Постанова

від 02.02.2021 по справі 910/7890/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2021 р. Справа№ 910/7890/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

при секретарі Островерхій В.Л.

представники сторін в судове засідання 02.02.2021 не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 (повний текст рішення складено 17.08.2020)

у справі № 910/7890/20 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго

до Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційна контора Житлоексплуатація

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕТРОМЕРЕЖІ

про стягнення 430 025,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційна контора Житлоексплуатація (далі - відповідач) про стягнення 404 857,13 грн заборгованості за поставлену електричну енергію, 8 772,66 грн 15 % річних, 82,22 грн інфляційних втрат, 16 313,41 грн пені та 6 450,39 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.08.2018 та Додатку №1 до Договору Комерційна пропозиція №2 від 27.12.2018, не сплатив за електричну енергію, поставлену згідно Актів купівлі-продажу електроенергії №№003300, 003305, 003193. За неналежне виконання умов зобов`язання позивач нарахував відповідачу 8 772,66 грн 15 % річних, 82,22 грн інфляційних втрат відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, та 16 313,41 грн пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/7890/20 позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційна контора Житлоексплуатація про стягнення 430 025,42 грн задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційна контора Житлоексплуатація на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго заборгованість у розмірі 404 857,13 грн та судовий збір у розмірі 6 073,05 грн. В іншій частині позову суд відмовив.

Ухвалюючи вказане рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу є документально обґрунтованими та доведеними, факт отримання відповідачем актів купівлі-продажу електроенергії за липень, серпень та вересень 2019 року, рахунки на оплату переданої у цей період електричної енергії на загальну суму 404 857,13 грн підтверджено надсиланням позивачем відповідачу позовної заяви з додатками за рекомендованим відправленням №0100176237397, а тому строк оплати є таким, що настав.

Разом з цим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення 8 772,66 грн 15 % річних, 82,22 грн інфляційних втрат та 16 313,41 грн пені, нараховані за період з 01.07.2019 по 28.09.2019, оскільки розрахунок таких нарахувань не містить методики розрахунку та посилань на первісні документи.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/7890/20 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи, наведені в апеляційній скарзі, позивач посилається на те, що згідно Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018, яка є Додатком №1 до Договору розділом додаткові зобов`язання Споживача встановлено збільшення розміру процентів до 15 %. Позивач з урахуванням умов укладеного договору, приписів чинного законодавства нарахував відповідачу, 8 772,66 грн 15 % річних, 82,22 грн інфляційних втрат та 16 313,41 грн пені, нараховані за період з 01.07.2019 по 28.09.2019.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго у справі №910/7890/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/7890/20 та поновлено Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго`на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/7890/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 03.11.2020. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/7890/20. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 13.10.2020. Від відповідача відзив на апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду у встановлений строк не надійшов, що не є перешкодою для перегляду рішення відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Від третьої особи також будь-яких письмових пояснень з приводу апеляційної скарги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/7890/20 суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у зв`язку з перебуванням судді Демидової А.М. на лікарняному з 03.11.2020, сформовано для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго у справі №910/7890/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/7890/20 до провадження вказаною колегією суддів, розгляд справи призначено на 17.11.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/7890/20 відкладено на 08.12.2020.

У судове засідання, призначене на 08.12.2020, представники сторін не з`явились.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/7890/20 відкладено на 22.12.2020.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2020 у зв`язку з перебуванням судді Ходаківської І П. у відпустці з 15.12.2020, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/7890/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді - Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/7890/20 до провадження вказаною колегією суддів.

У судове засідання, призначене на 22.12.2020, представники сторін не з`явились. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/7890/20 відкладено на 02.02.2021.

Позивач, відповідач та третя особа своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в порядку визначеному ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

За статтею 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови та судові накази.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку ; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно поштових повідомлень (номер відправлення 0411633216223, 0411633216215, уповноважені представники позивача та третьої особи 28.12.2020 отримали ухвалу апеляційного суду про призначення справи до розгляду на 02.02.2021.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі №910/7890/20 направлено відповідачу на всі з`ясовані апеляційним господарським судом адреси, а саме: 03048, м. Київ, вул. Ернста, 12, офіс 62-А, зазначена апелянтом в апеляційній скарзі та відображена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; на адреси директора ТОВ Житлово-експлуатаційна контора Житлоексплуатація Кулінченко Катерини Валентинівні - АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, вказані адреси були з`ясовані апеляційним господарським судом при дослідженні матеріалів справи, зокрема протоколу №4/2018 Загальних зборів ТОВ ЖЕК Житлоексплуатація від 06.04.2018 та відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо керівника ТОВ Житлово-експлуатаційна контора Житлоексплуатація Кулінченко Катерини Валентинівні ( https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result ).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2, ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли

розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен

має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим

Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню

в електронній формі не пізніше наступного дня після їх

виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та

тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх

звернення до виконання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

В силу ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Усі ухвали Північного апеляційного господарського суду у даному апеляційному провадженні розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Отже, враховуючи вільний доступ учасників процесу до судових рішень, обов`язок учасників судового процесу щодо добросовісності та сприянні у розгляді справи, апеляційний господарський суд здійснює перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/7890/20 за відсутності представників сторін, які є повідомленими належним чином.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго визначено постачальником останньої надії з 01.01.2019 до 01.01.2021.

На підставі постанови Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1344 від 06.11.2018 Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу.

27.12.2018 на виконання ч. 11 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії , Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго , як постачальником останньої надії , на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником останньої надії ; Договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії ; Додаток № 1 до Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії ; Комерційна пропозиція № 2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії ; Додаток до комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії , Додаток до Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 Зміни № 1 від 31.01.2019 до Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії (а.с. 110-124).

Згідно Постанови Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі є оператором системи розподілу на якого, в свою чергу, покладені функції адміністратора комерційного обліку.

Пунктом 1.1 Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.2018 встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії є публічним договором приєднання споживача до договору, який регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником останньої надії Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи договором випадках. Договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до договору на умовах, визначених Законом України Про ринок електричної енергії , Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є додатком 1 до договору.

З листа Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі від 21.01.2019 № 01/2/02/1-488 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційна контора Житлоексплуатація віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник останньої надії . (а.с. 20-34).

Згідно з п. 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та комерційну діяльність (п. 2.2 Договору).

Постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання, у разі: банкрутства, ліквідації попереднього постачальника; закінчення строку дії ліцензії, призупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; невиконання або неналежного виконання попереднім електропостчальником вимог правил ринку, правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, на перехідний період - договору між членами оптового ринку електричної енергії України, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; необрання споживачем нового електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; в інших випадках, передбачених ПРРЕЕ.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що умови надання послуг останньої надії споживачу повинні передбачати наступне: ціни на електроенергію для споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором; споживач має право змінювати постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого постачальника у разі дострокового розірвання цього договору.

Електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальника, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється (п. 3.4 Договору).

Постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу на тих же умовах, що із попереднім електропостачальником, в частині здійснення розрахунків, способу оплати. Постачальник отримує від оператора системи всю необхідну інформацію щодо умов договору про постачання електричної енергії, які діяли між споживачем та попереднім електропостачальником. У разі ненадання зазначеної інформації оператором системи за 5 календарних днів до початку розрахункового періоду, постачання споживачу здійснюється на умовах, визначених додатком 1 до договору (комерційна пропозиція) (п. 3.5 Договору).

З першим рахунком за електричну енергію, який надає постачальник споживачу, постачальник має надати споживачу інформацію про: ціни (тарифи) та термін дії договору (не більше 90 діб); оплату послуг з розподілу через постачальника з наступним переведенням цієї оплати оператору системи; право споживача змінити постачальника. Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена цим договором (п. 3.6 Договору).

Початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення договору між сторонами (п. 3.7 Договору).

За умовами п. 3.8 Договору оплачений споживачем рахунок є прийняттям (акцептуванням) умов цього договору з боку споживача.

Відповідно до умов п.п. 5.1-5.3, 5.5 - 5.11 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником останньої надії , яка є додатком 1 до договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію. Ціна (тариф) на електричну енергію визначається постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором. Ціна (тариф) на електричну енергію визначається за результатами конкурсу. Сторони домовилися про те, що ціна (тариф) на електричну енергію, визначена за результатами конкурсу, є обов`язковою для сторін з дати введення її в дію. Інформація про діючу ціну (тариф) на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб - сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни. Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений додатком 1 до договору (комерційною пропозицією), постачальник має право здійснити заходити з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів (п. 13.1 Договору).

У Додатку № 1 до договору Комерційна пропозиція № 2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії (із врахуванням змін № 1 від 31.01.2019 до Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії ) встановлено, що ціна на електричну енергію формується згідно порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії , затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1179. Ціни постачальника наведені у додатку до цієї комерційної пропозиції.

Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора систем розподілу (передачі) (далі - ОС). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС (Постанова НКРЕКП № 2118 від 28.12.2018 Про затвердження тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період до дати початку дії нового ринку електричної енергії ). Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі - продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі - продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі - продажу на адресу електронної пошти постачальника. Оригінал акту купівлі - продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача. Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі - продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника. У разі наявності зауважень до акта купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей. До усунення розбіжностей сторони керуються даними зазначеними в акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей. Документом, який підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача є підписаний з боку постачальника та споживача та скріплений печатками сторін (за наявності) акт купівлі-продажу. У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважаться узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.

За внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня споживачем сплачується на підставі рахунків постачальника, а у разі незгоди споживача, стягується в судовому порядку.

Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Додатком до комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 є Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії , які вводяться в дію з 01.01.2019 , згідно з яким ціна без ПДВ по 1 класу напруги складає 2 177,65 грн, а з ПДВ - 2 613,18 грн, по 2 класу напруги - 2 363,34 грн без ПДВ, а з ПДВ - 2 836 ,01 грн (гр. 26). (а.с. 123-124).

Листом № 44/09-3867 від 03.07.2019 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго , як постачальник останньої надії , повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційна контора Житлоексплуатація про постачання електричної енергії постачальником останньої надії та направило для оплати рахунок за електричну енергію № 00003323424260/08/П07/06796 від 03.07.2019 на суму 123 727,40 грн. (а.с. 35-37).

Судом встановлено і зазначене підтверджується матеріалами справи, на виконання вищезазначеного договору, на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії відповідачем, отриманих від ПАТ ДТЕК Київські електромережі (а.с 38-92) , позивачем складені:

- Акт купівлі-продажу електроенергії № 003300 (виписаний у грудні 2019) за розрахунковий період липень 2019 року про споживання електричної енергії в обсязі 56500,00 кВт*год. по 2 класу та Рахунок № 000033234260/08/к07/07789 від 18.12.2019 на оплату 209217,92 грн (а.с. 93-94);

- Акт купівлі-продажу електроенергії № 003305 (виписаний у грудні 2019) за розрахунковий період серпень 2019 року про споживання електричної енергії в обсязі 31473,00 кВт*год. по 2 класу та Рахунок № 000033234260/08/к07/07780 від 15.01.2019 на оплату 113419,13 грн (а.с 95-96);

направлені відповідачу 21.01.2020 та отримані 22.01.2020, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого відправлення (а.с 97)

- Акт купівлі-продажу електроенергії № 003193 за розрахунковий період вересень 2019 року про споживання електричної енергії в обсязі 23943,00 кВт*год. по 2 класу та Рахунок № 000033234260/08/к09/07562 від 09.10.2019 на оплату 82 220,08 грн (а.с 98-99).

Позивач звернувся до відповідача з Вимогою № 44/10/поп від 11.02.2020 про сплату заборгованості у розмірі 404 857,13 грн. та штрафних санкцій у розмірі 25 168,29 грн. (а.с. 102-109). Проте доказів надсилання матеріали даної справи не містять.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

Згідно ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про постачання електричної енергії постачальником останньої надії .

Відповідно до ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. У разі покладення на електропостачальника зобов`язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника останньої надії ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника останньої надії визначаються відповідно до цього Закону. Покладення зобов`язань з надання універсальних послуг та/або постачання останньої надії не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Згідно ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії постачальник останньої надії призначається на строк до трьох років.

Постачальник останньої надії зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії", ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Постачальник останньої надії здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником останньої надії , що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник останньої надії оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника останньої надії , споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Постачальник останньої надії здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник останньої надії постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник останньої надії припиняє електропостачання споживачу.

Згідно з п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за №312 (далі ПРРЕЕ), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п. 1.2.9. ПРРЕЕ постачальник останньої надії здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії , зміст якого визначається постачальником останньої надії на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії .

Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 57 Закону України Про ринок електричної енергії електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Згідно з п. п. 4.12, 4.19. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції).

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У додатку № 1 Комерційна пропозиція № 2 до договору визначено, що Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання споживача, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до акта купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей. До усунення розбіжностей сторони керуються даними, вказаними ОС, з подальшим корегуванням після врегулювання розбіжностей.

Відповідно до п. 13.7 Договору усі повідомлення за договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто під підпис за зазначеними в договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

Згідно з п.п. 5.10, 5.13 Договору оплата виставленого постачальником рахунка за договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Споживач здійснює оплату за послуги з розподілу електричної енергії через постачальника. Постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послуги з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.

У додатку № 1 Комерційна пропозиція № 2 до Договору визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора систем розподілу (передачі). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарно оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у договорі або розрахункових документах. У разі перевищення суми платежу, що підлягає оплаті за розрахунковий період, надлишок отриманих коштів зараховується як оплата заборгованості попередніх періодів з найдавнішим терміном виникнення, а за відсутності такої, в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. Споживач здійснює плату за послуги з розподілу електричної енергії через постачальника. Як встановлено судом першої інстанції матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували направлення відповідачу листа з повідомленням про постачання електричної енергії постачальником останньої надії , Акт купівлі-продажу електроенергії № 003193 від 30.09.2019 та рахунку на оплату від 09.10.2019 до нього, вимогу про сплату заборгованості.

Водночас судом встановлено, що при зверненні із позовом до суду позивач надіслав додатки до позову на адресу відповідача, в тому числі і Акти купівлі-продажу електроенергії, на підставі яких заявлено позовну вимогу про стягнення 404 857,13 грн.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України Про ринок електричної енергії електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що позивач не оскаржує рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/7890/20 в частині стягнення з відповідача на його користь 404 857,13 грн, то в цій частині рішення Північний апеляційний господарський суд не здійснює апеляційний перегляд.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. (ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України).

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Умовами п. 5.11 Договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Комерційною пропозицією № 2 від 27.12.2018 визначено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня споживачем сплачується на підставі рахунків постачальника, а у разі незгоди споживача, стягується в судовому порядку. Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, має сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання. У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Частиною ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Як вбачається з розрахунку позивача, останнім заявлено до стягнення 16 313,41 грн пені, 82,22 грн інфляційних втрат та 8 772,66 грн 15 % річних за період з 01.07.2019 по 28.09.2019 (а.с. 101). Під час розгляду даної справи судом встановлено, що Акти №003300 та 003305, та рахунок №000033234260/08/К08/07780 від 31.12.2020 надсилались на адресу відповідача 22.01.2020, доказів надсилання Акта №003193 до подання позову матеріали справи взагалі не містять. Таким чином, неправомірним є нарахування позивачем 16 313,41 грн пені, 82,22 грн інфляційних втрат та 8 772,66 грн 15 % річних за період з 01.07.2019 по 28.09.2019. Визначені позивачем суми є необґрунтованими, та не відповідають фактичним обставинам справи.

Верховний Суд у своїй постанові від 28.01.2019 у справі №922/3782/17 зазначив, що з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Апеляційний господарський суд звертає уваги не те, що суди при вирішенні рішення не можуть виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України), як було з`ясовано судом, Акти купівлі-продажу електроенергії були надіслані відповідачу поза межами заявленого позивачем періоду нарахування пені, інфляційних втрат та 15% річних. З наданого позивачем розрахунку взагалі не є зрозумілим розмір основного боргу, на який нараховані пеня, інфляційні втрати та 15% річних, на підставі яких Акті купівлі-продажу електроенергії здійснювались такі нарахування.

За приписами чинного процесуального Закону тягар доказування позовних вимог покладено на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В ч. 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.ст. 76 , 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи позивача, наведені ним в апеляційній скарзі, зводяться до цитування норм чинного законодавства, які стосуються нарахування штрафних санкцій, при цьому позивач без належного документального обґрунтування не навів та не довів суду порядок нарахування, докази на підставі яких ним здійснено таке нарахування, з огляду на встановлені судом обставини.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/7890/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго .

Керуючись ст. ст. 129 , 269, 270 , 275, 276 , 281-284 Господарського процесуального кодексу України , Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі № 910/7890/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/7890/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго .

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/7890/20.

5. Матеріали справи №910/7890/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.02.2021.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков