1Справа № 185/513/20 2/335/2029/2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Пологівський відділ обслуговування громадян (сервісний центр), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, про поновлення строку для прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
До Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з Пологівського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Пологівський відділ обслуговування громадян (сервісний центр), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, про поновлення строку для прийняття спадщини.
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 04.08.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позову.
17.08.2020 року до суду надійшла оновлена позовна заява ОСОБА_1 , згідно до якої ОСОБА_1 уточнено коло відповідачів і пред`явлено позов до Павлоградської міської ради, третя особа Павлоградська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що заява підлягає направленню до іншого суду за підсудністю, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Підстав для застосування правил підсудності визначених ст.28 ЦПК України, не встановлено.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У той же час, ч. ч. 1, 3 ст. 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
З огляду на зміст наведених норм матеріального права слід дійти висновку, що у разі пропуску спадкоємцем строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, за згодою інших спадкоємців, які прийняли спадщину, такий може подати заяву про прийняття спадщини за місцем її відкриття, у разі ж відсутності такої згоди або ж відсутності спадкоємців, які прийняли спадщину, за наявності поважних причин, суд може визначити спадкоємцю додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Системний аналіз наведеного вище законодавства дає підстави дійти висновку про те, що відповідачами у спорах про спадкове право мають бути спадкоємці, а за їх відсутності територіальні громади за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1221 ЦК України в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
Частиною 1 статті 9-1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції передбачено, що у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення Донецька область м. Харцизьк м. Зугрес, включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
З огляду на викладене останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади не здійснюють свої повноваження, а спадкоємець ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини подав до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори, тому відповідно до вимог частини 1 статті 9-1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції місцем відкриття спадщини є м. Павлоград Дніпропетровської області.
До органів місцевого самоврядування належать сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст; районні у містах ради та їх виконавчі органи є сільські, селищні, міські ради.
Таким чином, дана цивільна справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя, оскільки відповідачем є Павлоградська міська рада, а належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Павлоградьского міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до положень ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відповідно до ч.3 ст.31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави передбаченої п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
За змістом п. 5 ч.1 ст. 374, а також у відповідності ч.1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
З огляду на викладене, справа не підсудна Орджонікідзевському районному суду м.Запоріжжя, а тому підлягає направленню за підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 187, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради, третя особа Павлоградська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини передати на розгляд до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області за підсудністю .
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя. Ю.В. Апаллонова
Суд | Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 18.08.2020 |
Оприлюднено | 19.08.2020 |
Номер документу | 91033005 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Головін В. О.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Головін В. О.
Цивільне
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
Апаллонова Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні