Ухвала

від 18.08.2020 по справі 753/11305/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11305/20

провадження № 4-с/753/190/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2020 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Ляшенко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Корольова Вадима Вячеславовича, заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг України , суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у порядку статті 447 ЦПК України звернувся до суду зі скаргою на дії на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Корольова В.В., заінтересована особа - ТОВ ОТП Факторинг України . Мотивуючи свої вимоги тим, що приватним виконавцем Київської області Корольовим В.В. у порушення Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті розпочата й проводиться процедура реалізації нерухомого майна, яке було предметом іпотеки а саме щодо подання до Державного підприємства Сетам на примусову реалізацію нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вважаючи, що передача на примусову реалізацію в межах виконавчого провадження № 59344952 іпотечної квартири є незаконною з огляду на положення Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті , виходячи з тих підстав, що ОСОБА_1 отримав кредитні кощти у іноземній валюті й відповідно до вимог підпункту 1 п. 1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , не може бути примусово стягнуто його квартиру, як іпотечне майно, протягом дії цього Закону. Також ОСОБА_1 особисто не підпадає під дію Закону України Про запобігання корупції , не є суб`єктом, зазначеним у ч. 1 ст.3, ст.1 Закону України Про запобігання корупції , не проживає спільно, не пов`язаний спільним побутом, не має взаємних прав та обов`язків із суб`єктом, зазначеним у частині першій ст. 3 Закону України Про запобігання корупції , у зв`язку з чим, просить визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо подання таким приватним виконавцем до Державного підприємства Сетам на примусову реалізацію нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_2 , діюча на підставі ордеру адвоката про надання правової допомоги від 17 серпня 2020 року (а.с. 62), скаргу підтримала з тих же підстав та просила її задовольнити, тим самим, поновивши права скаржника ОСОБА_1 , як боржника, в межах виконавчого провадження.

В судовому засіданні приватний виконавець виконавчого округу Київської області Корольов В.В. скаргу не визнав та просив відмовити у її задоволенні, надавши письмові заперечення на скаргу від 05 серпня 2020 року (а.с. 65-66) із доказами, які, на його думку, уцілому спростовують доводи скарги - Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо особи скаржника, вважаючи, що оскаржувані скарником дії приватного виконавця уцілому узгоджуються із Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті , зважаючи на статус скаржника як боржника виконавчого провадження.

Заінтересована особа - ТОВ ОТП Факторинг України не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади (суду).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ ( Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

За таких підстав суд визнав за можливе розглядати скаргу за відсутності заінтересованої особи, на підставі доказів, наявних в матеріалах скарги, та за погодженням скаржника й приватного виконавця.

З метою забезпечення процедури розгляду скарги на дії державного/приватного виконавця відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України повідомлялись сторони виконавчого провадження та державний виконавець про час та місце його проведення, й про необхідність забезпечення суду матеріалами виконавчого провадження.

Матеріали виконавчого провадження стали предметом дослідження в ході розгляду скарги судом.

Вислухавши скаржника, приватного виконавця,їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи, а також матеріали виконавчого провадження, у їх сукупності, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об"єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги із наступних підстав.

З 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким викладено у новій редакції, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс України України.

Відповідно до п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України у новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦК України).

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржують ся (ч. 1 ст. 450 ЦПК України).

Судом встановлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Корольова В.В. з 12 червня 2019 року перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1520/12, виданого 21 серпня 2013 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг України 154 985, 86 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 314 280 грн. 09 коп. заборгованості на 3 851 952 грн. 33 коп. - пені й 3 339 грн. 00 коп. - судових витрат.

У межах проведення виконавчих дій приватним виконавцем зроблено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо особи боржника й згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 23.06.2020 року №1006807538, й приватним виконавцем встановлено, що:

-ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , розмір внеску до статутного фонду 5 000,00 грн.) є засновником та з 22.12.2011 року піднисантом Товариства з обмеженою відповідальністю ДАРИ - ЛІТА , код ЄДРПОУ - 38010777, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво - Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Антонова, буд. 1;

-ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , розмір внеску до статутного фонду 500,00 грн.) є одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю САММЕР - 2020 , Код ЄДРПОУ - 39040590, місцезнаходження: 04070, м. Київ, Дарницький район, вулиця Драгоманова, будинок 6-а, квартира 96.

Окрім того, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03.08.2020 року №1006981010, приватним виконавцем встановлено, що ОСОБА_1 , 06.05.2011 року (згідно зі ст. 11.7 статуту) - керівник. 06.05.2011 року (Згідно зі ста. 11.7. статуту) - підписант Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЛІ - КИЇВ , Код ЄДРПОУ 35520742, місцезнаходження юридичної особи; 08112, Київська обл., Києво - Святошинський район, село Мила, вулиця Комарова, буд. 25 (а.с. 67 - 73, матеріали виконавчого провадження).

Тобто, ОСОБА_1 - є керівником та засновником приватних підприємств, відповідно є особою, яка постійно або тимчасово обіймає посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих (керівник ТОВ ПОЛЛІ - КИЇВ ) та адміністративно-господарських (засновник ТОВ ДАРИ - ЛІТА та ТОВ САММЕР - 2020 ) обов`язків, або спеціально уповноважений на виконання таких обов`язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно - правової форми.

У зв`язку з вищевикладеним, дія Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті не поширюється на ОСОБА_1 , оскільки він є суб`сктом Закону України Про запобігання корупції , відтак приватним виконавцем у законним спосіб розпочата та проводиться процедура реалізації нерухомого майна, яке було предметом іпотеки, а саме щодо подання до Державного підприємства Сетам на примусову реалізацію нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, приватним виконавцем встановлено та констатовано факт того, що рішення суду боржником ОСОБА_1 не виконується, що стало підставою для винесення ряду постанов приватним виконавцемв межах виконавчого провадження.

У зв`язку з чим, подання до ДП Сетам заявки на реалізацію майна боржника ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження №59344952, приватним виконавцем Корольовим В.В. було здійснено відповідно до вимог чинного законодавства України.

Таким чином, позиція скаржника про те, що передача на примусову реалізацію в межах виконавчого провадження № 59344952 іпотечної квартири є незаконною з огляду на положення Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого, як забезпечення кредиторів в іноземній валюті , є помилковим та таким, що не грунтується на чинному законодавстві України.

Так, відповідно до п. 6 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті дія цього Закону не поширюється на осіб, які є суб`єкта.ми Закону України "Про запобігання корупції .

Відповідно до п.З ч.1 ст.З Закону України Про запобігання корутіції суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарськісх обов`язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаиійно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.1 Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 року Про судову практику у справах про хабарництво організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяпьністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі футікції виконують, зокрема, керівники .міністерств, інших центрачьних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств. установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підроздиів (начаїьники цехів, завідуючі віддиами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують дітянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Відповідно до п.1 Пленуму Верховного Суду України N 5 від 26.04.2002 року Про судову практику у справах про хабарництво адміністративно-господарські обов`язки - це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реаіізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начаїьників планово- господарських, постачальних, фінансових віддиів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників віддиів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо .

Суд вважає, що оскаржувані заявником виконавчі дії приватного виконавця Корольова В.В., вчинені таким приватним виконавцем у відповідності до вимог Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті , правомірно, зважаючи на встановлену приватним виконавцем особу такого боржника .

Відтак вважати, що приватним виконавцем у порушення вимог вказаного Закону необґрунтовано й без законної на те підстави розпочата процедура реалізації нерухомого майна, яке є предметом іпотеки а саме щодо подання до Державного підприємства Сетам на примусову реалізацію нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , - є безпідставним, оскільки вчинені таким приватним виконавцем в межах процедури проведення виконавчих дій й з метою забезпечення виконання судового рішення та у відповідності до п. 6 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті , й Закону України Про виконавче провадження .

Державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Рішення суду є обов"язковим до виконання. Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії й здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Позиція скаржника про те, що з вказаних ним підстав дії приватного виконавця не відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження й Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті , є недоведеним та безпідставним.

Відповідно, судом встановлена правомірність дій приватного виконавця, і вважає, що останні не можуть бути визнані протиправними лише з формальних міркувань скаржника.

Будь-які докази, які вказували б на порушення приватним виконавцем чинного законодавста прав боржника, як сторони виконавчого провадження, щодо виконання рішення суду, не встановлено, за таких підстав скарга є необгрунтованою й задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 452 ЦПК України.

Так, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

За таких підстав зі скаржника на користь держави підлягають стягненню 420 грн. 40 коп. - судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 450, 451, 452 ЦПК України, ст.ст. 307, 308 КпАП України, Закону України Про виконавче провадження , п. 6 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті , Закону України Про судовий збір , суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Корольова Вадима Вячеславовича, заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг України , - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1 , на користь держави 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп. - судового збору.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

Копію ухвали невідкладно направити скаржнику та заінересованим особам для відома.

СУДДЯ: