11.06.2019 на виконання судового рішення були видані відповідні накази.

Також, ухвалою суду від 28.10.2019 задоволено заяву Вінницького обласного центру зайнятості (Липовецької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості) про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 902/848/18 з Іллінецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

02.07.2020 до суду надійшла заява Вінницького обласного центру зайнятості №038.01-41/129 від 11.06.2020 року про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі № 902/848/18.

Вказану заяву відповідно до п. 12 Порядку автоматизованого розподілу справ в Господарському суді Вінницької області було передано на розгляд судді Нешик О.С..

При цьому, ухвалою від 07.07.2020 року (суддя Нешик О.С.) відповідну заяву призначено до розгляду на 03.08.2020 року.

Разом з тим, в період з 03.08.2020 по 11.09.2020 суддя Нешик О.С., перебуває у відпустці.

На підставі розпорядження т.в.о. керівника апарату суду № 01-28/70/2020 від 03.08.2020 року здійснено повторний автоматизований розподіл заяви про встановлення способу та порядку виконання судового рішення у справі № 902/848/18, за результатами якого вказану заяву передано на розгляд судді Тісецькому С.С..

Ухвалою суду від 04.08.2020 року прийнято до провадження заяву Вінницького обласного центру зайнятості про встановлення способу та порядку виконання судового рішення у справі № 902/848/18 та призначено відповідну заяву до розгляду на 13.08.2020 року.

На визначену дату в судове засідання з`явилися представники сторін та Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Також, судом встановлено, що 31.07.2020 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до суду надійшла заява № 0200-0802-7/34626 від 30.07.2020 року, в якій Відповідач просить приєднати пояснення до матеріалів справи та відмовити у задоволенні заяви Позивача.

Крім того, 10.08.2020 року від Липовецької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості до суду надійшло заперечення № 038.01-41/278 від 06.08.2020 року на заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 30.07.2020 року.

Судом були оглянуті подані документи та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні, представник Позивача підтримала вимоги заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Представник Відповідача щодо вказаної заяви заперечила з підстав, викладених у поясненнях на заяву.

Представник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) стосовно поданої заяви Позивача заперечила.

Суд, розглянувши заяву Вінницького обласного центру зайнятості № 038.01-41/129 від 11.06.2020 року про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників учасників справи, встановив наступне.

За змістом заяви № 038.01-41/129 від 11.06.2020 року, 19.06.2019 року на адресу Іллінецького РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області (далі - Іллінецький РВ ДВС) надіслано заяви про відкриття виконавчого провадження та накази про стягнення коштів з Іллінецького об`єднаного УПФ по справі № 902/848/18.

04.07.2019 року Іллінецьким РВ ДВС виконавчі документи повернуто стягувачу без виконання з підстави пред`явлення документів не за підвідомчістю та повідомлено, що стягнення підвідомчі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - Відділ примусового виконання рішень).

10.07.2019 року на адресу Відділу примусового виконання рішень надіслано заяви про відкриття виконавчого провадження та накази про стягнення коштів з Іллінецького об`єднаного УПФ.

17.07.2019 року Відділом примусового виконання рішень виконавчі документи повернуто стягувачу без виконання, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Також, в повідомленні про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання зазначено, що виконавчий документ необхідно подати до органу казначейства (за місцем знаходження боржника).

13.08.2019 року на адресу Управління державної казначейської служби України в Іллінецькому районі Вінницької області (далі - Управління ДКСУ в Іллінецькому районі) надіслано заяви про відкриття виконавчого провадження та накази про стягнення коштів з Іллінецького об`єднаного УПФ.

Листом від 18.10.2019 року Управлінням ДКСУ в Іллінецькому районі накази про стягнення коштів повернуто без виконання, оскільки Іллінецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та його правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України Вінницької області не обслуговуються в управлінні Державної казначейської служби України в Іллінецькому районі Вінницької області та рахунки з яких можливо здійснити безспірне списання коштів останньому в управлінні не відкрито.

06.11.2019 на адресу Головного управління державної казначейської служби України у Вінницькій області (далі - Головне управління ДКСУ у Вінницькій області) надіслано заяви про відкриття виконавчого провадження, виконавчі документи та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.10.2019 про заміну сторони виконавчого провадження.

Листом від 11.11.2019 року Головним управлінням ДКСУ у Вінницькій області виконавчі документи повернуто без виконання, оскільки Іллінецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в Головному управлінні державної казначейської служби України у Вінницькій області не обслуговуються та рахунки, з яких можливо здійснити безспірне списання коштів не відкрито.

05.12.2019 на адресу Відділу примусового виконання рішень надіслано заяви про відкриття виконавчого провадження, виконавчі документи та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.10.2019 про заміну сторони виконавчого провадження.

Листом від 17.12.2019 Відділом примусового виконання рішень, виконавчі документи повернуто стягувачу без виконання з причин виконання наказу суду виключно органами казначейства в порядку п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови КМУ від 30.01.2013 № 45) зі змінами.

При цьому, Відділом примусового виконання рішень повторно вказано, що виконавчий документ необхідно подати до органу казначейства (за місцем знаходження боржника).

13.02.2020 на адресу Головного управління ДКСУ у Вінницькій області повторно надіслано заяви, виконавчі документи та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.10.2019 про заміну сторони виконавчого провадження.

Листом від 19.02.2020 Головним управлінням ДКСУ у Вінницькій області виконавчі документи повернуто без виконання.

Таким чином, Вінницький обласний центр зайнятості неодноразово звертався до органів державної виконавчої служби та органів державної казначейської служби із заявами про стягнення коштів.

Разом з тим, на переконання Заявника, через колізію в законодавстві, відсутність механізму стягнення та чіткого визначення органу, який мав би виконати рішення суду, коли стягувачем є державна організація (установа, заклад), невиконаним залишається рішення Господарського суду Вінницької області по справі № 902/848/18 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене, заявник просить суд : встановити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 11.02.2019 по справі № 902/848/18 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; зобов`язати Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) накласти арешт на усі наявні рахунки боржника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, вчинити усі передбаченні Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії та стягнути на користь Вінницького обласного центру зайнятості 12 043,94 грн. допомоги по безробіттю та 1 762,00 грн. судового збору за реквізитами, вказаними у заяві.

Відповідно до заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 0200-0802-7/34626 від 30.07.2020 року , згідно наведених у заяві норм законодавства, виконання рішення Господарського суду від 11.02.2019 року у справі №902/848/18 має здійснюватися виключно органами Держказначейства.

Рахунки, що відкритті Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області у фінансових установах призначенні для фінансування видатків на виплату пенсій, допомог на поховання, заробітної плати та сплати податків та зборів, комунальних платежів. Тобто зазначені рахунки є рахунками із спеціальним режимом використання та призначені для фінансування захищених статей видатків, а отже звернення стягнення на кошти, що знаходяться на зазначених рахунках є незаконним.

Поряд з цим, Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції щодо неможливості звернення стягнення на кошти на рахунках, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків та зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, оскільки зазначені рахунки є рахунками із спеціальним режимом використання. Правові позиції Верховного Суду з даного питання викладені в постановах від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №916/1572/19, від 17 січня 2020 року у справі №340/1018/19.

З огляду на зазначені обставини, на переконання Відповідача, вимоги Вінницького обласного центру зайнятості щодо зобов`язання Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) накласти арешт на усі наявні рахунки Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не відповідають вимогам чинного законодавства та не вбачається правових підстав для задоволення вище зазначеної заяви.

Враховуючи викладене, Відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви Вінницького обласного центру зайнятості.

За змістом заперечення Липовецької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості № 038.01-41/278 від 06.08.2020 року на заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 30.07.2020 року , повідомлено наступне.

Незважаючи на прямі норми Конституції України та Закону, рішення Господарського суду Вінницької області від 11.02.2019 по справі № 902/848/18 про стягнення 12043 грн 94 коп. - суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, залишається невиконаним.

При цьому, представником Відповідача подано до суду заяву, у якій просить відмовити у задоволенні Заяви Вінницького ОЦЗ про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, не виконуючи при цьому рішення в добровільному порядку, та вишукуючи підстави для його невиконання.

Враховуючи відсутність добровільного виконання рішення суду, Вінницький ОЦЗ не вбачає іншого способу виконання рішення суду, окрім як встановлення способу та порядку його виконання.

На підставі вищевикладеного, та з метою забезпечення виконання рішення суду, Позивач просить задовольнити заяву Вінницького обласного центру зайнятості про встановлення способу та порядку виконання судового рішення в повному обсязі.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Як встановлено судом, подана заява № 038.01-41/129 від 11.06.2020 року мотивована тим, що Вінницький обласний центр зайнятості неодноразово звертався до органів державної виконавчої служби та органів державної казначейської служби із заявами про стягнення коштів за рішенням суду, прийнятим у даній, однак вказані органи повертали виконавчі документи без виконання, з підстав наведних у відповідних повідомленнях та листах про повернення виконавчого документу.

З цих підстав, Заявник просить суд зобов`язати Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) накласти арешт на усі наявні рахунки боржника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та вчинити усі передбаченні Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частина 1 ст. 327 ГПК України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Приписи ч. 1, ч. 3, ч. 7 ст. 331 ГПК України передбачають, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Згідно п. 7.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9 (чинної на даний час), під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Отже, підставами для встановлення способу або порядку виконання рішення суду є обставини, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.

Разом з тим, у поданій заяві, Позивачем не вказані обставини, які ускладнюють виконання рішення суду по даній справі та вказують на неможливість його виконання, з підстав, передбачених ч. 3 ст. 331 ГПК України.

Крім того, судом встановлено, що згідно наказу Господарського суду Вінницької області від 11.06.2019 року, виданого на виконання судового рішення від 11.02.2019 року у справі № 902/848/18, з врахуванням ухвали суду від 28.10.2019 року по даній справі, Боржником за відповідним виконавчим документом є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Також, згідно наявних у справі повідомлень Іллінецького відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 04.07.2019 року, від 17.07.2019 року, від 17.12.2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, вищевказаний наказ суду повертався стягувачу з підстав передбачених п. 9, п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", тобто пред`явленння виконавчого документа не за підвідомчістю та в зв`язку з не виконанням відповідного наказу органами державної виконавчої служби.

Згідно п. 1, п. 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України № 28-2 від 22.12.2014 року, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Враховуючи наведене, Боржник - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, тобто державним органом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

За містом п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (далі - Порядок), боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 3 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно підпункту 2 п. 4 Порядку, органи Казначейства, вживають заходів до виконання виконавчих документів.

Відповідно до п. 6 Порядку, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа.

Пунктами 24, 28, 29 Порядку передбачено, що Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія (далі - централізоване обслуговування боржника).

Орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

У разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

Отже, згідно наведених приписів законодавства, наказ Господарського суду Вінницької області від 11.06.2019 року справі № 902/848/18, підлягає виконанню органом Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням.

Судом встановлено, що Стягувач звертався із заявами щодо стягнення коштів за наказом суду від 11.06.2019 року по справі № 902/848/18 до Управління державної казначейської служби України в Іллінецькому районні Вінницької області та Головного управління державної казначейської служби України у Вінницькій області.

Водночас, листами Управління державної казначейської служби України в Іллінецькому районні Вінницької області про повернення документів було повідомлено стягувача про неможливість стягнення коштів за вказаних наказом, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не обслуговується у зазначеному Управлінні Держказначейства та рахунки з яких можливо здійснити безспірне списання коштів в управлінні не відкрито.

Поряд з цим, листами Головного управління державної казначейської служби України у Вінницькій області про повернення документів також повідомлено стягувача про те, що Боржник в управлінні не обслуговується та рахунки з яких можливо здійснити безспірне списання коштів в управлінні не відкрито. Крім того, до заяви про стягнення коштів за наказом суду від 11.06.2019 року по справі № 902/848/18, додано фотокопію довіреності Вінницького обласного центру зайнятості від 02.01.2020 року № 15-11/10-20, яка не посвідчена належним чином.

Отже, наказ суду, виданий у даній справі, повертався стягувачу з підстав відсутності в Управлінні казначейської служби відкритих рахунків боржника та подання стягувачем не належним чином посвідчених документів.

Згідно підпунктів 1, 3 п. 9 Порядку, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли: виконавчий документ подано особою, що не має відповідних повноважень; боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Наведене вище, на переконання суду, не є обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим та не є підставами для встановлення способу та порядку виконання судового рішення, оскільки стягувач має можливість подати органу Держказначейства належним чином оформлені документи, а орган Держказначейства вправі звернутися згідно наведених вище приписів Порядку до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника із запитом для встановлення рахунків останнього.

Стосовно вимоги Заявника щодо зобов`язання Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) накласти арешт на усі наявні рахунки боржника - Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 3 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

В силу ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Верховного суду від 17.01.2020 року по справі № 340/1018/19, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 916/1572/19.

У поданій заяві № 0200-0802-7/34626 від 30.07.2020 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, повідомлено, що рахунки, які відкритті Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області у фінансових установах призначенні для фінансування видатків на виплату пенсій, допомог на поховання, заробітної плати та сплати податків та зборів, комунальних платежів є рахунками із спеціальним режимом використання та призначені для фінансування захищених статей видатків.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що вимога Заявника щодо зобов`язання Відділу примусового виконання рішень накласти арешт на усі наявні рахунки боржника, не відповідає наведеним вище приписам законодавства, а тому не може бути встановленням способу та порядку виконання судового рішення згідно ч. 3 ст. 331 ГПК України.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Вінницького обласного центру зайнятості № 038.01-41/129 від 11.06.2020 року про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі № 902/848/18 та зобов`язанні Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) накласти арешт на усі наявні рахунки боржника - Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та вчинити усі передбаченні Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії, в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 13, 14, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні заяви Вінницького обласного центру зайнятості №038.01-41/129 від 11.06.2020 року про встановлення способу і порядку виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 11.02.2019 по справі № 902/848/18 та зобов`язанні Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) накласти арешт на усі наявні рахунки боржника - Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та вчинити усі передбаченні Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії, повністю.

2. Копію ухвали направити згідно переліку рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень та на електронні поштові адреси: Вінницького обласного центру зайнятості - vinocz@in.vn.ua ; ГУ ПФУ у Вінницькій області - gu@vn.pfu.gov.ua ; Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального-Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) - prymus@vn.dvs.gov.ua ; ГУ ДКСУ у Вінницькій області - office@vn.treasury.gov.ua .

Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, підпункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - Позивачу (вул. Стрілецька 3-А, м. Вінниця, 21009);

3 - Відповідачу (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).