Постанова

від 17.08.2020 по справі 904/4491/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2020 року Справа № 904/4491/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Грачов А.С.

учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Фізичної особи- підприємця Манастирського Андрія Олексійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2020 у справі №904/4491/19 (суддя Соловйова А.Є., повне рішення складено 06.05.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Ремтек , м. Дніпро

до Фізичної особи - підприємця Манастирського Андрія Олексійовича, м. Дніпро

про стягнення 151 965,08 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ремтек" (надалі позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Манастирського Андрія Олексійовича (надалі відповідач) та просило стягнути борг - 123 542,12 грн, інфляційні втрати - 20 960,20 грн, 3% річних - 7 462,76 грн.

В обгрунтування своїх вимог посилався на невиконання відповідачем зобов`язань за договором №010917 поставки від 01.09.2017 в частині своєчасного та повного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач позов заперечував, вказував, що дійсно між сторонами було укладено спірний договір на зазначених умовах, проте заперечував поставку та отримання товару за спірною накладною №17 від 04.09.2017. Посилався на те, що здійснював часткові платежі як попередню оплату за товар на підставі рахунку позивача.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2020 у справі №904/4491/19 (суддя Соловйова А.Є.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Манастирського Андрія Олексійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ремтек" 123 542,12 грн - суму основного боргу, 20 960,20 грн - інфляційних втрат, 7 462,76 грн - 3% річних, 2 279,48 грн - судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що істотні недоліки накладної на постачання товару не можуть свідчити про неотримання товару відповідачем. Крім того, відповідач здійснив часткову оплату цього товару, що свідчить про подальше схвалення господарської операції щодо поставки товару.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просив його скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обгрунтовував тим, що він не укладав спірного договору з позивачем, підпис на договорі не належить йому, що встановлено експертизою в подібних справах, а у відзиві на позовну заяву адвокат помилково визнав факт укладання договору, не повідомивши відповідача. Вказує, що суд першої інстанції не з`ясував всі обставини справи та не встановив достовірно сам факт передачі товару відповідачу, як-то відображення спірної поставки в податковому обліку, наявність документів на транспортування товару, тощо. Суд зробив невірний висновок, що часткова оплата рахунку свідчить про сам факт поставки товару і схвалення правочину та не врахував, що рахунок є тільки документом, який містить реквізити для здійснення оплати, а не є первинним документом про здійснення господарської операції та вказаний рахунок міг бути наданий на оплату будь-якого іншого товару, оскільки не містить посилання на спірну накладну. Суд безпідставно зазначив, що видаткова накладна містить неістотні недоліки, оскільки в ній відсутній сам підпис особи, що отримала товар, відсутня печатка ФОП Манастирського А.О. та такі недоліки є істотними і не підтверджують господарську операцію. Посилаючись на п. 6 ч. 2 ст. 258 ГПК України, вказував, шо апеляційний суд повинен дослідити нові обставини та заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Кузнецової І.Л.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Манастирського Андрія Олексійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2020 у справі №904/4491/19. Розгляд справи №904/4491/19 за зазначеною апеляційною скаргою призначено в судовому засіданні на 29.07.2020 на 09.30 год.

У зв`язку з відпусткою судді Подобєда І.М. у справі 17.08.2020 здійснено повторний автоматизований розподіл та для її розгляду визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Кузнецової І.Л., ухвалою від 18.08.2020 колегія прийняла справу до свого провадження.

23.07.2020 від Позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з впровадженням на території України карантинних заходів та призначення наступного судового засідання в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої просив доручити Господарському суду Львівської області.

28.07.2020 від Відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване продовженням на території України строку дії карантину до 31.08.2020 та тим, що потребує часу для надання до суду додаткових доказів на підтвердження своєї позиції.

У судове засідання 29.07.2020 учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, розгляд справи було відкладено на 17.08.2020, за клопотанням позивача призначено наступне судове засідання в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Господарському суду Львівської області.

Позивач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апелянта заперечує, посилаючись на те, що договір був укладений, постачання товару та його часткова оплата здійснена і суд прийшов до законного висновку про обгрунтованість позовних вимог. Жодного разу при розгляді справи відповідач не посилався на недійсність договору та додаткові докази не повинні прийматися апеляційною інстанцією, оскільки відповідач не довів неможливості надати їх в суді першої інстанції. В матеріалах справи наявні докази подальшого перепродажу відповідачем спірного товару, що є підтвердження реальності спірної поставки.

У відповіді на відзив апелянт вказує на те, що на даний час оспорює договір поставки №010917 від 01.09.2017 та специфікацію до нього, про що відкрито провадження у справі №904/3084/20. Є безпідставними твердження позивача про перепродаж цього товару відповідачем, оскільки ФОП Манастирським А.О. були укладені договори на придбання цього товару з іншими особами. Надані платіжні доручення на суму 184 750,00 грн жодним чином не підтверджують факт існування договірних відносин між сторонами та отримання товару за договором, зі змісту призначення платежу неможливо остаточно визначити на сплату якого товару чи договору вони були здійснені, про що надав копію висновку судово-економічної експертизи №254 від 24.07.2020. Клопотанням від 13.08.2020 долучив до справи копію листа на ім`я позивача про повернення сплачених грошових коштів.

26.07.2020 апелянт заявив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3084/20, обгрунтоване тим, що предметом розгляду у справі №904/3084/20 є визнання договору недійсним, що безпосередньо вплине на вирішення цього спору.

У судове засідання 17.08.2020 сторони не забезпечили явку представників, від апелянта жодних клопотань не надходило.

Представник позивача надіслав на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи та призначення її в режимі відеоконференції на інший день, посилаючись на ознаки захворюваності.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання представника позивача з огляду на те, що засідання для нього було визначено в режимі відеоконференцзв`язку, доказів поважності причин не виходу на зв`язок суду не надано, позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, та суд враховує положення ч. 12 ст. 270 ГПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ремтек", як постачальником, та Фізичною особою-підприємцем Манастирським Андрієм Олексійовичем, як покупцем, було укладено Договір поставки №010917 від 01.09.2017 відповідно до якого:

- постачальник зобов`язується поставити товар згідно Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість поставленого товару (п. 1.1. Договору);

- право власності на продукцію у покупця виникає після повного розрахунку та передачі товару покупцеві за договором з постачальником (п.1.4. договору);

- умови постачання товару, термін постачання товару, ціна товару вказуються у Специфікаціях (п. 2.1, 2.2., 3.1. договору);

- договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, строк договору закінчується 31.12.2017 (п.8.1, 8.2. договору).

До вказаного договору була укладена Специфікація №1 від 01.09.2017, відповідно до якої сторони дійшли наступної згоди щодо партії товару:

1. Підшипник 22315КМВW33(113615) у кількості 3 шт., сума без ПДВ - 3 540,00 грн;

2. Втулка Н315 у кількості 3 шт., сума без ПДВ - 795,00 грн;

3. Конвеєр стрічковий В-400, L-4000 mm у кількості 1 шт., сума без ПДВ - 23 617,50 грн;

4. Норія ТКЗ-25 L=9м (редуктор 2,2 кВт) у кількості 2 шт., сума без ПДВ - 65 235,00 грн;

5. Мотор-редуктор ЗМП50-18-320 з ел. дв. 1,1 кВТ у кількості 2 шт., сума без ПДВ - 18 157,12 грн;

6. Колона охолодження у кількості 2 шт., сума без ПДВ - 120 600,00 грн;

7. Підшипник 180212 (3212 - 2RS ) у кількості 4 шт., сума без ПДВ - 402,00 грн;

8. Вентилятор ВРП№5 пр.0 з.ел.Дв.7,5/3000 Дк=0,9 у кількості 2 шт., сума без ПДВ - 17 421,00 грн;

9. Циклон ЛИОТ №1 у кількості 2 шт., сума без ПДВ - 7 051,80 грн.

Всього в загальній сумі з ПДВ - 308 292,12 грн.

Покупець здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, термін оплати не пізніше 25 робочих днів з дати поставки товару.

Терміни постачання Товару становить 90 робочих днів з дати підписання договору.

Договір та специфікація з боку постачальника підписана директором Л.Р. Курманаєвим (наявний підпис та печатка), з боку покупця - ФОП Манастирським А. О. (наявні підпис та печатка).

Як на виконання умов договору зі свого боку позивач посилається на видаткову накладну №17 від 04.09.2017 на загальну суму 308 292,12 грн (перелік товару у якій відповідає Специфікації №1). У цій накладній з боку постачальника зазначено відповідальним за здійснення господарської операції Манастирський А.О., наявний підпис та печатка ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Ремтек", з боку покупця - відсутні підпис та печатка про отримання. У тексті накладної зазначено покупцем ФОП Манастирський А.О. Інших ідентифікаційних ознак покупця накладна не містить.

У матеріалах справи наявний рахунок на оплату №16 від 04.09.2017 на загальну суму 308 292,12 грн та платіжні доручення №102 від 20.10.2017 на суму 75 500,00 грн, №105 від 27.10.2017 на суму 61750,00 грн, №113 від 02.11.2017 на суму 47500,00 грн, всього на 184 750,00 грн. Відповідно до цих доручень ФОП Манастирський А.О. сплатив ТОВ "НВО "Ремтек" грошові кошти з посиланням оплата за товар зг. рах. №16 від 04.09.207р. .

Посилаючись на порушення умов щодо повної оплати товару, заборгованість в сумі 123 542,12 грн, що є підставою також для застосування положень ст. 625 ЦК України та нарахування 3% річних - 7 462,76 грн, інфляційних втрат - 20 960,20 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом. Стягнення вказаних коштів і є предметом спору у цій справі.

Відповідно до ст. 269 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Суд першої інстанції зробив вірний висновок, що між сторонами склалися відносини постачання товару, які регулюються положеннями глави 54 ЦК України, зокрема ст. 655, 656, 662-665, 712, а також положеннями ст.265, 268, 269 ГК України.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, що кореспондуються з положеннями ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України). Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основними доводами апеляційної скарги є обставини не підписання відповідачем договору і Специфікації та не отримання товару за спірною видатковою накладною.

Як досліджено судом, у матеріалах справи наявна копія договору поставки №010917 від 01.09.2017 та Специфікації №1 від 01.09.2017, на якій наявні підписи та печатки сторін.

Відповідно до п.4 ч. 3 та ч.4 ст. 165 ГПК України відзив на позовну заяву повинен містити обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обгрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

У відзиві на позовну заяву, поданому відповідачем 23.10.2019 до суду першої інстанції, останній визнавав обставину укладання договору поставки №010917 від 01.09.2017 та Специфікації №1 від 01.09.2017 до нього. Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що факт укладання сторонами цього договору є встановленим.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що вказану обставину він визнав помилково, не підтверджені доказами, відзив був підписаний самим ФОП Манастирським А.О. Тому, посилання на необізнаність з його текстом щодо визнання факту укладення договору є надуманими.

Апелянт оспорює свої підписи на договорі та Специфікації, втім не оспорює скріплення їх печатками, що свідчить про схвалення договору навіть в разі підписання його іншою особою.

В такому разі апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір поставки №010917 від 01.09.2017 та Специфікація №1 від 01.09.2017 до нього є укладеними.

За таких обставин апеляційний суд відхиляє клопотання апелянта про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3084/20. При цьому суд також враховує що перегляд справи в апеляційній інстанції здійснюється за тими доказами, які розглядав суд першої інстанції та які були наявні на час винесення рішення судом першої інстанції. Тому, апеляційний суд не зможе прийняти до уваги рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3084/20, провадження в якій відкрито після ухвалення судом рішення у цій справі. Вказані обставини можуть бути підставою для перегляду рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами.

Як зазначено вище, за договором поставки постачальник повинен поставити товар, а покупець його прийняти та оплатити.

Як на підтвердження факту поставки позивач послався на видаткову накладну №17 від 04.09.2017.

Судами встановлено та не заперечується сторонами, що вказана накладна не містить підпису чи печатки покупця про отримання товару. В ній також відсутні посилання на номер договору чи інші підстави поставки товару, не зазначено ідентифікаційного коду покупця, його місцезнаходження, місце передачі товару.

Відповідач при розгляді справи як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі заперечує факт отримання товару за вказаною накладною.

Інших додаткових доказів, які б підтверджували факт постачання спірного товару, як-то товаро-транспортної накладної, доказів придбання, оприбуткування товару як покупцем так і продавцем, позивачем не надано.

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що факт постачання товару не підтверджено належними та допустими доказами.

Суд першої інстанції зробив помилковий висновок, що спірна видаткова накладна містить неістотні недоліки, які не можуть бути підставою для невизнання господарської операції. Спірна видаткова накладна не містить самого підтвердження отримання покупцем товару, тобто самого факту здійснення господарської операції.

Посилання суду першої інстанції на те, що шляхом часткової оплати відповідач схвалив правочин щодо отримання товару не грунтуються на положеннях закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Непідписана стороною накладна не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України та в цьому випадку не можуть бути застосовані положення ст. 241 ЦК.

Посилання позивача, з якими погодився суд першої інстанції, що часткова оплата свідчить про факт отримання товару, є також безпідставними.

Як вбачається з досліджених судом платіжних доручень в призначенні платежу вказано, що оплата зо товар згідно рахунку №16 від 04.09.207р. . Так, матеріали справи містять рахунок №16 від 04.09.2017р. на загальну суму 308 292,12 грн з переліком товару, що відповідає Специфікації та накладній. Втім, часткова оплата рахунку не підтверджує достовірно факт отримання товару покупцем. При цьому слід зазначити, що в рахунку зроблена примітка наступного змісту Оплата цього рахунку означає погодження з умовами поставки товарів. Повідомлення про оплату є обов`язковим, в іншому випадку не гарантується наявність товарів на складі. Товар відпускається за фактом надходження коштів на п\р постачальника самовивозом за наявності довіреності та паспорта , тобто мова йде про здійснення попередньої оплати. Рахунок не містить посилання на поставку товару за спірною видатковою накладною.

З огляду на встановлені обставини апеляційний суд доходить висновку, що позивачем не доведено факт поставки товару за спірною накладною та його позовні вимоги помилково задоволені судом першої інстанції.

Апеляційний суд не оцінює надані позивачем докази укладання відповідачем договорів поставки аналогічних товарів з третіми особами, як і надані відповідачем докази придбання аналогічних товарів у інших осіб, оскільки вказане не входить в предмет доказування в даній справі, та здійснення господарських операцій з придбання-продажу аналогічних товарів не є беззаперечним доказом отримання відповідачем товару за спірною видатковою накладною.

Наданий відповідачем висновок судово-економічної експертизи №254 від 24.07.2020 суд не бере до уваги, оскільки він містить висновки щодо оцінки спірної видаткової накладної як доказу, що відноситься до компетенції суду.

Відповідно до ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2020 у справі №904/4491/19, як прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові. З огляду на це апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати у справі покладаються на відповідача .

Керуючись ст. 269, 270, 275, 277, 282- 284, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи- підприємця Манастирського Андрія Олексійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2020 у справі №904/4491/19 задовольнити .

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2020 у справі №904/4491/19 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Ремтек (м. Дніпро, вул. Молодогвардійська,71, ідентифікаційний код 39465759) на користь Фізичної особи- підприємця Манастирського Андрія Олексійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги - 3419,24 грн (три тисячі чотириста дев`ятнадцять грн 24 коп), про що видати наказ.

Відповідно до ст. 327 ГПК України видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком випадків, визначених у ст. 287 ГПК України

Повна постанова складена 19 серпня 2020 року.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Е.В. Орєшкіна