Справа № 315/202/20
Номер провадження № 2/315/206/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2020 року м. Гуляйполе
Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:
головуючої судді Романько О.О.,
за участі секретаря Сухової С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Ровас Україна , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черкасова Наталія Борисівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню ,-
ВСТАНОВИВ:
13.02.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Ровас Україна , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черкасова Наталія Борисівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що в січні 2020 року йому стало відомо, що 19.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Н.Б. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі під № 3839, щодо звернення стягнення з нього на користь ТОВ Ровас Україна грошових коштів у розмірі 90 366,00 грн. На підставі виконавчого напису Гуляйпільським районним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області 11.10.2019 року було відкрито виконавче провадження.
Позивач зазначив, що як на момент вчинення виконавчого напису, так і на момент відкриття виконавчого провадження він перебував поза межами України.
Далі в позові зазначив, що оспорюваний виконавчий напис вчинено на підставі договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 05.04.2018 року, укладеного між ТОВ Ровас Україна та ним, ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Н.Б., зареєстровано в реєстрі під № 1499, 1500.
Предметом договору є надання послуг з посередництва у працевлаштуванні в країні Литовська Республіка на посаду водія транспортного засобу для міжнародного перевезення вантажів. Згідно п. 7.1. Договору, останній вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та нотаріального посвідчення, і діє до повного виконання своїх договірних зобов`язань, а саме до початку роботи Клієнта на підставі трудового договору у іноземного роботодавця, послуги з працевлаштування у якого були надані Клієнту за цим Договором.
17 травня 2018 року між позивачем та ЗАО Каміда , Литовська Республіка, було укладено трудовий договір. З укладенням цього трудового договору, на переконання позивача, договір про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 05.04.2018 року припинив свою дію. В договорі про надання послуг з посередництва відсутні будь-які посилання на те, в якій саме іноземній компанії його буде працевлаштовано. Так само в трудовому договорі відсутні будь-які посилання на те, що його укладено саме за посередництва ТОВ Ровас Україна .
Позивач вважає, що ТОВ Ровас Україна не здійснювало належним чином свої зобов`язання за договором про надання послуг з посередництва, не повідомляло його про те, які взагалі послуги надавалися чи які саме дії щодо посередництва були ними вчинені, якої є їх вартість тощо.
Далі в позові зазначив, що умовами договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні було передбачено працевлаштування на строк 24 місяці. Натомість, після того, як він пропрацював в ЗАТ Каміда (Литва) кілька місяців, він за узгодженням із роботодавцем повернувся до України у зв`язку із необхідністю операції та подальшого відновлення, що відбувалося в листопаді - грудні 2018 року. В подальшому, з грудня 2018 року з боку ЗАТ Каміда (Литва) його на роботу не викликали протягом двох-трьох місяців, потім стали повідомляти, що він повинен працювати зі значним зменшенням плати, на що він не погоджувався, але офіційно трудовий договір з ним не припиняли та не розривали, окремий документ про припинення трудових відносин йому не видавали. Чи було офіційно припинено трудовий договір та з якого часу, йому невідомо. Жодних офіційних документів ані від ЗАТ Каміда , ані від ТОВ Ровас Україна він не отримував. Відтак, позивач вважає, що трудові відносини з ЗАТ Каміда фактично припинились не з його ініціативи чи вини, але за відсутності належних підстав, без належного повідомлення та без дотримання процедури звільнення. Після цього, через відсутність інших джерел заробітку, приблизно з березня 2019 року він продовжив роботу за кордоном в іншій компанії.
Позивач в позові зазначив, що єдиним документом, який за законом виступає належною підставою для оплати послуг посередництва у працевлаштуванні за кордоном, є підписаний сторонами акт наданих послуг. Незважаючи на вимоги законодавства, вказаний акт наданих послуг між ним та відповідачем не складався, відповідно будь-які підстави для виникнення боргу та оплати відсутні.
Далі позивач вказав на те, що хоча в пункті 4.1 Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні і міститься розмір винагороди посередника, який становить 96 721,59 грн., однак фактично це не є боргом, тим більше безспірним, так як: акт наданих послуг не складався, відповідач не повідомляв йому чіткого переліку наданих ним послуг, його обсягу та вартості; відповідач або ЗАТ Каміда не повідомляли йому офіційно про факт звільнення чи припинення трудового договору, причини цього та коли це відбулося, договором було передбачено строк працевлаштування 24 місяці, в той час як трудові відносини були фактично припинені значно раніше, без його ініціативи чи вини та через невідомі йому причини і обставини.
Також, розмір заборгованості щодо якої звернуто стягнення за виконавчим написом визначена в сумі 90 366,00 грн., що відрізняється від розміру грошових коштів, який визначений в п. 4.1 Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні закордоном від 05.04.2018 року - 96 721,59 грн..
Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис є протизаконним, внаслідок чого він має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Прохає визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 19.09.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Наталією Борисівною, зареєстрований за № 3839, щодо звернення стягнення на грошові кошти у розмірі 90 366,00 грн. з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ровас Україна (м. Київ, вул. Хрещатик буд. 4, кв. 23, код ЄДРПОУ 39915431).
18 травня 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив наступне. Вважають, що відповідач виконав всі умови договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном укладеним між ТОВ Ровас Україна та ОСОБА_1 .. Вказані обставини підтверджується Актом прийому-передачі наданих послуг підписаним власноруч позивачем від 17.05.2018 року, оскільки останній був цього дня працевлаштований до ЗАТ Каміда Литовської Республіки. На підставі заяви позивача він був звільнений за власним бажанням з посади водія міжнародних перевезень відповідно до наказу директора ЗАТ Каміда від 23.01.2019 року на підставі ч. 1 ст. 55 КЗпП Литовської Республіки. Отже вважають, що твердження позивача про те, що трудові відносини з ЗАТ Каміда припинені не з його ініціативи не відповідають дійсності. При позивач був ознайомлений з наказом про його звільнення та поставив власноручний підпис під ним.
Додатково зазначили, що виконавчий напис був здійснений відповідно до вимог законодавства, а тому жодних підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню немає.
Також представником відповідача було заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ЗАТ Каміда (Литовська Республіка).
16.06.2020 року від представника позивача Железняка О.В. електронними засобами зв`язку (затим 18.06.2020 року поштою) надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що позивач заперечує складання та підписання ним акту прийому-передачі наданих послуг в межах Договору про надання послуг з посередництва. Відображення його підпису в порівнянні з підписом на нотаріально посвідченому договорі відрізняється. Оригінал вказаного акту до відзиву не надано. Також зазначили, що в документах, які ТОВ Ровас Україна надали для вчинення нотаріусом виконавчого напису, не було в наявності вказаного Акту прийому-передачі наданих послуг. Зокрема, за запит суду нотаріусом було надано перелік документів, серед яких такий акт відсутній.
Додатково вказали, що згідно Довідки № 2020-05-13/1 від 13.05.2020, ТОВ Ровас Україна надані 18 супутніх послуг для працевлаштування Клієнта на посаду водія транспортного засобу для міжнародного перевезення вантажів. До 13.05.2020 даний перелік до відома позивача не доводився. Навіть якщо вважати такі послуги дійсно наданими, всі вони датовані після 17.05.2018 р., тобто не могли бути наданими станом на день складання Акту від 17.05.2018 р..
Представник відповідача зазначає, що позивача було звільнено з ЗАТ Каміда за власним бажанням та на підставі його заяви. З приводу цього представник позивача зазначив, що по-перше, оригінал або копію заяви про звільнення за власним бажанням від ОСОБА_1 не було надано ні нотаріусом, ні відповідачем. В копії наказу про звільнення відтворення підпису ОСОБА_1 проглядається погано, а позивач заперечує, що цей підпис вчинено ним. В будь-якому випадку предмет позову не стосується захисту трудових прав позивача в межах його відносин з ЗАТ Каміда . За цих же обставин позивач та його представник заперечували щодо залучення ЗАТ Каміда в якості третьої особи.
Окремо, представник позивача вказав на те, що серед документів, наданих і нотаріусом, і відповідачем - наявна вимога про сплату винагороди від 23.04.2019 року. На підтвердження її направлення ОСОБА_1 надано опис вкладення та службовий чек з трек-номером 0407135316370. Проте, дана вимога позивачем не отримувалася, повідомлення про вручення і нотаріусом, і відповідачем не надано; в службовому чеку зазначене прізвище отримувача - ОСОБА_3 . Крім того, згідно сервісу відстеження кореспонденції офіційного сайту Укрпошти відповідне поштове відправлення в системі не зареєстроване. Таким чином, на думку представника, це може свідчити, що вказана вимога позивачем не отримувалась, а також і взагалі не направлялась на його ім`я. Відповідно, позивач не міг надати свої заперечення проти вимог відповідача. Такі докази направлення вимоги не могли бути прийняті нотаріусом при вчиненні виконавчого напису.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні (а.с. 33).
Представник позивача адвокат Железняк О.В. в судове засідання не з`явився про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав наполягав на їх задоволенні (а.с.215).
В судове засідання представник відповідача - ТОВ Ровас Україна адвокат Калита А.М., не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 22.06.2020 року надали заяву про розгляд справи без їх участі (а.с. 203-204).
В судове засідання третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черкасова Н.Б. не з`явилася, про час і місце його проведення була повідомлена належним чином, надавала заяви про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог заперечувала (а.с. 36, 95, 119, 166).
Виходячи з положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
05.04.2018 року укладено Договір про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном між ТОВ Ровас Україна та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Н.Б., зареєстровано в реєстрі під № 1499, 1500, предметом якого є надання послуг з посередництва у працевлаштуванні в країні Литовська Республіка на посаду водія транспортного засобу для міжнародного перевезення вантажів строком на 24 місяці.
Відповідно до пп. 3.1.3 п. 3.1 Розділу 3 Договору сплатити посереднику винагороду за послуги, що надаються за даним Договором, в розмірі, зазначеному в п. 4.1, на умовах та в порядку, передбаченому в п.п. 4.2-4.3 даного Договору.
Розділом 4 Договору визначаються винагорода Посередника та порядок оплати послуг. Так, відповідно до п. 4.1 загальна вартість послуг (винагорода Посередника), що надаються Клієнту за цим Договором складає 96 721,59 (Дев`яносто шість тисяч сімсот двадцять одна гривня, п`ятдесят дев`ять копійок) гривень, що є еквівалентом 3000 (три тисячі) Євро, за курсом Національного банку України на момент- підписання цього Договору.
Пункт 4.2 Договору передбачає, що в разі розірвання трудового договору, укладеного Клієнтом з роботодавцем в Литовській Республіці, за сприянням Посередника на підставі даного Договору, Клієнт приймає на себе зобов`язання сплатити Посереднику винагороду за послуги в розмірі, передбаченому в п. 4.1 даного Договору.
Згідно п. 4.3 Договору оплата винагороди Посередника за даним Договором здійснюється в національній валюті України на поточний рахунок Посередника в еквіваленті згідно офіційного курсу Національного банку України на день платежу, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати розірвання трудового договору.
Порядок здачі-приймання послуг врегульовано в Розділі 5 зазначеного Договору. Зокрема, в ньому передбачено, що прийняття наданих послуг здійснюється шляхом підписання обома Сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, який підписують Сторони в день надання послуги, та які є невід`ємною частиною даного Договору. В акті здачі-приймання наданих послуг зазначається найменування (вид) послуги та вартість послуги, яка надана Клієнту. У випадку, якщо Клієнт не підписує акт здачі-приймання наданих послуг, він повинен протягом 3 (трьох) календарних днів із моменту його отримання надати Посереднику вмотивовану письмову відмову. У випадку не підписання Клієнтом акту здачі-приймання наданих послуг без вмотивованої відмови протягом 3 (трьох) календарних днів, акт вважається підписаним, а послуги - вважаються наданими повністю та відповідної якості, та підлягають оплаті в розмірі та в порядку, визначеному даним Договором та актом здачі-приймання послуг.
Згідно п.7.1. Договору, останній вступає в силу з моменту підписання обома Сторонами та нотаріального посвідчення, і діє до повного виконання своїх договірних зобов`язань, а саме до дати початку роботи Клієнта на підставі трудового договору у іноземного роботодавця, послуги з працевлаштування у якого були надані Клієнту за цим Договором, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами взятих на себе за цим Договором зобов`язань (а.с. 8, 49).
Відповідно до п. 7.8 Договору, будь-які повідомлення, які направляються Сторонами одна одній в рамках цього Договору, повинні бути здійснені в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу Сторін, або можуть бути передані через нотаріуса у порядку статті 84 Закону України Про нотаріат .
17.05.2018 року між ОСОБА_1 та ЗАТ Каміда , Литовська Республіка, було укладено трудовий договір № 945, за яким ОСОБА_1 приймався на роботу до ЗАО Каміда на посаду водія міжнародних вантажних перевезень (а.с. 10-13, 57-61).
19.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Н.Б. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі під № 3839, щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Ровас Україна грошових коштів у розмірі 90 366,00 грн. (а.с. 14, 51).
11.10.2019 року на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черкасової Н.Б. Гуляйпільським районним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області було відкрито виконавче провадження ВП № 60296779 (а.с. 15).
Відмітками у паспорті громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданого 28.02.2018 року, орган, що видав 2301, на ім`я ОСОБА_1 підтверджується факт перебування останнього за межами України з 28.06.2018 року по 23.08.2019 року, з 21.09.2019 року по 24.12.2019 року (а.с. 16).
Згідно виписки з амбулаторної карти № 4329/18 від 15.12.2018 року, наданої Клінікою лазерної медицини та косметології Anabelle м. Запоріжжя, ОСОБА_1 на 28.11.2018 року було призначено операцію щодо хірургічного втручання за для видалення папілом (а.с. 17).
27.01.2020 року адвокатом Железняком О.В. в інтересах ОСОБА_1 було направлено приватному нотаріусу Черкасовій Н.Б. адвокатський запит для надання копій документів, наданих ТОВ РОВАС Україна для вчинення виконавчого напису, відправлений засобами поштового зв`язку 30.01.2020 року (а.с. 18, 19).
12.03.2020 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черкасової Н.Б. на запит суду надійшли належним чином завірені копії документів, на підставі яких нею 19.09.2019 року за реєстровим № 3839 було вчинено виконавчий напис, а саме: копія заяви від імені товариства з обмеженою відповідальністю Ровас Україна від 19.09.2019 року; копія статуту ТОВ Ровас Україна затверджений загальними зборами учасників Протокол №1-18 від 22 серпня 2018 року; копія Протоколу № 2 Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю ВЛРТ ГРУП ; копія паспорта серії НОМЕР_3 , виданого Дебальцевським МВ УМВС України в Донецькій області 13.12.1997 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном посвідченого Черкасовою Н. Б., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 05 квітня 2018 року, за реєстровим № 1499, 1500; копія Виконавчого напису вчиненого Черкасовою Н.Б., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального 19 вересня 2019 року, за реєстровим № 3839; копія інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів №149659532 від 19 вересня 2019 року; копія інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів №149659535 від 19 вересня 2019 року; копія інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів №149659538 від 19 вересня 2019 року; копія інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів №149659541 від 19 вересня 2019 року; копія інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів №149659544 від 19 вересня 2019 року; копія трудового договору від 17 травня 2018 року № 945; копія наказу директора ЗАТ Каміда про звільнення працівника з займаної посади від 23 січня 2019 року; копія виписки по рахунку НОМЕР_4 РОВАС УКРАЇНА ТОВ з 01.12.2018 року по 28.02.2019 року; копія виписки про кредитні операції по рахунку НОМЕР_4 РОВАС УКРАЇНА ТОВ з 13.03.2019 року по 22.03.2019 року; копія виписки про кредитні операції по рахунку НОМЕР_4 РОВАС УКРАЇНА ТОВ з 23.03.2019 року по 19.09.2019 року; копія заключної виписки за період з 01.03.2019 року по 13.03.2019 року, по рахунку НОМЕР_4 РОВАС УКРАЇНА ТОВ , видана АТ КБ ПРИВАТБАНК ; копія довідки виданої ТОВ Ровас Україна від 19 вересня 2019 року; копія Вимоги про сплату винагороди від ТОВ Ровас Україна до ОСОБА_1 від 23 квітня 2019 року; копія опису вкладення цінного листа на ім`я ОСОБА_1 , копія фіскального чеку Укрпошта від 23.04.2019 року та копія накладної 0407135316370 щодо відправлення Укрпошта експрес від 23.04.2019 року на ім`я отримувача ОСОБА_5 м. Гуляйполе Запорізької області (а.с. 36-86). Інших документів приватним нотаріусом суду не надано.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців товариство з обмеженою відповідальністю Ровас Україна , ЄДРПОУ 39915431, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 4, кв. 23, має основним видом діяльності за кодом УВЕД 78.10: діяльність агентства працевлаштування (а.с. 101-102).
18.05.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову прохали відмовити в повному обсязі (а.с. 131-138). До відзиву було долучено копію акту прийому-передачі наданих послуг від 17.05.2018 року між ТОВ Ровас Україна та ОСОБА_1 (а.с. 141), копію наказу директора ЗАТ Каміда № б/н від 23.01.2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади водія міжнародних вантажних перевезень за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 55 КЗпП ЛР з нарахуванням йому компенсацію за невикористану відпустку (період роботи з 14.06.2018 року по 23.01.2019 року), підстава наказу - заява ОСОБА_1 (а.с. 142) та копію вимоги про сплату винагороди від 23.04.2019 року, ТОВ Ровас Україна про необхідність оплати ОСОБА_1 винагороди Товариства за Договором в розмірі 90366 грн. з попередженням щодо звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису у випадку несплати даної суми. З огляду на надану копію накладної Укрпошти вказана вимога була направлена фізичній особі ОСОБА_5 на адресу: АДРЕСА_1 в день її складення (а.с. 143, 144).
Відповідно до копії довідки ТОВ Ровас Україна № 2020-05-13/1 від 13.05.2020 року, згідно укладеного Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 05.04.2018 року, ОСОБА_1 були надані послуги на загальну суму 3000 євро, що на дату підписання договору складало 96721,59 грн.. В зазначеній довідці наводиться перелік послуг, які були надані позивачу з боку відповідача з визначенням вартості кожної з них як тільки у євро, так і тільки у гривні (а.с. 146-147).
21.07.2020 року від представника відповідача надійшла заява про надання доказів на вимогу суду, а саме копії ліцензії на провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном № 1207 від 20.10.2016 року (а.с. 209, 210, 211).
При вирішенні справи суд керується наступним.
За загальними правилами статей 15, 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно дост.18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст.1 Закону України Про нотаріат нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України Про нотаріат (в редакції на час виникнення правовідносин) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України Про нотаріат ). Таким актом законодавства станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису був, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року N 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595(далі Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України Про нотаріат ). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачено в Главі 14 Закону України Про нотаріат та Главі 16 Порядку.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України Про нотаріат ).
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19) та постановы від 15.01.2020 № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (Перелік документів) передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.
Відповідно до п. 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Таким чином, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі (висновок Верховного Суду у постанові від 5 березня 2018 року, справа № 756/11960/15-ц).
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.
Стаття 50 Закону України Про нотаріат передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 р. по справі № 308/11193/16-ц, провадження № 61-7410св18 зазначив, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий же правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позову повністю, оскільки нотаріусом під час вчинення оспорюваного виконавчого напису про стягнення коштів на користь ТОВ Ровас Україна не було дотримано всіх вимог, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій, оскільки не доведено, що позивач отримував від ТОВ Ровас Україна вимогу щодо погашення заборгованості, а тому, суд бере до уваги те, що останній був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості, у зв`язку з чим не міг як оспорити вимоги ТОВ Ровас Україна , так само і виконати їх, що, в свою чергу, не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.
Крім того, слід звернути увагу на те, що розмір грошових коштів, на які звернуто стягнення у виконавчому написі у сумі 90 366,00 грн., відрізняється від розміру грошових коштів, розмір яких зазначено у п.4.1 Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 05.04.2018 року - 96 721,59 грн.. Якщо ж відповідач виходив з встановленого курсу євро на час пред`явлення вимоги, а не на час надання самих послуг, то останній повинен був навести відповідні розрахунки з нормативним обґрунтуванням та з посиланням на відповідні умови укладеного раніше договору. З матеріалів же справи, навіть за наявності відзиву на позовну заяву, безспірність саме суми 90 366,00 грн. свого підтвердження не знайшла.
Крім цього, зі змісту позову та відповіді на відзив, що також підтверджується матеріалами справи, вбачається, що укладаючи договір, сторони передбачили прийняття наданих послуг шляхом підписання обома сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, який підписують сторони в день надання послуг та який є невід`ємною частиною договору. В акті здачі-приймання наданих послуг зазначається найменування (вид) послуги та вартість послуги, яка надана клієнту. У випадку, якщо клієнт не підписує акт, він повинен із моменту його отримання надати посереднику вмотивовану письмову відповідь. У випадку не підписання клієнтом акту без вмотивованої відмови протягом 3 днів акт вважається підписаним, а послуги вважаються наданими повністю та відповідної якості (а.с. 6, 47 зворот, пункти 5.1, 5.2, 5.3 Договору).
Таким чином, з метою доведення безспірності вимог, ТОВ Ровас Україна для вчинення виконавчого напису повинен був направити нотаріусу з метою доведення безспірності заборгованості не лише договір про надання послуг, а й акт здачі-приймання наданих послуг, який є невід`ємною частиною договору. У випадку ж не підписання даного акту з вини клієнта ТОВ Ровас Україна мало надати докази вжиття заходів щодо його направлення та отримання клієнтом.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів виконавчого напису, які надані приватним нотаріусом Черкасовою Н.Б., жодних актів здачі-приймання ТОВ Ровас Україна в додаток до договору від 05.04.2018 року нотаріусу не надавало. Так само, як і не було надано документів, що підтверджують відмову ОСОБА_1 від його підписання.
Ні в документах наданих нотаріусом до суду, ні зі змісту вимоги ТОВ Ровас Україна від 23.04.2019 року відомостей про наявність акту прийому-передачі від 17.05.2018 року не виявлено.
В свою чергу, ОСОБА_1 заперечує факт як підписання, так і отримання акту прийому-передачі від 17.05.2018 року, а також вимоги Товариства від 23.04.2019 року. Оригіналів зазначених документів на вимогу суду відповідач не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Враховуючи зазначене, суд не може взяти до уваги як належний доказ надану представником відповідача копію акту прийому-передачі від 17.05.2018 року.
Також, матеріали справи не доводять того, що вимога Товариства від 23.04.2019 року була направлена саме ОСОБА_1 , і взагалі її надіслання поштовими засобами зв`язку, оскільки таке відправлення відсутнє в системі пошуку Інтернет-сервісу офіційного сайту Укрпошти та не було в ньому зареєстроване. На вказані обставини, в підтвердження не отримання відповідної кореспонденції, посилається і представник позивача у відповіді на відзив. Відповідачем зазначені факти не спростовані.
З матеріалів наданих нотаріусом та відзиву на позов стало відомо про наявність наказу директора ЗАТ Каміда № б/н від 23.01.2019 року ОСОБА_1 за його заявою було звільнено за власним бажанням з посади водія міжнародних перевезень на підставі ч. 1 ст. 55 КЗпП Литовської Республіки та проведений з ним повний розрахунок (а.с.62).
Між тим позивач заперечує наявність такого наказу та доведення йому його змісту.
Оригіналу вказаного наказу або ж належним чином завіреної копії сторонами не надано. Вбачається виготовлення копій з копії.
Приймаючи до уваги те, що спір між позивачем та відповідачем виник в межах договору про надання послуг з посередництва, а також підстав і належної процедури вчинення виконавчого напису, і жодним чином не стосується трудових відносин, які склалися між ОСОБА_1 та ЗАТ Каміда Литовська Республіка, тому суд вважає, що в цій частині докази не стосуються предмету та підстав даного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Будь-яких обставин, які б давали змогу вважати, що рішення за даною справою може вплинути на права чи обов`язки ЗАТ Каміда щодо однієї із сторін, судом не встановлено, тому і клопотання представника відповідача щодо залучення вказаної юридичної особи до справи не підлягало задоволенню.
Таким чином, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що матеріалами справи не доведено, що боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, а тому суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм законодавства.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, і такими, що підлягають задоволенню.
В зв`язку з задоволенням основної вимоги, на підставі ст. 141 ЦПК України, задоволенню підлягає вимога про стягнення судових витрат з відповідача, які сплачено позивачем при подачі позову в сумі 903,70 грн..
Керуючись ст. ст. 9, 10, 12, 18, 141, 247, 263-265, 272, 353, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Ровас Україна , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черкасова Наталія Борисівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 19.09.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Наталією Борисівною, зареєстрований за № 3839, щодо звернення стягнення на грошові кошти у розмірі 90 366,00 грн. як заборгованості за Договором про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 05.04.2018 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ровас Україна (м. Київ, вул. Хрещатик буд. 4 кв. 23, код ЄДРПОУ: 39915431).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ровас Україна (м. Київ, вул. Хрещатик буд. 4 кв. 23, код ЄДРПОУ: 39915431) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 суму судових витрат в розмірі 903 гривень 70 копійок.
Рішення повністю складене 14.08.2020 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. О. Романько
Суд | Гуляйпільський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2020 |
Оприлюднено | 19.08.2020 |
Номер документу | 91032575 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Гуляйпільський районний суд Запорізької області
Романько О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні