Ухвала

від 25.11.2020 по справі 910/11460/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11460/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.,

учасники справи:

позивач - Приватне підприємство "Агропроммонтаж",

відповідачі: Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області, Державне підприємство "Сетам",

розглянувши матеріали касаційної скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020

у складі колегії суддів: Андрієнка В.В. (головуючий), Пашкіної С.А., Буравльова С.І.

за заявою Приватного підприємства "Агропроммонтаж" про розподіл судових витрат,

а також на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020

у складі колегії суддів: Андрієнка В.В. (головуючий), Пашкіної С.А., Буравльова С.І.

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020

у складі судді Коткова О.В.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020

у складі судді Коткова О.В.

у справі за позовом Приватного підприємства "Агропроммонтаж"

до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Державного підприємства "Сетам"

про відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

22.08.2019 до Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "Агропроммонтаж" надійшла позовна заява б/н від 20.08.2019 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Державного підприємства "Сетам", в якій викладені позовні вимоги, щоб судовому порядку:

- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" грошові кошти у розмірі 2 565 000 грн у відшкодування завданої шкоди Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області;

- стягнути з Державного підприємства "Сетам" на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" грошові кошти у розмірі 135 000 грн у відшкодування завданої шкоди.

14.01.2020 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/11460/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну Казначейську службу України на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" грошові кошти в розмірі 2 565 000 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області. Стягнуто з Державного підприємства "Сетам" на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" грошові кошти в розмірі 135 000 грн в рахунок відшкодування шкоди. Стягнуто з Державного підприємства "Сетам" на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" судовий збір - 2 025 грн.

20.01.2020 через відділ діловодства суду першої інстанції від Приватного підприємства "Агропроммонтаж" надійшла заява б/н від 17.01.2020 "Про розподіл судових витрат", в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути солідарно з Державної казначейської служби України та Державного підприємства "Сетам" на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 105 109,66 грн.

30.01.2020 додатковим рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/11460/19 заяву б/н від 17.01.2020 "Про розподіл судових витрат" Приватного підприємства "Агропроммонтаж" у справі № 910/11460/19 - задоволено. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 52 554,83 грн. Стягнуто з Державного підприємства "Сетам" на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 52 554,83 грн.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) подало апеляційну скаргу, в якій просило суд прийняти апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Черкаси) до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2020 та додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 30.01.2020 у справі № 910/11460/19 і ухвалити постанову, якою у задоволенні позову Приватного підприємства "Агропроммонтаж" відмовити повністю. Справу слухати за участі представника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Черкаси), повідомивши про дату, час та місце розгляду.

26.05.2020 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 без змін.

01.06.2020 на адресу суду надійшла заява представника позивача, в якій він просив приєднати до матеріалів справи № 910/11460/19 докази оплати послуг адвоката; розподілити шляхом покладення на Державну казначейську службу України, Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області та Державне підприємство "Сетам" витрати на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи у розмірі 43 219, 33 грн; винести додаткове рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 43 219, 33 грн.

02.06.2020 ухвалою Північного апеляційного господарського суду заяву Приватного підприємства "Агропроммонтаж" про розподіл судових витрат у справі № 910/11460/19 призначено до розгляду на 16.06.2020, надано можливість відповідачам надати суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами у даній справі.

16.06.2020 на адресу суду від представника ДП "Сетам" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Подане клопотання обґрунтоване наступним. На думку відповідача 3, дана справа про відшкодування майнової шкоди є нескладною, пов`язаною із законодавчо закріпленим обов`язком ДП "Сетам" повернути гарантійний внесок у разі набрання законної сили судовим рішенням щодо визнання електронних торгів недійсними. З матеріалів справи убачається, що правова допомога позивачу полягала в аналізі документів та чинного законодавства, консультаціях, зборі доказів та підготовці позовної заяви. Крім того, представником ДП "Сетам" зазначено, що представник Приватного підприємства "Агропроммонтаж" не надав договору в якому розраховано оплату затраченого часу під час надання правової допомоги. Отже, ДП "Сетам" вважає завищеними вказані позивачем витрати на правову допомогу, враховуючи складність справи, реально виконану адвокатом роботу у справі та необхідний час для на виконання відповідних робіт, розумну необхідність витрат на правову допомогу для даної справи.

16.06.2020 постановою Північного апеляційного господарського суду заяву б/н від 28.05.2020 "Про розподіл судових витрат" Приватного підприємства "Агропроммонтаж" у справі № 910/11460/19 - задоволено; стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 609,66 грн, а також стягнуто з Державного підприємства "Сетам" на користь Приватного підприємства "Агропроммонтаж" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 609,66 грн.

05.10.2020 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/11460/19 було повернуто скаржнику з підстав не усунення недоліків поданої касаційної скарги в частині зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень у даній справі та сплати судового збору у встановлений Судом строк.

20.10.2020 (згідно з відміткою на поштовому конверті "Укрпошта Експрес") Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вдруге подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/11460/19, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову ПП "Агропроммонтаж". Також скаржник просить Суд слухати праву за участі представника Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції.

05.11.2020 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Білоуса В.В., Васьковського О.В.

У зв`язку з лікарняним судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/11460/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пєсков В.Г., суддя - Білоус В.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 25.11.2020.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ), Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тобто, скаржник повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У даному випадку, перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту у ній не зазначено конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Також відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У даному випадку повний текст оскаржуваної додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 за заявою Приватного підприємства "Агропроммонтаж" про розподіл судових витрат складено 02.06.2020, тому останнім днем строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку було 22.06.2020 включно ; повний текст оскаржуваної постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 складено 18.06.2020, тому останнім днем строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку було 08.07.2020 включно .

У тексті касаційної скарги вказано, що копію оскаржуваної постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 отримано Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) засобом поштового зв`язку 10.06.2020 (копія доказів про отримання від 10.06.2020 за вх. № 3497 додається), а копію оскаржуваної додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 отримано Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) засобами поштового зв`язку 03.07.2020 (копія доказів про отримання від 03.07.2020 за вх. № 3814 додається).

У порушення зазначених вимог, касаційну скаргу Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/11460/19 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з порушенням строку на касаційне оскарження, а саме - 20.10.2020 , що підтверджується поштовим конвертом "Укрпошта Експрес" зі штриховим ідентифікатором 1802806633138, разом із клопотанням про поновлення такого строку.

Вказане клопотанням обґрунтовано тим, що копію оскаржуваної постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 отримано Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) засобом поштового зв`язку 10.06.2020 (копія доказів про отримання від 10.06.2020 за вх. № 3497 додається).

Скаржник звертає увагу Суду, що у зв`язку з тривалою процедурою сплати судового збору, необхідністю отримувані велику кількість погоджень та документів для такої сплати, лише 15.07.2020 було вирішено питання стосовно можливості виділення коштів для сплати судового збору. За результатам отримання погодження, 13.07.2020 направлено службову записку для сплати судового збору.

17.08.2020 Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) сплачено судовий збір у розмірі 4 050 грн (платіжне доручення № 1148 від 13.08.2020). 21.08.2020 Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) отримані ухвалу Верховного суду у справі № 910/11460/19 Від 13.08.2020 про відмову у задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору та про залишення касаційної скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) без руху, у зв`язку з несплатою судового збору в розмірі 81 000 грн.

27.08.2020 платіжне доручення № 1148 від 13.08.2020 про сплату судового збору у розмірі 4 050 грн було направлено до Верховного Суду для приєднання до матеріалів справи.

27.08.2020 також було підготовлено та направлено службову записку до начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про сплату судового збору у розмірі 81 000 грн.

16.10.2020 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла ухвала від 05.10.2020 Верховного Суду, якою касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було повернуто скаржнику, у зв`язку з несплатою скаржником судового збору.

У зв`язку з тривалою процедурою сплати судового збору, необхідністю отримувати велику кількість погоджень та документів для такої сплати, лише 13.10.2020 було вирішено питання стосовно можливості виділення коштів для сплати судового збору. За результатам отримання погодження, 15.10.2020 проведено оплату судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 1605 від 13.10.2020.

Скаржник вказує, що як свідчить практика Верховного Суду, поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження не має вичерпного характеру. Причини пропуску такого строку мають Об`єктивний та суб`єктивний характери. До об`єктивних умов можна віднести пропуск строку! на апеляційне оскарження з причин, що не стосуються особи - суб`єкта права чи апеляційне оскарження. Суб`єктивний характер пропуску мають будь-які властивості особи чи її стану, котрі заважали суб`єкту права апеляційного оскарження належно та своєчасно реалізувати надане право. Такими причинами можуть бути: відсутність у повноваженого представника сторони можливості своєчасно подати заяву про апеляційне оскарження та незначний строк, з порушенням якого подана заява про апеляційне оскарження.

З урахуванням викладеного, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) вважає, що процесуальний строк пропущено ним з поважних причин та просить Суд поновити йому строк на касаційне оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020, постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/11460/19.

Розглянувши клопотання Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Колегія суддів зазначає, що факт неможливості сплати судового збору за подання касаційної скарги в межах строку на касаційне оскарження не може вважатися поважною причиною неусунення недоліків, що призвело до повернення первісної касаційної скарги, та пропуску строку на оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020, постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/11460/19, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо сплати судово збору.

Щодо посилань скаржника на неможливість вчасно сплатити судовий збір, Суд зазначає, що цим доводам вже надавалася оцінка в ухвалі від 13.08.2020, якою, зокрема, було відмовлено у задоволенні клопотання Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Водночас, дії скаржника фактично призвели до відстрочення сплати ним судового збору, що положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" для нього не передбачено.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказів на підтвердження наведених скаржником підстав неможливості звернутися з касаційною скаргою в межах розумного строку, та які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили усунути недоліки первісно поданої касаційної скарги до матеріалів вказаного клопотання не надано.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Недоліки вперше поданої касаційної скарги усувалися скаржником у строк, що перевищує строк касаційного оскарження, незважаючи на те що усунення таких недоліків потребує менше часу ніж на підготовку подачі касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, Судом вирішено, що скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання касаційної скарги на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/11460/19.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за вх. № 5496/2020 на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/11460/19 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - навести Суду інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, а також зазначити конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви про ухвалення додаткового рішення, тож ставка за подання відповідної заяви, з якої розраховується судовий збір, відсутня, тому за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 02.03.2020 в частині відмови у задоволенні заяви про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Агронордвест" 28 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у справі № 920/39/20, судовий збір не сплачується.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними наведені Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) підстави для поновлення строку на касаційне оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020, постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/11460/19.

2. Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за вх. № 5496/2020 на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/11460/19 залишити без руху.

3. Надати Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Білоус

Л. Катеринчук