Рішення

від 19.08.2020 по справі 904/3367/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2020м. ДніпроСправа № 904/3367/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Авто", с. Трійчате Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Форс", м. Дніпро

про стягнення 242 793,90 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У ТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Антік-Авто" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Форс" заборгованість у розмірі 242 793,90 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 213 180,00 грн.;

- пеня у розмірі 22 810,53 грн.;

- 3 % річних у розмірі 3 492,27 грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 3 311,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №03-01-19 на перевезення вантажів від 03 січня 2019 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 19.11.2019 по 22.06.2020 у сумі 3 492,27 грн. та інфляційні збитки за період з грудня 2019 року по травень 2020 року.

На підставі пункту 5.5 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за надані послуги у розмірі 22 810,53 грн. за загальний період з 23.11.2019 по 22.06.2020.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, ухвалу суду від 30.06.2020 отримав 22.07.2020, що вбачається з поштового повідомлення № 4930011874918 (№ 4904411485979).

Так, ухвалою суду від 30.06.2020, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

При цьому, суд звертає увагу, що вказані в ухвалі строки для надання відзиву на позовну заяву були продовження в силу закону (пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, відповідачу була надана можливість у строки, визначені, зокрема, пунктом 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, надати відзив на позовну заяву протягом всього строку дії карантину (до 17.07.2020 - дня, в який набули чинності зміни до вказаної процесуальної норми).

В подальшому, з набранням чинності 17.07.2020 змін, якими було скасовано автоматичне продовження строків та надано можливість протягом 20 днів (з 17.07.2020 по 06.08.2020) звернутися із клопотанням про їх продовження, відповідач з таким клопотанням до суду не звертався.

Враховуючи дату отримання ухвали суду - 22.07.2020, а також положення пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України у діючій редакції, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 06.08.2020 включно.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 19.08.2019 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/3367/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

3 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Антік-Авто" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Форс" (замовник) укладено договір №03-01-19 на перевезення вантажів, відповідно до п.1.1. якого перевізник взяв на себе зобов`язання доставляти автомобільним транспортом довірені йому замовником вантажі, а саме: наливні вантажі згідно з товарно-транспортними накладними з місця відправлення в пункт призначення згідно з підписаними сторонами Додатковими угодами до цього Договору, та видавати вантаж особі, уповноваженій замовником на одержання вантажу, а замовник взяв на себе зобов`язання сплачувати послуги за перевезення вантажів у розмірі та порядку, передбаченими цим договором.

Протягом виконання перевезення за договором, вантаж є власністю замовника без права розпорядження ним перевізником (п.1.2. договору).

Згідно п.1.3. договору місце навантаження та вивантаження вантажу, маршрут, найменування вантажу, його маса/кількість, вартість, строк навантаження, упакування та строк перевезення (доставки вантажу), визначаються в заявці на перевезення вантажу, що підписується сторонами у вигляді Додаткової угоди до цього Договору.

01.11.2019 сторони уклали Додаткову угоду №51 до договору, згідно з якою перевізник зобов`язався надати 5 послуг з перевезення наливного вантажу загальною вартістю 45 000,00грн.

11.11.2019 сторони уклали Додаткову угоду №52 до договору, згідно з якою перевізник зобов`язався надати 8 послуг з перевезення наливного вантажу загальною вартістю 72 000,00грн.

18.11.2019 сторони уклали Додаткову угоду №53 до договору, згідно з якою перевізник зобов`язався надати 5 послуг з перевезення наливного вантажу загальною вартістю 36 000,00грн.

22.11.2019 сторони уклали Додаткову угоду №54 до договору, згідно з якою перевізник зобов`язався надати 2 послуги з перевезення наливного вантажу загальною вартістю 45 600,00грн., а також Додаткову угоду №55 до договору, згідно з якою перевізник зобов`язався надати 3 послуги з перевезення наливного вантажу загальною вартістю 27 000,00грн.

17.12.2019 сторони уклали Додаткову угоду №56 до договору, згідно з якою перевізник зобов`язався надати 1 послугу з перевезення наливного вантажу загальною вартістю 22800,00грн.

На виконання умов договору та Додаткових угод до нього, перевізником були надані замовнику послуги з перевезення наливного вантажу, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг):

№ОУ-000109 від 11.11.2019 на суму 45 000,00грн.

№ОУ-000113 від 18.11.2019 на суму 72 000,00грн.

№ОУ-000115 від 22.11.2019 на суму 36 000,00грн.

№ОУ-000117 від 29.11.2019 на суму 72 600,00грн.

№ОУ-000122 від 19.12.2019 на суму 28 800,00грн.

Загальна сума наданих послуг за Додатковими угодами №№51-56 складає 230800,00грн.

Згідно п.4.2. договору розрахунки між перевізником і замовником здійснюються шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника, при цьому замовник оплачує перевізнику 100% вартості послуг, на підставі виставленого рахунку, строк оплати вказується в додаткових угодах до договору.

Згідно п.3 Додаткових угод №№51-56 передплата за даними додатковими угодами: передплата згідно рахунку перевізника протягом одного банківського дня з моменту виставлення рахунку засобами електронного зв`язку.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та його скріплення печатками сторін.

Строк дії договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1.цього договору, закінчується 31.12.2019.

На адресу відповідача позивачем були направлені рахунки - фактури (а.с.16-18).

Відповідач свої зобов`язання з оплати зазначених наданих послуг не виконав, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків, згідно з яким станом на 31.12.2019 заборгованість замовника перед перевізником за виконані роботи з перевезення вантажу складала 610 183,00грн.

Проте, відповідач у період з 16.01.2020 по 27.05.2020 частково погасив заборгованість, перерахував на рахунок позивача 397 000,00грн:

16.01.2020 - 150 000,00грн.,

31.01.2020 - 100 000,00грн.,

10.02.2020 - 80 000,00грн.,

11.03.2020 - 30 000,00грн.,

21.04.2020 - 12 000,00грн.,

04.05.2020 - 15 000,00грн.,

27.05.2020 -10 000,00грн.

Станом на 22.06.2020 заборгованість складає: 610183,6грн. - 397 000,00грн. = 213 183,6грн.

Заборгованість за додатковою угодою №51 від 01.11.2019 сплачена частково, складає 17 616,4грн.; заборгованість за послуги, надані за Додатковими угодами №52-56 станом на 22.06.2020 не сплачені взагалі.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з перевезення вантажів у розмірі 213 180,00грн., пені в розмірі 22810,53грн., трьох відсотків річних у розмірі 3492,27грн., інфляційні втрати в сумі 3 311,10грн.

Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для стягнення заборгованості за надані послуги з перевезення,

Відповідно до частин 1, 2 статті 306 ГК України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, зокрема, автомобільними дорогами; суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

В силу дії частини 1 статті 307 Господарського кодексу України: за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частини 2 статті 307 ГК України: договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Отже, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником, що кореспондується із частиною 2 статті 307 Господарського кодексу України.

Водночас, за приписами статті 311 Господарського кодексу України, плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов`язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

За приписами статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідноз ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу (ст. 909 ЦК України).

Відповідно до ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ч.1 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

З урахуванням п.3. Додаткових угод до договору строк виконання зобов`язання з оплати вартості наданих послуг у сумі 213 180,00грн. є таким, що настав.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 22810,53грн., 3% річних у сумі 3492,27грн., втрати від інфляції у розмірі 3311,10грн.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень ч. 4, 6 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповдіно до п.5.5. договору у разі порушення замовником строків оплати послуг, передбачених в п.4.2. цього договору, замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в річному обчисленні від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що розрахунки між перевізником і замовником здійснюються шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника, при цьому замовник сплачує перевізнику 100% вартості послуг, на підставі виставленого рахунку, строк оплати вказується в Додаткових угодах до договору.

Згідно пункту 3 додаткових угод до договору передбачено, що передплата згідно рахунку перевізника здійснюється протягом одного банківського дня з моменту виставлення рахунку засобами електронного зв`язку. Позивач нарахував пеню за загальний період з 19.11.2019 по 22.06.2020.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені порушень вимог чинного законодавства судом не встановлено.

Таким чином, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню повністю у сумі 22810,53грн.

В силу положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку трьох відсотків річних та втрат від інфляції встановлено, що позивачем вірно нараховані три відсотки річних у розмірі 3492,27грн. за загальний період з 19.11.2019 по 22.06.2020 та втрати від інфляції у розмірі 3311,10грн. за період з грудня 2019 року по травень 2020 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у розмірі 242793,90грн., з яких - основний борг у розмірі 213 180,00 грн., пеня у розмірі 22 810,53 грн., 3 % річних у розмірі 3 492,27 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3 311,10 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1921,00грн.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 3 641,91грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Авто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Форс" про стягнення 242797,50грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Форс" (49000, м. Дніпро, вул. Моссаковського,6-А, ідентифікаційний код 40345922) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Авто" (64111, Харківська область, Первомайський район, с. Трійчате, вул. Польова,61, ідентифікаційний код 37686110) заборгованість у розмірі 213 180 (двісті тринадцять тисяч сто вісімдесят) грн.00 грн.; пеню у розмірі 22 810 (двадцять дві тисячі вісімсот десять) грн.53 коп., 3 % річних у розмірі 3 492 (три тисячі чотириста дев`яносто дві) грн. 27коп., інфляційні втрати у розмірі 3 311 (три тисячі триста одинадцять)грн.10коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 641 (три тисячі шістсот сорок одна) грн. 91коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 19.08.2020

Суддя Н.М. Євстигнеєва