Рішення

від 18.08.2020 по справі 640/4839/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 серпня 2020 року справа №640/4839/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю Навчально-виховний комплекс Святошинська гімназія прозастосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю Навчально-виховний комплекс Святошинська гімназія , розташованої за адресою: м. Київ, вул. Ірпінська, буд. 74-А, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на електрощити та вхідні двері будівлі навчального закладу

В С Т А Н О В И В:

ГУ ДСНС у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ТОВ НВК Святошинська гімназія , оскільки під час проведення позапланової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача за адресою: м. Київ, вул. Ірпінська, буд. 74-А, встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та є підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на електрощити та вхідні двері будівлі навчального закладу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/4839/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач своїм правом, визначеним в статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався та не надав відзив на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу Міністерства внутрішніх справ від 17 січня 2019 року №22 Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та інших форм розпорядчих документів , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 січня 2019 року №73/33044, ГУ ДСНС України в місті Києві видано наказ від 12 грудня 2019 року №1068 Про проведення планових перевірок .

На підставі наказу та посвідчення на проведення перевірки від 16 грудня 2019 року №7721 посадовою особою позивача у період з 18 грудня 2019 року по 27 грудня 2019 року проведено перевірку додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено відповідний акт від 27 грудня 2019 року №938 (далі по тексту - акт перевірки №938).

З акта перевірки №938 вбачається, що ГУ ДСНС в місті Києві виявлено порушення ТОВ НВК Святошинська гімназія вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме норм Правил пожежної безпеки в Україні (далі по тексту - ППБУ), Кодексу цивільного захисту України, ДБН В.1.2-4-2006 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту(цивільної оборони) , Правил техногенної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 листопада 2018 року №879, Інструкції з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту, затвердженої наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій від 16 грудня 2002 року №330:

- в приміщеннях не вивішені на видимих місцях інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4 розділу ІІ ППБУ);

- на доповнення до схематичного плану евакуації не розроблена інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників (пункт 5 розділу ІІ ППБУ);

- план евакуації не відкоригований (не зазначено номер телефону 101 та місця розміщення засобів протипожежного захисту) (пункт 6 розділу ІІ ППБУ);

- в певній мірі невивішені знаки безпеки відповідно ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (пункт 8 розділу ІІ ППБУ);

- допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері електрощитової не виконані протипожежними відповідно до ДБН В. 1.1.7) (пункт 2.3 розділу ІІІ ППБУ);

- допускається розміщення в електрощитовій сторонніх предметів (пункт 2.12 розділу ІІІ ППБУ);

- на дверях електрощитовій не вказується місце зберігання ключів (пункт 2.12 розділу ІІІ ППБУ);

- в навчальному закладі опорядження (облицювання) стелі в якому передбачено перебування 50 та більше осіб, виконано з матеріалів з нижчою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2 (пункт 2.17 розділу ІІІ ППБУ);

- на шляхах евакуації влаштовані сходові марші з різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу відповідно до ДБН В. 1.1-7 (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ);

- двері електрощитової, що відчиняються в загальний коридор не перенавішені з урахуванням їх відчинення таким чином щоб не перешкоджали вільній евакуації людей та не зменшували нормативну ширину коридору, що суперечить вимогам п. 7.3.7 ДБН В.1.1-7 (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ);

- внутрішні сходи, коридори та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (пункт 2.31 розділу ІІІ ППБУ);

- не надано розрахунки по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі (пункт 2.33 розділу ІІІ ППБУ);

- в приміщеннях допускається улаштовування на шляхах евакуації порогів, виступів, які перешкоджають вільній евакуації людей, що суперечить вимогам п. 7.3.8 ДБН В.1.1-7 (пункт 2.37 розділу ІІІ ППБУ);

- під сходовою клітиною влаштоване приміщення (пункт 2.37 розділу ІІІ ППБУ);

- відсутні пристрої для самозачинення дверей на шляхах евакуації сходових кліток, коридорів (пункт 2.37 розділу ІІІ ППБУ);

- відсутні двері холів, тамбурів і сходових кліток (пункт 2.37 розділу ІІІ ППБУ);

- плавкі вставки запобіжників не калібровані і не зазначений на клеймі номінальний струм вставки (пункт 1.4 розділу ІV ППБУ);

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях не виконане за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 розділу ІV ППБУ);

- на кухні та в підсобному приміщені відгалужувальні та з`єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів (пункт 1.7 розділу ІV ППБУ);

- відсутній акт проведення схованих робіт на прокладання електропроводки (пункт 1.12 розділу ІV ППБУ);

- електрощити, групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаними значенням номінального струму апарата захисту (пункт 1.16 розділу ІV ППБУ);

- в підсобному приміщені допускається розташування електророзеток на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільно негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м (пункт 1.17 розділу ІV ППБУ);

- допускається користування пошкодженими розетками, вимикачами в приміщення на першому та другому поверсі (пункт 1.18 розділу ІV ППБУ);

- не проведена перевірка наявного блискавкозахисту (пункт 1.21 розділу ІV ППБУ);

- в підсобному приміщені на кухні лінії живлення побутових кондиціонерів, груп кондиціонерів не забезпечені автономними пристроями електричного захисту (пункт 2.26 розділу ІV ППБУ);

- приміщення навчального закладу не обладнане системою управління евакуацією людей відповідно до додатку Б до ДБН В.2.5-56 (пункти 1.1, 1.4 розділу V ППБУ);

- відсутній 10% запас пожежних сповіщувачів від кількості змонтованих сповіщувачів існуючої автоматичної пожежної сигналізації відповідно до ДБН В.2.5-56 (пункти 1.1, 1.4 розділу V ППБУ);

- в підвальному приміщенні в роздягальні допускається розташування пожежних сповіщувачів на відстані менше 0,5 м до матеріалів відповідно до ДБНВ.2.5.-56 (пункт 1.4 розділу V ППБУ);

- пожежні сповіщувачі не проходять технічне обслуговування згідно з встановленим графіком відповідно до ДБН В.2.5-56 (пункти 1.1, 1.4 розділу V ППБУ);

- наказом не визначена відповідальна особа, яка несе відповідальність за: проведення щоденного огляду СПЗ та передавального устаткування СПТС; зберігання проектної документації на монтування СПЗ, журналів реєстрації технічного обслуговування СПЗ, СПТС та актів прийняття їх до експлуатування відповідно до ДБН В.2.5-56 (пункт 1.4 розділу V ППБУ);

- не в повному обсязі заповнений журнал реєстрації технічного обслуговування систем протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56 (пункт 1.4 розділу V ППБУ);

- не в повному обсязі заповнений журнал обліку санкціонованих та несанкціонованих спрацьовувань (відмов, несправностей) систем протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56 (пункт 1.4 розділу V ППБУ);

- приймально-контрольний пожежний прилад не опломбований, що суперечить ДБН В.2.5-56 (пункт 1.4 розділу V ППБУ);

- не в повному обсязі пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля (пункт 2.2 розділу V ППБУ);

- пожежний плоскоскладальний рукав не складений в гармошку або подвійну скатку, не приєднаний до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців не перевіряється (пункт 2.2 розділу V ППБУ);

- не всі пожежні кран-комплекти які розміщені у вбудованих або навісних шафках, не мають отвори для провітрювання і не пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання (пункт 2.2 розділу V ППБУ);

- не на всіх дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказані після літерного індексу ПК порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (пункт 2.2 розділу V ППБУ);

- пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік не проходять технічне обслуговуванню з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (пункт 2.2 розділу V ППБУ);

- територія навчального закладу не забезпечена первинними засобами пожежогасіння: ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (пункт 3.6 розділу V ППБУ);

- приміщення не забезпечені в повній мірі первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) (пункт 3.8 розділу V ППБУ);

- вогнегасники не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (пункт 3.10 розділу V ППБУ);

- на території відсутній повний комплект засобів пожежогасіння, які повинні розміщуватися на пожежних щитах (пункт 3.11 розділу V ППБУ);

- допускається розміщення класів дітей молодших за віком на другому поверсі (пункт 1.1 розділу VІ ППБУ);

- працівниками не пройдені навчання з питань цивільного захисту у тому числі правилам техногенної безпеки (статті 20, 40 Кодексу законів про працю, постанови Кабінету Міністрів України №443, №444) .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до частини другої статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 19 грудня 2019 року КИ №087936/605 (далі по тексту - протокол) державним інспектором з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки Святошинського району міста Києва Колтипіним Михайлом Анатолійовичем встановлено вчинення ОСОБА_1 правопорушення Правил пожежної безпеки в Україні та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення від 19 грудня 2019 року КИ №082936/605.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред`явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) .

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частиною четвертою статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

В силу вимог пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі по тексту - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як визначено в частині першій статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи із системного аналізу вказаних положень законодавства, суд приходить до висновку, що можливість та необхідність звернення ГУ ДСНС у м. Києві до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

У пункті 17 протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до частини другої статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення КИ №087936/605 посадовою особою відповідача поставлено підпис та зазначено з протоколом згідна .

Враховуючи не надання відповідачем належних та допустимих доказів, які б свідчили про усунення ним встановлених в акті №938 порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі, за адресою: м. Київ, вул. Ірпінська, буд. 74-А до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 27 грудня 2019 року №938.

Відповідно до частини першої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

З метою реалізації цього рішення суд вважає за можливе покласти на ГУ ДСНС у м. Києві обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. При цьому, покладення на позивача обов`язку щодо забезпечення виконання даного рішення, надає йому право самостійно визначати спосіб виконання, у межах, визначених законодавством.

Разом із тим, покладення на позивача обов`язків щодо контролю за виконання судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, не стосуються предмета позову, а тому не приймаються до уваги.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДСНУ у м. Києві щодо застосування заходів реагування є доведеними, підтверджуються необхідними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю Навчально-виховний комплекс Святошинська гімназія , розташованої за адресою: м. Київ, вул. Ірпінська, буд. 74-А до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 27 грудня 2019 року №938.

3. Покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві обов`язки щодо забезпечення виконання даного рішення.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13; ідентифікаційний код 38620155);

Товариство з обмеженою відповідальністю Навчально-виховний комплекс Святошинська гімназія (03179, м. Київ, вул. Ірпінська, буд. 74-А; ідентифікаційний код 38620155).

Суддя В.А. Кузьменко