Ухвала

від 18.08.2020 по справі 280/5552/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

18 серпня 2020 рокуСправа № 280/5552/20 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши клопотання про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 117-б, код ЄДРПОУ 33134618)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування пені за прострочення сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 126 077,67 грн. та суми пені за прострочення сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 105 819,88 грн.;

визнати протиправною та скасувати податкову вимогу відповідача №27518/-50/82 від 03.08.2020 і рішення уповноваженої особи в.о. начальника Вознесенівського управління у м. Запоріжжі ГУ ДПС у Запорізькій області №1396 від 10.08.2020 про опис майна ТОВ Техсоюз-2004 у податкову заставу.

Разом із адміністративним позовом представником позивача надано суду заяву (вх. №37484 від 17.08.2020) про забезпечення позов шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо погашення податкового боргу (стягнення коштів, продаж майна), визначеного у податковій вимозі №27518/-50/829 від 03.08.2020, в тому числі щодо стягнення коштів, опису майна та продажу майна, що перебуває у податковій заставі, до розгляду судом адміністративного позову ТОВ Техсоюз-2004 та набрання судовим рішенням чинності.

На обґрунтування вказаної заяви посилається на приписи ст. 150, 151, 153 КАС України, п. 87.1, 87.2, 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України та зазначає, що під час розгляду справи судом ГУ ДПС у Запорізькій області буде автоматично зараховувати всі податкові платежі позивача незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, в рахунок погашення податкового боргу, який визначений оскаржуваною податковою вимогою, та обліковується у інтегрованій картці платника податків, а отже застосувати заходи щодо продажу майна, яке описано у податкову заставу на публічних торгах. Стверджує, що правомірність (неправомірність) дій відповідача щодо нарахування пені, законність податкової вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області №27518/-50/82 від 03.08.2020 і рішення №1396 від 10.08.2020 про опис майна ТОВ Техсоюз-2004 у податкову заставу може бути встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляд цієї справи, а тому у разі встановлення протиправності дій ГУ ДПС у Запорізькій області і задоволення позовних вимог позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернуто стягнення.

Частиною 1 статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суддя розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Приймаючи рішення з питання забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема: 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідні підстави і необхідність забезпечення позову, у відповідності до статті 152 КАС України, повинні бути зазначені та обґрунтовані у заяві про забезпечення позову.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, або до якого має бути поданий позов, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Одночасно слід вказати, що обов`язок доказування у разі заявлення клопотання (заяви) про забезпечення позову покладається на заявника.

В контексті наведеного суд ураховує, що ТОВ Техсоюз-2004 , звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, жодних доказів, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в справі про визнання протиправними дій ГУ ДПС у Запорізькій області в частині нарахування пені за прострочення сплати податкового зобов`язання, а також визнання протиправними та скасування податкової вимоги і рішення ГУ ДПС у Житомирській області про опис майна у податкову заставу додано не було.

В той же час, судом також не встановлено будь-яких обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зауважує, що позивачем не наведено та не надано до суду жодних доказів можливості здійснення стягнення на підставі оскаржених рішень, зокрема у безспірному порядку.

Слід вказати, що порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Отже, відповідач наділений правом на вжиття заходів щодо погашення лише податкового боргу, яке виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Крім того, за змістом положень підпунктів 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків здійснюється контролюючим органом за рішенням суду.

За наведених обставин, суд вважає, що захід забезпечення позову, передбачений пунктом 2 частини 1 статті 151 КАС України, а саме заборона контролюючому органу вчиняти будь-які дії щодо погашення податкового боргу, не є співмірним із заявленими позивачем вимогами в даному позові до ГУ ДПС у Запорізькій області, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Заборона вчинення суб`єкту владних повноважень дій у даному випадку є втручанням суду у дискреційні повноваження податкового органу та вирішення спору по суті позовних вимог.

Окрім цього, суд зазначає, що сам факт подання позову не може бути підставою для забезпечення позову. При розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність оскаржених дій та рішень відповідача. Оцінка протиправності таких рішень та дій відповідача буде надана під час розгляду справи по суті.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем у заяві про забезпечення позову не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Таким чином, виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність обставин крайньої необхідності та підстав, з якими наведені вище норми КАС України пов`язують можливість забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Водночас, суд вбачає за необхідне наголосити на тому, що порушене право заявника буде відновлено з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

Таким чином, суд вважає, що наведені заявником доводи й аргументи підлягають судовому дослідженню під час розгляду справи по суті, а тому не є достатніми та переконливими для висновку про наявність очевидної протиправності оскаржуваних рішень та застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України.

При цьому, суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості у подальшому повторно ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних підстав для цього.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 (вх. №37484 від 17.08.2020) про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Запорізький окружний адміністративний суд.

Суддя І.В.Батрак