Ухвала

від 13.08.2020 по справі 910/11460/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11460/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

учасники справи:

позивач - Приватне підприємство "Агропроммонтаж",

відповідачі: Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області, Державне підприємство "Сетам",

розглянувши матеріали касаційної скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020

у складі колегії суддів: Андрієнка В.В. (головуючий), Пашкіної С.А., Буравльова С.І.

за заявою Приватного підприємства "Агропроммонтаж" про розподіл судових витрат,

а також на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020

у складі колегії суддів: Андрієнка В.В. (головуючий), Пашкіної С.А., Буравльова С.І.

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020

у складі судді Коткова О.В.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020

у складі судді Коткова О.В.

у справі за позовом Приватного підприємства "Агропроммонтаж"

до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Державного підприємства "Сетам"

про відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

22.08.2019 до Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "Агропроммонтаж" надійшла позовна заява б/н від 20.08.2019 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Державного підприємства "Сетам", в якій викладені позовні вимоги, щоб судовому порядку:

- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" грошові кошти у розмірі 2 565 000 грн у відшкодування завданої шкоди Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області;

- стягнути з Державного підприємства "Сетам" на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" грошові кошти у розмірі 135 000 грн у відшкодування завданої шкоди.

14.01.2020 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/11460/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну Казначейську службу України на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" грошові кошти в розмірі 2 565 000 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області. Стягнуто з Державного підприємства "Сетам" на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" грошові кошти в розмірі 135 000 грн в рахунок відшкодування шкоди. Стягнуто з Державного підприємства "Сетам" на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" судовий збір - 2 025 грн.

20.01.2020 через відділ діловодства суду першої інстанції від Приватного підприємства "Агропроммонтаж" надійшла заява б/н від 17.01.2020 "Про розподіл судових витрат", в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути солідарно з Державної казначейської служби України та Державного підприємства "Сетам" на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 105 109,66 грн.

30.01.2020 додатковим рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/11460/19 заяву б/н від 17.01.2020 "Про розподіл судових витрат" Приватного підприємства "Агропроммонтаж" у справі № 910/11460/19 - задоволено. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 52 554,83 грн. Стягнуто з Державного підприємства "Сетам" на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 52 554,83 грн.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) подало апеляційну скаргу, в якій просило суд прийняти апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Черкаси) до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2020 та додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 30.01.2020 у справі № 910/11460/19 і ухвалити постанову, якою у задоволенні позову Приватного підприємства "Агропроммонтаж" відмовити повністю. Справу слухати за участі представника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Черкаси), повідомивши про дату, час та місце розгляду.

26.05.2020 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 без змін.

01.06.2020 на адресу суду надійшла заява представника позивача, в якій він просив приєднати до матеріалів справи № 910/11460/19 докази оплати послуг адвоката; розподілити шляхом покладення на Державну казначейську службу України, Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області та Державне підприємство "Сетам" витрати на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи у розмірі 43 219, 33 грн; винести додаткове рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 43 219, 33 грн.

02.06.2020 ухвалою Північного апеляційного господарського суду заяву Приватного підприємства "Агропроммонтаж" про розподіл судових витрат у справі № 910/11460/19 призначено до розгляду на 16.06.2020, надано можливість відповідачам надати суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами у даній справі.

16.06.2020 на адресу суду від представника ДП "Сетам" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Подане клопотання обґрунтоване наступним. На думку відповідача 3, дана справа про відшкодування майнової шкоди є нескладною, пов`язаною із законодавчо закріпленим обов`язком ДП "Сетам" повернути гарантійний внесок у разі набрання законної сили судовим рішенням щодо визнання електронних торгів недійсними. З матеріалів справи убачається, що правова допомога позивачу полягала в аналізі документів та чинного законодавства, консультаціях, зборі доказів та підготовці позовної заяви. Крім того, представником ДП "Сетам" зазначено, що представник Приватного підприємства "Агропроммонтаж" не надав договору в якому розраховано оплату затраченого часу під час надання правової допомоги. Отже, ДП "Сетам" вважає завищеними вказані позивачем витрати на правову допомогу, враховуючи складність справи, реально виконану адвокатом роботу у справі та необхідний час для на виконання відповідних робіт, розумну необхідність витрат на правову допомогу для даної справи.

16.06.2020 постановою Північного апеляційного господарського суду заяву б/н від 28.05.2020 "Про розподіл судових витрат" Приватного підприємства "Агропроммонтаж" у справі № 910/11460/19 - задоволено; стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 609,66 грн, а також стягнуто з Державного підприємства "Сетам" на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 609,66 грн.

17.07.2020 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/11460/19, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову ПП "Агропроммонтаж". Також скаржник просить Суд слухати праву за участі представника Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції.

24.07.2020 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Білоуса В.В., Васьковського О.В.

Розглянувши матеріали поданої касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тобто, скаржник повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У даному випадку, перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту у ній не зазначено конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо строку на касаційне оскарження додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 за заявою Приватного підприємства "Агропроммонтаж" про розподіл судових витрат у даній справі Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Колегія суддів вказує, що повний текст вказаної додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 за заявою Приватного підприємства "Агропроммонтаж" про розподіл судових витрат складено 02.06.2020, тобто останнім днем подання апеляційної скарги було 22.06.2020, а, отже, з урахуванням того, що касаційну скаргу подано 17.07.2020, строк на касаційне оскарження додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у даній справі - не пропущено.

Щодо строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 у даній справі Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У даному випадку повний текст вказаної постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 складено 18.06.2020, тобто останнім днем подання апеляційної скарги було 08.07.2020. Скаржник вказує, що копію оскаржуваного рішення ним отримано засобами поштового зв`язку 03.07.2020 (копія доказів про отримання від 03.07.2020 за вх. № 3814 додається).

Разом з тим, станом на дату подання касаційної скарги, Кабінетом Міністрів України на усій території України з 12.03.2020 до 31.08.2020 було установлено карантин, пов`язаний із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), (постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 04.05.2020 № 343, від 14.05.2020 № 377, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641 (зі змінами)).

Також станом на дату подачі касаційної скарги, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 24.06.2020 № 540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки , визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину . Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, предметом касаційного оскарження є додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 за заявою Приватного підприємства "Агропроммонтаж" про розподіл судових витрат у справі № 910/11460/19 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, предметом перегляду якої були рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у даній справі.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 5 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви про ухвалення додаткового рішення, тож ставка за подання відповідної заяви, з якої розраховується судовий збір, відсутня, тому за подання касаційної скарги на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 за заявою Приватного підприємства "Агропроммонтаж" про розподіл судових витрат у справі № 910/11460/19 та додаткове рішення, ухвалене судом першої інстанції, судовий збір не сплачується.

При цьому, згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку, у серпні 2019 року Приватне підприємство "Агропроммонтаж" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Державного підприємства "Сетам" про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" грошових коштів у розмірі 2 565 000 грн у відшкодування завданої шкоди Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області, а також стягнення з Державного підприємства "Сетам" на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" грошові кошти у розмірі 135 000 грн у відшкодування завданої шкоди.

Таким чином, за подання касаційної скарги в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у даній справі скаржник мав сплатити судовий збір в сумі ((2 565 000 + 135 000) * 1,5%) * 200% = 81 000 грн.

Проте, касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судовим збором не оплачена, натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке обґрунтовано тим, що у зв`язку з тривалою процедурою сплати судового збору, скаржнику необхідно отримувати велику кількість погоджень та документів для такої сплати. Так, лише 15.07.2020 було вирішено питання стосовно можливості виділення коштів для сплати судового збору та, за результатами отримання погодження, 15.07.2020 направлено службову записку для сплати судового збору за подання касаційної скарги. Вказане, на думку скаржника зумовлює необхідність відстрочити йому сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою цієї статті Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. Отже, посилання скаржника на тривалу процедуру отримання великої кількості погоджень та документів для сплати судового збору, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору в силу статті 8 Закону України "Про судовий збір", а тому у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у даній справі, Судом вирішено відмовити.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Водночас постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з послідуючими змінами) (далі - Постанова КМУ № 211), відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 введено карантин та відповідні обмежувальні заходи з 12.03.2020.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ (далі - Закон № 731-ІХ), який набрав чинності 17.07.2020, внесені зміни до пункту 4 розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України, та викладено його зміст в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Крім того Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону № 731-ІХ визначено:

"1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом."

Згідно з частиною другою статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, зважаючи на приписи постанови КМУ № 211 (з наступними змінами) та пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, який викладено у новій редакції Законом № 731-ІХ, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

З огляду на викладене, касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/11460/19 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - надати Суду докази сплати судового збору в сумі 81 000 грн, а також зазначити конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 187, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/11460/19.

2. Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за вх. № 5496/2020 на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/11460/19 залишити без руху.

3. Надати Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ), що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Білоус

О. Васьковський