Рішення

від 17.08.2020 по справі 910/7890/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.08.2020Справа № 910/7890/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; Ідентифікаційний код юридичної особи 19480600) до за участю третьої особи проТовариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА ЖИТЛОЕКСПЛУАТАЦІЯ (03048, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЕРНСТА, будинок 12, офіс 62-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 33234260) яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача Приватне акціонерне товариство ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, Ідентифікаційний код юридичної особи 32112925) стягнення 430025,42 грн. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності УКРІНТЕРЕНЕРГО (даті-Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА ЖИТЛОЕКСПЛУАТАЦІЯ (далі-Відповідач) про стягнення 430025,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії , у зв`язку з чим у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 404 857,13 грн. за липень, серпень та вересень 2019 року. Зважаючи на наявність вказаної заборгованості Позивачем нараховано Відповідачу 16 313,41 грн. пені, 8772,66 грн. 15% річних та 82,22 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 позовну заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго прийнято до розгляду та відрито провадження у справі № 910/7890/20, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України; залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі .

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення учасників судового процесу про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.06.2020 направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 15.06.2020 та 16.06.2020 уповноваженим особам учасників судового процесу ухвали суду про відкриття провадження у справі від 10.06.2020

03.07.2020 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго визначено постачальником останньої надії з 01.01.2019 до 01.01.2021; територією провадження діяльності зазначеного підприємства визначено територію України.

На підставі постанови Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1344 від 06.11.2018 Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу.

27.12.2018 на виконання ч. 11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", як постачальником "останньої надії", на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Додаток № 1 до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; "Комерційна пропозиція № 2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії"; Додаток до комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 "Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", Додаток до Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 "Зміни № 1 від 31.01.2019 до Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".

Відповідно до Постанови Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі є оператором системи розподілу на якого, в свою чергу, покладені функції адміністратора комерційного обліку.

Пунктом 1.1 Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.12.2018 встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є публічним договором приєднання споживача до договору, який регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи договором випадках. Договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до договору на умовах, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є додатком 1 до договору.

За даними Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", Товариство з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА ЖИТЛОЕКСПЛУАТАЦІЯ віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії", що підтверджено листом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" від 21.01.2019 № 01/2/02/1-488 (а.с. 20-34)

Згідно з п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та комерційну діяльність (п. 2.2. договору).

Постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2 договору постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання, у разі: банкрутства, ліквідації попереднього постачальника; закінчення строку дії ліцензії, призупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; невиконання або неналежного виконання попереднім електропостчальником вимог правил ринку, правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, на перехідний період - договору між членами оптового ринку електричної енергії України, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; необрання споживачем нового електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; в інших випадках, передбачених ПРРЕЕ.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що умови надання послуг останньої надії споживачу повинні передбачати наступне: ціни на електроенергію для споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором; споживач має право змінювати постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого постачальника у разі дострокового розірвання цього договору.

Електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальника, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється (п. 3.4. договору).

Постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу на тих же умовах, що із попереднім електропостачальником, в частині здійснення розрахунків, способу оплати. Постачальник отримує від оператора системи всю необхідну інформацію щодо умов договору про постачання електричної енергії, які діяли між споживачем та попереднім електропостачальником. У разі ненадання зазначеної інформації оператором системи за 5 календарних днів до початку розрахункового періоду, постачання споживачу здійснюється на умовах, визначених додатком 1 до договору (комерційна пропозиція) (п. 3.5. договору).

З першим рахунком за електричну енергію, який надає постачальник споживачу, постачальник має надати споживачу інформацію про: ціни (тарифи) та термін дії договору (не більше 90 діб); оплату послуг з розподілу через постачальника з наступним переведенням цієї оплати оператору системи; право споживача змінити постачальника. Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена цим договором (п. 3.6. договору).

Початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення договору між сторонами (п. 3.7 договору).

За умовами п. 3.8 договору оплачений споживачем рахунок є прийняттям (акцептуванням) умов цього договору з боку споживача.

Відповідно до умов п.п. 5.1-5.3, 5.5 - 5.11 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником останньої надії , яка є додатком 1 до договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію. Ціна (тариф) на електричну енергію визначається постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором. Ціна (тариф) на електричну енергію визначається за результатами конкурсу. Сторони домовилися про те, що ціна (тариф) на електричну енергію, визначена за результатами конкурсу, є обов`язковою для сторін з дати введення її в дію. Інформація про діючу ціну (тариф) на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб - сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни. Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений додатком 1 до договору (комерційною пропозицією), постачальник має право здійснити заходити з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів (п. 13.1. договору).

У додатку № 1 до договору Комерційна пропозиція № 2 від 27.12.2018р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії (із врахуванням змін № 1 від 31.01.2019р. до Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії ) встановлено, що ціна на електричну енергію формується згідно порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії , затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018р. № 1179. Ціни постачальника наведені у додатку до цієї комерційної пропозиції.

Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора систем розподілу (передачі) (далі - ОС). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС (Постанова НКРЕКП № 2118 від 28.12.2018р. Про затвердження тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період до дати початку дії нового ринку електричної енергії ). Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі - продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі - продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі - продажу на адресу електронної пошти постачальника. Оригінал акту купівлі - продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача. Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі - продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника. У разі наявності зауважень до акта купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей. До усунення розбіжностей сторони керуються даними зазначеними в акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей. Документом, який підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача є підписаний з боку постачальника та споживача та скріплений печатками сторін (за наявності) акт купівлі-продажу. У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважаться узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.

За внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня споживачем сплачується на підставі рахунків постачальника, а у разі незгоди споживача, стягується в судовому порядку.

Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Додатком до комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018р. є Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії , які вводяться в дію з 01.01.2019р. , згідно з яким ціна без ПДВ по 1 класу напруги складає 2 177,65 грн., а з ПДВ - 2 613,18 грн., по 2 класу напруги - 2 363,34 грн. без ПДВ, а з ПДВ - 2 836 ,01 грн. (гр. 26).

Листом № 44/09-3867 від 03.07.2019 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", як постачальник "останньої надії", повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА ЖИТЛОЕКСПЛУАТАЦІЯ про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" та направило для оплати рахунок за електричну енергію № 00003323424260/08/П07/06796 від 03.07.2019 на суму 123727, 40 грн. (а.с. 35-37)

На виконання вищезазначеного договору, на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії відповідачем, отриманих від ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" (а.с 38-92) , позивачем складені:

- Акт купівлі-продажу електроенергії № 003300 (виписаний у грудні 2019) за розрахунковий період липень 2019 року про споживання електричної енергії в обсязі 56500,00 кВт*год. по 2 класу та Рахунок № 000033234260/08/к07/07789 від 18.12.2019 на оплату 209217,92 грн. (а.с. 93-94)

- Акт купівлі-продажу електроенергії № 003305 (виписаний у грудні 2019) за розрахунковий період серпень 2019 року про споживання електричної енергії в обсязі 31473,00 кВт*год. по 2 класу та Рахунок № 000033234260/08/к07/07780 від 15.01.2019 на оплату 113419,13 грн. (а.с 95-96),

направлені Відповідачу 21.01.2020 та отримані 22.01.2020, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого відправлення (а.с 97)

- Акт купівлі-продажу електроенергії № 003193 за розрахунковий період вересень 2019 року про споживання електричної енергії в обсязі 23943,00 кВт*год. по 2 класу та Рахунок № 000033234260/08/к09/07562 від 09.10.2019 на оплату 82220,08 грн. (а.с 98-99)

Позивач звернувся до Відповідача з Вимогою № 44/10/поп від 11.02.2020 про сплату заборгованості у розмірі 404857,13 грн. та штрафних санкцій у розмірі 25168,29 грн. (а.с. 102-109)

Обґрунтовуючи свої вимоги, Позивач зазначає, що в порушення зобов`язання за Договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 28.12.2018, укладеним внаслідок неспроможності обраним Споживачем електропостачальником постачати електричну енергію, Відповідачем не сплачено Позивачу вартість спожитої за період липень-вересень 2019 року електричної енергії на загальну суму 404857,13 грн., яку він просить стягнути з Відповідача. Крім того, у зв`язку з порушенням зобов`язання Позивачем нараховано 15% річних у розмірір 8772,66 грн., інфляційні втрати у розмірі 82,22 грн. та пеня у розмірі 16313,41 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії .

За приписами ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про постачання електричної енергії постачальником останньої надії .

В силу вимог ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. У разі покладення на електропостачальника зобов`язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника останньої надії ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника останньої надії визначаються відповідно до цього Закону. Покладення зобов`язань з надання універсальних послуг та/або постачання останньої надії не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Положеннями статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" призначається на строк до трьох років.

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії", ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Згідно з п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. за №312 (далі ПРРЕЕ), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п. 1.2.9. ПРРЕЕ постачальник останньої надії здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії , зміст якого визначається постачальником останньої надії на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії .

Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Як вбачєаться з матеріалів справи, після припинення Приватним акціонерним товариством ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ електропостачання, Відповідач споживав електроенергію, отриману від постачальника електроенергії останньої надії протягом трьох місяців 2019 року: липня, серпня та вересня, що підтверджується Звітами щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (а.с. 147-209)

Враховуючи наведені норми права та обставини справи, Суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника останньої надії відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Отже, за фактом споживання відповідачем електричної енергії від постачальника останньої надії , між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які за своїм змістом та правовою природою є Договором про постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу та підпадають під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Закону України Про ринок електричної енергії електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Згідно з п. п. 4.12, 4.19. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції).

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У додатку № 1 "Комерційна пропозиція № 2" до договору визначено, що Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання споживача, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до акта купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей. До усунення розбіжностей сторони керуються даними, вказаними ОС, з подальшим корегуванням після врегулювання розбіжностей.

Відповідно до пункту 13.7. договору усі повідомлення за договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто під підпис за зазначеними в договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У позовній заяві Позивач зазначає, що Лист з повідомленням про постачання електричної енергії постачальником останньої надіїї , акти купівлі-продажу електроенергії та рахунки на оплату за спірний період, Вимога про сплату заборгованості направлялись Відповідачу.

Судом встановлено, що до матеріалів справи Позивачем додано лише копію повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, в якому є вказівка на Акт № 003300, № 003305 та рахунок № 000033234260/08/к07/07780 від 31.12.20 (а.с. 97).

Проте, Судом також встановлено, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимими відповідно до статей 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження направлення Відповідачу Листа з повідомленням про постачання електричної енергії постачальником останньої надії , Акти купівлі-продажу електроенергії № 003193 від 30.09.2019 та рахунку на оплату від 09.10.2019 до нього, Вимоги про сплату заборгованості.

В той же час, Суд зазначає, що до звернення до суду із даним позовом, позивачем направлено Відповідачу позовну заяву зі всіма додатками за рекомендованим відправленням № 0100176237397 (а.с.127-129), в яких, зокрема, містилися акти купівлі-продажу електроенергії за липень, серпень та вересень 2019 року, а також рахунки на оплату переданої у цей період електричної енергії на загальну суму 404857,13 грн.

Згідно з роздруківкою трекінгу з офіційного веб-сайту Украпошта, наявної в матеріалах справи, вказане відправлення отримано Відповідачем 03.06.2020 (а.с. 223).

Таким чином, враховуючи наведене, Суд вважає, що Відповідач був обізнаний про наявність правовідносин с Позивачем щодо постачання електричної енергії та зобов`язань зі сплати її вартості, та не був позбавлений можливості оформити протокол розбіжностей, в якому вказати обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності , та провести у зв`язку з цим переговори з позивачем з метою усунення розбіжностей.

Суд наголошує, що відповідно до умов додатку № 1 "Комерційна пропозиція № 2" до договору до усунення розбіжностей сторони керуються даними, вказаними оператором системи розподілу, з подальшим корегуванням після врегулювання розбіжностей.

В той же час, оскільки Відповідачем не надано суду контррозрахунку заборгованості, пояснень чи заперечень щодо заявленої до стягнення суми, Суд приймає як доказ наявності заборгованості, її розмір, розрахунок Позивача.

Отже, Суд дійшов висновку, що наявними в матеріалаї справи належними та допустимим відповідно до статей 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України доказами в їх сукупності підтверджується постачання Позивачем та споживання Відповідачем у липні, серпні, вересні 2019 року електричної енергії від постачальника останньої надії загальною вартістью 404857,13 грн. та зобов`язання по її оплаті.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктами 5.10. та 5.13 Договору оплата виставленого постачальником рахунка за договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Споживач здійснює оплату за послуги з розподілу електричної енергії через постачальника. Постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послуги з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.

У додатку № 1 "Комерційна пропозиція № 2" до договору визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора систем розподілу (передачі). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарно оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у договорі або розрахункових документах. У разі перевищення суми платежу, що підлягає оплаті за розрахунковий період, надлишок отриманих коштів зараховується як оплата заборгованості попередніх періодів з найдавнішим терміном виникнення, а за відсутності такої, в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. Споживач здійснює плату за послуги з розподілу електричної енергії через постачальника.

Враховуючи вказане, Суд прийшов до висновку, що строк оплати поставленої позивачем у липні, серпні та вересні 2019 року електричної енергії на загальну 404857,13 грн. є таким, що настав.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго в розмірі 404857,13 грн.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості у розмірі 404857,13 грн., а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 404857,13 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача 15% річних у розмірі 8772,66 грн., інфляційні втрати у розмірі 82,22 грн. та пеню у розмірі 16313,41 грн.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 5.11 договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Комерційною пропозицією № 2 від 27.12.2018р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня споживачем сплачується на підставі рахунків постачальника, а у разі незгоди споживача, стягується в судовому порядку.

Також, Комерційною пропозицією № 2 від 27.12.2018р. визначено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, має сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Згідно зі ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вимоги частини 5 статті 236, стаття 237 і статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Суд зазначає, що у позовній заяві період нарахування 15% річних у розмірі 8772,66 грн., інфляційних втрат у розмірі 82,22 грн. та пені у розмірі 16313,41 грн. вказаний Позивачем з 01.07.2019 по 28.09.2019 з посиланням на поданий додатком № 17 розрахунок.

Суд, дослідивши розрахунок позивача, встановив, що такий розрахунок не містить методики розрахунку; період, зазначений у позовній заяві як період нарахування санкцій, вказано як період постачання електричної енергії; не містить посилання на первісні документи із зазначенням дат їх отримання, початку та кінця періоду нарахування, а містить посилання на рахунок на сплату пені, 15% річних та інфляційні, тому додаток № 17 до позовної заяви не приймається судом як обґрунтований розрахунок ззаявлених до стягнення з відповідача сум.

Разом з тим, оскльки матеріали справи не містять належних та допустимими відповідно до статей 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України доказів, які б беззаперечно підтверджували направлення позивачем та отримання відповідачем актів купівлі-продажу електроенергії та Вимоги про сплату штрафних санкцій та боргу, та надавали змогу встановити дату початку порушення відповідачем зобов`язання, Суд позбавлений можливості самостійно встановити правильність проведених Позивачем розрахунків і визначити суму нарахувань, а тому відмовляє у позові в частині стягнення 15% річних у розмірі 8772,66 грн., інфляційних втрат у розмірі 82,22 грн. та пені у розмірі 16313,41 грн.

Суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

За таких підстав, Суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго до Товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА ЖИТЛОЕКСПЛУАТАЦІЯ про стягнення 430025,42 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА ЖИТЛОЕКСПЛУАТАЦІЯ на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго підлягає заборгованість у розмірі 404857,13 грн..

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України , судового збору покладається сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго до Товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА ЖИТЛОЕКСПЛУАТАЦІЯ про стягнення 430025,42 грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА ЖИТЛОЕКСПЛУАТАЦІЯ (03048, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЕРНСТА, будинок 12, офіс 62-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 33234260) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; Ідентифікаційний код юридичної особи 19480600) заборгованість у розмірі 404857,13 грн. (чотириста чотири тисячі вісімсот п`ятдесят сім грн. 13 коп.) та судовий збір у розмірі 6073,05 грн. (шість тисяч сімдесят три грн. 05 коп.).

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення:17 серпня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин