Рішення

від 19.08.2020 по справі 910/17124/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2020м. ДніпроСправа № 910/17124/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосдайк Груп", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошина", м. Дніпро

про стягнення 149 422,64 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Ільєнко Д.Ю.

Представники:

Від позивача: Головчук В.М., представник, довіреність № б/н від 24.01.2020

Від відповідача: Базюкевич Є.В., адвокат, довіреність № б/н від 08.11.2019

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фосдайк Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошина" заборгованість у розмірі 149 422,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору транспортно-експедиторського обслуговування №526 від 12.05.2015 в частині відшкодування додаткових витрат по зберіганню вантажів у контейнерах №№ РОNU7642435, ТLLU569327 (Заявки №9 29.01.2019, №10 від 29.01.2019) та демереджу вищезгаданих контейнерів на загальну суму 110 804, 10грн.

Здійснення позивачем додаткових витрат по зберіганню та демереджу контейнерів підтверджується рахунками-фактурами від співвиконавців позивача, зокрема: рахунки С-1244 від 21.01.2019 та №К-1245 від 21.01.2019 від ТОВ "Чорноморський рибний порт" на суму 20 146 грн. 20 коп.; рахунки №2019/192Т від 28.06.2019 та №9/193 Т від 28.06.2019 від МІRАМІS ТRANSPORTATION LTD на суму 3 240 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату надання послуг (21.01.2019 - 27,980832 грн.) становить 90 657 грн. 90 коп.

Позивач вважає, що зазначені вище витрати відповідач має відшкодувати на підставі п.4.2.3 договору транспортно-експедиторського обслуговування №526 від 12.05.2015. 04.07.2019 відповідачу було направлено вимогу про погашення боргу в сумі 110 804, 10грн. (сто десять тисяч вісімсот чотири гривні 10коп.) в семиденний строк з дня отримання вимоги. Однак, відповідач вимоги не виконав та грошові кошти не сплатив.

Враховуючи положення п. 5.3.4. Договору позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає до сплати, за кожен день такого прострочення у розмірі 14 580 грн. 61 коп. за період з 11.07.2019 по 03.12.2019, та за прострочення понад двох місяців нараховано штраф у розмірі 20% від простроченої суми оплати у розмірі 22 160 грн. 82 коп.

На підставі частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано втрати від інфляції за період з липня 2019 року по жовтень 2019 року у розмірі 547 грн. 46 коп. та три проценти річних у розмірі 1 329 грн. 65 коп. за період прострочки з 11.07.2019 по 03.12.2019. Загальна сума заборгованості, яку просить стягнути позивач, складає 149 422 грн. 64 коп.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вказує, що:

- сторони договору в заявках на транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО): №9 від 29.01.2019 та №10 від 29.01.2019, погодили наступний перелік послуг: ТЕО з перевезення автомобільним та/або залізничним транспортом. Вартість погоджених послуг за кожною заявкою становить 2936 грн. Винагорода експедитора становить 900 грн за кожною заявкою, жодних інших послуг за заявками сторони не погоджували;

- позивачем надані неналежні та недопустимі докази: заявлені позивачем додаткові витрати не є предметом заявок. Рахунки №2019/192Т від 28.06.2019 та №9/193 Т від 28.06.2019 від МІRАМІS ТRANSPORTATION LTD на суму 3 240 доларів США не можуть вважатися належними доказами, що виключає їх врахування. Рахунки і акти ТОВ "Чорноморський рибний порт" від 21.01.2019 містять призначення послуг - "зберігання імпорт навантажений 40" та не мають відношення до ТЕО за договором між сторонами.

- заявлені позивачем витрати за рахунками і актами ТОВ "Чорноморський рибний порт" навіть не можуть бути предметом складених сторонами заявок на ТЕО, оскільки заявки складені 29.01.2019 - пізніше, ніж позивач, згідно вищезгаданих актів, отримав 21.01.2019 від ТОВ "Чорноморський рибний порт" заявлені послуги. Відповідно, відсутній зв`язок між заявками відповідача на ТЕО і отриманими позивачем послугами. Послуги з демереджу також відсутні в заявках сторін та у витратах позивача;

- погодження переліку послуг обов`язкове згідно п. 4.2.2. договору. За умовами договору №526 від 12 травня 2015 року узгодження сторонами всіх витрат, послуг, їх вартості тощо є обов`язковим (п.1.2. договору - розмір плати Експедиторові встановлюється угодою сторін і оформляється додатками (по формі додатка №1; п.1.3. - на кожне замовлення сторони оформлюють заявку за 7 робочих днів, початку навантаження; необхідність погодження сторонами умов організації перевезення надання інших послуг передбачене п.2.1.1. договору; згідно п. 2.2.9. договору позивач має право на компенсацію витрат, якщо здійснювались в інтересах відповідача (Клієнта); п.4.2., 4.3.);

- зважаючи на більш як 14-кратне (!) перевищення заявлених в цій справі витрат -110804 грн. - над вартістю послуг, наданих позивачем - 7672 грн за двома заявками - можна констатувати, що позивач взяв на себе відповідні зобов`язання без належної обачності з явним виходом за межі доручення. Посилання позивача на п.4.5. договору як підставу погодження заявлених сум з боку відповідача відкидає, оскільки цей пункт стосується надання послуг - виконання відповідної заявки саме позивачем. Заявки на надання послуг з ТЕО оформлені на 3836 грн кожна і на цей час оплачені, що визнається позивачем. Вказаний пункт не регулює питань про погодження будь-яких інших сум, в тому числі витрат позивача на користь третіх осіб. З урахуванням викладеного, відповідач заперечує проти стягнення пені та штрафу;

- договір є змішаним і містить як положення про транспортне експедирування (глава 65 ЦК України), так і положення про доручення. Додаткові витрати позивач обґрунтовує як такі, що здійснені за дорученням відповідача (Клієнта), про що вказує в актах на суму таких витрат. За статтею 1004 ЦК України вихід за межі доручення має бути попередньо погоджений з Довірителем. Стаття 1006 ЦК України передбачає негайне надання звіту про виконання доручення;

- направлення відповідачу документів, в т.ч. актів про додаткові витрати (звіт Експедитора) лише 05.07.2019, тобто, через п`ять місяців після виконання заявок від 29.01.2019, свідчить про прострочення кредитора;

- відповідач заперечує отримання доданого до позову листа №421 від 04.07.2019 з додатками, підпис у повідомленні про вручення листа не належить жодному співробітнику підприємства. Крім того, згідно даних Укрпошти лист з відповідним номером 0200243398087 відсутній, оскільки не зареєстрований в системі; водночас дата на повідомленні вручення містить незастережене виправлення: 03 чи 09 липня 2019 року. Тому відповідні докази про отримання листа відповідачем є недостовірними і не можуть братись до уваги;

- відповідач звертає увагу на розрахункові порушення з боку позивача, неналежним доказом є скріншот з сайту НБУ про курс долара на 21.01.2019;

- нарахування пені за платежами в іноземній валюті суперечить висновкам Верховного Суду, оскільки облікова ставка НБУ передбачена лише для національної грошової одиниці - гривні.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 11.02.2020 (а.с.95-100), позивач зазначає, що у практиці надання транспортно-експедиторських послуг, послуги зі зберігання та демереджу не є окремими послугами з перевезення, але визнаються похідними від послуг ТЕО і відносяться до додаткових. До відповіді на відзив позивач надав копії платіжних доручень №№9440, 9441 від 21.01.2019; копію витягу з договору на надання транспортно-експедиторських послуг №К-2809/11-117 від 28.09.2011, укладеного між ТОВ "Фосдайк Груп" та МІRАМІS ТRANSPORTATION LTD; копію рахунків судноплавної лінії MAERSK LINE №5609028050 та №609028049 від 21.01.2019 (а.с.103-113).

01.07.2020 позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів: міжнародної таварно-транспортної накладної №11083, №11084; платіжне доручення в іноземній валюті №166 від 02.04.2020; копію договору №АП-1-17 від 10.07.2017; копію комерційного інвойсу №SI3318009094 та №SI3318009145; копії міжнародних морських накладних №№ 967041195, 967048527 (а.с.186).

27 липня 2020 року від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу відповідача додаткових доказів.

04.12.2019 позивач звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06 грудня 2019 року передано позовну заяву (б/н від 04.12.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосдайк Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошина" про стягнення заборгованості за встановленою підсудністю на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно Витягу з протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 26 грудня 2019 року позовну заяву передано судді Євстигнеєвій Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2020 позовну заяву прийнято до провадження у порядку спрощеного позовного провадження; призначено перше судове засідання у справі на 27.01.2020.

У судовому засіданні 27.01.2020 оголошена перерва до 25.02.2020, з 25.02.2020 до 02.03.2020.

Ухвалою суду від 02.03.2020 здійснено перехід до розгляду справи №910/17124/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23 березня 2020 року.

У зв`язку з неявкою у судове засідання 23.03.2020 представників сторін, підготовче засідання відкладено на 27.04.2020.

Підготовче засідання, призначене на 27.04.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Євстигнеєвої Н.М. у відпустці.

Листом Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2020 повідомлено учасників справи про призначення наступного підготовчого засідання на іншу дату після повернення судді з відпустки.

Ухвалою суду від 12.05.2020 підготовче засідання призначено на 04.06.2020. Підготовче засідання відкладалось з 04.06.2020 на 01.07.2020.

У судовому засіданні 01.07.2020 оголошено перерву до 29.07.2020.

Ухвалою суду від 29.07.2020 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 12.08.2020.

У судовому засідання 12.08.2020 оголошено перерву до 19.08.2020.

У судовому засіданні 19.08.2020 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фосдайк Груп" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрошина" (Клієнт) був укладений Договір транспортно-експедиторського обслуговування №526 (надалі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1.) Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнтові за погодженням сторін (а.с.14-19).

Згідно п.1.2. Договору умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати Експедиторові, пункти відправлення та призначення, а також інші умови пов`язані з виконанням цього Договору, встановлюються за угодою сторін і оформляються Додатками до цього Договору, по формі, погодженій Сторонами в додатку №1 до цього Договору.

Під кожне конкретне перевезення Клієнт надає експедиторові заявку, в якій оговорюється найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), планову дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника і вантажоодержувача і іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО. Заявка подається за 7 (сім) робочих днів до початку навантаження і готовності вантажу до перевезення. На підставі такої заявки Клієнта, сторони складають і підписують протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання Експедитором Заявки Клієнта відповідний Додаток до цього Договору, по формі, погодженій Сторонами в додатку №1 до цього договору (п.1.3.).

Відповідно до цього договору Експедитор зобов`язується, зокрема:

за плату та за рахунок Клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, узгоджених сторонами, а також надавати інші послуги Клієнтові за погодженням сторін. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором укладати від свого імені та за рахунок Клієнта договори з транспортними організаціями: контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та ін. організаціями. Документом, що підтверджує наявність і зміст такого договору з транспортними організаціями, являється транспортний документ (п.2.1.1. договору);

- представляти інтереси Клієнта у взаєминах з перевізниками, портами, аеропортами, державними органами та іншими організаціями у зв`язку з перевезенням, перевалкою, ТЕО вантажів Клієнта (п.2.1.2. договору).

Експедитор має право:

укладати від свого імені договори та інші угоди з транспортними, експедиторськими та ін. організаціями для виконання своїх зобов`язань за договором (п.2.2.1);

проводить розрахунки з портами, транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх зобов`язань за цим договором (п.2.2.2);

на відшкодування додаткових витрат, що виникли у експедитора при виконанні цього договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах клієнта (п.2.2.9).

Експедитор погоджує перелік послуг з Клієнтом, оплата яких здійснюється за наявності письмового підтвердження Клієнтом вартості даних послуг, тобто за наявності підписаного сторонами додатка до цього договору. Додаткові витрати, пов`язані з перевірками вантажу контролюючими органами держави, оплачуються Клієнтом самостійно та/або узгоджуються для оплати Клієнтом та оплачуються експедитором, з обов`язковою наступною компенсацією Клієнтом на підставі пред`явлення підтверджуючих такі витрати документів (п.4.2.2. договору).

Згідно пп. д) п. 4.2.3. Договору платежі, належні Експедитору в якості компенсації за оплату їм додаткових витрат (послуг третіх осіб), які були фактично здійснені експедитором з метою виконання доручення Клієнта, проводяться протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати рахунку-фактури Експедитора та/або підтвердження фактичних витрат експедитора, якщо інше не узгоджено у відповідній заявці.

У разі необґрунтованої відмови Клієнта від узгодження та оплати послуг, в тому числі додаткових витрат, Експедитор вправі відмовитись від виконання доручення на будь-якій його стадії або затримати передачу вантажу Клієнта (п.4.4. договору). Експедитор має право притримання по відношенню до всіх вантажів Клієнта, до проведення всіх взаєморозрахунків. Таке право Експедитора полягає в праві притримувати вантаж або документи на вантаж, до моменту оплати послуг Експедитора та відшкодування, здійснених ним в інтересах Клієнта витрат (п.4.7. договору).

Експедитор після надання послуг (виконання відповідної заявки ) складає акт виконаних робіт і надає його Клієнту. Клієнт протягом 5 (п`яти) діб з моменту отримання Акту виконаних робіт повинен підписати його, завірити печаткою і відправити Експедитору, або надати протягом п`яти робочих днів мотивовану відмову. Після закінчення зазначеного терміну Акт виконаних робіт вважається прийнятим, підписаним сторонами і підлягає оплаті без заперечень (п.4.5. договору).

Згідно п. 5.3.4. Договору у випадку прострочення Клієнтом здійснення платежу за надані Експедитором послуги, Клієнт сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає до сплати, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад двох місяців, Клієнт сплачує додатково штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від простроченої суми оплати.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2015. При відсутності пропозиції про розірвання цього договору за 20 днів до терміну припинення його дії, такий договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік (п.9.5. договору).

29 січня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрошина" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фосдайк Груп" склали заявки №9 та №10, якими узгодили перелік і вартість послуг по організації ТЕО вантажу в контейнерах №№ РОNU7642435, ТLLU569327 (а.с.20,21).

Вартість послуг ТЕО з перевезення автомобільним та/або залізничним транспортом складає 2936,00грн. з ПДВ, винагорода експедитора - 900,00грн., разом сума до сплати за виконання заявки складає 3836,00грн. (за кожну заявку).

Послуги ТЕО з перевезення автомобільним та/або залізничним транспортом та винагорода експедитора оплачуються, згідно пп.б) п.4.2.3. договору, протягом п`яти банківських днів з дати рахунку експедитора.

В цей же день, 29.01.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фосдайк Груп" виставило відповідачеві рахунки на оплату №136 на суму 3 836,00грн. та №137 на суму 3 836,00грн. (а.с.20,21).

На виконання умов договору транспортного обслуговування Товариством з обмеженою відповідальністю "Фосдайк Груп", як експедитором надані Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрошина" (Клієнту) ТЕО з перевезення автомобільним транспортом в межах України контейнерів №№ РОNU7642435, ТLLU569327 на загальну суму 7672,00грн., про що складені Акти надання послуг (Звіт експедитора):

№ 152 від 29.01.2019 на суму 3 836,00грн.,

№ 153 від 29.01.2019 на суму 3 836,00грн. (а.с.24,25).

З метою виконання доручення відповідача по транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів у контейнерах №№ РОNU7642435, ТLLU569327 (Заявок №9 29.01.2019, №10 від 29.01.2019) позивачем також було здійснено додаткові витрати по зберіганню та демереджу вищезгаданих контейнерів на загальну суму 110 804,10 грн. (сто десять тисяч вісімсот чотири гривні 10 копійок), в т.ч. ПДВ.

Надання додаткових витрат підтверджується Актами надання послуг (Звіти Експедитора):

№ 1024 від 03 липня 2019 року на суму 68 916,79грн. (а.с.29),

№ 1025 від 03 липня 2019 року на суму 41887,31грн. (а.с.27),

та рахунками-фактури № 780 від 03.07.2019 на суму 68916,79грн., №781 від 03.07.2019 на суму 41887,31грн. (а.с.26,28).

Додаткові витрати позивача по зберіганню та демереджу контейнерів підтверджуються рахунками-фактурами від співвиконавців Позивача, зокрема:

рахунками №К-1244 від 21.01.2019 та №К-1245 від 21.01.2019 від ТОВ "Чорноморський рибний порт" на суму 20 146 грн. 20 коп. (а.с.32,33);

Актами виконаних робіт/наданих послуг №К-1244 від 21.01.2019 на суму 14 773,88грн. та №К-1245 від 21.01.2019 на суму 5372,32грн., підписаними ТОВ "Чорноморський рибний порт" та ТОВ "Фосдайк Груп" (а.с.34-35),

рахунками №2019/192 Т від 28.06.2019 та №2019/193 Т від 28.06.2019 від МІRАМІS ТRANSPORTATION LTD на суму 3 240 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату надання послуг (21.01.19 -27,980832 грн.) становить 90 657 грн. 90 коп. (а.с.30-31).

Зазначені рахунки - фактури були виставлені відповідно до п.3.7. Договору на надання транспортно-експедиторських послуг № К-2809/11-117 від 28.09.2011, укладеного між ТОВ "Фосдайк Груп" та МІRАМІS ТRANSPORTATION LTD (а.с.105-108). Строк оплати рахунків становить 180 (сто вісімдесят) банківських днів з дати рахунку. Строк оплати за цими рахунками спливає 16.03.2020. Тож, станом на дату звернення до суду дані рахунки ще не були сплачені Позивачем. У якості доказів виставлення вартості демереджу судноплавною лінією позивачем надані завірені належним чином копії рахунків судноплавної лінії MAERSK LINE №5609028050 від 21 січня 2019 року на суму 1 305 доларів США та №5609028049 від 21 січня 2019 року на суму 1 935 доларів США, виставлених МІRАМІS ТRANSPORTATION LTD (а.с.109-112).

Загальна сума витрат по зберіганню та демереджу контейнерів склала 110 804,10грн.

Послуги зі зберігання та демереджу виникли:

по контейнеру № РОNU7642435:

11.12.2018 - контейнер прибув в порт вивантаження (ТОВ "Чорноморський рибний порт");

З 12.12.2018 - 21.01.2019 - (враховуючи 30 календарних днів пільгового безоплатного зберігання) - платне зберігання в порту з 11.01.2019 по 21.01.2019 рр. - 11 днів* 1343,08 грн.= 14 773,88 грн.

З 11.12.18 - 31.12.2018- (враховуючи 21 календарний день безкоштовного використання) - платне використання з 01.01.2019 по 24.01.2019 - 9 днів*65,00 доларів США + 15днів*90,00 доларів США = 1 935,00 доларів США, що на дату виконання послуг (21.01.2019) становить 54142,91 гривень (п`ятдесят чотири тисячі сто сорок дві гривні 91 копійка).

23.01.2019 відбулося вивантаження вантажу на складі Відповідача.

По контейнеру № ТLLU569327:

17.12.2018 - контейнер прибув в порт вивантаження (ТОВ "Чорноморський рибний порт").

19.12.2018 - 21.01.2019-(враховуючи 30 календарних днів пільгового безоплатного зберігання) - платне зберігання в порту з 18.01.2019 по 21.01.2019 - 4 дні* 1343.08 грн.= 5 372,32 грн.

18.12.18 - 07.01.2019 - (враховуючи 21 календарний день безкоштовного використання) - платне користування з 07.01.2019 по 24.01.2019 - 9 днів*65,00 доларів США + 8 днів*90,00 доларів США = 1305,00 доларів США, що на дату виконання послуг (21.01.2019) становить 36514,99 грн.

23.01.2019 відбулося вивантаження вантажу на складі Відповідача.

Зазначені витрати зі зберігання були оплачені позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Чорноморський рибний порт", про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень №9440 від 21 січня 2019 року на суму 5 372,32 грн. (а.с.103), №9441 від 21 січня 2019 року на суму 14 773,88 гривень (а.с.104).

28.09.2011 між ТОВ "Фосдайк Груп" (клієнт) та Мирамис Транспортейшн Лимитед (МІRАМІS ТRANSPORTATION LTD) (експедитор) укладено договір на надання транспортно-експедиторських послуг № К-2809/11-117 від 28.09.2011, відповідно до умов якого експедитор за дорученням клієнта зобов`язується виконувати операції по експедируванню вантажів, оформленню необхідної документації, оплаті витрат і проводити відправку вантажів клієнта автомобільним, залізничним транспортом (а.с.105-108).

Валютою цього договору і платежів за ним є долар США.

Вартість демереджу була виставлена МІRАМІS ТRANSPORTATION LTD судноплавною лінією MAERSK LINE згідно рахунків №5609028050 від 21 січня 2019 року на суму 1 305 доларів США та №5609028049 від 21 січня 2019 року на суму 1 935 доларів США.

4 липня 2019 року на адресу відповідача направлена вимога (вих. №421 від 04.07.2019) сплатити додаткові витрати, понесені експедитором, в розмірі 110 804,10грн. у строк до 15.07.2019 (фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист містяться в матеріалах справи, а.с.36-38). До цього листа позивачем були додані акти надання послуг (Звіт експедитора) №1024 від 03.07.2019 та №1025 від 03.07.2019, рахунки - фактури на оплату №780, 781 від 03.07.2019, копії заявок на транспортно-експедиторське обслуговування №№9,10 від 29.01.2019, копії актів надання послуг (Звітів експедитора) №№152,153 від 29.01.2019, копії рахунків співвиконавців експедитора №К-1244, №К-1245 від 21.01.2019, №2019/192Т від 28.06.2019, №2019/193 Т від 28.06.2019.

Вимога про сплату додаткових витрат була отримана відповідачем 09.07.2019, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №0200243309087, а.с.38.

В установлений у вимозі про сплату строк відповідач грошові кошти на рахунок позивача не перерахував.

Станом на дату прийняття рішення суду позивач відшкодував витрати контрагенту (МІRАМІS ТRANSPORTATION LTD) у сумі 3240,00доларів США (платіжне доручення №166 від 02.04.2020, а.с.189).

Також, в матеріалах справи наявний договір №АП-1-17 перевезення вантажів автомобільним транспортом між ТОВ "Фосдайк Груп" (замовник) та ТОВ "ЛАТТЕПС" (перевізник) укладений в липні 2017 року (а.с.190-191).

Предметом розгляду у справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по зберіганню та демереджу контейнерів у розмірі 110 804,10грн.

Предметом доказування у даній справі є обставини надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування, строк оплати наданих послуг та відшкодування додаткових витрат, що виникли у експедитора при виконанні цього договору та чи виникли ці витрати в інтересах клієнта.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Так, укладений між сторонами по справі договір транспортно-експедиторського обслуговування є підставою для виникнення у сторін договору зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов`язковим для виконання його сторонами.

Згідно ч. 1, 8-9 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність за договором транспортного експедирування" одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 931 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Згідно ст. 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор має право, зокрема, на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади (ч. 10 ст. 9 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Так, зобов`язання клієнта сплатити експедитору договірну плату повинно кореспондуватися з виконанням експедитором визначених договором оплачуваних послуг на відповідну вартість та прийняттям саме цих послуг клієнтом.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем Договір з транспортно-експедиторського обслуговування є змішаним Договором, що включає в себе елементи Договору доручення та Договору комісії. В залежності від того, від імені кого Експедитор виступає при наданні тієї чи іншої послуги - свого імені чи імені Клієнта, застосовуються положення законодавчих актів щодо відповідного договору - доручення чи комісії. Послуги зі зберігання та демереджу є елементом Договору комісії, оскільки в даному випадку Позивач у відносинах з Підрядником виступав від власного імені і рахунки за зберігання та демередж отримував і сплачував від свого власного імені, але в інтересах Відповідача.

Відповідно до ст.1022 ЦК України, після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фосдайк Груп" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрошина" Акти виконаних робіт (Звіти Експедитора) № 1024 від 03 липня 2019 року, № 1025 від 03 липня 2019 року для погодження наданих послуг зі зберігання та демереджу одразу після отримання відповідних підтверджуючих документів від своїх підрядників.

Згідно п. 4.5. Договору Експедитор після надання послуг (виконання відповідної заявки) складає акт виконаних робіт і надає його Клієнту. Клієнт протягом 5 (п`яти) діб з моменту отримання Акту виконаних робіт повинен підписати його, завірити печаткою і відправити Експедитору, або надати протягом п`яти робочих днів мотивовану відмову. Після закінчення зазначеного терміну Акт виконаних робіт вважається прийнятим, підписаним сторонами і підлягає оплаті без заперечень.

Судом встановлено, що акти виконаних робіт (Звіти Експедитора) № 1024 від 03 липня 2019 року, № 1025 від 03 липня 2019 року відповідачем отримані 09.07.2019, проте, всупереч п.4.5. договору, відповідач зазначені акти не підписав, мотивовану відмову від підписання актів не надав.

За таких обставин, Акти виконаних робіт вважаються прийнятими, а послуги такими, що надані відповідачу.

За змістом підпункту д) пункту 4.3. договору, що належні експедитору в якості компенсації за оплату їй додаткових витрат (послуг третіх осіб), які були фактично здійснені експедитором з метою виконання доручення Клієнта, проводяться протягом п`яти банківських днів з дати рахунку - фактури

04.07.2019 відповідачу була направлена вимога про сплату боргу у розмірі 110 804,10грн. в семиденний строк з дня отримання вимоги. До цієї вимоги додані:

акти надання послуг (Звіт експедитора) №1024 від 03.07.2019 та №1025 від 03.07.2019, рахунки - фактури на оплату №780, 781 від 03.07.2019, копії заявок на транспортно-експедиторське обслуговування №№9,10 від 29.01.2019, копії актів надання послуг (Звітів експедитора) №№152,153 від 29.01.2019, копії рахунків співвиконавців експедитора №К-1244, №К-1245 від 21.01.2019, №2019/192Т від 28.06.2019, №2019/193 Т від 28.06.2019.

Таким чином, з урахуванням наведених положень, строк виконання зобов`язання з оплати вартості наданих послуг станом на час розгляду справи є таким, що настав.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання не виконав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 110 804,10грн. відповідачем відповідно до положень ст. 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам договору, на який посилається позивач, господарський суд доходить висновку, що позивачем доведено виконання зобов`язань експедитора перед клієнтом та, відповідно, право вимагати стягнення виниклої у зв`язку з цим заборгованості у розмірі 110 804,10грн.

Окрім вимоги про стягнення заборгованості з оплати наданих послуг та додаткових витрат, позивач просить стягнути пеню у розмірі 14 580 грн. 61 коп. за період з 11.07.2019 по 03.12.2019 та за прострочення понад двох місяців штраф у розмірі 20% від простроченої суми оплати у розмірі 22 160 грн. 82 коп.

Щодо стягнення пені.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Так, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень ч. 4, 6 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як установлено судом, сторонами договору передбачено, що у випадку прострочення Клієнтом здійснення платежу за надані Експедитором послуги, Клієнт сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає до сплати, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад двох місяців, Клієнт сплачує додатково штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від простроченої суми оплати (п.5.4. договору).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки за умовами договору (підпункт д) пункту 4.2.) платежі, належні експедитору в якості компенсації за оплату їм додаткових витрат (послуг третіх осіб), які були фактично здійснені експедитором з метою виконання доручення клієнта, проводяться протягом п`яти банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури експедитора та/або підтвердження фактичних витрат експедитора, якщо інше не узгоджено сторонами у відповідній заявці.

Клієнт оплачує користування, в тому числі понаднормове використання, контейнерного та іншого обладнання, відповідно до тарифів, що встановлені судноплавною лінією, власністю якої є таке обладнання на підставі рахунку експедитора відповідно до умов підпункту д) п.4.2.3. цього договору. підписуючи цей договір, сторони визнають обов`язковість зазначених умов у відносинах сторін (п.4.3. договору).

Таким чином, відповідач зобов"язаний відшкодувати експедитору додаткові витрати, які здійснені експедитором з метою виконання доручення клієнта.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив рахунки, виставлені третіми особами:

Товариству з обмеженою відповідальністю "Чорноморський рибний порт" згідно копій платіжних доручень №9440 від 21 січня 2019 року на суму 5 372,32 грн. (а.с.103), та №9441 від 21 січня 2019 року на суму 14 773,88 гривень;

МІRАМІS ТRANSPORTATION LTD - 02.04.2020 згідно платіжного доручення №166 на суму 3 240,00доларів США (а.с.189).

Пеня нарахована позивачем у розмірі 14 580 грн. 61 коп. за період з 11.07.2019 по 03.12.2019 та за прострочення понад двох місяців штраф у розмірі 20% від простроченої суми оплати у розмірі 22 160 грн. 82 коп. (110804,10грн. х 20%).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що пеня може бути нарахована за період з 17 липня 2019 року (оскільки 9 липня 2019 року відповідачем отримана вимога + 7 календарних днів) по 03.12.2019 на суму 20146,20грн. х140дн та складає 2 535,11грн.

Пеня, яка нарахована на суму 90657,90грн. стягненню не підлягає, оскільки відповідач щодо цієї суми в заявленому позивачем періоді нарахування - з 16.07.2019 по 03.12.2019, не є таким, що прострочив виконання зобов`язання. Позивачем сплачено рахунки МІRАМІS ТRANSPORTATION LTD - 02.04.2020, тобто відповідач має компенсувати позивачеві лише понесені ним фактичні витрати.

Таким чином вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у сумі 2 554,43грн.

Сума штрафу обчислюється судом виходячи з суми понесених позивачем витрат, які не відшкодовані позивачу: 20146,20грн.х20%= 4029,24грн.

Нарахування штрафу на суму 90 657,90грн. суд вважає передчасним, оскільки виставлення рахунку-фактури експедитора відбулося без фактично понесених експедитором додаткових витрат на зазначену суму. Тобто у даному випадку відповідач не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Таким чином, вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню частково у сумі 4029,24грн.

На підставі частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано втрати від інфляції за період з липня 2019 року по жовтень 2019 року у розмірі 547 грн. 46 коп. та три проценти річних у розмірі 1 329 грн. 65 коп. за період прострочки з 11.07.2019 по 03.12.2019.

Перевіривши розрахунок трьох відсотків річних та втрат від інфляції, суд встановив, що позивачем допущено аналогічні, що й при обчисленні пені, помилки, тому, три відсотки річних за період прострочки виконання зобов`язання з 17 липня 2019 року по 03.12.2019 на суму 20146,20грн. х140дн та складають 231,82грн., втрати від інфляції з серпня по жовтень 2019 року на суму 20146,20грн. складають 203,68грн. (20146,20грн.х101,1% (сукупний індекс інфляції за вказаний період).

За таких обставин, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу - 110804,10грн., пеня в сумі 2 535,11грн., штраф у розмірі 20% в сумі 4029,24грн., три відсотки річних у сумі 231,82грн., втрати від інфляції в сумі 221,61грн., а всього 117821,88грн.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Доводи відповідача, що заявлені позивачем витрати не є предметом заявок від 29.01.2019, оскільки витрати відсутні в погодженому сторонами переліку послуг і сум, передбачених заявками, відхиляються судом.

Витрати по сплаті послуг зберігання та демереджу контейнерів виникли у Позивача у зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань за Договором, щодо своєчасного і повного надання Експедитору документів, що стосуються вантажу, необхідних для здійснення відповідного державного контролю і нагляду. Таке ненадання документів спричинило затримку вантажів на території порту, що в свою чергу викликало додаткові збори за платне зберігання та платне користування контейнерним обладнанням (демередж). Зобов`язання Відповідача щодо надання інформації та документів на вантаж, що перевозиться, закріплений пунктами 3.1.1., 3.1.2., 3.1.4 договору. Поняття "демередж" у морських контейнерних перевезеннях - це оплата за наднормативне (понад безкоштовного часу) використання контейнерного обладнання протягом періоду - з моменту вивантаження контейнера з судна до моменту повернення його в порт, або до моменту його переходу у режим експорту. Виплачується власнику контейнера, як правило, судноплавній лінії. Тобто вартість демереджу виставляється судноплавною лінією (або іншим власником такого контейнерного обладнання) після повернення контейнера в порт, очищеним від вантажу, що перевозився.

Оскільки додаткові витрати обумовлені виконанням договору, то їх має відшкодувати експедитору клієнт (відповідач).

Щодо посилання Відповідача на пункт 4.2.2. Договору про обов`язковість письмового погодження переліку послуг, суд зазначає, що послуги з транспортно-експедиторського обслуговування контейнерів №№ РОNU7642435, ТLLU569327 було погоджено Заявками №9 від 29.01.2019 та №10 від 29.01.2019. За умовами Договору додаткові витрати Експедитора не потребують узгодження в додаткових Заявках Сторін. У зв`язку з цим під час виконання заявлених послуг за Договором, у Експедитора були відсутні підстави застосовувати пункти 4.4. та 4.7 Договору про притримання вантажу. Позивач, як експедитор, не отримував від відповідача відмови від узгодження і оплати послуг, у тому числі й додаткових витрат після отримання актів наданих послуг, рахунків-фактур (зазначені акти та рахунки отримані відповідачем 09.07.2019), тож і підстав для притримання чи відмови від виконання доручення у позивача, відповідно до 4.4. та 4.7 Договору, не було.

Щодо неспівпадіння дат між заявками (заявки від 29.01.2019) та фактичним виконанням послуг (акти оформлені 21.01.2019), то неспівпадіння дат між заявками та фактичним виконанням послуг не спростовує факт надання позивачем послуг ТЕО відповідачеві. Інших заявок в спірному періоді щодо контейнерів №№ РОNU7642435, ТLLU569327, які зазначені в заявках №9 29.01.2019, №10 від 29.01.2019 матеріали справи не містять.

Твердження відповідача щодо неотримання листа №421 від 04.07.2019 з додатками, оскільки підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення не належить жодному співробітнику підприємства суд вважає необґрунтованими.

З матеріалів справи убачається, що лист №421 від 04.07.2019 з додатками було направлено позивачем 4 липня 2019 року за місцем державної реєстрації відповідача: 49055, м. Дніпро, проспект О.Поля, буд. 139, кв.31 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься в матеріалах справи).

Вимога про сплату додаткових витрат була отримана відповідачем 09.07.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0200243309087, а.с.38.

За таких обставин, позивач виконав належним чином вимоги чинного законодавства щодо направлення вимоги про оплату на адресу відповідача, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У даному випадку ризик отримання поштової кореспонденції особою, яка фактично перебуває за місцем державної реєстрації відповідача, але не є його штатним працівником, несе відповідач.

Така ж правова позиція щодо прояву стороною правовідносин розумної обачності та об`єктивної можливості через призму ознайомлення з чинним законодавством у відповідній галузі перевірити законність вчинення тих чи інших дій при здійсненні своїх прав викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 372/2180/15-ц.

Таким чином, надані у справу докази свідчать про те, що позивачем належним чином виконані зобов`язання з направлення на адресу відповідача листа-вимоги №421 від 04.07.2019 про сплату заборгованості. Наведене не спростовано відповідачем.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо необґрунтованості використання Позивачем курсу долара США до гривні з сайту НБУ на дату 21.01.2019, оскільки саме ця дата є датою фактичного надання послуг виконавцями та закріплення їх у рахунках-фактурах/актах виконаних робіт.

Нарахування пені на заборгованість, яка склалася, у тому числі і в доларовому еквіваленті, суд вважає правомірним, оскільки вимога позивача заявлена у національній валюті України - гривні, а не в доларах США, як зазначає Відповідач.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2241,35грн., що підтверджується платіжним дорученням №15550 від 04.12.2019.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 1767,32грн.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосдайк Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошина" про стягнення 149 422,64 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошина" (49055, м. Дніпро, проспект О.Поля, буд. 139, кв.31, ідентифікаційний код 36160553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосдайк Груп" (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 18а, офіс 1, ідентифікаційний код 37142404) вартість послуг з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів у розмірі 20146 (двадцять тисяч сто сорок шість) грн. 20 коп., витрати по зберіганню та демереджу контейнерів у розмірі 90 657 (дев`яносто тисяч шістсот п`ятдесят сім) грн. 90 коп., пеню у розмірі 2 535 (дві тисячі п`ятсот тридцять п`ять) грн.11 коп., штраф у розмірі 20% в сумі 4029 (чотири тисячі двадцять дев`ять) грн.24 коп., три відсотки річних у сумі 231 (двісті тридцять одна) грн. 82коп., втрати від інфляції в сумі 221 (двісті двадцять одна) грн.61коп., витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1767 (одна тисяча сімсот шістдесят сім)грн.32 коп., про що видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.08.2020

Суддя Н.М. Євстигнеєва