Постанова

від 26.01.2021 по справі 640/4839/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4839/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський ліцей "Кі скул" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс" Святошинська гімназія" про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс" Святошинська гімназія", в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс" Святошинська гімназія" за адресою: м. Київ, вул. Ірпінська, буд.74-А, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на електрощити та вхідні двері будівлі навчального закладу.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами позапланової перевірки щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ "Навчально-виховний комплекс" Святошинська гімназія" був складений акт, відповідно до якого було виявлено 44 порушення. Зазначені в акті порушення вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за твердженням позивача, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, у зв`язку з чим Головне управління зобов`язане звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи відповідача.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі товариство зазначило, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. За твердженням апелянта, у позовній заяві наведено 44 випадки нібито порушення відповідачем вимог чинного законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Велику кількість таких порушень відповідачем дійсно було усунуто взимку 2019, навесні-влітку 2020 року. Втім, перелік порушень , наведений позивачем у позовній заяві, містить також деякі позиції, по яких відповідач категорично не погоджується з тим, що порушення існувало взагалі.

Крім того, ГУ ДСНС у м. Києві у своїх позовних вимогах безпідставно просив суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Ірпінська, 74-А в Святошинському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на електрощити та вхідні двері будівлі навчального закладу, з огляду на те, що встановлені порушення створюють загрозу життю або здоров`ю людей. Так, по-перше, усі порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки стосовно вказаної будівлі відповідачем вже було належним чином усунуто. Відповідач неодноразово повідомляв позивача, що всі порушення ним усунено. Позивач, натомість, не виконав свій обов`язок повідомити про це суд. По-друге, про загрозу життю або здоров`ю людей говорити в даному випадку не коректно, такої загрози насправді немає, бо люди через епідемію коронавірусу та карантинні обмеження, а також під час канікул, фактично були відсутні у будівлі закладу освіти взагалі.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 листопада 2020 року на 10:35 год.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року відкладено розгляд апеляційної скарги ТОВ "Київський ліцей "Кі скул" на 26 січня 2020 року у зв`язку з перебуванням судді-доповідача Файдюка В.В. у щорічній основній відпустці.

Заявою від 20 листопада 2020 року відповідачем було долучено до матеріалів справи Акт Святошинського районного управління ГУ ДСНС у м. Києві №430 від 06 листопада 2020 року про проведення повторної передвіки скарги ТОВ "Київський ліцей "Кі скул".

09 грудня 2020 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишились не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами апелянта і публічними інтересами. Апелянт вказує на усунення порушень, виявлених в ході позапланової перевірки, та не визнає встановлені порушення вимог законодавства як такі, що створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Однак, Головне управління наполягає, всупереч доводам апелянта, на тому, що на момент винесення оскаржуваного рішення порушення не були усунуті в повному обсязі, а тому позивач не погоджується з доводами про незаконність рішення суду першої інстанції і не вбачає підстав для його скасування як такого, що суперечить нормам матеріального та процесуального права.

21 грудня 2020 року відповідачем подано письмові пояснення (заперечення), в яких зазначено про перевищення повноважень безпосереднього підписанта відзиву на скаргу, оскільки з копії довіреності на представника позивача не вбачається правомочностей підписувати саме відзиви на апеляційні скарги, а також будь-яким іншим чином представляти позивача саме в апеляційних судах, апеляційному провадженні. Крім того, представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу на 17 днів пізніше граничного терміну для подання такого відзиву, чітко встановленого судом. Також вказано, що станом на момент направлення даних письмових пояснень (заперечень) до суду повторна перевірка відповідача закінчилась, нею встановлено повну відсутність порушень вимог законодавства закладом освіти, що підтверджується Актом Святошинського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві №430 від 06 листопада 2020 року.

15 січня 2021 року позивачем подано пояснення, в яких зазначено, що Головним управлінням після прийняття ОАС м. Києва оскаржуваного рішення проведено позапланові перевірки та складені акти, а саме:

- акт позапланової перевірки № 352 від 18 вересня 2020 року, в якому зафіксовано наявність 2 порушень, які залишились не усунутими із первісного акту;

- акт позапланової перевірки № 430 від 06 листопада 2020 року, яким зафіксовано відсутність порушень вимог законодавства, які були підставою для звернення до суду із позовною заявою про застосування заходів реагування.

Разом з тим, на момент винесення оскаржуваного рішення такі порушення мали місце.

Крім того, зазначено, що до матеріалів справи була додана довіреність від 10 вересня 2020 року № 7101-4848/01, якою було уповноважено Козяра Н.М. представляти інтереси Головного управління в судах України, пов`язаних із досудовим та судовим розглядом справ, із наданням усіх прав, які належать позивачу, відповідачу, зокрема, подання відповіді на відзив, відзиви, тощо, у тому числі в порядку самопредставництва, а також оскарження рішень, ухвал, постанов суду у передбаченому чинним в Україні законодавством порядку тощо. Тобто. повноваження стосовно підписання відзиву у представника Головного управління - наявні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушення, виявленні під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі. Крім того, застосований захід має тимчасовий та спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу Міністерства внутрішніх справ від 17 січня 2019 року №22 Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та інших форм розпорядчих документів , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 січня 2019 року №73/33044, ГУ ДСНС України в місті Києві видано наказ від 12 грудня 2019 року №1068 Про проведення планових перевірок .

На підставі наказу та посвідчення на проведення перевірки від 16 грудня 2019 року №7721 посадовою особою позивача у період з 18 грудня 2019 року по 27 грудня 2019 року проведено перевірку додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено відповідний акт від 27 грудня 2019 року №938 (далі по тексту - акт перевірки №938).

З акта перевірки №938 вбачається, що ГУ ДСНС в місті Києві виявлено порушення ТОВ НВК Святошинська гімназія вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме норм Правил пожежної безпеки в Україні (далі по тексту - ППБУ), Кодексу цивільного захисту України, ДБН В.1.2-4-2006 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту(цивільної оборони) , Правил техногенної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 листопада 2018 року №879, Інструкції з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту, затвердженої наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій від 16 грудня 2002 року №330:

- в приміщеннях не вивішені на видимих місцях інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4 розділу ІІ ППБУ);

- на доповнення до схематичного плану евакуації не розроблена інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників (пункт 5 розділу ІІ ППБУ);

- план евакуації не відкоригований (не зазначено номер телефону 101 та місця розміщення засобів протипожежного захисту) (пункт 6 розділу ІІ ППБУ);

- в певній мірі невивішені знаки безпеки відповідно ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (пункт 8 розділу ІІ ППБУ);

- допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері електрощитової не виконані протипожежними відповідно до ДБН В. 1.1.7) (пункт 2.3 розділу ІІІ ППБУ);

- допускається розміщення в електрощитовій сторонніх предметів (пункт 2.12 розділу ІІІ ППБУ);

- на дверях електрощитовій не вказується місце зберігання ключів (пункт 2.12 розділу ІІІ ППБУ);

- в навчальному закладі опорядження (облицювання) стелі в якому передбачено перебування 50 та більше осіб, виконано з матеріалів з нижчою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2 (пункт 2.17 розділу ІІІ ППБУ);

- на шляхах евакуації влаштовані сходові марші з різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу відповідно до ДБН В. 1.1-7 (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ);

- двері електрощитової, що відчиняються в загальний коридор не перенавішені з урахуванням їх відчинення таким чином щоб не перешкоджали вільній евакуації людей та не зменшували нормативну ширину коридору, що суперечить вимогам п. 7.3.7 ДБН В.1.1-7 (пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ);

- внутрішні сходи, коридори та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (пункт 2.31 розділу ІІІ ППБУ);

- не надано розрахунки по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі (пункт 2.33 розділу ІІІ ППБУ);

- в приміщеннях допускається улаштовування на шляхах евакуації порогів, виступів, які перешкоджають вільній евакуації людей, що суперечить вимогам п. 7.3.8 ДБН В.1.1-7 (пункт 2.37 розділу ІІІ ППБУ);

- під сходовою клітиною влаштоване приміщення (пункт 2.37 розділу ІІІ ППБУ);

- відсутні пристрої для самозачинення дверей на шляхах евакуації сходових кліток, коридорів (пункт 2.37 розділу ІІІ ППБУ);

- відсутні двері холів, тамбурів і сходових кліток (пункт 2.37 розділу ІІІ ППБУ);

- плавкі вставки запобіжників не калібровані і не зазначений на клеймі номінальний струм вставки (пункт 1.4 розділу ІV ППБУ);

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях не виконане за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 розділу ІV ППБУ);

- на кухні та в підсобному приміщені відгалужувальні та з`єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів (пункт 1.7 розділу ІV ППБУ);

- відсутній акт проведення схованих робіт на прокладання електропроводки (пункт 1.12 розділу ІV ППБУ);

- електрощити, групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаними значенням номінального струму апарата захисту (пункт 1.16 розділу ІV ППБУ);

- в підсобному приміщені допускається розташування електророзеток на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільно негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м (пункт 1.17 розділу ІV ППБУ);

- допускається користування пошкодженими розетками, вимикачами в приміщення на першому та другому поверсі (пункт 1.18 розділу ІV ППБУ);

- не проведена перевірка наявного блискавкозахисту (пункт 1.21 розділу ІV ППБУ);

- в підсобному приміщені на кухні лінії живлення побутових кондиціонерів, груп кондиціонерів не забезпечені автономними пристроями електричного захисту (пункт 2.26 розділу ІV ППБУ);

- приміщення навчального закладу не обладнане системою управління евакуацією людей відповідно до додатку Б до ДБН В.2.5-56 (пункти 1.1, 1.4 розділу V ППБУ);

- відсутній 10% запас пожежних сповіщувачів від кількості змонтованих сповіщувачів існуючої автоматичної пожежної сигналізації відповідно до ДБН В.2.5-56 (пункти 1.1, 1.4 розділу V ППБУ);

- в підвальному приміщенні в роздягальні допускається розташування пожежних сповіщувачів на відстані менше 0,5 м до матеріалів відповідно до ДБНВ.2.5.-56 (пункт 1.4 розділу V ППБУ);

- пожежні сповіщувачі не проходять технічне обслуговування згідно з встановленим графіком відповідно до ДБН В.2.5-56 (пункти 1.1, 1.4 розділу V ППБУ);

- наказом не визначена відповідальна особа, яка несе відповідальність за: проведення щоденного огляду СПЗ та передавального устаткування СПТС; зберігання проектної документації на монтування СПЗ, журналів реєстрації технічного обслуговування СПЗ, СПТС та актів прийняття їх до експлуатування відповідно до ДБН В.2.5-56 (пункт 1.4 розділу V ППБУ);

- не в повному обсязі заповнений журнал реєстрації технічного обслуговування систем протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56 (пункт 1.4 розділу V ППБУ);

- не в повному обсязі заповнений журнал обліку санкціонованих та несанкціонованих спрацьовувань (відмов, несправностей) систем протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56 (пункт 1.4 розділу V ППБУ);

- приймально-контрольний пожежний прилад не опломбований, що суперечить ДБН В.2.5-56 (пункт 1.4 розділу V ППБУ);

- не в повному обсязі пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля (пункт 2.2 розділу V ППБУ);

- пожежний плоскоскладальний рукав не складений в гармошку або подвійну скатку, не приєднаний до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців не перевіряється (пункт 2.2 розділу V ППБУ);

- не всі пожежні кран-комплекти які розміщені у вбудованих або навісних шафках, не мають отвори для провітрювання і не пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання (пункт 2.2 розділу V ППБУ);

- не на всіх дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказані після літерного індексу ПК порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (пункт 2.2 розділу V ППБУ);

- пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік не проходять технічне обслуговуванню з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (пункт 2.2 розділу V ППБУ);

- територія навчального закладу не забезпечена первинними засобами пожежогасіння: ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (пункт 3.6 розділу V ППБУ);

- приміщення не забезпечені в повній мірі первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) (пункт 3.8 розділу V ППБУ);

- вогнегасники не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (пункт 3.10 розділу V ППБУ);

- на території відсутній повний комплект засобів пожежогасіння, які повинні розміщуватися на пожежних щитах (пункт 3.11 розділу V ППБУ);

- допускається розміщення класів дітей молодших за віком на другому поверсі (пункт 1.1 розділу VІ ППБУ);

- працівниками не пройдені навчання з питань цивільного захисту у тому числі правилам техногенної безпеки (статті 20, 40 Кодексу законів про працю, постанови Кабінету Міністрів України №443, №444).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення згідно ч.2 статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 19 грудня 2019 року КИ №087936/605 державним інспектором з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки Святошинського району міста Києва Колтипіним М.А. встановлено вчинення ОСОБА_1 правопорушення Правил пожежної безпеки в Україні та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення від 19 грудня 2019 року КИ №082936/605.

Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації ТОВ НВК Святошинська гімназія до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом шляхом знеструмлення та накладення печаток на електрощити та вхідні двері будівлі навчального закладу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходила з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V.

Згідно статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

До основних завдань ДСНС України віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до ч.7 статті 7 цього Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Таким чином, звернення контролюючого органу до суду щодо вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування - не єдиний спосіб впливу на порушника та уникнення небезпеки персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій. Орган державного нагляду може скласти припис, розпорядження чи інший розпорядчий документ щодо усунення порушень.

Відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пунктом 12 ч.1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, тим більше, коли перевірка проведена потенційно небезпечного об`єкта пов`язана з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі, вибуху та ін.).

Виходячи із системного аналізу зазначених положень, законодавством визначений механізм державного регулювання, та надана позивачу правова можливість та необхідність звернення з позовом до суду у випадку виявлення порушень вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, із вимогами про застосування відповідних заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.1, 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч.5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень .

В ході розгляду справи в суді відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що ним повністю усунуто виявлені позивачем та зафіксовані у акті перевірки порушення.

У зв`язку з цим скаржник звернувся до позивача, територіальних органів ДСНС, з метою проведення повторної перевірки та встановлення юридичних фактів належного усунення відповідачем усіх без виключення порушень, зазначених позивачем у позовній заяві у даній справі. Станом на дату підписання апеляційної скарги така повторна перевірка ще не була закінчено. Однак, станом на момент направлення до суду письмових пояснень (заперечень) така повторна перевірка закінчилась, нею встановлено повну відсутність порушень вимог законодавства закладом освіти, що підтверджується Актом Святошинського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві №430 від 06 листопада 2020 року, а також не заперечується самим позивачем у відповідних поясненнях.

В даному випадку позивачем в позовних вимогах визначено такий західреагування, як повне зупинення експлуатації (роботи) будівель Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський ліцей Кі скул за адресою: м. Київ, вул. Ірпінська, 74-А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 27 шрудня 2019 року № 938.

Однією з основних функцій Головного управління, як контролюючого органу, є запобігання настанню надзвичайної ситуації. Тобто, дії Головного управління при зверненні до суду мають запобіжний характер на попередження надзвичайної ситуації з метою уникнення її фактичного настання.

Так, на момент прийняття рішенням суду першої інстанції залишалися не усунутими 44 порушення, що підтверджується Актом № 938 від 27 грудня 2019 року.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що виявлені у ході проведення перевірки та зафіксовані у акті позивача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, дійсно, можна кваліфікувати як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

В той же час, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт не визнає встановлені порушення вимог законодавства як такі, що створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем в своїй апеляційній скарзі не спростовано наявності встановлених позивачем під час проведення перевірки порушень та не зазначено про їх повну відсутність.

Доводи відповідача про те, що ним було усунуто порушення вимог правил пожежної безпеки, що, на його думку, виключає необхідність застосування до нього заходів реагування, судова колегія вважає безпідставними і такими, що не спростовують правильність висновків проведеної ГУ ДСНС у м. Києві перевірки. Так, на момент винесення оскаржуваного судового рішення, порушення не були усунутими в повному обсязі, а тому не зрозумілим є, в чому ж полягає незаконність рішення суду першої інстанції і на підставі чого останнє підлягає скасуванню як таке, що суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Слід зазначити, що 06 листопада 2020 року, після винесення оскаржуваного рішення, за результатами проведення позапланової перевірки відповідача за його заявою позивачем був складений акт № 430 щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому встановлення відсутність порушень. Проте, мотиви подання апеляційної скарги на обґрунтоване рішення суду першої інстанції є незрозумілими, оскільки процедура відновлення виробництва після застосування судом заходів реагування, як зазначено вище, встановлена ч. 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності", якою передбачено, що відновлення виробництва або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю),який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відтак, усунення Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський ліцей "Кі скул" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки після винесення рішення судом першої інстанції не є підставою для його скасування.

Так, Верховним Судом в постанові від 29 жовтня 2020 року по справі № 819/1853/17 зазначено, що відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених органом перевірки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Також аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року по справі № 823/589/16, від 05 грудня 2019 року по справі №805/1493/17-а), від 10 вересня 2020 року по справі № 620/1857/19.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщення є заходом, який має тимчасовий характер та направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Як зазначалося вище, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський ліцей "Кі скул" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 26 січня 2021 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І.Мєзєнцев