Ухвала

від 17.08.2020 по справі 280/700/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 серпня 2020 року

Київ

справа №280/700/19

адміністративне провадження №К/9901/18964/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Апеляційного суду Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі №280/700/19 за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Запорізької області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Апеляційного суду Запорізької області, Державної судової адміністрації України, в якому просила:

- визнати протиправними дії Апеляційного суду Запорізької області в частині визначення розміру надбавки за вислугу років у період з 1 квітня 2002 року по 31 грудня 2005 року, з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року тільки у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, та бездіяльності, що полягала у непроведенні нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати за період у відповідності до частини четвертої статті 44 Закону України Про статус суддів ;

- зобов`язати Апеляційний суд Запорізької області перерахувати та виплатити (з урахуванням різниці виплаченої суми) надбавку за вислугу років за періоди з 1 квітня 2002 року по 31 грудня 2005 року, з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року в розмірі, визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України Про статус суддів з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, та індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ;

- зобов`язати Апеляційний суд Запорізької області нарахувати та виплатити за період з 1 квітня 2002 року по 31 грудня 2005 року, з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно з урахуванням компенсації відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Апеляційному суду Запорізької області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 заробітної плати з розрахунку надбавки за вислугу років згідно з частиною четвертою статті 44 Закону України Про статус суддів з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, та індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за періоди з 1 квітня 2002 року по 31 грудня 2005 року, з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року, позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Апеляційного суду Запорізької області в частині визначення розміру надбавки за вислугу років у період з 1 квітня 2002 року по 31 грудня 2005 року, з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року тільки у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, та бездіяльності, що полягала у непроведенні нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати за період у відповідності до частини четвертої статті 44 Закону України Про статус суддів ;

- зобов`язано Апеляційний суд Запорізької області перерахувати та виплатити (з урахуванням різниці виплаченої суми) надбавку за вислугу років за періоди з 1 квітня 2002 року по 31 грудня 2005 року, з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року в розмірі визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України Про статус суддів з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, та індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ;

- зобов`язано Апеляційний суд Запорізької області нарахувати та виплатити за період з 1 квітня 2002 по 31 грудня 2005 року, з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно з урахуванням компенсації відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати .

Постановою Верховного Суду від 04 жовтня 2019 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року у справі №280/700/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою для повернення справи на новий розгляд стало те, що спір у цій справі розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, що, з урахуванням статусу позивача (службова особа, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище), є порушенням процесуальних норм.

За наслідками нового розгляду справи рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії Апеляційного суду Запорізької області в частині визначення розміру надбавки ОСОБА_1 за вислугу років у період з 01 квітня 2002 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, та визнати протиправною бездіяльність Апеляційного суду Запорізької області, що полягала у не проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років до заробітної плати за вказані періоди у відповідності до частини четвертої статті 44 Закону України Про статус суддів ;

- зобов`язано Апеляційний суд Запорізької області перерахувати та виплатити (з урахуванням різниці виплаченої суми) ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за періоди з 01 квітня 2002 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року в розмірі, визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України Про статус суддів , з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, та індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ;

зобов`язано Апеляційний суд Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2002 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно, з урахуванням компенсації відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати .

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Апеляційний суд Запорізької області звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 Касаційне провадження , зокрема, щодо визначення (зазначення) підстав касаційного оскарження судових рішень.

За приписами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Перевіряючи зміст касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки в порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній не зазначено, передбачених статтею 328 цього Кодексу підстав, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій.

Крім цього, всупереч приписам частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги скаржником не додано документа про сплату судового збору.

Водночас, скаржник заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що здійснити оплату судового збору немає можливості, оскільки перебуває в стані припинення (ліквідації). Зазначає, що всі передбачені законодавством дії стосовно порядку припинення Апеляційного суду Запорізької області, у тому числі закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, завершено. Однак, провести державну реєстрацію припинення (ліквідації) унеможливлює наявність відкритих виконавчих проваджень з примусового виконання судових рішень. На підставі частини першої статті 133 КАС України скаржник просить звільнити від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.

При розгляді та вирішенні вказаного клопотання суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У частині другій статті 8 Закону України Про судовий збір вказано, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи наведене та беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи, а також предмет спору, заявник касаційної скарги не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

З урахуванням вищенаведеного суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів слідує, що позивачка у 2019 році звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом до двох відповідачів - Апеляційного суду Запорізької області, Державної судової адміністрації України. Відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. При цьому, щодо Апеляційного суду Запорізької області, виходячи із змісту рішення суду першої інстанції, задоволено дві позовні вимоги немайнового характеру та одну похідну від них.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік установлено, що з 01 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1921,00 грн.

Таким чином, скаржнику за подання цієї касаційної скарги необхідно сплатити 3073, 60 грн (200% від 1536,80 грн).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, касаційна скарга має бути залишена без руху із встановленням скаржнику строку для виправлення вказаних недоліків шляхом подання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі та уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Апеляційному суду Запорізької області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №280/700/19.

Касаційну скаргу Апеляційного суду Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі №280/700/19 залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

Судді Верховного Суду