Рішення

від 25.06.2020 по справі 637/793/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.06.2020

№ 637/793/18

№ 2/637/3/20

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2020 року с.м.т. Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Островської Н.І.,

за участю секретаря Бутрик Ю.С.,

позивач: представник ОСОБА_1 ,

відповідач: представники: Проценко Н.Б. , Гуменний Т.З. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області цивільну справу за ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Шевченківське про визнання договору недійсним ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Шевченківське про визнання договору оренди землі недійсним.

Як підставу позову зазначено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 8,0767 га з кадастровим номером: 6325784000:03:000:0294 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області. Земельна ділянка була успадкована ОСОБА_4 після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відділі Держземагентства в Шевченківському районі Харківської області було отримано примірник договору оренди земельної ділянки, укладеного 16.04.2009 року між ЗАТ СП Шевченківське , перетвореного у ТОВ СП "Шевченківське" та його матір`ю, ОСОБА_5 , який зареєстрований 12.03.2010 року за № 041070400001 терміном на 25 років. При ознайомленні з вказаним договором виявлено, що ОСОБА_5 договір не підписувала. Підписи у договорі оренди земельної ділянки, акті прийому-передачі земельної ділянки, акті визначення меж земельної ділянки ОСОБА_5 не належать, що підтверджується підписом ОСОБА_5 в заяві від 14.09.2009 року про відмову від спадщини, справжність якого завірена секретарем виконавчого комітету Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області. Вказана земельна ділянка знаходиться в користуванні відповідача. Вищенаведений договір ОСОБА_5 особисто не підписувала, не доручала у встановленому законом порядку іншій особі підписувати його, тому вказане підтверджує відсутність її вільного волевиявлення на вчинення оспорюваного правочину. Успадкувавши земельну ділянку після смерті матері, позивач успадкував права і обов`язки за договором оренди землі від 16.04.2009 року, нібито укладеного з його матір`ю. Оскільки договір оренди землі ОСОБА_5 не підписувався, він підлягає визнанню недійсним та не може створювати особисто для позивача жодних прав та обов`язків. Позивачем не укладався і не підписувався договір оренди землі з відповідачем, в тому числі угода про заміну орендодавця, згоди щодо істотних умов досягнуто не було, що підтверджується листом від 11.05.2018 року, який був отриманий відповідачем 17.05.2018 року, однак жодної відповіді на нього позивач не отримав. Вважає,що на даний час відповідачем порушено право позивача на вільне володіння, користування та розпорядження своєю власністю. Представник позивача просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладеного 16.04.2009 року між ОСОБА_5 і ЗАТ СП Шевченківське , перетвореним в ТОВ СП Шевченківське , який зареєстрований 12.03.2010 року за № 041070400001.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та наполягали на його задоволенні.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, заперечували проти його задоволення, надали письмовий відзив на позов. Зазначили, що 16.04.2009 року між ОСОБА_5 та ЗАТ СП Шевченківське , перетвореного у ТОВ СП Шевченківське , укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,0767 га за кадастровим номером: 6325784000:03:000:0294 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований 12.03.2010 року. Документи на укладення договору були надані власником, договір з додатками був підписаний власником особисто та укладено згідно вимогам чинного законодавства України. Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, волевиявлення учасників правочину було вільним та відповідало їх внутрішній волі, підтвердженням чого є отримання спочатку ОСОБА_5 , а потім спадкоємцем ОСОБА_4 орендної плати за користування земельною ділянкою з 2010 року по 2017 рік у грошовій та натуральній формах. Окрім того, про підтвердження договірних відносин з позивачем свідчить і розписка ОСОБА_4 про те, що він орендну плату за 2014 рік отримав у повному обсязі, з умовами договору згоден повністю і в подальшому зобов`язується виконувати, претензій до господарства не має. Розписка підписана власноруч позивачем по справі, а отже позивач знав про укладений договір з моменту отримання орендної плати за 2010-2017 роки. Орендодавець ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті ОСОБА_4 оформив спадкові права на орендовану земельну ділянку, після чого звернувся за отриманням орендної плати. Договір оренди землі знаходився на руках у позивача. Згідно п. 32 договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку, а також реорганізація юридичної особи - не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Таким чином, позивач з 2013 року достовірно знав про наявність договору оренди землі, своєчасно та в повному обсязі отримував орендну плату за користування земельною ділянкою, в зв`язку з чим відсутні підстави для визнання договору оренди землі недійсним.

Враховучи, що ОСОБА_4 оформив спадкові права 29.07.2013 року, то позивачем пропущено строк позовної давності, в зв"язку з чим просять відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

За частиною першою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

У статті 13 Закону України Про оренду землі надано визначення договору оренди. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Статтею 31 ЗК України визначено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (частина четверта статті 32 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України Про оренду землі є укладеним з моменту такої реєстрації.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України, є підставою для визнання його недійсності. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за ціною, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України (в редакції, чинній на час відкриття спадщини після померлої ОСОБА_5 ) передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Отже, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво про право на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні оригіналу договору, 16.04.2009 року ОСОБА_5 із ЗАТ СП "Шевченківське " укладено договір оренди земельної ділянки розміром 7,0767 га, що належить орендодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності. Договір зареєстрований 12.03.2010 року за № 041070400001 терміном на 25 років (а.с. 8-10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла /а.с. 15/.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач є власником земельної ділянки площею 8,0767 га, з кадастровим номером: 6325784000:03:000:0294, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області, яка успадкована ним на підставі рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 10.12.2012 року, зареєстрованого 29.07.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером: 1887376 згідно витягу з Державного реєстру № 7105767 від 29.07.2013 року (а.с. 15, 16, 17, 183 - 185).).

За повідомленням відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у реєстраційній справі щодо договору оренди земельної ділянки площею 8,0767 га, кадастровий номер: 6325784000:03:000:0294, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області, а саме у книзі Розділ НОМЕР_1 є запис про реєстрацію договору, здійснений на сторінці 000064 (а.с. 191).

Сторонами по справі також не заперечується, що на даний час спірна земельна ділянка знаходиться в користуванні ТОВ СП "Шевченківське" .

Ухвалою суду від 01.11.2018 року судом призначалися судово-почеркознавча та судово-технічна експертизи по справі з метою з`ясування наступних обставин, а саме: чи виконано підпис від імені ОСОБА_5 у договорі оренди земельної ділянки від 16.04.2009 р., зареєстрованого 12.03.2010 року за № 041070400001, ОСОБА_5 чи іншою особою; чи виконано підпис від імені ОСОБА_5 в акті прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки; чи замінювались у вищезазначеному договорі аркуші; чи виготовлені аркуші 1, 2, 3 у договорі у різний час; чи виготовлені аркуші 1, 2, 3 у договорі на одному чи різних принтерах (а.с. 76 - 78).

Згідно висновку провідного судового експерта Харківського НДІСЕ ім. М.С.Бокаріуса Лошманової Г.В. № 315/2672-2676 від 14.02.2020 року у наданих на дослідження примірниках договору оренди земельної ділянки від 16.04.2009 року, укладеного між ОСОБА_5 та ЗАТ СП "Шевченківське" (зареєстрованого 12.03.2010 року за № 041070400001) проводилася заміна других аркушів; у примірниках вищезазначеного договору друковані тексти перших, третіх аркушів та друкований текст других аркушів виконані у різний час; у примірниках договору тексти на аркушах 1, 2, 3 виконані за допомогою одного і того ж друкуючого пристрою - лазерного (світлодіодного) принтеру або багатофункціонального пристрою у режимі принтеру (а.с. 146 - 167).

Доказів того, що будь-яка інша особа уповноважувалась на підписання договору та інших документів, суду не надано.

Отже, суд вважає, що при укладені договору від 16.04.2009 року, волевиявлення ОСОБА_5 не було вільним, не відповідало її внутрішній волі, оскільки у договорі проводилася заміна других аркушів; у примірниках вищезазначеного договору друковані тексти перших, третіх аркушів та друкований текст других аркушів виконані у різний час та т.і, що згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Усі три вказаних категорії є складовими більш широкого поняття підстав захисту суб`єктивного цивільного права .

Разом з тим, ОСОБА_4 вимоги заявлені після спливу позовної давності, про застосування якої також заявлено стороною у спорі, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Так, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Суть позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність і стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

Для обчислення позовної давності застосовують загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252-255 ЦК України.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною першою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, спадщина відкрилась у 2010 році, 10.12.2012 року за позивачем визнано право власності на успадковану земельну ділянку, яке у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєструвано 29.07.2013 року, та згодом, у липні 2018 року звернувся з позовом про визнання спірного договору оренди землі недійсним.

Тобто, з 2013 року ОСОБА_4 , вважаючи договір від 16.04.2009 року недійсним, не скористався протягом 5 років своїм правом на судовий захист, що є підставою для відмови йому в задоволенні позову.

Щодо розміру земельної ділянки, належної ОСОБА_5 на підставі Державного акту /8,0767 га/ та успадкованої ОСОБА_4 , що не співпадає з розміром 7,0767 га землі за договором оренди від 16.04.2009 року, то за інформацією відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області інших земельних ділянок, які б належали ОСОБА_5 , на території Шевченківського району, немає. Проти цього не заперечували і сторони по справі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 203, 215, 216, 256, 257, 267, 638, 792 Цивільного кодексу України, ст. 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 15, 18, 20 Закону України Про оренду землі ,- у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Шевченківське про визнання договору недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Харківський апеляційний суд через Шевченківський районний суд Харківської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), вище визначений строк продовжується на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення з урахуванням дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), вищевизначений строк продовжується на строк дії такого карантину, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду, з урахуванням дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), вище визначений строк продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Н.І.Островська