Ухвала

від 15.07.2021 по справі 753/11305/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Коренюк А.М.

У Х В А Л А

15 липня 2021 року місто Київ

справа 753/11305/20

провадження№22-ц/824/9473/2021

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.,

вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 , та особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 , подану адвокатом Балаєвою Лесею Анатоліївною, на ухваду Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Корольова Вадима Вячеславовича, заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг України ,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2020 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Корольова В.В., заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг України .

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду 22 травня 2021 року представник ОСОБА_1 та особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 - адвокат Балаєва Л.А. подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , та особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 , подану адвокатом Балаєвою Л.А. залишено без руху, оскільки не відповідала вимокагм ст. 356 ЦПК України, а саме:

Залишаючи апеляційну скаргу в частині оскарження ухвали ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції виходив з того, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Балаєвою Л.А. не надано підтвердження повноважень на представництво ОСОБА_1 ..

Крім того, апеляційна скарга в частині оскарження ухвали суду ОСОБА_1 подана з пропуском строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 ..

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 звертаючись до суду з апеляційною зазначала про те, що ухвала суду від 21 серпня 2020 року не отримувалась представником скаржників. Зі справою вона ознайомилася 08 квітня 2021 року, а тому просила поновити строк на апеляційне оскарження.

Проте, ухвалою Київського апеляційного суду від 18 червня 2021 року зазначені підстави пропуску строку визнані судом не поважними, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, представнику ОСОБА_1 надано строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.

Залишаючи апеляційну скаргу в частині оскарження ухвали особою як не брала участі у справі ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що представником ОСОБА_2 - адвокатом Балаєвою Л.А. до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору.

Крім того, звертаючись до суду з апеляційною скаргою представник особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 - адвокат Балаєва Л.А. зазначала про те, що ухвала суду від 21 серпня 2020 року не отримувалось представником. Зі справою ознайомилася 08 квітня 2021 року.

Оскільки, матеріали справи не містять будь-яких заяв представника особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 - адвоката Балаєвої Л.А. та враховуючи твердження останньої про те, що про наявність оскаржуваної ухвали вона дізналася після ознайомлення з матеріалами справи 08 квітня 2021 року, строк на апеляційне оскарження з урахуванням вихідних днів сплинув 23 квітня 2021 року, апеляційна скарга подана 22 травня 2021 року, судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишено без руху для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.

30 червня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду представником ОСОБА_1 - адвокатом Балаєвою Л.А. на усунення недоліків апеляційної скарги в частині оскарження ухвали ОСОБА_1 на підтвердження повноважень представництва ОСОБА_1 у суді подано ордер.

Разом з тим, заяву про неволення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення не надала.

Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Враховуючи той факт, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Балаєвою Л.А. не подана заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті провадження в частині оскарження ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2020 року ОСОБА_1 слід відмовити.

На виконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині оскарження ухвали суду першої інстанції представником особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 - адвокатом Балаєвою Л.А. на підтвердження сплати судового забору надано платіжне доручення, а також заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження представник особи, яка не брала участі у справі - адвокат Балаєва Л.А. вказує про те, що захист в апеляційному суді залишається єдиним дієвим способом захисту прав ОСОБА_2 . Якщо, апеляційний суд не дозволить переглянути цю справу, вона змушена буде подати Європейський суд з прав людини і буде доводити неспроможність України забезпечити засіб захисту людини його житлові прав та право власності.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 довго не могла знайти роботу та оплачувати адвокатські послуги, а також, у зв`язку із розлученням і конфліктною ситуацією з колишнім чоловіком , не була обізнана про продаж квартири та необхідність захищати свої права у права неповнолітньої доньки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР передбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були врученні у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: зокрема, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.

Вказані підстави для поновлення строку не є переконливими.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення ЄСПЛ: від 26 квітня 2007 року у справі Олександр Шевченко проти України , від 14 жовтня 2003 року Трух проти України ).

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ: від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України , від 29 жовтня 2015 року у справі Устименко проти України ).

З огляду на що, апеляційний суд вважає, що надані пояснення представника особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 - адвоката Балаєвої Л.А. не підтверджують неможливість звернення з апеляційною скаргою в строк, встановлений Цивільним процесуальним законодавством, оскільки є неналежними.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7, 8 ст. 127 ЦПК України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним законодавством України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У пункті 47 рішення у справі Устименко проти України суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Оскільки у заяві не викладено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не додано доказів на підтвердження пропуску строку на апеляційне оскарження, вважаю, що наведені причини у заяві представника особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 - адвоката Балаєвої Л.А., подані до суду апеляційної інстанції на усунення недоліків апеляційної скарги, не можна визнати належними та поважними.

Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу .

Оскільки причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст.. 357, 358 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , та особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 , подану адвокатом Балаєвою Лесею Анатоліївною, на ухваду Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Корольова Вадима Вячеславовича, заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг України .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна